Екологія в Україні: як від красивих гасел і обіцянок перейти до конкретних

до конкретних ефективних справ?
Підготував презентацію
учень 9-Б класу СЗШ №44
ім. Т.Г.

Шевченка
Олексів Назар

6 млн. відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тис.

сполук; із них біля 40 тис. мають шкідливі для людини властивості, а 12 тис. є токсичними. До кінця XX ст. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи.
Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричиняти зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, структури грунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, зміни мікроклімату тощо.

і паливно-енергетичний комплекс, але і побутові відходи, відходи тваринництва, транспорту,

а також хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів.

Джерела забруднення

тощо);
· застаріла технологія виробництва та обладнання;
· високий рівень концентрації промислових

об'єктів;
· відсутність належного контролю за охороною довкілля;
· відсутність належного правового та економічного механізмів, які б стимулювали розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем.

В Україні головними причинами, що призвели до загрозливого стану довкілля є:

знайшов
перше хімічне джерело
електричного струму.

Метою пошуку

Гальвані було
дослідження реакції піддослідних
тварин на різні зовнішні впливи,
а не пошук нових джерел енергії.

Історія відкриття батарейок.

з різних металів до м'яза жаб'ячої лапки.
Пояснення цього процесу Гальвані

розробив невірне, але ці досліди стали основою для досліджень іншого італійського вченого - Алессандро Вольта, який і сформулював головну ідею винаходу.

18 ст. італійським фізиком Алессандро Вольтом

містять близько 9 тонн ртуті
У кожній сім'ї за рік

в середньому використовується 20 батарейок

перетворюється на непотріб, і її подальший шлях стає очевидним. Саме

тоді проявляється основний негативний чинник, ще донедавна такої корисної речі.
Люди щороку викидають мільйони тонн непотрібних батарейок, більшість із них потрапляє на сміттєзвалища, і лише кілька відсотків від загальної кількості проходить безпечну утилізацію на спеціалізованих підприємствах.

та незворотні наслідки може спричинити їх необдуманий вчинок. При потраплянні

у навколишнє середовище відбувається процес руйнації зовнішньої оболонки батарейки, і такі небезпечні метали та сполуки як ртуть, кадмій, свинець, цинк та марганець потрапляють у грунтові води та річки,тим самим забруднюючи наше довкілля.

людини призводить до розвитку різних захворювань.
Ртуть вражає кровотворну, ферментативну, нервову

системи і нирки.
Свинець накопичується в кістках у вигляді нерозчинної сполуки, а коли переходить у кров може викликати отруєння, навіть у гострій формі.
Кадмій вражає печінку, нирки, підшлункову залозу, здатний викликати емфізему або навіть рак легенів.

є дуже шкідливими.
Одна викинута в лісі батарейка здатна отруїти великий

мурашник. Ще більшої шкоди завдають батарейки, що потрапляють у водойми – ніколи не кидайте використані елементи у воду!

- Одна залишена батарейка у ґрунті може спричинити  забруднення площею 20 м²;
- Одна пальчикова батарейка, може забруднити близько 400 літрів води

ім. Т. Г. Шевченка Меленчук І. М. та керівника гуртка

«Основи гідробіології» Ляхович О. І. (працівниці Львівського ОДЕНЦ) у нашій школі почався збір використаних батарейок.

«Живи чисто – сортуй побутові відходи!» Цю презентацію було показано

учням 5-11 класів

А перед учнями 1-4 класів виступили гуртківці з усним журналом.

проведення акції «Здай стару батарейку» нами було зібрано 1064 батарейки

або 17,5 кг. У січні-березні 2014р. акцію було продовжено і зібрано ще 262батарейки або 4,5 кг.

цілі та програми стосуються насамперед:
· визначення граничнодопустимих значень шкідливих для

навколишнього середовища викидів;
· економії енергії;
· утилізація старих матеріалів, а також відходів;
· підтримання здоров'я лісів та природної сили самоочищення водойм;
· заохочення бережливого ставлення споживачів до навколишнього се­редовища;
·освітянсько – виховні – формування екологічної культури, насамперед у молоді;
· учні нашої школи продовжуватимуть здавати старі батарейки в спеціальні контейнери.

Висновки