Разделы презентаций


Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин

Содержание

Навчальні питання1. Вихідні дані для проведення розрахунків2. Зміст методики 3. Порядок проведення розрахунків

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях

на промислових об`єктах і транспорті

Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об`єктах і транспорті

Слайд 2Навчальні питання
1. Вихідні дані для проведення розрахунків
2. Зміст методики
3.

Порядок проведення розрахунків

Навчальні питання1. Вихідні дані для проведення розрахунків2. Зміст методики 3. Порядок проведення розрахунків

Слайд 3Література:
Кодекс цивільного захисту України;
 Закон України від 8 лютого 1995 року

№ 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».   
 Закон

України від 14 січня 1998 року № 15/98-ВР «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання».   
 Закон України від 6 квітня 2000 року № 1644-ІII «Про перевезення небезпечних вантажів».   
 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року № 1567 «Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня».   
 Спільний наказ МНС, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінприроди від 27.03.2001 № 73/82/64/122 «Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті»  (зареєстрований в Міністерстві юстиції 10.04.2001 за № 326/5517.) 
 Наказ МНС України від 06.08.2002 № 186 «Про введення в дію Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки» (зареєстрований в Міністерстві юстиції 29.08.2002 за № 708/6996).   
 Наказ МНС України від 16.12.2002 № 330 «Про затвердження Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту» (зареєстрований в Міністерстві юстиції 04.03.2003 за № 179/7500).   
 Наказ МНС України від 11.08.2010 №649 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи розрахунково-аналітичної групи та Методичних рекомендацій щодо організації роботи поста радіаційного і хімічного спостереження“
 Стандарт МНС УКРАЇНИ. Режими діяльності рятувальників, що використовують  засоби індивідуального захисту під час ліквідування наслідків аварій на хімічно та радиаційно небезпечних об’єктах. СОУ МНС 75.2-00013528-006:2011
 Стандарт МНС України. Комплект засобів індивідуального захисту рятувальників. СОУ МНС 75.2-00013528-005:2011
 Наказ МНС України від 10.07.2012 № 971 "Про затвердження Інструкції з організації діяльності хімічних та радіометричних (радіологічних) лабораторій Міністерства надзвичайних ситуацій України
Література:Кодекс цивільного захисту України; Закон України від 8 лютого 1995 року № 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та

Слайд 4Основи прогнозування і оцінка хімічної обстановки у випадку аварій на

ХНО.
визначення зони можливого хімічного забруднення;
визначення прогнозованої зони хімічного забруднення;
визначення

часу підходу забрудненого повітря до об'єкта;
визначення терміну дії джерела забруднення НХР;
визначення можливості втрат населення які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ),%;
Основи прогнозування і оцінка хімічної обстановки у випадку аварій на  ХНО. визначення зони можливого хімічного забруднення;визначення

Слайд 5В и х і д н і д а

н і:
координати ХНО;
тип і кількість НХР Q, т;
час аварії;
умови зберігання

НХР;
висота обвалування Н, м.

М е т е о у м о в и:
напрямок вітру, град;
швидкість вітру, м/с;
температура повітря, ºС;
ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП);
характер місцевості, (закрита, відкрита), км.
В и х і д н і  д а н і:координати ХНО;тип і кількість НХР Q,

Слайд 6Методика може бути використана для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування

при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення

ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно-територіальних одиниць

Методика може бути використана для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а

Слайд 7Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил

і засобів, які залучаються для ліквідації наслідків аварії, складення планів

роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучаються для ліквідації наслідків

Слайд 8Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:
загальна кількість НХР для

об`єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та

для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР “вільно”;
кількість НХР в одиночній максимальній технологічній ємкості для інших об`єктів. У цьому разі приймається розлив НХР “у піддон” або “вільно” залежно від умов зберігання НХР;
метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі – 1 м/с, температура повітря 20 С , ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) –інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град;
середня щільність населення для цієї місцевості;
площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) S(ЗМХЗ)=3,14Г2;
площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) S(ПЗХЗ)=0,11Г2;
ступінь заповнення ємкості (ємностей) приймається 70% від паспортного об`єму ємкості;
які ємкості з НХР при аваріях руйнуються повністю;
при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікателями (для продуктопроводів об`єм НХР приймається 300-500 т);
заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:загальна кількість НХР для об`єктів, які розташовані в небезпечних районах (на

Слайд 9Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки

для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні

можливого забруднення.
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку

Слайд 10Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:
загальна кількість НХР на момент

аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;
характер розливу НХР

на підстильній поверхні (“вільно” або “у піддон”);
висота обвалування (піддону);
реальні метеорологічні умови: температура повітря (0С), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія) (табл. 7);
середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара НХР;
площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ);
площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ);
прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.

Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:загальна кількість НХР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла

Слайд 11АМІАК-30Т
12.00 12.О6
V2М/С

Графічне відображення ЗМХЗ

АМІАК-30Т12.00 12.О6V2М/СГрафічне відображення ЗМХЗ

Слайд 12Критерії класифікації ОТО і ХНО
>3.0
0,3-3.0

0,1-0,3
50%

>30-50%

>10-30%

Критерії класифікації ОТО і ХНО>3.00,3-3.00,1-0,350%>30-50%>10-30%

Слайд 131.Визначення глибини прогнозованої зони розповсюдження хмари забрудненого повітря (Гпзхз,км)
Гпзхз =

Гт · Ксх – Гзм (км) де:
Гт – глибина зони,

км (табл. 8-19)
Ксх – коефіцієнт (табл. 1). Для необвал. ємності Ксх=1
Гзм – величина на яку зменшується глибина, км
Гзм = L – L/Кз м, де:
Кз м – коефіцієнт (табл. 3)
L–довжина закритої місцевості, км
Гр порівнюється з максимальним значенням Гп, максимально за 4 год.
Гп = 4W, км де:
W – швидкість переносу НХР (табл. 2)
Гпзхз = min {Гп : Гр
1.Визначення глибини прогнозованої зони розповсюдження хмари забрудненого повітря (Гпзхз,км)Гпзхз = Гт · Ксх – Гзм (км) де:Гт

Слайд 142. Площа зони можливого хімічного забруднення

S змхз = 8,72 ·

10-3 Г² · φ, кв. км, де:

Г – глибина зони

(табл. №9-20)
φ – коефіцієнт (табл. 5).

2. Площа зони можливого хімічного забрудненняS змхз = 8,72 · 10-3 Г² · φ, кв. км, де:	Г

Слайд 153. Площа прогнозованої зони ХЗ
S пзхз = К · Г²

· N0,2, кв. км де:

К – коефіцієнт (табл. 4)
N –

час, на який розраховується глибина ПЗХЗ

3. Площа прогнозованої зони ХЗS пзхз = К · Г² · N0,2, кв. км де:	К – коефіцієнт

Слайд 164. Ширина прогнозованої зони ХЗ
Ширина ПЗХЗ:
інверсія Ш = 0,3 Г0,6

, км
ізотермія Ш = 0,3 Г0,75, км
конвекція Ш = 0,3

Г0,95, км
4. Ширина прогнозованої зони ХЗШирина ПЗХЗ:		інверсія Ш = 0,3 Г0,6 , км		ізотермія Ш = 0,3 Г0,75, км		конвекція

Слайд 175. Визначення часу підходу забрудненого повітря до ОГД, (tпідх)

t

підх = L / V, год

де:

L – відстань від джерела забрудн., км
V– швидкість переносу забрудненого повітря, м/с (табл. 2)
5. Визначення часу підходу забрудненого  повітря до ОГД, (tпідх)t підх =  L / V, год

Слайд 18 Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження
хмари НХР при виливі

“у піддон”
Таблиця 1

Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі “у піддон”Таблиця 1

Слайд 19Таблиця 2
Швидкість переносу переднього фронту хмари
забрудненого повітря залежно від

швидкості вітру та СВСП

Таблиця 2Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП

Слайд 20

Таблиця 3
В умовах міської забудови, сільського будівництва або лісів глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря для кожного 1 км цих зон зменшується на відповідні коефіцієнти:

Слайд 21Таблиця 4
Коефіцієнт (К), який залежить від
ступеня вертикальної стійкості повітря

(СВСП)

Таблиця 4Коефіцієнт (К), який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП)

Слайд 22Таблиця 5
Коефіцієнт , який залежить від швидкості вітру
Для оперативного планування

приймається =3600.

Таблиця 5Коефіцієнт , який залежить від швидкості вітруДля оперативного планування приймається =3600.

Слайд 23Таблиця 6
Можливі втрати населення, робітників та службовців,
які опинилися у

ЗМХЗ (ПЗХЗ), %
Структура втрат може розподілятися за такими даними:
легкі –

до 25%;
середньої тяжкості – до 40%;
зі смертельними наслідками – до 35%.

Таблиця 6Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ), %Структура втрат може розподілятися за

Слайд 24Таблиця 7
ГРАФІК
орієнтованої оцінки СВСП

Таблиця 7ГРАФІК орієнтованої оцінки СВСП

Слайд 25Таблиця 8
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 8Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 26Таблиця 9
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 9Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 27Таблиця 10
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 10Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 28Таблиця 11

Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 11Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 29Таблиця 12
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 12Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 30Таблиця 13
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 13Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 31Таблиця 14
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 14Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 32Таблиця 15
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 15Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 33Таблиця 16
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 16Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 34Таблиця 17
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 17Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 35Таблиця 18

Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 18Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 36Таблиця 19
Глибина розповсюдження хмари забрудненого
повітря у разі аварії на

ХНО та транспорті, км

Таблиця 19Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті, км

Слайд 37Таблиця 20
Перекладні коефіцієнти для різних НХР для визначення глибини розповсюдження

хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО та транспорті

Таблиця 20Перекладні коефіцієнти для різних НХР для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на

Слайд 38Таблиця 21
Т,(термін дії джерела забруднення) для деяких НХР, годин

Таблиця 21Т,(термін дії джерела забруднення) для деяких НХР, годин

Слайд 39.
Дякую за увагу!

. Дякую за увагу!

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика