Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Международная экономическая система
Содержание
- 1. Международная экономическая система
- 2. 1.1. «Міжнародна економіка» як наукаМіжнародна економіка як
- 3. Поняття «Міжнародна економіка»Міжнародна економіка — це:сукупність національних
- 4. Поняття «Міжнародна економіка»2) сукупність міжнародних економічних відносин,
- 5. Предмет курсу «Міжнародна економіка»Предметом курсу “міжнародна економіка”
- 6. Предмет курсу «Міжнародна економіка»2) відносини між людьми
- 7. Об'єкт міжнародної економікиОб’єктом вивчення міжнародної економіки є
- 8. Об'єкт міжнародної економікиЕкономічні закономірності розвитку міжнародної економіки:І.
- 9. Об'єкт міжнародної економіки6) цілісність формування міжнародної економічної
- 10. Об'єкт міжнародної економікиІІ. Закономірності розвитку міжнародної економіки,
- 11. Об'єкт міжнародної економіки2) інтернаціоналізацію господарського життя: а) інтернаціоналізацію
- 12. Об'єкт міжнародної економікиЗміст економічних законів, які діють
- 13. 1.2. Світове господарство як системаСвітове господарство —
- 14. Характерними рисами сучасного світового господарства є:розвиток міжнародного
- 15. Тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства
- 16. Тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства1. Інтернаціоналізація
- 17. 2. Інтернаціоналізація капіталу розуміється процес переплетіння і
- 18. 1.3. Міжнародний поділ праці: сутність, форми та
- 19. 4) обмін між країнами факторами та результатами
- 20. Формами МПП є, головними компонентами є:1. Міжнародна
- 21. Фактори МПППоглиблення і розвиток МПП і, відповідно,
- 22. є) особливості історичного розвитку та економічних традицій;
- 23. Виробнича кооперація та спеціалізація в міжнародному бізнесі
- 24. 4) виробництва, пов'язані з торгівлею й розподілом
- 25. 3) концентрація виробництва однорідної продукції в межах
- 26. Міжнародна спеціалізаціяДо числа основних видів міжнародної спеціалізації
- 27. Міжнародна спеціалізація2) внутрігалузева спеціалізація – спеціалізація, що
- 28. Показники міжнародної спеціалізації1. Коефіцієнт міжнародного поділу праці
- 29. Міжнародна спеціалізація4) характерною ознакою міжнародної спеціалізації стає
- 30. Виробнича коопераціяМіжнародна кооперація за своєю економічною природою
- 31. Виробнича коопераціяМіжнародне кооперування виробництва в його розвинених
- 32. Виробнича кооперація2) торгово-економічні процеси, пов'язані з реалізацією
- 33. Виробнича коопераціяЗа сучасних умов можна виділити наступні
- 34. 1.4. МЕВ: поняття, форми, рівні, принципи, суб’єкти
- 35. Форми МЕВ1) міжнародні валютні відносини, 2) міжнародні
- 36. 1.4. Рівні, принципи та суб’єкти МЕВКласифікація рівнів
- 37. Принципи МЕВ1. Загальні принципи розвитку МЕВ а) еволюційність
- 38. Принципи МЕВ2. Специфічні принципи розвитку МЕВ, що
- 39. Суб'єкти МЕВСуб'єкти міжнародних економічних відносин – це
- 40. 2) за правовим статусом: 2.1) фізичні особи; 2.2)
- 41. Слайд 41
- 42. Рівні взаємодії суб'єктів МЕВ Країна А
- 43. 1.5. Середовище МЕВСередовище МЕВ – це система
- 44. І. Внутрішнє середовище МЕВ:1.1) міжнародна економічна діяльність
- 45. Соціокультурне середовище
- 46. в) інфраструктурне (широта і якість виробничої і
- 47. 2.2) за безпосередністю впливу дії: а) середовище прямого
- 48. Скачать презентанцию
1.1. «Міжнародна економіка» як наукаМіжнародна економіка як наука є складовою частиною економічної теорії, що вивчає закономірності взаємодії господарюючих суб'єктів різних країн в галузі міжнародного обміну товарами, руху та використання факторів виробництва,
Слайды и текст этой презентации
Слайд 3Поняття «Міжнародна економіка»
Міжнародна економіка — це:
сукупність національних господарств країн світового
співтовариства охоплює 4 сектори :
а) реальний (приватний нефінансовий) сектор
б)
бюджетний (урядовий, фіскальний) сектор в) грошовий (фінансовий, банківський) сектор
г) зовнішній сектор
Слайд 4Поняття «Міжнародна економіка»
2) сукупність міжнародних економічних відносин, які складаються між
суб'єктами міжнародної економіки на основі виробництва, розподілу, обміну та споживання
матеріальних благ та надання послуг;3) сукупність національних господарств та економічних взаємозв'язків між ними;
4) сукупність природних, матеріальних, виробничих, науково-технічних, трудових ресурсів та фінансових засобів, які використовуються для розвитку зовнішньоекономічних зв'язків конкретної країни та господарських взаємозв'язків між ними;
5) система економічних відносин, яка функціонує на національному та інтернаціональному рівнях у межах світового співтовариства
Слайд 5Предмет курсу «Міжнародна економіка»
Предметом курсу “міжнародна економіка” є:
1) багаторівневий комплекс
економічних відносин між країнами, їх угрупованнями. Міжнародна економіка також вивчає
відносини між окремими економічними суб’єктами, що знаходяться в різних країнах: окремими людьми, домогосподарствами, підприємствами, державними і громадянськими установами;
Слайд 6Предмет курсу «Міжнародна економіка»
2) відносини між людьми з приводу виробництва,
розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і включає:
а) закономірності
функціонування світового господарства, формування сукупного попиту на товари і фактори виробництва, що перебувають у міжнародному обороті; б) інструменти аналізу і регулювання національної економіки в умовах її взаємодії з економікою інших країн;
в) тенденції розвитку міжнародних фінансових ринків та фінансових механізмів;
г) інституціональну структуру регулювання міжнародних економічних відносин.
