Керівник : к.б.н., доц., Шелест з.м. Виконавець: Артеменко М.П

к.б.н., доц., Шелест з.м. Виконавець: Артеменко М.П.  

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ МИСЛИВСЬКИХ ТВАРИН ТА
ПТАХІВ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

мисливського фонду
України
Ліміти на використання мисливських тварин державного мисливського

фонду
Житомирської області

органів дикого кабана та встановлення оптимального способу зменшення концентрації 137Cs

в дичині.

Завдання:
проаналізувати фактори, які впливають на радіоактивне забруднення дикого кабана;
вивчити сезонні особливості накопичення 137Cs компонентами раціону дикого кабана;
встановити закономірності розподілу 137Cs у тканинах і органах дикого кабана;
оцінити ефективність технологічної обробки для зменшення концентрації 137Cs у м'ясі дикого кабана.

які входять до складу раціону дикого кабана

які входять до складу раціону дикого кабана

диких мисливських тварин і птахів. Серед мисливської дичини Полісся України

дикий кабан є найчисельнішим видом, що має велике промислове значення, тому дослідження його радіоактивного забруднення є актуальним з точки зору запобігання надходження радіонуклідів в організм людини.
Дикий кабан - цінний і перспективний мисливський вид диких копитних. Від інших тварин він вигідно відрізняється всеїдністю, плодовитістю і високою екологічною пластичністю. Для дикого кабана в лісах Полісся України характерні сезонні коливання вмісту 137Cs органів та тканин. Встановлено, що найвищі рівні радіоактивного забруднення спостерігалися в першій половині зими. Вони зумовлені особливостями радіоактивно забрудненого раціону дикого кабана.
Протягом року змінюється як накопичення 137Cs в компонентах раціону, так і його структура. Для компонентів раціону дикого кабана характерна значна варіабельність коефіцієнтів переходу радіонуклідів з ґрунту у кормові види протягом року.
Максимальний вміст 137Cs в весняний раціон дикого кабана вносять плодові тіла дощовика несправжнього (до 45%) і фрагменти підстилки (24%). У літній раціон – комахи і їх личинки (41%), рогіз (37%), малина (11%) і щучник (10%). У осінньому раціоні надходження 137Cs забезпечують переважно вільха (34%), плодові тіла грибів (24%), дуб (18%), а в зимовому – дощовик (32%), вільха (32%), фрагменти підстилки (10%) і комахи (7%).
Аналіз розподілу 137Cs по органах і тканинах дикого кабана свідчить про відносно рівномірний розподіл радіонукліду в організмі. Висока активність 137Cs спостерігається у м`язах, нирках та серці. Середній вміст радіонукліду в нирках складає 91%, серці – 85%, селезінці – 73,2 % від такого у м`язах.
Найпоширенішими технологіями для зменшення вмісту 137Cs в дичині є замочування у підкислених сольових розчинах, але вони впливають на смакові якості м`яса. В ході дослідження була запропонована технологічна обробка дичини, пов`язана з заморожуванням і тривалим промиванням проточною водою. Встановлено, що це зменшує питому активність 137Cs у м`ясі більш ніж в 11 разів без значних втрат якості продукту.