ЛЕКЦІЯ 1 СУТНІСТЬ, ПОХОДЖЕННЯ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

походження грошей. Концепції походження грошей.
2. Форми грошей та їх еволюція.

Характеристика сучасних засобів платежу.
3. Споживча вартість і вартість грошей.
4. Функції та властивості грошей.
5. Роль грошей у ринковій економіці.

20 травня 1999 р.
2. Закон України «Про банки та банківську

діяльність» від 7 грудня 2000 року.
3. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 5 квітня 2001 року.
4. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року.
5. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1991 року.
6. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22 листопада1996.р.
7. Гроші та кредит: Підручник /за ред. проф. Б.С. Івасіва. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 278 с.
8. Гроші та кредит: Підручник/ за ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 602 с.
9. Гроші, банки та кредит: у схемах та коментарях: Навчальний посібник/ За ред. Б.Л. Луціва – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 225 с.
10. Семко Т.В., Руденко М.В. Гроші та кредит у схемах та таблицях. навчальний посібник. –К.: Центр навчальної літератури, С.7-17

еквівалентом, за допомогою якого виражається вартість усіх інших товарів.
Умови виникнення

грошей:
1. Перехід від натурального господарства до спеціалізованих господарств
2. Розподіл праці: виникнення землеробства, тваринництва, а пізніше рослинництва.
3. Майнова і економічна незалежність товаровиробників, у яких виникає необхідність обміну.
Процес еволюції і становлення грошей – є процесом розвитку форм вартості, тобто розвитком мінової вартості.
Основні форми вартості:
- проста, або випадкова;
- розгорнута, або повна;
- загальна, або еквівалентна;
- грошова.

Класичний аналіз розвитку форм вартості

Т2,

Т1 Т3,

Т4

Т1

Т2 Теквівалент
Т3

Т1
Т2 ГРОШІ

Т3

людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного

обігу і підвищення ефективності її функціонування

Представниками цієї концепції Аристотель, Дж. Кейнс,
Дж. Гелбрейт, Л. Харріс,
Г. Кнапп, П.Самуельсон.

Еволюційна

Гроші виділяються із загальної товарної маси у результаті розвитку товарного виробництва та обміну, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару

Представниками цієї концепції є – А.Сміт, Д.Рікардо, К. Маркс.

від повноцінних грошей до неповноцінних (кредитних), якими є сучасні гроші.

Повноцінні

гроші - це гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них. Вони виконують функції грошей і є загальним еквівалентом.
До повноцінних грошей належали товарні і металеві гроші: золоті, срібні, мідні.

Неповноцінні гроші – це гроші, які набувають вартості виключно в обігу, при цьому їх вартість може істотно відхилятися від вартості того матеріалу з якого вони виготовлені.
До неповноцінних грошей належать банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші.

товар, який має самостійну вартість та корисність і може використовуватись

не лише як гроші.
Причини їх появи:
локальність ринків;
множинність товарів, що претендували на роль грошей.

Форми товарних грошей – це продукти спеціалізації певного ринку: худоба, риба, хліб, сіль, зерно, предмети розкоші – хутро, дорогоцінні вироби, перли, різні види металів.

Недоліки товарних грошей:
незручні для частого використання, оскільки є заважкими, або швидко псуються;
функціонували поштучно;
не підлягали поділу;
виступали у своєму природному вигляді.

металу – золота, срібла чи їх сплавів, в якому реальний

ваговий вміст відповідає номінальній вартості.
В монеті розрізняють:
- лицьовий бік ( аверс);
- зворотній бік ( реверс);
- обріз ( гурт).
На монеті є гербові, титульні зображення і написи (легенда), які містять інформацію про:
номінал монети;
найменування держави, яка їх випустила;
рік чеканки

що випускається в обіг центральним емісійним банком держави і забезпечений

усіма активами банку і масою товарів, що належать державі.
Банкноти є векселем центрального банку.

Етапи переходу до паперового грошового обігу:
стирання монет (повноцінна монета перетворюється в знак вартості);
свідоме псування металевих монет владою, зниження металевого вмісту монет для одержання додаткового прибутку в казну;
випуск казною паперових грошей з примусовим курсом для отримання емісійного доходу.
Банкноти прийнято поділяти на сучасні та класичні

емісійним банком замість комерційних векселів;

обов’язковий обмін на золото за

першою вимогою власника;

подвійне забезпечення: золоте і товарне.

Ознаки сучасної банкноти:
- втратила обидві гарантії (не всі векселі, що переобліковуються центральним банком забезпечені товаром, відсутній обмін банкнот на золото);
- надходять в обіг шляхом банкнотного кредитування держави, банківського кредитування господарства через банки, під час обміну іноземної валюти на банкноти даної країни.

