Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Ідоли древніх слов’ян
Содержание
- 1. Ідоли древніх слов’ян
- 2. ПерунПеру́н — божество у давньоруській язичницькій міфологіі, покровитель князя
- 3. Хорс Хорс — сонячне божество давньоруського язичницького
- 4. Дажбог, або Даждьбог Дажбог, або Даждьбог — сонячне божество у східних
- 5. МокошМокош (Мокоша) — богиня материнства, милосердя, щастя і нещастя,
- 6. Сима́рглСима́ргл, Семаргл (іноді Семаріл, Сімарьгл, Сім-Рьгл, Сімеругл) — божество давньоруського пантеону з
- 7. ВелесВелес, Волос — в язичницькій слов’янській міфології — бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії, скотарства,тваринства та підземного світу.
- 8. Сваро́г Сваро́г — згідно зі слов'янським перекладом
- 9. АлконостАлконост (Алконст, Алконос) — у російських та візантійських середньовічних легендах райська
- 10. Яри́лоЯри́ло, Яри́ла — східнослов'янський міфологічний персонаж, що символізував Сонце. Своїми
- 11. Скачать презентанцию
ПерунПеру́н — божество у давньоруській язичницькій міфологіі, покровитель князя і дружини, ймовірно, бог війни. Також, судячи з лінгвістичних даних, бог-громовержець, бог грози, грому і блискавки.
Слайды и текст этой презентации
Слайд 2Перун
Перу́н — божество у давньоруській язичницькій міфологіі, покровитель князя і дружини, ймовірно, бог війни.
Слайд 3 Хорс
Хорс — сонячне божество давньоруського язичницького пантеону. Його кумир
(ідол) стояв у Києві біля палацу князя Володимира — у «Повісти
временних літ» під 980 у списку богів, яким Володимир велів встановити ідоли, Хорс другим відразу ж за Перуном і перед Дажбогом. Обидва ці божества — і Хорс, і Дажбог, носячи солярний характер. При цьому Хорс з Дажбогом у списку пантеону Володимира навіть не розділені союзом «і», що дає деяким дослідникам підставу ототожнювати ці божества. Просто Дажбог — це слов'янське ім'я, а Хорс — іранське за походженням.
Слайд 4Дажбог, або Даждьбог
Дажбог, або Даждьбог — сонячне божество у східних слов'ян. Податель добра
і багатства, божество достатку. Опікун громади й народу («наділитель», також
«доля», «щастя», «майно»). Називаючи наших пращурів “Дажбожими онуками”, автор “Слова” виокремлює Дажбога як верховне божество, що під його всемогутньою силою було все небо – найвища цитадель Всесвіту
Слайд 5Мокош
Мокош (Мокоша) — богиня материнства, милосердя, щастя і нещастя, жіночої половини, гадань,
рукоділля, покровителька джерел і святих колодязів, врожаю, охоронниця корів.
Слайд 6Сима́ргл
Сима́ргл, Семаргл (іноді Семаріл, Сімарьгл, Сім-Рьгл, Сімеругл) — божество давньоруського пантеону з не цілком ясними
функціями. Входив до числа семи (або восьми) божеств, ідоли яких були встановлені
в Києві за князя Володимира у 980 році — відразу після Стрибога і перед Мокошшю. Через це робилися спроби пов'язати Сімаргла і Мокош у функціональному відношенні — з господарськими функціями, функціями родючості. Б. А. Рибаков вважає Сімаргла божеством сходів, молодих паростків, заступником насіння і коріння.
Слайд 7Велес
Велес, Волос — в язичницькій слов’янській міфології — бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії, скотарства,тваринства та підземного світу. Він є опікуном
худоби та асоціюється із багатством та магічними силами світу духів
Слайд 8Сваро́г
Сваро́г — згідно зі слов'янським перекладом Хроніки Іоанна Малали — бог-коваль, батько Дажбога.
На думку деяких дослідників — верховний бог східних слов'ян, небесний вогонь.
Слайд 9Алконост
Алконост (Алконст, Алконос) — у російських та візантійських середньовічних легендах райська діва-птах, що приносить
щастя, в апокрифах та переказах : птах світлого смутку й печалі. Легенда про
птаха Алконоста перегукується з легендою про птаха Сіріна та навіть частково її повторює — ці легенди були широко розповсюджені у Росії («лубочні малюнки» XIX століття, початку XX століття) серед простого народу в рамках православ'я.7
Слайд 10Яри́ло
Яри́ло, Яри́ла — східнослов'янський міфологічний персонаж, що символізував Сонце. Своїми властивостями впливав на
родючість і плідність. Зображувався молодим, у білій полотняній одежі, на
білому коні, босим. На голові — вінок квітів як символ вічності й неба. У лівій руці — пучечок житніх колосочків — знак життя і щастя, доброго врожаю і благополучності, у правиці — мертва чоловіча голова — нагадування про те, що кожного чекає смерть, а тому треба жити яро
