Слайд 1Національний університет оборони України
імені Івана Черняховського
Кафедра
Підготовки офіцерів запасу
групове заняття
з
предмета ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА
Слайд 2
Навчальні питання:
Прийоми стрільби з автомата та пістолета.
2. Правила стрільби
з автомата та пістолета.
3. Міра вимірювання кутів – “тисячна” та
її практичне значення.
Тема № 2. Основи та правила стрільби
Заняття № 2. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї
Слайд 3ЛІТЕРАТУРА
1. Хромченко В.Г., Яфонкін А.О., Івануц М.Г. Вогнева підготовка. –
К.: “Кондор”, 2009. - 336. Інв. № 195252.
2. Настанова зі
стрілецької справи. 5,45-мм автомати Калашнікова (АК-74, АКС-74, АК-74Н, АКС-74Н) та 5,45-мм ручні кулемети Калашнікова (РПК-74, РПКС-74, РПК-74Н, РПКС-74Н). – К.: МОУ, 2005. – 171 с. Інв. № 4725.
3. Настанова зі стрілецької справи. 9-мм пістолет Макарова (ПМ). Навчально-методичний посібник. – К.: МОУ, 2002. – 60 с. Інв. № 4425.
4. Марценківський В.Т. та інші. Вогнева підготовка. Навчальний посібник К.: - НУОУ, 2013. – 91 с.
Слайд 41. Прийоми стрільби з автомата та пістолета
Прийоми стрільби
включають:
підготовку до стрільби (прийняття положення);
заряджання зброї;
здійснення стрільби (установку прицілу,
вибір виду вогню, прикладку зброї, прицілювання, спускання курка, утримання автомата під час стрільби);
припинення стрільби (короткочасне, тривале).
Слайд 56
2. Правила стрільби з автомата включають:
спостереження за полем бою,
за результатами свого вогню і цілевказівки;
вибір цілі, прицілу, точки прицілювання;
вибір
моменту відкриття вогню;
ведення вогню, спостереження за його результатами і коректування вогню;
стрільби по нерухомих цілях і цілях, що з’являються, що рухаються, та по повітряних цілях;
стрільби в горах, в умовах обмеженої видимості, радіоактивного, хімічного та біологічного зараження;
стрільби під час руху автоматника.
Слайд 6Порядок ведення спостереження.
Особлива увага звертається на сховані
підступи. Місцевість оглядається з праворуч - ліворуч, від ближніх предметів
до далеких.
Слайд 7Вибір цілі визначає командир, або самостійно:
першочергові цілі найбільше небезпечні
і важливі;
із двох рівних за важливістю цілей вибирається для
обстрілу найближчу та найбільше уразливу;
Вибір прицілу і точки прицілювання залежить від відстані до цілі і зовнішні умов стрільби.
Приціл і точка прицілювання вибирається з таким розрахунком, щоб при стрільбі середня траєкторія проходила посередині цілі.
Відстань до цілі визначається:
окоміром (по ступеню видимості й уявній величині цілей, а також шляхом сполучення перших двох способів);
за допомогою оптичних приладів.
Слайд 8Визначення відстані до цілі окоміром
Слайд 9При визначенні відстані окоміром необхідно враховувати:
видима величина одного й того
ж самого відрізка місцевості з віддаленням його поступово скорочується;
яри, лощини,
річки зменшують відстань до цілі;
малі предмети здаються далі, ніж ті, що знаходяться на тій же відстані великі предмети;
предмети яскравого кольору здаються ближче, чим предмети темного кольору;
однокольоровий фон місцевості наближає предмети, якщо цілі інакше пофарбовані;
різноманітний фон місцевості маскує і віддаляє предмети;
у похмурий день, у дощ, у сутінках, у тумані відстані здаються збільшеними, а у світлий, сонячний день, навпаки, - зменшеними;
у гірській місцевості видимі предмети наближаються.
Слайд 10Спостереження і коректування вогню ведеться:
по рикошетах;
трасах куль;
по поводженню противника
Корегування
виконується зміною положення ТП по висоті і бічному напрямку чи
зміною установки прицілу.
Моменти відкриття вогню:
коли ціль можна уразити раптово з близької відстані;
коли вона добре видна;
коли купчиться, підставляє фланг чи піднімається на весь зріст.
Слайд 11Правила стрільби по нерухомих цілях:
приготуватися до стрільби;
поодиноку видиму ціль обстрілюють
короткими чергами;
важливі цілі обстрілюють довгими чергами.
Чим небезпечніше та
чим далі ціль, тим довше повинна бути черга.
Стрільба по цілях, що з'являються:
помітити місце появи цілі;
приготуватися до стрільби;
час відкриття стрільби визначається появою цілі;
цілі вражаються короткими чергами, які швидко йдуть одна за одною.
Групову ціль обстрілюють ся чергами, послідовно переносячи вогонь з однієї фігури на іншу.
Широку ціль, що складається з неясно видимих фігур чи замасковану ціль обстрілюють з розсіюванням куль по фронту цілі чи з послідовним переносом ТП від одного флангу цілі до іншого.
Слайд 12Стрільба по рухомих цілях.
на дальності прямого пострілу, вогонь вести
з установкою прицілу - дальності прямого пострілу;
на відстанях, що перевищують
дальність прямого пострілу, вогонь вести з установкою прицілу, що відповідає тій відстані;
при стрільбі по цілі, яка рухається під кутом до площини стрільбі, ТП необхідно вибирати перед ціллю (упередження) способом супроводу чи вижиданням цілі;
при русі цілі під гострим кутом до площини стрільби упередження при веденні вогню береться у два рази менше табличного.
Стрільба по повітряних цілях.
вогонь з автоматів по літаках, вертольотах і парашутистах ведеться у складі відділення, або взводу на дальності до 500 метрів з установкою прицілу 4 або «П»;
по повітряних цілях, вогонь ведеться супроводжувальним способом. Упередження визначається і відраховується у видимих розмірах цілі (у фігурах).
Слайд 133. Міра вимірювання кутів - “тисячна”
Тисячною називається центральний кут,
що спирається на дугу, яка дорівнює 1/6000 довжини кола.
Довжина дуги
S як 1/ 6000 частини кола при малих кутах можна вважати рівній хорді АС .
АС =
(R =Д), тобто АС= Д : 1000
Якщо предмет видно під кутом У, який спирається на хорду В, що дорівнює лінійному розміру цілі його можна вирахувати:
звідси можна записати рівняння Д × У = В × 1000,
де: Д — дальність до цілі, що розглядається; В — лінійні розміри цілі; У — кут, під яким ціль спостерігається (у тисячних).
Слайд 14 Приклад: визначити відстань (Д) до танка, кутова величина
якого за висотою дорівнює 2 тисячним (У = 0-02
визначена оптичним приладом, а висота, як відомо за ТТХ танка В = 2,8 м). Відстань до танка при цьому вираховується за формулою «тисячної» і дорівнює 1400 м
Наприклад: 1705 тисячних записується 17-05 і читається сімнадцять, нуль, п’ять; 130 тисячних - 1-30 – один, тридцять; 1 тисячна - 0-01 - нуль, нуль, один.
Для переходу від тисячних до градусів і навпаки використовують співвідношення: 1˚ =0 –17.
Для переходу від тисячних до градусів і навпаки використовують співвідношення: 1 тисячна 0-01 = 3́,6;
100 тисячних 1-00 = 6˚.
Слайд 15Заняття закінчено.
Дякую за увагу.