Кран іометрія та краніоскопія

мозкового черепа.
Штучна деформація черепа.
Реконструкція людини за черепом.
Метод пластичної і графічної

реконструкції.

опорних точок у місцях перетину черепних швів або на найбільш

випнутих частинах черепа.
Головні опорні точки черепа:
(v) вертекс, vertex – найвища точка склепіння черепа в медіальній площині;
(b) брегма, bregma – місце з’єднання лобної й тім’яної кісток;
(m) метопіон, metopion – точка на місці перетину лінії між верхівками лобних горбів із медіальною площиною;
(st) стефаніон, stephanion – точка перетину вінцевого шва та скроневої лінії;
(co) коронале, coronale – найвіддаленіша в медіальній площині точка на вінцевому шві;
(gn) гнатіон, gnathion – найнижча точка нижньої щелепи в медіальній площині;
(go) гоніон, gonion – точка на зовнішній поверхні нижньої щелепи, яка міститься на вершині кута, утвореного тілом і гілкою нижньої щелепи;
(id) інфрадентальне, infradentale – точка на верхньому краї альвеолярного відростка нижньої щелепи між двома внутрішніми різцями;
(ml) ментале, mentale – точка на внутрішньому краю підборідного отвору;

площиною;
(id) інфрадентальне, infradentale – точка на верхньому краї альвеолярного відростка

нижньої щелепи між двома внутрішніми різцями;
(ns) назоспінальна, nasospinale – точка перетину лінії, що сполучає нижні краї грушоподібного отвору, з медіальною площиною;
(pr) простіон, prodtion – найбільш випнута вперед точка на передній поверхні верньощелепної кістки;
(rhi) риніон, rhinion – точка перетину міжносового шва з верхнім краєм грушоподібного отвору;
(mf) максилофронтале, maxillofrontale – точка перетину внутрішнього краю очної орбіти з лобно-щелепним швом;
(fmo) фронтомаляре орбітале, frontomalare orbitale – точка на зовнішньому краї очної орбіти в місці її перетину з вилично-лобним швом;
(ek) ектоконхіон, ektokonchion – точка перетину зовнішнього краю очної орбіти з лінією, проведеною з максилофронтале паралельно верхньому краю орбіти;

кістці в медіальній площині;
(l) лямбда, lambda - точка перетину лямбдоподібного

та стрілового швів;
(d) дакріон, dacrion– точки на внутрішній стінці очної орбіти в місці з’єднання лобної, слізної й верхньощелепних кісток;
(g) глабела, glabella – найбільш випнута вперед у медіальній площині точка надперенісся, де лобна кістка утворює більш чи менш виражену опуклість;
(pg) погоніон, pogonion – найбільш випнута вперед точка підборіддя в медіальній площині;
(ss) субспінале, subspinale – найглибша точка під носовим шипом на міжщелепному шві;
(sg) супраглабеляре, suprsglabellare – найглибша точка між глабелою та метопіоном у медіальній площині;
(so) супраорбітале, supraorbitale – точка на перетині лінії, що з’єднує верхні краї очних орбіт із медіальної площиною;
(sphn) сфеніон, sphenion – точка, де сходяться лобова, тім’яна, основна кістка.

фронтомаляре темпорале, frontomalare tempolare – точка в місці найбільшого звуження

скроневих ліній на вилично-лобному шві;
(ft) фронтотемпорале, frontotemporale – точка на скроневому гребені лобної кістки в місці її найбільшого звуження.
(i) ініон, inion – точка перетину медіальної лінії із зовнішньою потиличною горбистістю;
(la) лакримале, lacrimale – точка на внутрішній стінці орбіти в місці перетину верхнього кінця слізної кістки з лобно-слізним швом;

zygomaxillare– найнижча точка на вилично-щелепному шві;
(sta) стафіліон, staphylion – точка

перетину серединного піднебінного шва з лінією, яка з’єднує краї задніх вирізок піднебіння;
(sphba) сфенобазіон, sphenobasion – точка в місці перетину медіальної площини та зрощення потиличної кістки з основою;
(ol) орале, orale – точка в передній частині кісткового неба на перетині медіально-сагітальної площини з лінією, яка з’єднує задні краї альвеол внутрішніх різців;
(ste) стеніон, stenion – вн. точка на основно-лускоподібному шві.
(alv) альвеолярна, alveolare - нижня точка альвеолярного краю верхньої щелепи між передніми різцями;
(ast) астеріон, asterion – точка в місці сходження лямбдоподібного, потилично-соскоподібного й тім’яно-соскоподібного швів;

