Материк на якому я хочу побувати

не так. Насправді це Канберра, і все тому, що тривала

суперечка Сіднея і Мельбурна про те, кому ж бути столицею, так і не знайшла свого рішення. Винахідливими австралійцями було прийнято воістину соломонове рішення: побудувати нове місто, і зробити його столицею. Побудувавши місто на місці поселення Канберра, і, мабуть, бажаючи уникнути нових суперечок з приводу найменування столиці, вирішено було назва не міняти.

попав на материк до появи там європейців. Динго заподіює шкоди

вівчарству й свійській птиці.

дикобрази, але за типом харчування нагадують мурахоїдів. Розміри цих тварин

зазвичай не перевищують 40 см. Тіло вкрите голками, довжина яких може досягати 6 см. Колір голок варіює від білого до чорного. Під голками тіло покрите короткою шерстю бурого кольору. У його вб'є! Тонка, загострена морда довжиною 5 см, що закінчується вузьким ротом. Навколо вух зазвичай розвинені довші пучки вовни. Хвіст майже не виражений, є лише щось на кшталт виступу ззаду, покритого голками.

про те, що Велетенський кенгуру - співавтор автомобільного кенгурятника або

ось вам Гудфеллоу - кенгуру на дереві. Але ви напевно не знали, що найменший представник сімейства кенгурових - це сумчастий кенгуровий щур, що відноситься до роду Bettongia.
Дорослі особини цього виду, бурого забарвлення звірята, схожі на великих гризунів або на мініатюрних валлабі, досягають розміру 30 - 40 см, а їх вага становить в середньому 1,2 - 1,6 кг. Ці милі пухнасті звірята - мініатюрна копія кенгуру.
В даний час цей вид кенгурових знаходиться на межі вимирання. Їм загрожують різні хижаки. Нещодавно природоохоронні організації Австралії серйозно зайнялися охороною кенгурових щурів. У Західній Австралії для звірків, а конкретно для одного виду- Woylie, створили невеликий заповідник - огороджену зону, де вони знаходяться у відносній безпеці.

- представники ракоподібних, здатні десятиліттями чекати пробудження.

Вони добре лазять по деревах. Довгі пальці на передніх ногах

дають їм змогу триматися за гілки й хапатися за гілки й хапати плоди.

не знає, це такі великі австралійські птахи, схожі на страусів),

яка увійшла в історію під назвою "Велика війна з ему". В ході неабиякої військової операції з'ясувалося, що кулемети в боротьбі з птахами неефективні.

представник родини Ornithorhynchidae ряду Monotremata.
Зоологічне ім’я цій тварині дав у

1799 р. англійський натураліст Джордж Шоу

інших материках. Наприклад, сміється кукабара: це хижий птах довжиною близько

45 сантиметрів, що видає звуки, схожі на людський сміх. Кукабара влаштовує гнізда в дуплах евкаліпта і харчується в основному плазунами і комахами. Молоді птахи, які народилися в минулому році, часто залишаються з батьками і допомагають їм висиджувати яйця наступної кладки.

можуть досить сильно нашкодити місцевим жителям: ночами він сопе і

шумить, влаштовує гнізда під дахами будинків. Їх досить легко приманити за допомогою фруктів - вночі кузу можуть злізти з дерев і тоді можна погодувати прямо з рук