Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів
Содержание
- 1. Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів
- 2. Хірургічна інфекція – це одна із найактуальніших
- 3. Термін хірургічна інфекція передбачає два види процесів:інфекційний
- 4. Класифікація хірургічної інфекції.За клінічним перебігом:1.гостра хірургічна інфекціяа)
- 5. Гостра гнійна хірургічна інфекція – гострий запальний
- 6. Як наслідок широкого і безконтрольного застосування антибіотиків
- 7. Критичне число бактерій на 1 грам
- 8. В залежності від шляху проникнення гнійну інфекцію поділяють на:А) екзогеннуВ) ендогеннуШляхами розповсюдження гнійної інфекціїє:лімфогеннийгематогеннийper continuitatemper contiguitatem
- 9. Визначення наявності скупчення гноюФлюктуація або симптом розрідженняДіагностична пункціяУЗДРентгенологічне дослідженняКТ і МРТ
- 10. Місцеві ускладнення гострої гнійної патології:лімфангітлімфаденіттромбофлебіт (пілефлебіт)некроз шкіри і інших тканинаррозія судин і кровотечапіопневмотораксперфорація органів
- 11. Принципи лікування Місцеве лікування Розтин гнійного
- 12. Загальне лікування Антибактеріальна терапіяА) емпіричнаБ) цілеспрямована (після
- 13. Гнійний мастит (mastitis) гостре гнійне запалення паренхіми інтерстицію молочної залози.
- 14. Класифікація:За клінічним перебігом розрізняють мастит :1. серозний2.
- 15. Локалізація гнійників в молочній залозі
- 16. Інтрамамарний мастит – абсцес молочної залози.
- 17. Флегмонозний мастит
- 18. Панмастит.
- 19. 1 – доступ за Ангерером, 2
- 20. Доступ за Барденгейером (ретромамарний мастит).
- 21. Гострий гнійний парапроктит (paraproctitis) запалення навколопрямокишкової клітковини, пов’язане із наявністю вогнища інфекції в стінці прямої кишки.
- 22. Класифікація:За етіологічною ознакою розрізняють парапроктит:неспецифічнийспецифічнийЗа клінічним перебігом:гострийхронічний рецидивуючийхронічнийЗа локалізацією:підшкірнийпідслизовийішіоректальнийпельвіоректальнийПо відношенню до стінки прямої кишки:ретроректальнийбоковийпідковоподібний
- 23. 1 – підшкірний, 2 – ішіоректальний, 3
- 24. Лікування.При наявності гострого гнійного парапроктиту показане хірургічне
- 25. Гідраденіт (hidradenitis) гнійне запалення апокринових потових залоз. Захворювання зустрічається часто, переважно у людей середнього віку.
- 26. Гострий гнійний гідраденіт
- 27. Перебіг гідраденіту можна умовно розділити на три
- 28. Лімфангіт (limphangiitis) запалення лімфатичних судин, котре ускладнює різні гнійно-запальні захворювання
- 29. Класифікація. Розрізняють лімфангіт1. простий (серозний)2. гнійнийПо перебігу:1. гострий2. хронічнийЗа видами ураження судин:1. капілярний (сітчастий)2. стовбуровий (трункулярний)
- 30. Інфікована рана передпліччя. Трункулярний лімфангіт.
- 31. Лікування, перш за все, повинно бути направленим
- 32. Лімфаденіт (lymphadenitis) запалення лімфатичних вузлів, котре виникає
- 33. Розрізняють наступні форми лімфаденіту - гострий -
- 34. Гострий гнійний шийний лімфаденіт
- 35. Флегмона (phlegmona) розлите гнійне запалення клітковини
- 36. В залежності від характеру змін у тканинах
- 37. Обширна флегмона гомілки
- 38. Лікування. Основний метод лікування флегмон – хірургічний.
- 39. Анаеробна неклостридіальна флегмона лівого стегна після радикальної хірургічної обробки.
- 40. Обширна анаеробна флегмона черевної і грудної стінки після радикальної хірургічної обробки
- 41. Фурункул (furunculus ) гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула і навколишньої сполучної тканини
- 42. Фурункул носогубного трикутника
- 43. схема поширення пілефлебіту при фурункулі носогубного трикутника
- 44. Карбункул (carbunculus) гостре гнійно-некротичне запалення декількох волосяних
- 45. Карбункул обличчя.Карбункул задньої поверхні шиї
- 46. Лікування У випадку обширного некрозу тканин, прогресуючого
- 47. Схема хрестоподібного доступу та висічення карбункула
- 48. Рана після радикальної хірургчної обробки карбункула
- 49. Дякую за увагу
- 50. Скачать презентанцию
Хірургічна інфекція – це одна із найактуальніших і вічних проблем хірургії. Частота післяопераційних раневих гнійно-септичних ускладнень в різних галузях хірургії досягає 14 – 20 % і немає тенденції до зниження. Біля 40
Слайды и текст этой презентации
Слайд 1Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів.
проф.
І.М. Дейкало
Слайд 2Хірургічна інфекція – це одна із найактуальніших і вічних проблем
хірургії.
Частота післяопераційних раневих гнійно-септичних ускладнень в різних галузях хірургії досягає
14 – 20 % і немає тенденції до зниження. Біля 40 % летальних випадків після операції зумовлені саме гнійними ускладненнями.
Слайд 3Термін хірургічна інфекція передбачає два види процесів:
інфекційний процес, в лікуванні
якого хірургічне втручання має вирішальне значення (абсцес, флегмона, мастит. парапроктит).
інфекційні
ускладнення, що виникають і розвиваються в післяопераційному періоді (після планових та ургентних оперативних втручань).
Слайд 4Класифікація хірургічної інфекції.
За клінічним перебігом:
1.гостра хірургічна інфекція
а) неспецифічна
- гнійна
-
гнилісна
- анаеробна
б) специфічна
- правець
- сибірська виразка
2. Хронічна хірургічна інфекція
а) неспецифічна
(хронічні форми гнійної інфекції)б) специфічна
- туберкульоз
- сифіліс
- актиномікоз
Слайд 5Гостра гнійна хірургічна інфекція – гострий запальний процес різної локалізації
і характеру, котрий викликаний гноєутворюючою флорою.
Для його розвитку необхідно
наявність трьох елементів:збудник інфекції (гноєутворюючі мікрорганізми).
вхідні ворота інфекції
макроорганізм з його реактивністю.
Слайд 6Як наслідок широкого і безконтрольного застосування антибіотиків і їх мутагенної
дії на мікроорганізми, останні характеризуються резистентністю до більшості антибіотиків.
Антибіотико резистентність
стафілококів перевищує 70 %, більшість із їх штамів синтезують пеніцилін азу і цефалоспориназу – в-лактази.
Слайд 7 Критичне число бактерій на 1 грам тканини складає 105.
Проникнення менше ніж 10 5 бактерій на 1
грам є, як правило, недостатньою для розвитку інфекції
Слайд 8В залежності від шляху проникнення гнійну інфекцію поділяють на:
А) екзогенну
В)
ендогенну
Шляхами розповсюдження гнійної інфекціїє:
лімфогенний
гематогенний
per continuitatem
per contiguitatem
Слайд 9Визначення наявності скупчення гною
Флюктуація або симптом розрідження
Діагностична пункція
УЗД
Рентгенологічне дослідження
КТ і
МРТ
Слайд 10Місцеві ускладнення гострої гнійної патології:
лімфангіт
лімфаденіт
тромбофлебіт (пілефлебіт)
некроз шкіри і інших тканин
аррозія
судин і кровотеча
піопневмоторакс
перфорація органів
Слайд 11Принципи лікування
Місцеве лікування
Розтин гнійного вогнища (хірургічна обробка із висіченням
некротизованих тканин, розкриттям запливів і дадаткових порожнин)
Ультразвукова, лазерна кавітація порожнини
гнійника, промивання пульсуючим струменем антисептикаАдекватне дренування гнійника
Місцеве застосування антисептичних засобів в залежності від фази перебігу раневого процесу.
Імобілізація
Слайд 12Загальне лікування
Антибактеріальна терапія
А) емпірична
Б) цілеспрямована (після результату бак посіву
і визначення чутливості)
- пероральна
- дом”язова
- довенна
- внутрішньо артеріальна
-порожнинна
- кісткова
- ендолімфатична
2.
Детоксикацій на терапія- керована гемодилюція
- екстракорпоральна детоксикація
а) гемосорбція
б) плазмосорбція
в) лімфосорбція
г) ксеноселезінка
д) плазмофорез
- дренування грудної лімфатичної протоки
- електрохімічне очищення крові
- УФО крові
- квантове опромінення крові
3. Імунокорекція.
4. Симптоматичне лікування
Слайд 14Класифікація:
За клінічним перебігом розрізняють мастит :
1. серозний
2. інфільтративний
3. абсцедуючий:
солітарний абсцес
множинні
абсцеси
апостематозний мастит
4. флегмонозний
5. гангренозний
За локалізацією гнійника:
підшкірний
субареолярний
інтрамамарний
ретромамарний
панмастит
Слайд 19 1 – доступ за Ангерером, 2 – доступ за
Бардегейером, 3 – ціркумареолярний доступ. Права половина малюнка – дренування
ретромамарного маститу
Слайд 21Гострий гнійний парапроктит (paraproctitis)
запалення навколопрямокишкової клітковини, пов’язане із наявністю
вогнища інфекції в стінці прямої кишки.