кістки, яка знаходиться над серединою зовнішнього слухового отвору;
(ba) базіон, basion

– нижня точка переднього краю великого потиличного отвору в медіальній площині;
(o) опістіон, opistion – точка в середині заднього краю великого потиличного отвору;
(ms) мастоїдальна, mastoidale – точка на вершині соскоподібного відростка;
(po) поріон, porion – точка в середині верхнього краю слухового отвору, глибше аурикулярне;
(eu) еуріон, euryon – найвіддаленіша від медіальної площини точка на боковій поверхні черепа (тім’яній або скроневій кістці).

діаметри та їхні співвідношення – індекси, які дають уявлення про

пропорції черепа. До програми краніометричних досліджень входять кути та деякі описові ознаки, здобуті візуальним шляхом.
Основні діаметри, кути, індекси і описові ознаки мозкового відділу черепа (цифрова символіка запропонована Р. Мартіном).
1. Повздовжній діаметр, або найбільша ширина черепа, - відстань між глабелою та опістокраніоном.
8. Поперечний діаметр – відстань між еуріонами.
17. Висотний діаметр – відстань між базіоном і брегмою.
20. Вушна висота – проекційна відстань від брегми до середини лінії, яка з’єднує поріони.
Г. Швальбе ввів у практику ще один висотний діаметр: відстань між найвищою точкою черепного склепіння та лінією, проведеною між глабелою та ініоном.

Найбільша ширина лоба – найбільша ширина луски лобної кістки.
12. Ширина

потилиці – відстань між астеріонами.
5. Довжина основи черепа – відстань від назіона до базіона.
32. Кут профілю лоба від назіона, або кут нахилу лінії назіон – метопіон у франкфуртській горизонталі.
Кут профілю лоба від глабели, що не має цифрової символіки, фіксує нахил лінії глабели – метопіон у франкфуртській горизонталі.
Величина соскоподібних відростків оцінюється за трибальною шкалою: 1 – слабкий (висота – 8-12 мм); 2 – середній (від 8-12 до 20 мм); 3 – сильний (більше 20 мм).

: повздовжній діаметр.
Рубрикація: до 74,9 – доліхокранія; від 75

до 79,9 – мезокранія; 80 і вище – брахікранія.

Форма черепної кришки: 1 – доліхокранна; 2 – мезокранна; 3 – брахікранна.

черепного показника.
Розрізняють 7 типів її будови:
1 - еліпсоподібний; 2

- овоїдний; 3 - пентагоноїдний; 4 - ромбоїдний; 5 - сфеноїдний; 6 - сфероїдний; 7 - бірзоїдний.


.

показник визначається за формулою: висотний діаметр × 100 : повздовжній

діаметр.
17:8. Висотно-поперечний показник визначається таким чином: висотний діаметр × 100 : поперечний діаметр
Рубрикація ознак

глабелу та опістокріон. Вимірюється антропометричною стрічкою.
23а. Горизонтальна окружність через офріон

– найбільший периметр черепа через офріон та опістокріон. Вимірюється антропометричною стрічкою.
Різниця цих окружностей вказує на ступінь розвитку надбрів’я.
38. Місткість мозкової коробки, виражену в кубічних сантиметрах, можна визначити емпірично, якщо її порожнину заповнити якоюсь сипкою речовиною чи водою. Вираховують за формулами
К. Пірсона, Л. Манувріє та ін.
Формула Пірсона: М = 524,6 – 0,0002666 Д × Ш × В (для чоловіків)
М = 812-0,000156 Д × Ш × В (для жінок),
де М – місткість, Д – повздовжній діаметр, Ш – поперечний діаметр,
В – висотний діаметр базіон-брегма.
Формула Манувріє: М = Д × Ш × В : 2,28 (для чоловіків)
М = Д × Ш × В : 2,16 (для жінок)

