КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

Характеристика елементів корпоративного управління.
3. Принципи корпоративного управління та вплив

міжнародного співтовариства на їх узагальнення.
4. Моделі корпоративних відносин: світовий досвід.
5. Особливості управління корпораціями в Україні (самостійно).

Єльникова Галина Василівна – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту

структури та процедури, що застосовуються для управління  та контролю корпорації  
Це

система взаємодії між акціонерами і керівницт-вом компанії (акціонерного товариства, корпорації), включаючи її раду директорів, а також з іншими зацікавленими особами, з допомогою якої реалізу-ються права акціонерів; комплекс механізмів, що дозволяють акціонерам (інвесторам) контролювати діяльність керівників компанії і вирішувати виникаючі проблеми з іншими групами впливу.

поняттях, як корпорація, корпоративна власність і корпоративні права.
Корпорація в

буквальному перекладі із середньовічнолатинської «corporation» означає об'єднання, співтовариство.
Корпоративна власність – це власність, що належить особі або групі осіб.
Корпоративні права – це права, які отримує особа або група осіб від володіння власністю, включає право на участь в управлінні й одержання дивідендів. У теперішній час у світі налічується велика кількість власників корпоративних прав - акціонерів

є значна частина громадян (більш ніж 25 млн. осіб), у

цілому понад 50 млн. американців володіють цінними паперами корпорацій, банків, муніципальних і державних органів. Акціями у Швеції володіє кожен 4 другий громадянин, у США і Англії – кожен п'ятий, у Японії утримувачем акцій виступає кожен сьомий.

відокремлення процесів володіння власністю від управління нею.
Характерними рисами ефективного корпоративного

управління є: прозорість (розкриття) відповідної фінансової інформації та інформації про діяльність товариства, а також здійснення контролю за діяльністю правління; усебічний захист прав і прерогатив акціонерів; незалежність наглядової ради у визначенні стратегії суспільства, затвердженні бізнес- планів і найважливіших господарських рішень, наймі членів правління, моніторингу його діяльності і звільненні членів правління у разі потреби.

між ними механізми та способи взаємодії. Вважається,

що корпоративне управління поєднує господарювання в приватному секторі з інтересами держави та суспільства. Слід враховувати, що всі учасники корпоратив-них відносин зацікавлені в досягненні кожним своїх інтересів. Корпоративне управління покликане створити баланс цих інтересів з одного боку та формувати прибутковість діяльності – з іншого

1. Сутність корпоративного управління - 5

автори відносять: - організаційну структуру; - системи корпоративного управління; -

процеси корпоративного управління; - корпоративний стиль керівництва; - персонал корпорації з його навичками та корпоративними цінностями.

2. Характеристика елементів корпоративного управління 1

інтересів власника капіталу:
- етичні основи діяльності компанії, що містяться

в дотриманні інтересів акціонерів;
- досягнення довгострокових стратегічних задач власників корпорації;
- дотримання всіх юридичних та нормативних вимог, що їх пред’являють компанії.

капіталів виокремлюють:
- корпоративні цінності;
- чітко сформовану стратегію діяльності

організації;
- розподіл обов’язків та повноважень в прийнятті рішень;
- механізми взаємодії та співробітництва між членами ради директорів, менеджментом та
аудитом;
- систему внутрішнього контролю;
- стимули фінансового та управлінського характеру;
- наявність адекватних внутрішніх та зовнішніх інформаційних потоків;
- транспарентність (прозорість) корпоративного управління.

корпоративного упра-вління автори відносять ті складові системи управління, що відображають

значущість дій, складу, наслідків їх функціонування для автора з огляду на результативність життєдіяльності корпорації та наявність матеріального й нематеріального прибутку.

сфери корпоративного управління відносять :
- державні органи загальної та

спеціальної компетенції;
- механізми ринкового контролю;
- громадські організації;
- засоби масової інформації

узагальнення – 1
У травні 1999 р. Рада Організації Економічного

Співробітництва й Розвитку прийняла Загальні принципи корпоративного правління, що носять еволюційний характер і постійно переглядаються.
Вони використовуються урядами як база для оцінки й удосконалення діючих у їхніх країнах законодавчих актів й спрямовані на вдоскона-лення корпоративного управління в усьому світі.

узагальнення – 2
Структура стандартів корпоративного
управління містить такі

компоненти:
Міжнародні стандарти (Принципи корпоратив-ного управління);
Національні стандарти (Кодекси корпоратив-ного управління розвинутих країн та тих, що розвиваються);
Стандарти корпорацій (наприклад, Дженерал Моторс» - США)

узагальнення – 3

До структури стандартів входять також моделі корпоративного управління:

-

Англо-американська;
- Західно-європейська;
- Японська

узагальнення – 4
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

розробила Рішення «Про схвалення проекту нової редакції Принципів корпоративного управління України»

узагальнення – 5
Принципи корпоративного управління - це

вихідні джерела, що лежать в основі формування, функціонування й удосконалення системи корпоративного управління суспільством

узагальнення – 6
До базових принципів корпоративного управління відносять:
1. Централізації управління

– зосередження стратегічних і найбільш важливих поточних рішень у руках вищого керівництва.

узагальнення – 7
2. Децентралізації – делегування повноважень, органу нижчого підпорядкування

управління корпорацією, структурному підрозділу,, посадовій особі.. Особливо необхідна при територіальному розсередженні корпорації й при нестабільному високодинамічному середовищі..

узагальнення – 8
3. Координації діяльності структурних підрозділів і співробітників фірми

– узгодження
дій і передачі інформації менеджерів усіх рівнів і ланок. Ставиться або в обов'язки
самих підрозділів, або здійснюється спеціальним менеджером (службою). Наприклад:
планово-диспетчерське бюро.

