Френсіс Бекон: обгрунтування емпіризму Міністерство освіти і науки Національа

Мудрого
Полтавський юридичний інститут
Полтава 2013

площі (ринку)
Ідоли театру
Природа наукового пізнання
Досвід як джерело знання
Досвід та

експеримент
Знання – сила: досліди світлоносні та плодоносні

(Трініті-колледж) (1573-1575)
Служба в англійскому посольстві в Франції (1576-1579)
Адвокатська практика (с

1579 г.)
Член парламенту ( с 1584 г.)
Генеральний прокурор (с 1613 г.)
Лорд-хранитель печатки (с 1617 г.)
Лорд-канцлер (1618-1621)
Пом. 9 квітня 1626 г. в Лондоні

Френсіс Бекон (1561-1626)

Париж

Кембридж

Лондон

мудрість древніх (1609)
Велике відновлення наук
Про гідність та примноження наук (1605)
Новий

Органон (1620)
Історія вітрів (1622)
Історія життя і смерті (1623)
Нова Атлантида (1623-1624)

Основні твори

Печери
Ідоли театру

людини, в племені чи самому роді людей, бо хибно стверджувати, що почуття людини

є мірою речей. Навпаки, все сприйняття як почуття, так і розуму базуються на аналогії людини, а не на аналогії світу. Розум людини уподібнюється нерівному дзеркалу, котре, домішує до природи речей свою природу, відображає речі у викривленному та спотвореному вигляді.

Ф. Бекон. «Новий Органон».

людині (як прояв загальної установки пояснювати невідоме за аналогією з

відомим)
Тенденція до спрощення, що виявляється в припущенні, що в досліджуваному об'єкті більше порядку і доцільності, ніж насправді.
Схильність переоцінювати значення несподіваних, незвичайних і дивних явищ, аж ніяк не обов'язково репрезентативних.

у кожного крім помилок, властивих людському роду,
є своя особлива печера, котра

послаблює та спотворює світло природи. Відбувається це чи від особливих природжених властивостей кожного, чи від виховання і бесід з іншими, чи від читання книг і від авторитетів, перед якими хто схиляється, або внаслідок різниці у враженнях, залежно від того, чи отримують їх душі
упереджені і схильні або ж душі холоднокровні і спокійні.

Ф. Бекон. «Новий Органон».

своїй схильні цінувати вище те, у що ними вкладено більше

праці, або те, що їм звичніше.
Одні уми схильні надавати більшого значення відмінностей в речах, інші - подібністю між ними.
Одні більше цікавляться подробицями і подробицями, інші - загальним і цілим.
Одні уми схильні до шанування старовини, інші захоплені любов'ю до новизни, але небагато можуть дотримати таку міру, щоб і не відкидати те, що справедливо встановлено древніми, і не нехтувати тим, що вірно запропоновано новими.

в силу взаємної пов'язаності і спільності людей.
Ці ідоли ми називаємо

ідолами площі,
маючи на увазі що їх породжує
спілкування людей.
Люди об'єднуються мовою. Слова ж встановлюються згідно розумінню натовпу. Тому погане і безглузде встановлення слів дивним чином тримає в облозі розум.

Ф. Бекон. «Новий Органон».

штучний характер відмінностей, встановлюваних буденним слововживання (невдалі імена для існуючих

речей):
словесне ототожнення речей, в основах своїх різних (наприклад, «земля» як одна з «чотирьох субстанцій»);
словесне розрізнення речей, в основі своїй ідентичних (наприклад, лід, вода, пара).
Можливість винаходи і вживання імен неіснуючих речей (наприклад, «доля», «перводвигатель» і т.п.), внаслідок чого розум втягується в безпредметні, безглузді і безплідні суперечки.

людей з різних догматів філософії, а також з перекручених законів доказів. Їх ми

називаємо ідолами театру,
бо ми вважаємо, що, скільки є прийнятих або винайдених філософських систем ,
стільки поставлено та зіграно комедій,
представляючих вигадані та штучні світи.

