Слайд 1Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях
на промислових об`єктах і транспорті
Слайд 2Навчальні питання
1. Вихідні дані для проведення розрахунків
2. Зміст методики
3.
Порядок проведення розрахунків
Слайд 3Література:
Кодекс цивільного захисту України;
Закон України від 8 лютого 1995 року
№ 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
Закон
України від 14 січня 1998 року № 15/98-ВР «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання».
Закон України від 6 квітня 2000 року № 1644-ІII «Про перевезення небезпечних вантажів».
Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року № 1567 «Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня».
Спільний наказ МНС, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінприроди від 27.03.2001 № 73/82/64/122 «Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті» (зареєстрований в Міністерстві юстиції 10.04.2001 за № 326/5517.)
Наказ МНС України від 06.08.2002 № 186 «Про введення в дію Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки» (зареєстрований в Міністерстві юстиції 29.08.2002 за № 708/6996).
Наказ МНС України від 16.12.2002 № 330 «Про затвердження Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту» (зареєстрований в Міністерстві юстиції 04.03.2003 за № 179/7500).
Наказ МНС України від 11.08.2010 №649 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи розрахунково-аналітичної групи та Методичних рекомендацій щодо організації роботи поста радіаційного і хімічного спостереження“
Стандарт МНС УКРАЇНИ. Режими діяльності рятувальників, що використовують засоби індивідуального захисту під час ліквідування наслідків аварій на хімічно та радиаційно небезпечних об’єктах. СОУ МНС 75.2-00013528-006:2011
Стандарт МНС України. Комплект засобів індивідуального захисту рятувальників. СОУ МНС 75.2-00013528-005:2011
Наказ МНС України від 10.07.2012 № 971 "Про затвердження Інструкції з організації діяльності хімічних та радіометричних (радіологічних) лабораторій Міністерства надзвичайних ситуацій України
Слайд 4Основи прогнозування і оцінка хімічної обстановки у випадку аварій на
ХНО.
визначення зони можливого хімічного забруднення;
визначення прогнозованої зони хімічного забруднення;
визначення
часу підходу забрудненого повітря до об'єкта;
визначення терміну дії джерела забруднення НХР;
визначення можливості втрат населення які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ),%;
Слайд 5В и х і д н і д а
н і:
координати ХНО;
тип і кількість НХР Q, т;
час аварії;
умови зберігання
НХР;
висота обвалування Н, м.
М е т е о у м о в и:
напрямок вітру, град;
швидкість вітру, м/с;
температура повітря, ºС;
ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП);
характер місцевості, (закрита, відкрита), км.
Слайд 6Методика може бути використана для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування
при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення
ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно-територіальних одиниць
Слайд 7Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил
і засобів, які залучаються для ліквідації наслідків аварії, складення планів
роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.
Слайд 8Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:
загальна кількість НХР для
об`єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та
для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР “вільно”;
кількість НХР в одиночній максимальній технологічній ємкості для інших об`єктів. У цьому разі приймається розлив НХР “у піддон” або “вільно” залежно від умов зберігання НХР;
метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі – 1 м/с, температура повітря 20 С , ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) –інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град;
середня щільність населення для цієї місцевості;
площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) S(ЗМХЗ)=3,14Г2;
площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) S(ПЗХЗ)=0,11Г2;
ступінь заповнення ємкості (ємностей) приймається 70% від паспортного об`єму ємкості;
які ємкості з НХР при аваріях руйнуються повністю;
при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікателями (для продуктопроводів об`єм НХР приймається 300-500 т);
заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.
Слайд 9Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки
для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні
можливого забруднення.
Слайд 10Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:
загальна кількість НХР на момент
аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;
характер розливу НХР
на підстильній поверхні (“вільно” або “у піддон”);
висота обвалування (піддону);
реальні метеорологічні умови: температура повітря (0С), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія) (табл. 7);
середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара НХР;
площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ);
площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ);
прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.
Слайд 11АМІАК-30Т
12.00 12.О6
V2М/С
Графічне відображення ЗМХЗ
Слайд 12Критерії класифікації ОТО і ХНО
>3.0
0,3-3.0
0,1-0,3
50%
>30-50%
>10-30%
Слайд 131.Визначення глибини прогнозованої зони розповсюдження хмари забрудненого повітря (Гпзхз,км)
Гпзхз =
Гт · Ксх – Гзм (км) де:
Гт – глибина зони,
км (табл. 8-19)
Ксх – коефіцієнт (табл. 1). Для необвал. ємності Ксх=1
Гзм – величина на яку зменшується глибина, км
Гзм = L – L/Кз м, де:
Кз м – коефіцієнт (табл. 3)
L–довжина закритої місцевості, км
Гр порівнюється з максимальним значенням Гп, максимально за 4 год.
Гп = 4W, км де:
W – швидкість переносу НХР (табл. 2)
Гпзхз = min {Гп : Гр
Слайд 142. Площа зони можливого хімічного забруднення
S змхз = 8,72 ·
10-3 Г² · φ, кв. км, де:
Г – глибина зони
(табл. №9-20)
φ – коефіцієнт (табл. 5).
Слайд 153. Площа прогнозованої зони ХЗ
S пзхз = К · Г²
· N0,2, кв. км де:
К – коефіцієнт (табл. 4)
N –
час, на який розраховується глибина ПЗХЗ
Слайд 164. Ширина прогнозованої зони ХЗ
Ширина ПЗХЗ:
інверсія Ш = 0,3 Г0,6
, км
ізотермія Ш = 0,3 Г0,75, км
конвекція Ш = 0,3
Г0,95, км
Слайд 175. Визначення часу підходу забрудненого повітря до ОГД, (tпідх)
t
підх = L / V, год
де:
L – відстань від джерела забрудн., км
V– швидкість переносу забрудненого повітря, м/с (табл. 2)
Слайд 18 Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження
хмари НХР при виливі
“у піддон”
Таблиця 1
Слайд 19Таблиця 2
Швидкість переносу переднього фронту хмари
забрудненого повітря залежно від
швидкості вітру та СВСП
Таблиця 3
В умовах міської забудови, сільського будівництва або лісів глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря для кожного 1 км цих зон зменшується на відповідні коефіцієнти:
Слайд 21Таблиця 4
Коефіцієнт (К), який залежить від
ступеня вертикальної стійкості повітря
(СВСП)
Слайд 22Таблиця 5
Коефіцієнт , який залежить від швидкості вітру
Для оперативного планування
приймається =3600.
Слайд 23Таблиця 6
Можливі втрати населення, робітників та службовців,
які опинилися у
ЗМХЗ (ПЗХЗ), %
Структура втрат може розподілятися за такими даними:
легкі –
до 25%;
середньої тяжкості – до 40%;
зі смертельними наслідками – до 35%.
Слайд 24Таблиця 7
ГРАФІК
орієнтованої оцінки СВСП
Слайд 25Таблиця 8
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 26Таблиця 9
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 27Таблиця 10
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 28Таблиця 11
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 29Таблиця 12
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 30Таблиця 13
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 31Таблиця 14
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 32Таблиця 15
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 33Таблиця 16
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 34Таблиця 17
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 35Таблиця 18
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 36Таблиця 19
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на
ХНО та транспорті, км
Слайд 37Таблиця 20
Перекладні коефіцієнти для різних НХР для визначення глибини розповсюдження
хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті
Слайд 38Таблиця 21
Т,(термін дії джерела забруднення) для деяких НХР, годин