Слайд 1Львівський національний медичний університет
ім. Данила Галицького
кафедра клінічної імунології та
алергології
к.м.н., доцент Галина Потьомкіна
КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА
ОЦІНКА
ІМУННОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ
Слайд 2Імунним статусом називають стан імунної системи людини на момент обстеження,
який оцінюється за допомогою стандартного комплексу інформаційних клініко-лабораторних даних
Слайд 3Показники природженого імунітету
Гуморальні: СРП, загальний комплемент, С3, С4, лізоцим
Клітинні: фагоцитарне
число, фагоцитарний показник, НСТ (спонтанний стимульований), CD16/CD56-лімфоцити, функцінальна активність NK
Місцевий
імунітет: лізоцим
Слайд 4Показники набутого імунітету
Гуморальні: IgM, G, A, Е, ЦІК
Клітинні: CD3, CD4,
CD8, CD22
Місцевий імунітет: секреторний Ig А
Слайд 5Специфічні показники
Ревматодний фактор (антитіла класів IgG, IgM, IgA, IgЕ до
Fc-фрагменту IgG )
Антистрептолізин “О”
Кріоглобуліни
Антитіл до клітинно-молекулярних структур (ДНК, антинуклеарних, тиреоглобулінів,
мієліну, кардіоліпіну тощо)
Визначення специфічних антитіл та антигенів інфекційних збудників (ВПГ, ЦМВ, ВЕБ, Токсоплазми, хламідій тощо)
Слайд 6Функціональні спеціальні показники
Інтенсивність міграції, адгезії фагоцитів
РБТЛ на специфічні антигени
Тест гальмування
міграції лімфоцитів
Активізаційні маркери (CD71, CD25, CD HLA-DR ін.)
Визначення активності апоптозу
Визначення
рівня ІФН
Визначення концентрації ІЛ-2, 4, 10
Визначення ФНП
Визначення ростових факторів
Слайд 7І рівень скринінгових імунологічних досліджень
Лейкограма (з визначенням абсолютного числа ІКК)
Протеїнограма
СРП
Слайд 8Протеїнограма
До α-глобулінів відноситься основна маса білків гострої фази, які є
інгібіторами протеаз.
До фракції α1-глобулінів відносять α1-антитрипсин, α1-глікопротеїд, кислий α1-глікопротеїн
(орозумокоїд).
До фракції α2-глобулінів відносять α2-макроглобулін, гаптоглобін, аполіпопроеїни А, В, С, церулоплазмін.
Фракція β-глобулінів містить трансферин, гемопексин, С2-С9 компоненти комплементу, ліпопротеїди, С-реактивний білок, сироватковий амілоїд А.
Фракція γ-глобулінів містить імунoглобуліни класів G, A, M, D, E (в основному IgG).
Слайд 9Визначення С-реактивного білка
Виявляється в сироватці крові при різних запальних і
некротичних процесах і є показником гострої фази їх протікання. Основна
функція супресія імунної відповіді.
сприяє безпосередній аглютинації та загибелі патогенних мікроорганізмів;
сприяє знищенню бактерій, стимулюючи фагоцитоз, виступає опсоніном;
Стимулює синтез хемотаксичних факторів;
Запобігає автоімунізації організму: зв’язує автоантигени, пришвидшує кліренс імунних комплексів, модулює активацію В-лімфоцитів, через обмеження антитілоутворення.
активує НК-клітини, сповільнює ріст пухлин;
сприяє регенерації тканин після травм та хірургічних операцій
Слайд 10ІІ рівень імунологічних досліджень
Визначення комплементарної активності сироватки крові
Фагоцитарна активність
НСТ-тест (спонтанний
і стимульованний)
Рівень імуноглобулінів класів М, G, А, Е
Визначення рівня ЦІК
Фенотипування
лімфоцитів з використанням моноклональних антитіл
Слайд 11Визначення комплементарної активності
До важливих функцій активованого комплементу відносяться:
Кіноподібна
активність, посилення проникливості судин та скорочення гладеньких м’язів;
Посилення хемотаксису нейтрофілів
та моноцитів, активація фагоцитозу;
Анафілаксія та виділення медіаторів анафілаксії з тучних клітин та базофілів;
Індукція синтезу метаболітів арахідонової кислоти;
Активація системи згортання крові та системи фібринолізу.
Разом з антитілами зв’язується з антигеном, утворюючи комплекс, який приймає участь у руйнуванні і знешкодженні чужерідних клітин.
Приймає участь в активації фактично всіх видів імунокомпетентних клітин.
Слайд 12Показники, які характеризують активність системи комплементу
Загальна комплементарна активність сироватки крові
(КАСК). Оцінюється за 50% гемолізом еритроцитів –СН50
С3 – компонент комплементу
С4
– компонент комплементу
Слайд 13Методи оцінки фагоцитарної активності (світлова мікроскопія)
Фагоцитарна активність
НСТ-тест
Слайд 14Показники, які характеризують стан фагоцитозу
Фагоцитарний показник (ФП) – відсоток нейтрофілів,
які приймають участь у фагоцитозі;
ФП = кількість клітин з включеннями
латексу х 100%
загальну кількість підрахованих клітин
Фагоцитарне число – середня кількість часточок латексу, захоплених одним нейтрофілом крові. Характризує поглинальну здатність нейтрофілів.
ФЧ = сумарна кількість часточок латексу в клітинах
кількість клітин з включеннями латексу
Норма: Фагоцитарний показник – 50-80 %
Фагоцитарне число – 4-9
Слайд 15НСТ-тест (спонтанний та стимульований)
Тест з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест) відображає ступінь
активації кисневозалежних механізмів бактерицидності фагоцитуючих клітин.
Спонтанний НСТ-тест з клітинами
без стимуляції відображає ступінь функціонального подразнення фагоцитуючих клітин і їх здатність до кілінгу.
Стимульований НСТ-тест характеризує потенціальну активність фагоцитуючих клітин і розглядається як критерій їх готовності до завершеності фагоцитозу.
Слайд 16Методи оцінки фагоцитарної активності
(проточна цитометрія)
NC
fMLP
E.coli
РМА
Слайд 17Показники, які характеризують активність “оксидативного вибуху”
E.coli – специфічна стимуляція
fMLP (N-formyl-MetLeuPhe)
(хемотактичний пептид) – слабка фізіологічна стимуляція.
Імітує активацію нейтрофілів бактеріальними антигенами
PMA (12-myristate 13-acetate)
(ліганд протеїнкінази С)– сильна стимуляція
Слайд 18Хворий Б., 2р.5 міс
хронічна гранулематозна хвороба?
Слайд 19Визначення рівня імуноглобулінів
(загальних, специфічних)
Імуноферментний метод – твердовазний метод, який базується
на використанні моноклональних антитіл кон”югованих з ферментом
Метод імунотурбодиметрії - базується
на взаємодії білка з моноспецифічними антитілами з утворенням преципітатів імунних комплексів, що призводить до збільшення мутності розчину, величина якої прямопропорційна вмісту антитіл
Імунофлюоресцентний метод - базується на використанні моноклональних антитіл кон”югованих з флюорисцентною міткою
Метод імуноблоту - базується на використанні моноклональних антитіл кон”югованих з ферментом
Слайд 20Моно- і поліклональні антитіла
Реагують зі специфічним
епітопом антигену
Реагують з різноманітними
епітопама антигену
Слайд 22Визначення IgE специфічних антитіл до алергенів
Слайд 23Метод непрямої імунофлюорисценції
Слайд 24Типи світіння
гомогенний
зернистий
ядерний
цитоплазматичний
Слайд 25Діагностика органоспецифічних автоімунних захворювань
Слайд 26Виявлення антитіл інфекційних збудників
Слайд 28Метод імуноблоту
Діагностика системних і органоспецифічних автоімунних хвороб
Діагностика інфекційних захворювань
Діагностика алергічних
хвороб
Слайд 31Фенотипування лімфоцитів
Метод проточної цитофлюориметрії
Метод магнітної сепарації клітин
Імунофлюорисцентний
метод
Метод розеткоутворення з еритроцитами барана
Слайд 33
Л
Л
CD3
CD45
CD4
CD8
Принцип методу проточної цитометрії
Слайд 36Можливості застосування методу проточної цитофлюориметрії
Визначення кількості популяцій і субпопуляцій лімфоцитів
Визначення
активізаційних маркерів лімфоцитів (CD25, CD69, CD38 тощо)
Визначення захоплюючої здатності нейтрофілів
та моноцитів (фагоцитарний показник)
Визначення метаболічної активності нейтрофілів, моноцитів
Оцінка активності базофілів (медикаментозна алергія)
Визначення цитокінів
Слайд 37Визначення активності базофілів в присутності алергена
Слайд 38Чутливість і специфічність методу FAST до різних медикаментів
Alain de Weck,
M. Sanz // ACI International, 2002, Vol.14, No5, P. 204-215.
Слайд 39Порівняння чутливості FAST методу з іншими тестами
Слайд 40Порівняння специфічності FAST методу з іншими тестами
Слайд 41Комбінація FLOW- і CAST-тестів збільшує чутливість методу до 80%
Слайд 42CRTH2/DP2 (CD294) – експресуться на Th2-лімфоцитах і у великій кількості
на базофілах
CD203с – маркер активованих базофілів. Експресуться тільки на
базофілах. Після стимуляції алегеном рівень експресії зростає на 350% (рівень CD63 на 100%)
Фенотип активованих базофілів
CD294+/CD203с+/CD3-
Слайд 43Оцінка результатів
Boumiza R.,2005
Слайд 44Тест трансформації лімфоцитів у присутності медикаментів
Оцінка результатів може проводитися
за допомогою проточного цитометра за аналізом фаз клітинного циклу і
оцінкою кількості клітин у S-фазі.
Hans F.,2002
Слайд 45ТРЕТІЙ РІВЕНЬ
ІМУНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Катіонно-білковий та мієлореоксидазний тести
Активізаційні маркери (CD71, CD25,
CD HLA-DR)
С3-, С4-компоненти комплементу
Визначення активності апоптозу
РБТЛ на специфічні маркери, ТГМЛ
Визначення
специфічних інфекційних АТ, автоантитіл, онкомаркерів
Визначення рівня кріоглобулінів
Молекулярно-генетичні методи (ПЛР)
Визначення рівня ІНФ, концентрації ІЛ, ФНП, ростових факторів
Функціональна активність NK-клітин
Слайд 46Катіонно-білковий тест – тест, який дозволяє оцінити активність кисневонезалеж-ного механізму
бакрицид-ності фагоцитів за рівнем катіонних білків в лізосомах.
Мієлопероксидазний тест
– характеризує кисневозалежний механізм фагоцитозу