Ф. Бекон. «Новий Органон».

можуть існувати для відшукання і відкриття істини. Один здіймається від відчуттів

і деталей до найбільш загальних аксіом та, ідучи від цих підстав та їх непохитної істинності, обговорює і відкриває
середні аксіоми. Цим шляхом і користуються нині. Інший же шлях виводить аксіоми з відчуттів і деталей, піднімаючись безперервно і
поступово, поки нарешті не приходить до найбільш загальних аксіом.
Це шлях істинний, але не випробуваний.

Ф. Бекон. «Новий Органон».

відчуттів і деталей
і завершуються у вищих спільностях. Але відмінність

їх незмірна. Бо один лише побіжно стосується досвіду
та частковостей, другий належним
чином затримується на них.
Один відразу ж встановлює якісь
спільності, абстрактні й марні, інший поступово піднімається
до того, що дійсно більш по природі.

Ф. Бекон. «Новий Органон».

бути,
щоб аксіоми, встановлені міркуванням,
мали силу для відкриття нових справ,

Бо тонкість природи в багато разів перевершує тонкість міркувань.
Але аксіоми, абстрактні належним чином з частковостей, в свою чергу легко
вказують і визначають
нові зокрема і таким шляхом
роблять науки дієвими.

Ф. Бекон. «Новий Органон».

— виведення) —
метод, який полягає в одержанні
часткових висновків

на основі
знання якихось загальних положень.

Перехід (умовивід)
від загального до кокретного

Індукція 
(від лат. inductio —
наведення, спонукання) —
метод пізнання, що ґрунтується
на формально-логічному умовиводі,
який дає можливість одержати
загальний висновок на основі
окремих фактів

Перехід (умовивід) від кокретного до загального

середнього рівня («средние аксиомы»)
Дедуктивне пояснення фактів
Дедукція
Ф
А
К
Т
И

Узагальнення за допомогою неповної індукції
Корекція універсальної теорії (можлива з причини неповноти початкової індукції)
Корекція теорії середнього рівня («підгонка» під факти)
Помилковий шлях

в багато разів перевершує тонкість міркувань.
Теорії, отримані шляхом «​​підгонки», не дозволяють

відкривати нові факти і, отже, виявляються в науковому плані марними ...

Універсальна теорія
(«Найбільш загальні аксіоми»)
Теорія середнього рівня
Ф
А
К
Т
И
Ф
А
К
Т
И
Теорія середнього рівня
«Істинна індукція»
«Істинна індукція»
Узагальнення теорії
Y
X
Дедукція
нових фактів
X
Дедукція
Y
нових фактів
Істинний

шлях

якщо тільки він корениться в
експерименті. Бо якщо він переноситься і на

інше, що вважається подібним,
і це перенесення не робиться,
належним чином, то досвід стає оманливим. Але той спосіб користування досвідом, який люди тепер застосовують, сліпий і нерозумний. І тому, що вони бродять і блукають без всякої вірної дороги і керуються тільки
тими речами, які трапляються назустріч, вони звертаються до багато чого,
але мало просуваються вперед.

Ф. Бекон. «Новий Органон».

і в цивільних справах обдарування кожного , а також прихований

зміст душі і пристрастей краще виявляються тоді , коли
людина піддається негараздам ​​, ніж в інший
час , таким же чином і приховане в природі більш відкривається , коли воно піддається
дії механічних мистецтв , ніж тоді,
коли воно йде своєю чергою. <...> Надію ж на
подальший рух наук вперед тільки тоді
можна добре обгрунтувати , коли природна
історія отримає і збере численні досліди , які самі по собі не приносять користі , але сприяють відкриттю причин і аксіом .
Ці досліди ми зазвичай називаємо світлоносними на відміну від плодоносних .

Ф. Бекон. «Новий Органон».