Франсиско Хосе Гойя ( Francisco Jose Goya y Lucientes ) (1746-1828), також

великий іспанський художник і гравер, новатор. Народився 30 березня 1746,

в гірському селищі Фуендетодос в Арагоні, в сім'ї майстра-позолотника. Коли Франсиско було 13 років, сім'я переїхала до Сарагоси і хлопчик був відданий в майстерню художника Луса-і-Мартінеса. Там Гойя познайомився з Мартіном Сапатеро, який став його другом.

вівтар для парафіяльної церкви в Фуендетодос. У віці 19 років

Гойя приїхав до Мадрида і брав участь у конкурсі, сподіваючись бути прийнятим в Королівську Академію образотворчих мистецтв Сан Фернандо. Його картина була відкинута, і він відправився в Італію. У 1771 році він отримав другу премію пармскої Академії мистецтв і повернувся до Сарагоси, де написав фрески в церкві Нуестра Сеньйора дель Пілар.
У цей час Луса-і-Мартінес представив Гойю Франсиско Байо, члену Королівської Академії і придворному художнику короля Карла III. За протекцією Байеу Гойя одержав замовлення від Королівської мануфактури Санта-Барбара на картони для шпалер із зображенням сцен з іспанського життя. Гойя одружився на сестрі Байеу Хосефе і в 1775 році переїхав до Мадрида, де в період між 1776 і 1791 роками написав 45 картонів. Веселі, ідеалізовані сцени іспанської сільського життя принесли Гойї популярність.

 

У 1780 році Гойя був прийнятий при дворі і написав портрет короля, картину в академічному стилі "Розп'яття" і став членом Королівської Академії. У тому ж році він переїхав до Сарагоси, щоб продовжити роботу над фресками церкви Нуестра Сеньйора дель Пілар. Проте його розпису не сподобалася Байеу і замовникам, і Гойя змушений був переписати їх у більш формальної манері.
Вражений цією подією, він повернувся в Мадрид, де отримав замовлення написати портрети членів королівської сім'ї. Це стало початком популярності і процвітання Гойї. Він написав портрет сім'ї Осуна і розписав фресками їхнє приватне капелу, а також стіни їх заміського будинку. У 1786 році Гойя був призначений віце-директором Королівської Академії витончених мистецтв Сан Фернандо. У 1789 році, після смерті Карла III, він став придворним художником нового короля Карла IV. З дивовижною швидкістю він написав короля і його дружину, королеву Марію Луїзу. Портрети Гойї були абсолютно позбавлені лестощів, і часто їх схожість з оригіналом було правдиво до жорстокості, але він продовжував отримувати замовлення, і його популярність при дворі росла. У той же самий час він писав чарівні портрети дітей і красивих жінок.
 

його коханою і покровителькою. Він писав її портрети багато раз,

два найзнаменитіших з них - "Маха оголена" (близько 1797) і "Маха одягнена" (близько 1802). Він також прикрасив фресками її заміський палац. У 1792-1793 роках Гойя переніс важку хворобу, в результаті якої втратив слух. Під час одужання в 1792 році Гойя почав працювати над серією офортів "Капрічос" (закінчена до 1799), сатирою на політичні, соціальні та релігійні порядки. У 1798 році Карл IV доручив Гойї розписати купол своїй заміській церкви Сан Антоніо де ла Флорида. З вражаючою швидкістю, іноді використовуючи губки, прив'язані до ручок кистей, Гойя написав сцену з більш ніж тисячею персонажів, що зображає св. Антонія, благословляючого хворого. У 1800 році він побудував за межами Мадрида віллу, яку згодом називали Домом глухого. Він продовжував писати правдиві портрети аристократії, інтелігенції і придворних чиновників. Один з найбільш відвертих портретів - зображення фаворита королеви, прем'єр-міністра дона Мануеля Годоя.
 
