ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДЕМОКРАТІЇ В УКРАЇНІ

в Україні

цієї влади відповідно до суверенної волі в інтересах всього суспільства

та окремо кожної людини чи громадянина.

Вся влада в Україні належить народові, який є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади.

шляхом референдумів, всенародного обговорення законопроектів, участі у виборах, проведенні загальних

зборів громадян, через накази виборців, відкликання депутатів, які тісно пов`язані між собою та доповнюють одна одну.

— конституційні й законодавчі; легітимні і нелегітимні; обов'язкові й факультативні;
2.

За умовами (місцем і часом проведення):
за місцем — на всеукраїнські і місцеві;
за часом — на чергові й позачергові; періодичні, разові…
3. За змістом питань — конституційні, законодавчі, адміністративно-територіальні, міжнародно-правові тощо;
4. За наслідками здійснення — дійсні і недійсні; вирішальні й консультативні тощо.

за місцем проживання,
Дорадчі опитування (ст. 6 Конституції)
Наради загальнодержавного і місцевого

значення,
Відкликання депутатів,
Народні петиції (звернення, скарги ...)
Мітинги і демонстрації,
Органи самоорганізації населення,
Народна законодавча ініціатива
Народний розпуск представницьких органів

владу від імені народу – носія суверенітету – за його

уповноваженням
Представницький орган складається з депутатів (Президента), які обрані народом
Депутат парламенту представляє весь народ, а не лише тих, хто його обрав
Характерні специфічні форми роботи
Рішення представницького органу (закони) мають визначальний характер

норм права

(мітинги, збори)
За територіальною ознакою:
Національні (загальні)
Місцеві
За суб`єктами:
Всенародні, групові (колективні)
Індивідуальні

як форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного

голосування, формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування

України, яким виповнилось 18 років (активне виборче право)
Пасивне виборче право

– право бути обраним депутатом (громадянин України, з 21 року, проживання в Україні – останні 5 років) Президентом (громадянин України, з 35 року, проживання в Україні – останні 10 років), депутатом місцевої Ради (громадянин України, з 18 року, постійно проживає чи працює на території)

беруть участь у виборах на рівних засадах і депутати обираються

безпосередньо виборцями.
Таємність голосування – ніякі форми контролю за волевиявленням виборців не допускається
Вільного і рівноправного висунення кандидатів – всі громадяни з правом голосу мають право висувати кандидатів як безпосередньо, так і через політичні партії та їх виборчі блоки або трудові колективи.

підготовка і проведення виборів здійснюється відкрито і гласно.
Рівність можливостей для

всіх кандидатів у проведенні виборчої компанії – всім кандидатам після їх офіційної реєстрації надається можливість взяти участь у виборчій компанії на рівних засадах, рівне право використання ЗМІ, рівні можливості щодо матеріально-технічного і фінансового забезпечення їх участі у виборчій компанії з боку держави.

установ та організацій, органів місцевого самоврядування – звільнення кандидата від

здійснення службових обов`язків із збереженням заробітної плати, вони не можуть бути звільнені з роботи, притягнуті до кримінальної відповідальності тощо.
Свободи агітації – право вільного і безперешкодного для всіх і кожного обговорювати програми кандидатів, їх особисті якості, вести агітацію і „за” і „проти”.

більшості) при виборах одноособових та колегіальних представницьких органів державної влади.

Передбачає утворення одномандатних виборчих округів, на які поділяється вся територія країни,громадяни голосують за конкретних кандидатів.
Пропорційна (з «жорсткими» та «м'якими» виборчими списками) при виборах колегіальних представницьких органів державної влади, передбачає утворення виборчих списків кандидатів від політичних партій та їх блоків.
Змішана - передбачає комбінування пропорційної та мажоритарної виборчих систем в межах однієї держави.

система: 225 депутатів обираються за пропорційною 225 депутатів обираються

за мажоритарною
До місцевих Рад: змішана(мажоритарно-пропорційна) система
Міські, сільські, селищні голови: Мажоритарна, відносної більшості

влади;
вибори представницьких органів місцевого самоврядування.
2. За суб'єктами розрізняють:
вибори народних

депутатів України;
вибори Президента України;
вибори депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

всієї країни;
місцеві вибори до органів місцевого самоврядування.
4. За часом

проведення вибори поділяються на:
чергові, проводяться в період закінчення строку повноважень функціонування певного виду виборного органу або посади;
позачергові, або дострокові, проводяться в разі дострокового припинення строку повноважень;
повторні, проводяться у разі, коли вибори у виборчому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулися.

виборців”
ЗУ від 30.06.2004 року № 1932 –IV „Про ЦВК”
ЗУ від

05.03.1999 року № 474-XIV”Про вибори Президента України”
ЗУ від 10 липня 2010 року N 2487-VI "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"
ЗУ від 17.11.2011 року № 4061-VI "Про вибори народних депутатів України ”

(місцевий) з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя.
Предмет

– вирішення важливих питань, не пов`язаних з наданням юридичної сили мандатам певних осіб – зміна, прийняття, скасування законів.

форм реалізації права на національний суверенітет
Один із способів формування громадської

думки
Є противагою (може використовуватись) рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування

має найвищу юридичну силу, є остаточним і обов`язковим до виконання

на всій території, не потребує затвердження державними органами, результати можуть бути змінені наступним референдумом з цього питання, але не раніше, ніж через 5 років.
Консультативний – рішення не є обов`язковим, висловлена точка зору населення, яка не є обов`язковою для виконання – дорадче опитування (ст. 46 ЗУ)

питань не можуть бути врегульовані іншим шляхом (питання ст. 73

Конституції (про зміну території України) та питання Конституції: розділу I (держава унітарна, права людини ..), розділу III (про вибори, референдум), розділу XIII (внесення змін до Конституції).
Факультативні – проведення можливе, але не обов`язкове (ініціатива проведення залежить від ВР чи КМ).

законодавства:
- Всеукраїнський – призначається ВР в 1 місячний строк;
- Місцевий

– призначається місцевою радою в 15-тиденний строк.
Новий –
- Всеукраїнський – не раніше, ніж через 5 років після попереднього;
- Місцевий – не раніше, ніж через 1 рік після попереднього.

можна відмінити того, чого хоче народ).
Призначається:
- ВР і Президентом (ст.

73, 85 Конституції)
- За народною ініціативою (не менше 3 млн. голосів у 2/3 областей по 100 тис в кожній)
Місцевий – в АРК та будь-якій адміністративній одиниці
Призначається:
Місцевою Радою за ініціативи населення (1/10 частини)

приймається або відхиляється конституція (ст. 156 Конституції, ст. 3 ЗУ)
Законодавчий

- унаслідок якого змінюється, приймається або відхиляється закон (ст. 3 ЗУ)
З питань зміни території (ст. 73 Конституції)
Міжнародно-правові (ст. 5 ЗУ)
З питань довіри (недовіри) ВР, Президенту (ст. 13 ЗУ).

до проекту – консультативний характер
Після законодавчий (післяпарламентський) – схвалення чи

відхилення закону (рішення) – ратифікаційний характер (НАТО)
Позапарламентський – закон приймається на референдумі в обхід парламенту

як 3 млн. чоловік, 2/3 областей, по 100 тисяч в

кожній)
Президентська – зміни до Конституції: розділу I (держава унітарна, права людини ..), розділу III (про вибори, референдум), розділу XIII (внесення змін до Конституції).
Парламентська – 1/3 чи 2/3 депутатів – зміни до Конституції.

місцеві референдуми"