До 30-річчя Чорнобильської катастрофи п рисвячується Пекло Чорнобиля

бронь.
І – не забути! – Доки світ і люди,
Синів

землі, що відвели вогонь.

переказів увірвалося у наше життя це лячне і моторошне слово

- Чорнобиль.
Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів. Важким колесом «прокотилася» Україною аварія на Чорнобильській атомній електростанції.

1971 році неподалік від Чорнобиля розпочали будівництво потужної атомної електростанції.

На 1983 рік стали до ладу
чотири енергоблоки, приступили
до будівництва п’ятого. Згодом,
за кілька кілометрів від станції
виникло місто. Його назвали
Прип’ять – за назвою тутешньої повноводної річки.

свою вахту в природі і мав передати її травню.

Саме в таку з ночей, 26 квітня 1986 року, на Чорнобильській атомній станції сталася аварія – вибухнув один з блоків. Ніч з 25 на 26 квітня, 1година 23 хвилини 43 секунди.

було ліквідовано. Станцію врятували. Всі 28 чоловік затулили її собою.

Шестеро з них загинули

Але залишилась радіація… Вона нечутна, невидима, не має запаху і неприступна для наших органів чуття.
Але людина беззахисна перед нею.

Значна частина їх одержала серйозні дози опромінення, навіть часто смертельні.

був проінформований про небезпеки;
- персонал допустив ряд помилок і неумисно

порушив
існуючі інструкції, частково через відсутність
інформації про небезпеки реактора;
- відключення захисту або не вплинуло на розвиток
аварії, або не суперечило нормативним документам.

Причини аварії наступні:

ізотопів урану, плутонію,
йоду-131
(період напіврозпаду 8 днів),
цезію-134
(період напіврозпаду

2 роки),
цезію-137
(період напіврозпаду 30 років),
стронцію-90
(період напіврозпаду 29 років).

Наслідки катастрофи:

середовище з активної зони станції, та спричинив радіоактивне зараження 53.4

тис. кв. м території України. 189 тис. га орних земель та 157 тис. га лісів стали непридатними для обробки через високий рівень радіоактивного забруднення. Лише прямі втрати, в тому числі вартість основних виробничих активів та оперативних фондів, а також інфраструктури та природних ресурсів, вилучених з використання, складають 10 млрд. $.

після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені

радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, відчуження.

Розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона.

сучасну Україну, Білорусь та Росію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але

й Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію, Велику Британію.

в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік,

в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль»,
з 600 000 ліквідаторів 10 % померло
і 165 000 стало інвалідами.

Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести

хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з'явилася наслідком аварії вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов'язаних з дією радіації, була або буде викликана онкологічними захворюваннями.

інших екологічно небезпечних, зокрема
хімічних, факторів навколишнього природного середовища

на
організм людини;
- незадовільна оснащеність пересувним устаткуванням і
апаратурою виїзних лабораторій для проведення поточного
обстеження населення у віддалених населених пунктах;
- недостатня соціальна захищеність постраждалих різних
категорій;
недостатнє фінансування для проведення своєчасної
цільової диспансеризації осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи;
недостатнє висвітлення засобами масової інформації досвіду
вчених та спеціалістів про медичні та гігієнічні наслідки
Чорнобильської катастрофи;
- проведення не повною мірою відновного лікування.

Причини неефективності протирадіаційних заходів:

радіаційно-екологічний заповідник. Спостереження показали, що кількість мутацій в рослин і

тварин хоча і виросла, але не набагато, і природа успішно справляється з їх наслідками.

30-кілометрову зону.

небезпечну радіаційну обстановку. Проте вже в жовтні 1986 року, після

масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов уведені в дію, у грудні 1987 року відновлена робота третього. У 1991 році на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор був повністю виведений з експлуатації. У грудні 1995 року був підписаний меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн «великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, згідно якому почалася розробка програми повного закриття станції до 2000 року. 15 грудня 2000 року був назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблока.

Подальша доля АЕС

дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото,

документальні фільми про Чорнобиль. Майже в кожному місті України встановлено пам'ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії.

Пам’ять про подвиг загиблих героїв-чорнобильців в наших серцях буде жити вічно…

Чи знаєш ти, світе,

Як сиво ридає полин?
Як тяжко, як тужно
Моєму народу болить!