Факультет військової підготовки Військового інституту Київського національного

Шевченка


Кафедра військово-технічної підготовки
Військовий інститут Київського національного університету
імені Тараса Шевченка

та підрозділів РТВ.

Предмет: Тактика радіотехнічних військ

бойового застосування

Заняття №1 Зміст і суть підготовки радіотехнічних підрозділів до

бойового застосування

застосування

застосування радіотехнічного підрозділу.
3. Зміст безпосередньої підготовки до бойового застосування радіотехнічного

підрозділу.

містить в собі комплекс заходів, що проводяться командиром, штабом, службами

та підрозділами, з організації та забезпечення виконання поставленого бойового завдання.
Вона починається з моменту одержання бойового завдання і продовжується безперервно до початку удару повітряного противника.
Об’єм і зміст підготовки залежить від поставленого завдання, відведеного часу, умов, обстановки, боєздатності та бойової готовності підрозділу.

попередні накази, виясняє зміст, обсяг та послідовність виконання підготовчих заходів

з:

організації бойового управління;
взаємодії з сусідніми рлр (ртб), підрозділами розвідки інших родів військ;
підготовки та здійсненню маневру;
організації бойового чергування.

забезпечення бойових дій роти, а також з контролю підготовки і

готовності бойових обслуг та озброєння до виконання бойового завдання.

Успіх виконання бойового завдання залежить від :

правильного розуміння командиром роти ролі та місця роти в бойовому порядку ртб і ртбр,
правильної оцінки обстановки,
своєчасної і конкретної постановки завдань бойовою обслугою,
вміння чітко організувати і забезпечити якісне та своєчасне виконання усіх підготовчих заходів.

до виконання бойового завдання рлр починається з моменту одержання бойового

завдання на організацію протиповітряної оборони і закінчується з одержання сигналу на приведення у вищі ступіні бойової готовності.

та взводам;
б) планування виконання бойового завдання ротою та відновлення порушеної

боєздатності;
в) організацію взаємодії між підрозділами, сусідніми РТ підрозділами, підрозділами РЛ розвідки ЗРВ, ППО СВ, ВМС і прикордонних військ;
г) підготовку рлр до виконання бойового завдання, організацію всіх видів забезпечення та управління;
д) організацію бойового чергування.

чергування та підтримка бойової готовності бойових обслуг та засобів до

виконання бойового завдання;
уточнення прийнятих рішень із зміни бойового складу та бойових можливостей роти;
відпрацювання нормативів виконання бойового завдання.

ртбр. Командир роти вивчає задум командира ртбр на її бойове застосування,

бойове завдання своєї роти, визначає місце та роль рлр в бойовому порядку батальйону (бригади). Вивчивши задум старшого начальника, командир роти усвідомлює основну мету бойового застосування бригади (полку):

а) на якому рубежі повинен бути виявлений противник;
б) який напрям є головним, які дані про повітряного противника повинні бути добуті;
в) якими способами вести розвідку і у взаємодії з ким;
г) яку за змістом та якості, кому, якими каналами та способами видавати розвідувальну і бойову інформацію.

і у взаємодії з ким вести радіолокаційну розвідку (РЛР) повітряного

противника;

2) на які КП і якими способами видавати розвідувальну та бойову інформацію, у якому відповідальному секторі вести РЛР;

3) у якій кількості і як використовувати канали зв’язку для передачі та прийому інформації;

4) які варіанти дій роти використовувати у виконанні бойового завдання у різних умовах повітряної та наземної обстановки;

для підвищення живучості бойового порядку роти, який мати склад резерву

і як його використовувати;

6) порядок перепіпорядкування роти при втраті управління;

7) порядок дій особового складу у випадку використання противником засобів масового ураження.

провести негайно до прийняття рішення на виконання бойового завдання і

дає попередні розпорядження своїм підлеглим, виходячи із встановленого терміну готовності роти до його виконання. Командир проводить розрахунок часу, виділяє сили і засоби для виконання усіх заходів до вказаного терміну призначає відповідальних осіб. До оцінювання повітряного противника командир роти підходить всебічно, з метою одержання більш повної і дійсної уяви про характер його бойових дій та визначення найбільш доцільних способів застосування РЛК (РЛС), КЗА та засобів зв’язку в інтересах виконання бойового завдання.

вказаних у виписці із бойового наказу командира ртбр:
а) базування, склад,

бойову готовність та бойові можливості угрупування противника на даному напрямку;

б) характеристики ЗПН противника, варіантів дій противника при прориві системи ППО, тактику його дій при нанесенні ударів по об’єктах, що обороняються, та засобах ППО.

дій противника що очікується в зоні РЛІ роти;
2) вимоги до

бойової готовності роти;

3) відповідальні райони (сектори) ведення радіолокаційної розвідки і видачі РЛІ;

4) можливі бойові втрати від звичайних засобів ураження і від ЗМУ.

дислокацію бойової частини і бойові можливості частин (підрозділів) ЗРВ і

ВА, яким повинна бути видана бойова інформація;
2) потрібні рубежі видачі інформації;
3) можливість одержання додаткової інформації про повітряні цілі з КП ЗРВ і ВА.

інформація буде потрібна для виконання поставленого бойового завдання;
склад та

кількість інформації;
можливість та порядок одержання і обміну інформацією про повітряну та наземну обстановку,
можливість одержання взаємної допомоги у боротьбі з наземним противником і диверсійними групами.

