Дипломна робота з технології приготування їжі учениці групи №11

На тему “ Десерт Тірамісу ”

мене на небеса ” тому що цей десерт являється м’яким

та повітряним. До того ж він є напрочуд корисним тому що основою його є м’який сир маскарпоне ,що нагадує своєю консистенцією густу жирну сметану,або злегка віджатий сир.

суфле.А колись він був …1673.Тосканьський герцог Козімо Медічі,відомий ласун,прибув у

справах до Сієни.Місцевий кухар,бажаючи догодити високому гостю,приготував на солодке оригінальний десерт у вигляді крему з ароматного лікеру і збитих з цукром яєць,який подав з найніжнішим бісквітним печивом.

zuppa del duca – що означає супчик для герцога .Супчик

так сподобався Козімо що він з’їв усе до останньої ложки,а рецепт…захопив з собою до Флоренції,оскільки не мислив більш свого життя без цих солодощів…Звідти десерт перекочував до Венеції,де став улюбленими ласощами знаті.Придворні кухарі,намагались удосконалити смак заморського делікатесу,вносили в рецепт свої поправки,доповнення:спочатку в ньому з’явився сир маскарпоне,потім печиво савоярді та чорна кава

всьому світі десертів.Перші рецепти були опубліковані на початку ХХ століття.За

ці роки рецепт багато разів переробляли та удосконалювали,тому на даний момент маємо на вибір безліч різновидів які прийдуться до душі кожному . Це тірамісу з різними смаками та найрізноманітніших форм,у вигляді торта чи просто як морозиво подане в десертному стакані,з полуницею чи ківі,з какао чи кокосовою стружкою. Тож розглянемо класичний рецепт тірамісу.

– 4 штуки
4.600 мл міцно звареної кави
5.Цукор білий або коричневий

– 5 столових ложок
6.Коньяк – 100 грам або келих вина
7.Якщо у вас є 100 грам лікеру Бейліс або Калуга
8.Какао порошок

південний-захід від Мілану . Перші згадки відносяться до кінця XVI  початку XVII  століть.

На думку журналіста Джанні Брера, правильною назвою сира має бути «маскерпоне » (італ.mascherpone), що походить від назви ферми Cascina Mascherpa, яка знаходиться між Міланом і Павією  та належить родині Маскерпа (. Mascherpa).

Маскарпоне

вершки, що отримують з молока корів , яких спеціально годують сумішшю

свіжих трав і квітів для додання продуктові неповторного чудового смаку. Вершки підігрівають до температури 75-90 °C та додають  лимонний  сік або білий винний  оцет  щоб почалося згортання сирної маси . Маскарпоне відноситься до продуктів , що швидко псуються , тому повинен бути використаний відразу після виготовлення , але в замороженому вигляді зберігається до тижня .

додаємо конь’як і даємо охолонути .Якщо використовувати вино то краще

його додавати безпосередньо до крему.
2.Перейдемо до приготування крему:Відділяємо жовтки від білків,після чого додаємо 5 столових ложок цукру і ретельно збиваємо міксером поки не розчиниться цукор.
3.В зручну ємність викладаємо сир маскарпоне , а до сиру додаємо збиті з цукром жовтки . Змішані інгредієнти добре перемішати ложкою до однорідної маси.
4.Далі окремо збиваємо в стійку піну білки і додаємо до нашого,вже готового крему. Деякі господині замість білків додають до крему збиті вершки . Від цього тірамісу не вийде гірше,а буде ще ніжнішим . Акуратно все перемішуємо.

. В каву вмочуємо печиво “savoiardi” та ретельно викладаємо на

дно прямокутної форми з високими стінками – так як у нас буде два шари . Поверх печива викладаємо шар крему Зазвичай нижній шар робиться тоншим ніж вищий .Тобто шари викладаються у співвідношенні:нижній шар 40%,верхній шар – 60%
6.Знову замочуємо печиво в каві та формуємо другий шар.
7.По верх другого шару викладаємо крем що залишився . Для надання красивої форми крем можна висадити через кондитерський мішок.Заключним акордом стає прикрашання . Тут потрібно лише злегка притрусити какао порошком та додати якийсь яскравий акцент:листочок м’яти,гілочку червоної смородини чи полити шоколадом

годин,для того щоб він гарненько просочився та охолодився.
Готовий домашній тірамісу

можна подавати до столу як цілим так і порціонно в десертних креманочках .
Пам’ятайте!!!Оскільки тірамісу містить у своєму складі сирі яйця ,зберігання його довше 3-ох днів- неприпустимо!

Лоран Дюшен,Бріджит Джонс
Італійський журнал “ja mie magazine”
Ален Дюкас “Натюр”