в обіг казначейством (або міністерством фінансів) без кредитних відносин, як

правило для покриття бюджетного дефіциту.
Основні ознаки казначейських білетів:
виникають з функції грошей як засобу обігу;
наділені примусовим курсом;
випускаються в обіг під час бюджетної емісії на безповоротній та безоплатній основі;
їх емісія не пов’язана з потребами грошового обігу і допускається в умовах глибокої кризи державних фінансів для покриття бюджетних витрат;
випуск казначейських білетів характерний для малорозвинених країн, з адміністративною економікою.

це розмінна неповноцінна металева монета, номінальна вартість якої перевищує вартість

металу, що в ній міститься і витрати на її чеканку.
Білонна монета:
- є знаком вартості;
- використовується в основному в роздрібному товарообороті;
- виконує функції засобу обігу та обмежено засобу платежу;
- випуск білонної монети обмежений потребами грошового обігу.

папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання

терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Простий вексель (або соло-вексель) - виписується боржником на ім'я кредитора із зобов'язанням виплатити йому в зазначений термін вказану суму. Використовується при оформленні позичок.

Переказний вексель ( тратта) – борговий цінний папір, який містить письмове розпорядження кредитора, адресоване боржнику про те, щоб останній виплатив за пред’явленням або в день, указаний у векселі, певну суму грошей, певній особі, або за наказом останньої, або пред’явнику векселя.
Переказні векселі частіше використовуються для кредитування торгівлі, в тому числі і зовнішньої.

залишилося більше як місяць;
термінові - до терміну оплати залишилося

менше як місяць;
прострочені - терміну оплати закінчився, але минуло не більше як рік;
безнадійні – термін несплати перевищив один рік.

Основними формами векселя є такі
комерційні (товарні) – це інструмент у розрахунках за поставлену продукцію, виконані роботи, або надані послуги;
фінансові – обслуговують позики, які суб’єкти господарської діяльності надають один одному за рахунок наявних тимчасово вільних коштів.

Основні риси векселя:
абстрактність – на векселі не вказаний конкретний вид угоди;
беззаперечність – обов’язкова оплата боргу аж до примусових заходів;
оборотність – передача векселя як платіжного засобу іншим особам з передавальним надписом на його звороті (індосамент), що створює можливість взаємного заліку вексельних зобов’язань.

який містить письмовий наказ власника поточного рахунку банку про виплату

певній особі зазначеної в ньому суми грошей.
Чекодавець – це особа, яка має грошові кошти у банку, якими може розпоряджатися шляхом виставлення чеків.
Чекодержатель — особа, на користь якої виписаний чек.
Платником є банк, у якому знаходяться грошові кошти чекодавця.

Основні види чеків:
- іменний чек – це чек, випасаний на ім’я певної особи (юридичної або фізичної) на певну суму без права передачі;
- чек на пред’явника – тобто чек без вказівки одержувача, який дає змогу одержувати грошові суми будь-якій особі, яка пред'явила чек.
- ордерний чек ( чек із правом передачі) – чек на певну суму, який може бути переданий новому власнику при наявності індосаменту, тобто напису на зворотному боці документа.

використовує їх власник на основі електронної системи банківських послуг.

Електронні

гроші означають переказ грошей з рахунку на рахунок, нарахування відсотків та інші операції за допомогою передачі електронних сигналів без участі паперових носіїв грошей. Користування електронними грошима здійснюється за допомогою електронного гаманця.

Електронний гаманець - це будь-яка пластикова картка, яка містить реальну цінність у формі електронних грошей, які власник картки заплатив заздалегідь.

Банківська платіжна картка - це ідентифікаційний засіб, за допомогою якого держателю картки надається можливість виконання операцій за своїм рахунком: здійснення оплати товарів і послуг, отримання готівки тощо.

одиниці, або кількістю товарів і послуг, яку можна придбати на

грошову одиницю за рівня ринкових цін, що склався.
Вартість грошей – це ціна, яку мають гроші в процесі їхнього обміну на товари

грошей формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються

на реальні блага, а вартість їх набуває форми купівельної спроможності.
Купівельна спроможність грошей – здатність грошей обмінюватися на визначену кількість товарів (послуг, робіт) та виражає наповнюваність грошової одиниці в обігу масою товарів, робіт, послуг при певному рівні цін і тарифів.
На зміну вартості грошей у часі впливають:інфляція;
ризик; ліквідність.
Зміну вартості грошей за певний період можна визначити за формулою:
І в.г. = 1/ І ц, де
І в.г. – зміна вартості грошей
І ц – індекс середнього рівня цін за певний період