У 1808 році Іспанія була окупована Наполеоном. Гойя став свідком повстання проти наполеонівських військ в Мадриді і наступних репресій. Після того як Іспанія була звільнена, він зобразив ці події у двох знаменитих полотнах: "Повстання на Пуерто дель Сіль 2 травня 1808 року" та "Розстріл мадридських повстанців у ніч на 3 травня 1808 року" (обидві близько 1814, Мадрид, Прадо). В цей же час Гойя почав серію з 87 офортів "Лиха війни". Коли Фердинанд VII повернувся на іспанський трон, Гойя все ще залишався придворним художником. Його зухвало натуралістичні портрети Фердинанда виявляють презирство до нового короля. Усамітнившись на віллі, Гойя працював над картинами "Повстання на Пуерто дель Сіль 2 травня 1808 року" та "Розстріл мадридських повстанців у ніч на 3 травня 1808 року". Він продовжував робити офорти для серії "Лиха війни" і почав іншу серію офортів, що зображують історію бою биків в Іспанії, "Тавромахия". В цей же час Гойя розписав стіни свого будинку зображеннями кошмарів, писав портрети свого онука Маріано і почав останню, саму гірку серію офортів "Діспаратес".
 
У 1824 році 78-річний майстер, не бажаючи миритися з політикою Фердинанда, відправився в добровільне вигнання до Франції. Він приєднався до інших іспанським інтелектуалам, які бігли в Бордо, освоїв техніку літографії і зробив серію, присвячену бою биків, "бордоські бики". Помер Гойя в Бордо 16 квітня 1828.
 
 

Вже за життя Гойя був визнаний видатним іспанським художником. Його внесок у формування мистецтва 19-20 століть величезний. Він був першим майстром, який звернувся у своїй творчості до актуальних подій. Офорти Гойї, що викривають звичаї і зло його часу, вплинули на французького художника Оноре Дом'є. Сяючі яскраві кольори в живописі і драматичні ефекти світлотіні в графіку вплинули на розвиток імпресіонізму у Франції, особливо на Клода Моне і Огюста Ренуара. Нічні кошмари розписів Гойї в "Будинку глухого" і повні жахів офорти Діспаратес справили вплив на німецьких експресіоністів.

портрет королівської сім’ї Гойя написав, перебуваючи в ролі придворного художника.

насилля, які несе з собою війна

не дотримуються суспільних правил і завжди готові на нову любовну

інтригу. Вони були улюбленим образом Гойя. Але ця картина, як вважають деякі дослідник, несе і символічний зміст. Він в тому, що прекрасна, свободолюбива Іспанія живе між тюремними гратами і лапами інквізиції, що слабне на очах.

сильної і властолюбивої жінки

шести картин на тему чарів і магії, створені Гойєю по

замовленню його покровителя, герцога Осуни. На картині відображена сцені з комедії «Очарованный поневоле»(1698) іспанського драматурга Антоніо Самори.

Йорк

Хоча цей портрет був написаний Гойєю невдовзі після смерті чоловіка

Альби, її чорне вбрання скоріше романтичне, ніж траурне. В момент виготовлення шедевру Герцогині було 35 років. Декілька років до того Гойя написав інший портрет Альби, але там вона була в білій сукні. Згідно багатьом фактам, герцогиня і Гойя перебували в любовному зв’язку.

жанрових картин – «анекдотів».

Фернандо, Мадрид

Ця дивна картина відображає вівторок «Масляну», коли в центрі

Мадрида починаються карнавальні дійства. Це постійне свято, завершувалося похороном сардинки, на чому звісно «Масляну» і закінчувалася. Далі йшов великий піст.

доля світосприйняття Гойя, який завжди гостро переживав швидкоплинність часу.

Музей Прадо, Мадрид
2 травня 1808 року в Мадриді

було жорстоко повалено французькі війська, що окупували Іспанію.

самих відомих робіт Гойя , створена ним для Королівської шпалерної

мануфактури Санта – Барбара. Картони допомогли Гойя отримати всесвітньо відоме ім’я , але сам автор не любив цю роботу, бо вважав, що здатен на більше.

побаченого він передавав у картинах

прикрасив дві великі кімнати свого будинку серією картин, які отримують

назву «чорних» за свій похмурий колорит і сюжет, що нагадують нічні жахіття.

граверів свого часу. В цьому жанрі він орієнтувався на Дюрера

і Рембрандта. Технічно гравюри Гойя відрізнялися складністю.
Офорти Гойя як правило являють собою окремі фрагменти великої серії. Першою була серія 1798 року, за нею попрямували ще 4 – це «Капричес» (1797-98); «Бедствия Войны» (1810-14); «Тавромахия» (1815-16); «Диспаратес»(тобто, безглуздість) ( 1816 -23).