Слайд 22Класифікація:
За етіологічною ознакою розрізняють парапроктит:
неспецифічний
специфічний
За клінічним перебігом:
гострий
хронічний рецидивуючий
хронічний
За локалізацією:
підшкірний
підслизовийішіоректальний
пельвіоректальний
По відношенню
до стінки прямої кишки:
ретроректальний
боковий
підковоподібний
Слайд 231 – підшкірний, 2 – ішіоректальний, 3 – пельвіоректальний, 4
– підслизовий парапроктит. б – ретроректальний парапроктит
Слайд 24Лікування.
При наявності гострого гнійного парапроктиту показане хірургічне лікування. Операцію виконують
під загальним знеболенням.
Етапи операції:
1.пункція гнійника та аспірація гною
2.введення в порожнину
гнійника 0,5 % розчину метиленового синього навпіл із 3 % розчином водню.3.локалізація дефекту в ділянці крипти прямої кишки.
4.розкриття гнійника
5.висічення отвору в ділянці крипти із накладанням шва.
Слайд 25Гідраденіт (hidradenitis)
гнійне запалення апокринових потових залоз. Захворювання зустрічається часто,
переважно у людей середнього віку.
Слайд 27Перебіг гідраденіту можна умовно розділити на три фази:
Перша фаза –
невелика інфільтрація тканин із втягненням в процес однієї потової залози.
Друга
фаза – втягуються в процес декілька потових залоз із гнійною інфільтрацією навколишніх тканин та формуванням щільного інфільтрату.Третя фаза – утворення абсцесу, а в запущених випадках – флегмони.
Лікування:
1.гігієна ділянки де локалізується гідраденіт
2.антибактеріальна терапія
3.імунотерапія
4.анальгетики
При утворенні абсцесу показане хірургічне лікування – розкриття гнійника.
Слайд 28Лімфангіт (limphangiitis)
запалення лімфатичних судин, котре ускладнює різні гнійно-запальні захворювання
Слайд 29Класифікація.
Розрізняють лімфангіт
1. простий (серозний)
2. гнійний
По перебігу:
1. гострий
2. хронічний
За видами
ураження судин:
1. капілярний (сітчастий)
2. стовбуровий (трункулярний)
Слайд 31Лікування, перш за все, повинно бути направленим на ліквідацію первинного
гнійно-запального вогнища. Його хірургічну обробку, раціональне дренування, адекватне загальне лікування.
Важливо
створити для кінцівки спокій, підвищене положення, при потребі провести імобілізацію 
Слайд 32Лімфаденіт (lymphadenitis)
запалення лімфатичних вузлів, котре виникає як ускладнення різних
гнійно-септичних захворювань і специфічних інфекцій і є як правило вторинним
процесом
Слайд 33Розрізняють наступні форми лімфаденіту
- гострий
- хронічний
- неспецифічний
- специфічний
В
залежності від характеру ексудації розрізняють:
- серозний
- геморагічний
- фібринозний
- гнійний лімфаденіт
Слайд 36В залежності від характеру змін у тканинах розрізняють:
- серозну
-
гнійну
- гнилісну
- некротичну форму флегмони
Клінічна картина.
За клінічним перебігом розрізняють
флегмони:гострі
хронічні
За локалізацією:
епіфасціальні
субфасціальні
міжм”язеві
органні
міжорганні
підслизові
заочеревинні
медіастінальні
тазові
Слайд 38Лікування.
Основний метод лікування флегмон – хірургічний. Операції з приводу
флегмони необхідно виконувати під загальним знеболенням.
Оперативні доступи повинні бути
адекватними та анатомічно обґрунтованими: із одного боку доступ повинен забезпечувати цілісність і збереження елементів судинно-нервового пучка та життєво важливих органів; з другого – забезпечувати оптимальні умови для відтоку ексудату та дренування гнійника.
Слайд 41Фурункул (furunculus )
гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула і навколишньої
сполучної тканини
Слайд 44Карбункул (carbunculus)
гостре гнійно-некротичне запалення декількох волосяних фолікулів і сальних
залоз із розповсюдженням на підшкірну клітковину і шкіру та утворенням
обширного запального інфільтрату і некрозу.
Слайд 46Лікування
У випадку обширного некрозу тканин, прогресуючого набряку, інтоксикації, що
наростає показане термінове оперативне лікування. Операцію – хрестоподібне розсічення карбункула
слід проводити під загальним знеболенням. Карбункул розсікають на всю глибину до життєздатних тканин. Чотири лоскути, що утворилися при цьому відсепаровують, некротизовані тканини висікають, гнійні запливи розкривають. В подальшому лікування здійснюють у відповідності із загальними правилами лікування гнійних ран.