між точками гнатіон-назіон.
48. Верхня висота обличчя, або висота без нижньої

щелепи – відстань між назіоном та альвеолярною точкою.
49. Довжина основи – відстань між точками базіон-простіон.
45. Виличний діаметр – відстань між зовнішніми поверхнями виличних дуг.
48:45. Верхньолицевий показник вираховується за формулою:
Верхня висота обличчя × 100 : виличний діаметр.
Прийнята рубрикація: до 49,4 – сурієн; від 50 до 54,9 – мезен; 55 і вище – лептен.
Вертикальне випинання обличчя – випинання обличчя вперед відносно вертикалі, що проходить через назіон. Розрізняють 3 ступені вертикального профілювання:
сильне, або прогнатизм
помірне, або мезогнатизм
слабке, або ортогнатизм.

усього лицевого скелету, це - кут лінії назіон-простіон стосовно франкфуртської

горизонтальної площини. Вимірюється гоніометром на ковзному циркулі.
73. Середній кут лицевого профілю, що вказує на випинання вперед носової ділянки, - це кут лінії назіон – назоспінальна точка стосовно франкфуртської горизонтальної площини. Вимірюється гоніометром на ковзному циркулі.
74. Кут альвеолярної частини обличчя, засвідчує випинання вперед альвеолярного відростка верхньої щелепи, - це кут лінії назоспінальна точка-простіон стосовно франкфуртської горизонтальної площини. Вимірюється гоніометром на ковзному циркулі.
Для загального кута лицевого профілю прийнята рубрикація:
до 79,90 – обличчя прогнатне;
80-84,90 – мезогнатне;
850 і вище – ортогнатне.
Альверлярний прогнатизм – сильне випинання вперед альвеолярного відростка верхньої щелепи, часто супроводжується помірним чи навіть слабким випинанням носової ділянки.
Горизонтальне профілювання – ступінь сплощення обличчя. Фіксується у верхній (на рівні очних орбіт) і середній (на рівні виличних дуг) частинах обличчя.

кут горизонтального профілювання – це кут, вершина якого міститься в

точці назіон, а сторони проходять через фронтомалярно-орбітальні точки. Вимірюється координатним циркулем.
Якщо назомолярний кут менший за 1350, обличчя є сильно профільованим, якщо більший за 1400 – дещо сплощеним.
Zm. Зигомаксилярний кут, або нижній кут горизонтального профілювання – це кут, вершина якого знаходиться в субспінальній точці, а сторони проходять через передні зигомаксилярні точки. Для вимірювання застосовують координатний циркуль та номограму.
Про сплощеність обличчя свідчить величина кута, більша від 1300.

і назоспінале.
54. Ширина носа – найбільша відстань між зовнішніми краями

грушоподібного отвору.
54:55. Носовий показник, характеризує відносну ширину носа, вираховується за формулою:
ширина носа × 100 : висоту носа.
Рубрикація: 46,9 – лепторинія, або вузьконосість,
47-50,9 – мезоринія, або середній за шириною ніс,
вище за 51 – хамеринія чи платиринія, тобто широконосість.
Висота переднісся оцінюється за допомогою 2 показників: дакріального та симотичного.
DS:DC. Дакріальний показник визначається за формулою: дакріальна висота × 100 : дакріальну ширину, де: DC (дакріальна ширина) – відстань між точками дакріон; DS (дакріальна висота) – найменша проекційна відстань від спинки носа між дакріонами в медіальній площині.
Рубрикація дакріального показника: 44,9 – малий; 45-53,9 –середній; вище від 54 – великий.

висота × 100 : симотичну ширину, де SC (симотична ширина)

– найменша пряма відстань між щелепно-носовими швами; SS (симотична висота) – найменша проекційна відстань у медіальній площині над лінією найменшої ширини носових кісток.
Рубрикація соматичного показника: до 28,9 – малий; 29-39,9 – середній; вище за 40 – великий.
75 (1). Кут випинання носа утворюється нахилом лінії носових кісток (назіон-риніон) стосовно лінії обличчя (назіон-простіон). Величина кута залежить не лише від нахилу носових кісток, а й від вертикального профілювання обличчя: на прогнатних черепах він нижчий, ніж на ортогнатних.
Рубрикація: до 230 – малий; 24-280 – середній; 290 і вище - великий.