Оцінка бойової готовності рлр здійснюється з метою уточнення фактичного стану роти, співвідношення поставленому бойовому завданню і прийняттю заходів щодо його виконання.

виконання бойового завдання в конкретних умовах обстановки і залежить від:
наявності

особового складу і його підготовки;
наявності, технічної справності і експлуатаційної надійності РЕТ та озброєння;
відповідності бойового порядку і бойових можливостей роти;
характеру бойових завдань та умов їх виконання;
ефективності управління бойовими обслугами і взводами роти, стану всіх видів забезпечення.

При оцінці бойової готовності вивчаються бойова здатність та час бойової готовності роти.

Час бойової готовності роти та її боєздатність - у тісному

діалектичному поєднанні.

Час бойової готовності характеризує швидкість приведення рлр у стан готовності до виконання бойового завдання із заданою ефективністю.

висотах;

кількість цілей, що супроводжуються та видаються одночасно на КП ртб;

кількість

наведень, які забезпечуються з ПН ВА та ЦВ зрдн, відповідність цих показників потрібним.

розвідки наземного (морського) противника;
організацію охорони та оборони позиції;
маскування

позиції;
організацію оповіщення особового складу про напад повітряного (наземного, морського) противника, про застосування ЗМУ;
повноту та якість топогеодезичної обробки позиції (основної та запасних);
забезпечення роти матеріально-технічними засобами, іншим майном і порядок їх поповнення.

командир враховує їх вплив на виконання бойового завдання:
переважаючий напрям вітрів

та вітрове навантаження на антенні системи;
кількість та період опадів у різні пори року;
особливості роботи засобів зв’язку на даній позиції протягом року із змінами кліматичних умов;
вплив рельєфу місцевості на формування зон виявлення РЛС;
стан під’їзних шляхів і інші.

виконання бойового завдання командир роти приймає рішення, в якому визначає:
заходи,

черговість їх виконання та виконавців;
організацію і найбільш доцільні способи виконання бойового завдання;
порядок підготовки обслуг до виконання бойового завдання.

карті.

Після прийняття рішення командир роти приступає до оформлення бойових

документів роти і розрахунку бойових обслуг свого підрозділу.

до бойових дій починається з початком приведення бригади у вищий ступінь бойової готовності

і здійснюється до виявлення повітряного противника своїми силами та засобами.

(уточнення) бойового завдання з КП ртбр (ртб) при відбитті ударів

ЗПН противника і кожну наступну добу бойових дій.

час була готова до виконання бойового завдання і включає:
1) Посилення

РЛ розвідки повітряного противника;

2) Збільшення складу чергових сил;

3) Прийняття (уточнення) рішення на виконання бойового завдання;

необхідності маневру ротою чи пересувним маловисотним РЛ взводом;
6) Збільшення
запасів матеріальних
засобів

на основній
та запасних позиціях;

7) Проведення інших заходів по підготовці до
негайного використання РЕТ та озброєння.

дій концентруються на виявленні змін в характері дій ЗПН противника,

на своєчасному викритті повітряного противника в польоті, встановленні найбільш імовірних дій авіації та крилатих ракет, особливо на малих та гранично малих висотах.

за рішенням (розпорядженням) вищого командування, коли підготовка до нападу противника

викрита раніше або в умовах раптового нападу противника.

При раптовому нападі противника право оголошення бойової тривоги надається командиру роти із негайною доповіддю старшому командиру.

ступінь бойової готовності, визначаються завчасно згідно виписки із плану приведення

до бойової готовності ртбр, де вказується:

ступені бойової готовності;
організація бойового чергування;
порядок оповіщення роти та приведення її до вищого ступеню бойової готовності і терміни їх виконання;
організація управління;
порядок перевірки бойової готовності.

забезпечується:
швидким доведенням до бойових обслуг встановлених сигналів та необхідних розпоряджень;
своєчасним

збором особового складу, бойових обслуг роти;
готовністю запасної позиції та ПУ до виконання бойового завдання;
своєчасним уточненням завдань, та проведенням встановлених заходів у роті;
здійсненням безперервного контролю за ходом приведення роти до бойової готовності.

противника, вдосконалення можливостей радіолокаційної розвідки, скорочення термінів приведення до бойової

готовності, створення необхідних запасів матеріально-технічних засобів, вдосконалення інженерного обладнання, маскування та бойової підготовки роти.
На основі оцінки обстановки уточнюються завдання бойовим обслугам та взводам, які доводяться сигналами бойового управління або короткими бойовими розпорядженнями (наказами), які передаються технічними засобами зв’язку.

бойового завдання обслугами і взводами в ході відбиття ударів;
можливий задум

наступних ударів повітряного противника.
бойовий склад та склад обслуг і взводів, їх готовність до наступних дій.

врахуванням обстановки, що змінюється, визначає:
порядок проведення радіолокаційної розвідки та видачі

бойової інформації на КП ЗРВ, ВА та частин РЄБ;
організацію маневрів і відновлення боєздатності обслуг РЛК (РЛС);
порядок взаємодії, забезпечення та управління.

штабу командир роти уточнює план виконання бойового завдання.

РТ підрозділів.
2. Зміст безпосередньої підготовки РТ підрозділів.