Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини

період
Фізичну реабілітацію застосовують у всіх періодах лікування

впевненості у сприятливому наслідку операції ;
зменшення застійних явищ і

покращення загального і місцевого крово- і лімфообігу;
Відновлення порушеного механізму дихання;
запобігання післяопераційних ускладнень
(пневмонія, ателектази, тромбоемболія)

Завдання ЛФК:

динамічних вправ середньої глибини, рухів у дрібних суглобах кінцівок, що
виконуються

у повільному темпі.
Тривалість заняття 3—5 хв, і повторюються
вони під наглядом або самостійно
8—10 разів на день.

шлунка і дванадцятипалої кишки;
1—4 доби після резекції шлунка;
1—5

діб після радикального грижорозтину;
1—6 діб після холецист-ектомії, видалення нирки, селезінки.

Лікарняний період реабілітації

Завдання ЛФК у цьому режимі:
відновлення нормальної регулярної здатності ЦНС, підвищення функціонального стану серцево-судинної, дихальної, травної систем;
стимулювання обміну речовин і регенеративних процесів;
запобігання пневмоній, ателектазів, тромбоемболій, парезу кишок, метеоризму, затримки сечовипускання, утворення зрощень у черевній порожнині;
відновлення навичок самообслуговування та підготовка хворого до більш активних рухових режимів.

операцій, проведених під місцевим знеболюванням, і через декілька годин після

операцій під наркозом. Комплекси складають із дихальних вправ, рухів кінцівками з обмеженою амплітудою у повільном темпі. Дозволяється почергове згинання і розгинання ніг, не відриваючи п'яток від ліжка.
Тривалість заняття 5—8 хв.

діб після апендектомії;
6—8 діб після радикального грижерозтину;
4—10 діб

після ушивання проривної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, резекції шлунка, холецистектомії, видалення нирки, селезінки.

Завдання ЛФК :
покращення діяльності серцево-судинної і дихальної систем,
процесів обміну і регенерації тканин;
поліпшення функції органів травлення;
зміцнення м'язів живота;
формування рухомого післяопераційного рубця;
підготовка організму до фізичних навантажень, що поступово збільшуються.

і м'язових груп, у тому числі і для м'язів живота,

які хворий виконує із вихідного положення лежачи й сидячи.

Лікарняний період реабілітації

При вставанні і ходьбі слід звертати увагу хворого на правильну поставу, що зумовлює нормальне положення внутрішніх органів, зменшує імовірність
внутрішньочеревних зрощень або сприяє їх розтягненню

з
6—8-ї доби після апендектомії;
10—12-ї доби після резекції шлунка,

ушивання проривної виразки, радикального грижорозтину,
12—15-ї доби після холецистектомії, операцій на
кишках у слабких хворих та з ускладненим перебігом післяопераційного періоду.

Завдання ЛФК :
ліквідація залишкових явищ після операцій і нормалізація функції органів травлення;
адаптація серцево-судинної і дихальної систем до помірно зростаючого фізичного навантаження;
покращення загального функціонального стану;
підготовка хворого до навантажень побутового характеру.

метою ліквідації застійних явищ у легенях, покращення їхньої дренажної функції

і вентиляції, сприяння відходженню мокротиння, активізації крово- і лімфообігу,
обмінних і регенеративних процесів післяопераційних ускладнень. Використовують сегментарно-рефлекторний масаж, діючи на паравертебральні зони нижньогрудних D7—D12, поперекових L1—L5, крижових S1—S5 спинномозкових сегментів.
Рекомендується погладжування, розтирання, легка вібрація і ніжні
поплескування грудної клітки, особливо з боку спини. Роблять непрямий масаж легенів і серця. Виконують стискання грудної клітки, стрясання і розтягнення.

шов, застосовуючи ніжні погладжування навколо нього, діючи по ходу товстої

кишки у вигляді погладжувань, поверхневої стабільної і лабільної вібрації, постукування пучками пальців, ритмічних натискувань кінчиками пальців. Обов'язково масажують нижні кінцівки.

наступні
дні з метою запобігання інфекції, зменшення болю, запобігання післяопераційних ускладнень,

активізації крово- і лімфообігу, обмінних і регенеративних процесів.

Застосовують УФО ділянки шва, кріотерапію, магнітолазерну терапію, магнітотерапію, діадинамотерапію, інгаляцію, аерозоль і електро-аерозоль зі знеболюючими та відхаркуючими засобами, електрофорез із ліками, що зменшують підвищене зсідання крові, електростимуляцію литкових м'язів, електросон.

Перед випискою хворим рекомендують повітряні і сонячні ванни, обтирання, обливання водою переважно індиферентної температури.

грижорозтин, продовжують лікування в поліклінічних чи домашніх умовах, а таких,

кого оперували з приводу захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки, нирок, направляють в реабілітаційні гастроентерологічні лікарні, спеціалізовані санаторії.

оперованого органа і системи у цілому, зміцнення м'язів тулуба і

живота, тренування серцево-судинної і дихальної систем, відновлення працездатності пацієнта.
У комплекси лікувальної гімнастики включають вправи для всіх м'язових груп із предметами і без них, з обтяженням та опором, на рівновагу і координацію, коригуючі. Окрім лікувальної і ранкової гігієнічної гімнастики використовують ходьбу, теренкур, спортивно-прикладні вправи, гідрокінезитерапію, тренажери, близький туризм

еластичності м'язів і рухливості післяопераційного рубця, підвищення функціонального стану і

сприяння скорішому поверненню до праці.
Застосовують загальний і місцевий класичний масаж,
підводний душ-масаж.

дихальної і травної систем; підвищення захисних сил і загартування організму.

Використовують електросон, йодобромні, хвойні, кисневі, вуглекислі ванни, обливання, обтирання, душ, грязьові аплікації, повітряні і сонячні ванни, кліматолікування.

тонусу пацієнта. Добирають види трудової діяльності, що відновлюють загальну і

професійну працездатність. Однак у перші 2 міс після апендектомії не рекомендується піднімати важкі речі, а особам, які перенесли операції на шлунку, печінці, з приводу гриж, особливо, післяопераційних, слід протягом 6—12 міс уникати важкої фізичної праці.