Методологія та методи наукового дослідження

досліджень
2. Методи досліджень емпіричного рівня
3. Методи теоретичних досліджень

і процесів, аналіз впливу на них різних чинників, а також

вивчення взаємодії між явищами за допомогою наукових методів з метою отримання доведених і корисних для науки і практики рішень з максимальним ефектом.
Наукове дослідження ‑ цілеспрямоване пізнання, результатом якого виступають система понять, законів і теорій.

методи діяльності взагалі;
Методологія наукового пізнання сукупність теоретичних положень про

принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності.

наукових принципів, на основі яких базується дослідження та проводиться вибір

пізнавальних засобів, методів і прийомів дослідження

процеси та явища;
визначення певного шляху, на якому досягається науково-дослідна мета;
забезпечення

всебічності отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;
введення нової інформації до фонду теорії науки;
уточнення, збагачення, систематизація термінів і понять у науці;
створення системи наукової інформації, яка базується на об’єктивних фактах.

спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового

пізнання та встановлення істини.
Метод наукового дослідження ‑ це система розумових і практичних операцій (процедур), які націлені на розв'язання певних пізнавальних завдань з урахуванням пізнавальної мети.

для всіх наук: емпіричні, теоретичні, евристичні),
конкретні (для певних наук);

спеціальні або специфічні (для конкретної науки).

принципів і законів певної філософської системи.

сукупність), які з тими чи іншими модифікаціями використовуються в усіх

чи майже в усіх науках з урахуванням особливостей конкретних об'єктів дослідження. До них відносяться емпіричні, теоретичні, евристичні методи

науках.

різних фактів, явищ і процесів;

межах якої ведеться дослідження;
відібрати з усіх фактів типові, найбільш вживані;
класифікувати

факти за їх сутністю, з’ясувавши наявні зв’язки між відібраними фактами.

матеріалу про досліджуваний об'єкт;
одержання статистичних даних про різні властивості і

зв'язки емпіричного об'єкта, про тенденції його руху і розвитку; У статистичних даних знаходить своє вираження насамперед кількісне відношення досліджуваного об'єкта, його властивостей і зв'язків;
вирішується задача складання різних схем, діаграм, карт, у яких фіксується і відбивається стан досліджуваного об'єкта, динаміка його руху, розвитку, виміру. Це дає можливість наочного сприйняття найбільш важливих тенденцій у поводженні досліджуваного об'єкта;
здійснюється визначена класифікація наукових фактів, статистичних даних, що в узагальненому вигляді називаються емпіричною інформацією для наступного теоретичного аналізу за принципом новизни отриманих фактів і статистичних даних, а також по характеру й особливостям виявлених властивостей і зв'язків

спостереження повинне вестися для рішення цілком визначеної і чітко поставленої

задачі;
планомірність, тобто спостереження ведеться за планом, виходячи з поставленої задачі;
цілеспрямованість, завдяки якій увага спостерігача зупиняється тільки на цікавлячих його явищах, властивостях або зв'язках;
активність спостерігача, що означає, що дослідник не просто сприймає все, що попадає в поле зору, а шукає потрібні об'єкти їх властивості, зв'язки цих об'єктів, використовуючи для цього весь запас власних знань і досвіду;
Систематичність; спостерігач може одержати дійсно коштовну інформацію лише тоді, коли спостереження ведеться безупинно, по визначеній системі, що дозволяє сприймати об'єкт багаторазово й у найрізноманітніших умовах.

цілеспрямованому втручанні суб'єкта в процес наукового пізнання явищ і предметів

реальної дійсності шляхом створення контрольованих і керованих умов, що дозволяють виділити визначені властивості, зв'язки в досліджуваному об'єкті і багаторазово їх відтворювати; система операцій, впливу або спостережень, спрямованих на одержання інформації про об'єкт при дослідницьких випробуваннях, які можуть проводитись в природних і штучних умовах при зміні характеру проходження процесу.

ніж при спостереженні, відношення до об'єкта аж до його зміни

і перетворення;
багаторазова відтворюваність досліджуваного об'єкта за бажанням дослідника;
можливість виявлення таких властивостей і зв'язків явищ, що не спостерігаються в природних умовах;
можливість розгляду явища як би в „чистому вигляді” шляхом ізоляції його від ускладнюючих обставин або шляхом зміни умов експерименту;
можливість контролю за „поводженням” об'єкта дослідження і перевірки його результатів;

розробка плану-програми експерименту;
вибір засобів для проведення експерименту;
проведення експерименту;
обробка і аналіз

експериментальних даних; висновки.

не відбивають проблемну ситуацію, суттєві характеристики досліджуваного об'єкту.
Як незалежну змінну

виділено фактор, який не може бути причиною, сталою детермінантою процесів, що відбуваються в даному об'єкті.
Зв'язки між залежною і незалежною змінною мають випадковий характер.
Допущено помилки в попередньому описі об'єкта, що призвело до неправильної емпіричної інтерпретації змінних і вибору неадекватних показників.
Допущено помилки при формулюванні дослідних і контрольних вихідних результатів експерименту, виявляється значна їх різниця, що викликає сумніви в можливості порівняти ці групи за складом змінних.
Важко підібрати контрольний об'єкт за однорідними або схожими з експериментальними параметрами.
При аналізі результатів експерименту переоцінюється вплив незалежної змінної на залежну, без урахування впливу випадкових факторів на зміни в експериментальній ситуації.

дозволяє встановлювати подібність і розходження досліджуваних предметів і явищ реальної

дійсності.

основним вимогам:
По-перше, порівнюватися повинні лише такі явища, між якими

може існувати визначена об'єктивна спільність. Не можна порівнювати свідомо непорівнянні речі, тому що це нічого не дає.
По-друге, при дослідженні об'єктів їхнє порівняння повинне здійснюватися по найбільш важливим, істотним (у плані конкретної пізнавальної задачі) ознакам.

фіксації і реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою різних

вимірювальних приладів і апаратів.

абстрактного до конкретного;
Ідеалізації;
Формалізації;
Аксіоматичний.