узагальнення – 9
4. Використання людського потенціалу:
- більшість рішень ухвалюється

не вищим керівництвом, а співробітниками тих рівнів, де ці рішення повинні виконуватися;
5. Ефективного використання послуг сателітів бізнесу – фахівців, які виконують комплекс супутніх основному бізнесу корпорації видів діяльності. Найчастіше вони сприяють зв’язкам корпорації із зовнішнім середовищем – контрагентами, державою в особі численних органів і установ, громадськими організаціями й ін.

узагальнення – 10
6. Поділу прав власності й контролю – поділ

підприємницької й управлінської праці, тобто відмова власника від поточного керування компанією на користь менеджера.

узагальнення – 11
Фундаментальні принципи корпоративного управління:
1. Дотримання прав власників:
-

надійні методи реєстрації прав власності, відчуження або передачу акцій,
- своєчасне й регулярне одержання інформації про діяльність корпорації;
- участь і голосування на зборах акціонерів, гласність;
- участь у виборі правління, підзвітність правління;
- участь у прийнятті глобальних рішень;
- одержання прибутків.

узагальнення – 12
2. Рівне відношення до власників однієї категорії:
-

однакові права голосу;
- чинність голосу залежно від розміру вкладеного капіталу;
- забезпечення цього регламентом.

узагальнення – 13
3. Посилення ролі зацікавлених осіб

у керуванні корпорацією – формування й
удосконалювання даного механізму з наданням цим особам необхідної інформації.

узагальнення – 14
4. Розкриття інформації й прозорість. Така інформація повинна

включати:
- результати фінансової й операційної діяльності компанії;
- завдання компанії;
- власність на великі пакети акцій і розподіл голосів;
- список членів правління й головних посадових осіб, одержувана ними винагорода;
- прогнозовані істотні фактори ризику;
- глобальні питання, пов’язані з найманими робітниками й іншими зацікавленими особами;
- структуру й політичне керування.

узагальнення – 15
5. Обов’язки правління:
- переглядати й направляти корпоративну

стратегію, основні плани дій, політичне керування ризиками, річні бюджети й бізнес-планування діяльності;
- підбирати головних посадових осіб, призначати їм винагороду, здійснювати контроль їх діяльності, заміняти їх, стежити за відновленням кадрів;
- переглядати розмір винагороди, одержуваної головними посадовими особами й членами правління компанії;
- контролювати й регулювати потенційні конфлікти інтересів членів правління, адміністрації й власників;
- забезпечувати цілісність систем бухгалтерського обліку й фінансової звітності корпорації;
- контролювати процес розкриття й поширення інформації.

в першу чергу пов'язані зі структурою розподілу капіталу корпорації, і

тому їх розрізняють по ряду ознак.
Елементи моделей корпоративного управління:
- країна поширення;
- основні учасники реалізації моделі корпоративних відносин;
- законодавча база (нормативи);
- структура володіння акціонерним капіталом;
- моніторинг діяльності;
- форми й методи фінансування;
- структура ради директорів;
- вимоги до розкриття інформації;
- корпоративні дії, які вимагають згоди акціонерів

управління:
За ступенем концентрації власності (володіння контрольним пакетом акцій, частки
власності):
-

Інсайдерська – високий ступінь концентрації, обмежене число власників. Значна частина функцій управління під їх прямим впливом;
- Аутсайдерська – контрольний пакет у дрібних власників, широка акціонерна власність, залежить від менеджерів.

наглядової ради:
- англо-саксонська (англо-американська) – в

акціонерах багато індивідуальних і
інституціональних інвесторів;
- континентальна (німецька) – основними акціонерами є банки, двопалатне правління й обмеження прав голосу;
- японська – важлива роль належить банкам, у раду директорів входять представники уряду,
керування здійснюється в рамках КЕЙРЕЦУ – групою компаній, об'єднаних спільним
володінням і керуванням капіталом;
- корпоративна модель - стан з перехідною економікою (і в нас).

відносин полягає в наступному:
- більше половини корпорацій України –

ВАТ з номінальними власниками акцій та паїв, що не впливають на політику та діяльність корпорації, що погіршує процеси управління, контролю, консолідації та ін.;
- наявність олігархічних угрупувань, що контролюють навіть сектори економіки, впливають на приватизацію підприємств державного сектору, в т.ч. незаконними методами;

часткою державного капіталу не мають ефективної системи управління, хоч знаходяться

в стратегічно значущих галузях економіки, що зменшує їх ефективність та вимушує й надалі зменшувати частку державного капіталу до повного переведення в приватну власність;

тіньового сектору економіки, коли товариство не реєструють, мінімізують прибутки, формують

групу номінальних власників, тоді як вкладання коштів здійснює одна чи декілька інших осіб, що й впливають на діяльність корпорації; це зменшує попит на акції
підприємства, погіршує стан фондового ринку,перешкоджає залученню вільного капіталу до економічного сектору;

інфраструктура корпора-тивних відносин, привнесена з

країн з іншими принципами господарю-вання, є не ефективною, незавершеною, законодавчо не зовсім забезпеченою в Україні. Особливо проблемним є ринок цінних паперів, стан фондового ринку, що не є прозорими, зрозумілими та дієвими в Україні;
- низька корпоративна культура, вузьке розуміння принципів корпоративних від-носин, ускладнення розробки та впровад-ження дієвого Кодексу корпоративної по-ведінки зменшує продуктивність працівників корпорацій та погіршує залучення інвестицій.