Хребетні Безхребетні дерма кутикула луска роги мушля копита хітиновий

Хребетні Безхребетні

дерма
кутикула
луска
роги
мушля
копита
хітиновий панцир
кігті
епідерміс
шкірно-мускульний мішок
підшкірний жир
волосина

“Пошта”

Безхребетні
луска
дерма
кутикула

роги
мушля
копита
хітиновий панцир
кігті
епідерміс
шкірно-мускульний мішок
підшкірний жир
волосина

зовнішні та внутрішні чинники.
Біологічна реакція – відповідь на подразники.

Нервова

Гуморальна
(електричні імпульси (хімічні речовини –
в нервовій тканині) гормони в кровоносній
системі)

( аксон);
4. Тіло нейрона

з існуючих варіантів нервової системи багатоклітинних тварин;
Нервові клітини утворюють в

ектодермі примітивну дифузну нервову систему — розсіяне нервове сплетення

- центральний і периферичний. Вони включають, відповідно, головний нервовий вузол

(1) із двома нервовими стовбурами (2) і нервові відростки із нервовими (3) закінченнями, що підходять до всіх тканин та органів. Органи чуттів краще розвинені у вільноживучих форм. Це примітивні органи зору (світлочутливі вічка) і органи рівноваги. У деяких видів є особливі шкірні вії, здатні сприймати зміни температури, дотик, вплив хімічних речовин.

1

2

3

або кількох поздовжніх нервових стовбурів (7, 8) або з мозкового

ганглію з нервами, що відходять від нього. Органи чуттів розвинені слабко.

але складніша, ніж у плоских та круглих червів. Вона представлена

навкологлотковим кільцем, черевним нервовим ланцюжком та нервами, що відходять до різних органів. У кільчастих червів добре розвинені органи чуттів. У багатьох є очі; органи слуху побудовані за принципом локаторів; наявні також смакові рецептори та нюхові клітини.

з’єднаних між собою нервовими стовбурами. Ці елементи скла дають центральну

нервову систему, а нерви, що відходять від вузлів і стовбурів, периферичну. Нервова система молюсків належить до розкидано-вузлового типу. Проте у молюсків, які ведуть активний спосіб життя (наприклад, головоногих), утворюється головний мозок складної будови.
Органи чуттів у молюсків різноманітні. На поверхні шкіри розкидані рецептори дотику, їх багато на щупальцях, розташованих на голові. Органи хімічного чуття реагують на хімічний склад води. Органи зору - очі - найскладніше побудовані у головоногих молюсків. У двостулкових молюсків, у зв’язку з пасивним живленням і малорухомим способом життя, органи чуттів розвинені слабко.

членистоногих, представлена парними надглотковим гангліями, навкологлотковим кільцем і черевним нервовим

ланцюжком. У примітивних - зяброногих раків нервова система сходового типу; парні ганглії в сегментах широко розставлені і з'єднані коміссур, створюючими перекладини нервових сходів. У більшості ж видів є черевний нервовий ланцюжок.

у передньому відділі головогрудей виникає єдине скупчення нейронів — головогрудна нервова маса.

З органів чуття розвинені дотик (чутливі волоски на тілі та кінцівках) і нюх. Зір дуже слабкий, є декілька пар простих очок.

мозок), підглотковий ганглій, сегментарні ганглії черевного ланцюжка.Головний мозок досягає великого розвитку,

особливо у суспільних комах

чхання, дихання).
Задній (мозочок) – координація рухів.
Середній – первинна обробка інформації

від органів чуття (орієнтувальний рефлекс).
Проміжний – виділення гормонів (гуморальна регуляція).
Передній (півкулі)–складні форми поведінки (навчання, аналіз та синтез інформації, пам*ять тощо)

центральну та периферичну. До складу центральної нервової системи входять головний

та спинний мозок, а периферичної — розташовані поза ними нервові клітини та волокна.

що й круглороті, проте кількість нервових клітин у кожному з них істотно зростає.

Великого розвитку досягаютьпередній мозок і мозочок. З органів чуттів провідним є орган нюху. Він складається з парних нюхових мішків, що відкриваються назовні ніздрями. У мішки надходить вода, і розчинені в ній молекули речовин подразнюють чутливі клітини. Очі в акул розвинені добре, дозволяють розрізняти контури предметів на відстані 10—15 м. Орган слухупредставлений внутрішнім вухом, орган рівноваги — трьома напівкруглими каналами. Бічна лінія складається зі скупчення чутливих клітин на тулубі та голові. Кожна така клітина має виріст, який сприймає рух води

головного мозку у відсотках від маси тіла становить у сучасних

хрящових риб 0,06-0,44 %, у кісткових риб 0,02-0,94 %, у хвостатих земноводних 0,29-0,36 %, у безхвостих 0,50-0,73 %
Головний мозок складається з 5 відділів:
Передній мозок відносно великий, розділений на 2 півкулі, має великі нюхові частки;
Проміжний мозок добре розвинений;
Мозочок розвинений слабко в зв'язку з нескладними, одноманітними рухами;
Довгастий мозок є центром дихальної, кровоносної і травної систем;
Середній мозок відносно невеликий, є центром зору, тонусу скелетної мускулатури.

мозку (передній мозок). Вони вкриті сірою речовиною — сукупністю тіл

мільйонів нервових клітин. Ця сіра речовина формує кору півкуль головного мозку. Мозочок розвинений добре, що зумовлено необхідністю координації (узгодження) складних

та є центром вищої нервової діяльності, складається з 5 відділів, характерних

для інших хребетних тварин.

за управління поведінкою, орієнтацію в просторі, споживання їжі, спаровування та здатність

до побудови гнізд. Проміжний мозок порівняно невеликий, середній мозок із зоровими буграми. Мозочок розташований у задній частині головного мозку, відповідає за координацію рухів. Довгастий мозок переходить у спинний мозок.

1 - нюхові цибулини (частки);
2 - великі півкулі переднього мозку;
3 - зорові частки середнього мозку;
4 - мозочок;
5 - нерви головного мозку;
6 - довгастий мозок.

системи плазунів і птахів.
Але у ссавців головний мозок має більший

об'єм. Насамперед добре розвинені півкулі переднього мозку та мозочок, а також кора півкуль переднього мозку, яка в багатьох видів укрита численними борознами та звивинами, що збільшують її поверхню.