інфантильну – отвір невеликий, його нижній край притуплений, що властиво

дитячим черепам;
антропінну, коли бічні краї переходять безпосередньо в гострий нижній край;
передньоносові ямки, коли бічні краї сходяться нижче переднього краю;
передньоносовий жолоб – бічні краї грушоподібного отвору спускаються донизу на значну відстань, утворюючи довгасте заглиблення.
Передньоносовий шип – описова ознака, що певною мірою характеризує ступінь випинання носа. Оцінюється за 5 бальною схемо.

Форми нижнього краю грушоподібного отвору:
1 – інфантильна; 2 – антропінна; 3 – пердньоносові ямки; 4 – передньоносовий жолоб.

від максилофронтальної точки до зовнішнього краю лівої орбіти по лінії,

що ділить її навпіл.
51а. Ширина орбіти (дакріальна) – відстань від дакріальної точки до зовнішнього краю лівої орбіти по лінії, що ділить її навпіл.
52. Висота орбіти – відстань від середини верхнього до середини нижнього краю орбіти.
52:51. Орбітальний показник (максилофронтальний) вираховується за формулою: висота орбіти × 100 : ширину орбіти (від mf).
52:51а. Орбітальний показник (дакріальний) вираховується за формуло: висота орбіти × 100 : ширину орбіти (від d).
Рубрикація орбітального показника:

зовнішніми краями суглобових відростків. Вимірюється ковзним циркулем.
70. Висота гілки –

відстань від гоніона до верхньої точки суглобового відростка паралельно задньому краю гілки. Вимірюється манндибулометром.
71. Найменша ширина гілки – найменша відстань між передніми і задніми краями гілки. Вимірюється ковзним циркулем.
79. Кут гілки, утворений площиною, що проходить через задній край гілки. Вимірюється мандибулометром.
69 (1). Висота тіла – відстань від нижнього краю щелепи до зовнішнього альвеолярного краю на рівні лівого підборідного отвору. Вимірюється ковзним циркулем.
69 (3). Товщина тіла – відстань між зовнішньою та внутрішньою поверхнею тіла на рівні підборідного отвору. Вимірюється ковзним циркулем.

етапи:
реставрація черепа;
проведення краніометричних вимірів і детальний опис краніоскопічних особливостей;
виготовлення гіпсової

копії черепа й відтворення на ній за допомогою спеціальної мастики м’яких тканин обличчя: жувальних м’язів, гребенів, розташованих між ними та ін.

і зверху за допомогою діоптрографа (прилад, що дозволяє точно відтворювати

контури предметів);
отриманий контур покривається малюнком по точках, визначеним за схемою стандартів;
наносяться контури жувальних м’язів, визначається положення очей, форма носа, уточнюється конфігурація рота, носогубної складки і інших деталей обличчя;
переноситься отриманий контур на аркуш паперу і відтінюють опуклі частини обличчя, таким чином отримують вигляд дуже схожий до портрету.
М.М. Герасимов вважав, що ця частина роботи є проміжним етапом у створені пластичної реконструкції.

Схема відтворення контуру лиця за контуром черепа

Графічна реконструкція лиця

обличчя людини на основі збереженого черепа шляхом додавання штучних пластикових

мас певної товщини ключових краніометричних точок в області проекції на черепі.
встановлення над точками координат стовпчиків-орієнтирів певних товщин всіх видів м’яких тканин, розташованих в даній області обличчя;
будуються паралельні і перпендикулярні хорди, що дають у підсумку досить точні орієнтири кордонів зовнішніх обрисів обличчя і голови

Нанесення хорд

Нанесені на череп рельєфи, які відповідають товщині м‘яких шарів на окремих ділянках обличчя

Сітка гребенів, які позначають товщину м’яких покривів голови

в 1995 році
І етап пластичної реконструкції – накладення хорд на

череп

ІІ етап пластичної реконструкції. Антропологічний типаж. Реконструкція голови за черепом без волосся

ІІІ етап пластичної реконструкції обличчя Ярослав Осмомисла за черепом. Завершення. Накладення волосся за даними іконографії