Слайд 7Об'єкт міжнародної економіки
Об’єктом вивчення міжнародної економіки є економічні закономірності розвитку
міжнародної економіки — це постійні, повторювані причинно-наслідкові зв'язки, які відображають
суттєві моменти розвитку міжнародних економічних відносин та є наслідком дії системи економічних законів міжнародної економіки.
Слайд 8Об'єкт міжнародної економіки
Економічні закономірності розвитку міжнародної економіки:
І. Основні закономірностями розвитку
міжнародної економіки:
1) підвищення рівня усуспільнення виробництва в межах міжнародної економіки;
2)
залучення національних економік у світові господарські зв'язки;3) зближення національних господарств;
4) гармонізація рівнів економічного розвитку національних господарств;
5) динамізм розвитку національних господарств;
Слайд 9Об'єкт міжнародної економіки
6) цілісність формування міжнародної економічної системи;
7) системність міжнародної
економіки;
8) діалектичність міжнародної економіки;
9) суперечливість міжнародної економіки;
10) інтегративність міжнародної економіки;
11)
циклічність розвитку;
Слайд 10Об'єкт міжнародної економіки
ІІ. Закономірності розвитку міжнародної економіки, що характеризують міжнародні
економічні зв'язки між країнами світу:
1) міжнародний поділ факторів виробництва (МПФВ):
а) загальний;
б) частковий;
в) одиничний.
Слайд 11Об'єкт міжнародної економіки
2) інтернаціоналізацію господарського життя:
а) інтернаціоналізацію виробничих сил;
б) інтернаціоналізацію виробничих
процесі;
в) інтернаціоналізацію виробництва;
г) інтернаціоналізацію обміну;
д) інтернаціоналізацію транспорту;
е) інтернаціоналізацію паливно-енергетичних;
є) інтернаціоналізацію розподілу;
ж) інтернаціоналізацію споживання;
з)
інтернаціоналізацію інформаційних систем;і) інтернаціоналізацію управління
Слайд 12Об'єкт міжнародної економіки
Зміст економічних законів, які діють у межах міжнародної
економіки полягають у тому, що це постійні, повторювані причинно-наслідкові зв'язки,
які відображають суттєві моменти в розвитку міжнародних економічних відносин, явищ, процесів.До основних законів розвитку міжнародної економіки треба віднести:
а) закон вартості;
б) закон попиту та пропозиції;
в) закон накопичення;
г) закон пропорційного розвитку міжнародної економіки;
д) закон відповідності продуктивних сил характерові міжнародних економічних відносин.
Слайд 131.2. Світове господарство як система
Світове господарство — це сукупність:
національних господарств,
взаємозв’язаних міжнародним поділом праці, міжнародними економічними відносинами;
національних економік країн світу,
поєднаних мобільними факторами виробництва;національних економік, що перебувають у тісній взаємодії і взаємозалежності, глобальний економічний організм, підпорядкований об’єктивним законам ринкової економіки;
міжнародних економічних відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами та відповідним механізмом регулювання й управління.
Слайд 14Характерними рисами сучасного світового господарства є:
розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва,
передовсім у формах ввезення — вивезення капіталу, робочої сили і
технології;зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, насамперед у рамках ТНК;
економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах;
виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об’єднань.
Слайд 16Тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства
1. Інтернаціоналізація виробництва – це
об’єктивний процес виходу виробництва за рамки на основі міжнародного поділу
праці національних економік, яке здійснюється в різних країнахПроцес зближення країн приводить до їх подальшого росту та посилення усіх форм економічної співпраці для внутрішніх об’єктивних потреб кожної країни, інтернаціоналізації їх господарського життя, як однієї з тенденцій розвитку світової системи наз. інтеграцією
Слайд 172. Інтернаціоналізація капіталу розуміється процес переплетіння і об’єднання національних капіталів,
які виявляють себе як у створенні окремими компаніями господарських об’єктів
в інших країнах, так і у розвитку міжнародних форм зв’язків та контрактів між капіталами різних країнВодночас, капітал є втіленням відносин власності й інтернаціоналізація призводить до появи нового явища у світовій економіці – транснаціоналізації та ТНК.
За визначенням ООН, транснаціоналізація – це інтернаціоналізація міжнародних ринкових трансакцій усередині окремої структури, що приймає рішення, тобто є транснаціональною структурою
Слайд 181.3. Міжнародний поділ праці: сутність, форми та фактори
Міжнародний поділ
праці – це:
1) вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці, який
виходить за межі національних економік; 2) поділ праці між країнами та між їхніми суб'єктами у певних якісних і кількісних співвідношеннях, опосередкованим обміном між ними товарами, послугами та іншими результатами суспільно-корисної діяльності;
3) процес відособлення різних видів трудової діяльності на міжнародному рівні, що взаємодіють один з одним і взаємодоповнюють один одного, складаючи об'єктивну основу міжнародного обміну товарами, послугами тощо.
Слайд 194) обмін між країнами факторами та результатами виробництва у певних
кількісних і якісних співвідношеннях;
5) це взаємопов’язаний процес спеціалізації окремих країн,
підприємств та їх об’єднань на виробництві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників задля спільного випуску кінцевої продукції.Класифікація поділу праці:
1. За родом діяльності виділяють наступні типи суспільного поділу праці:
а) загальний;
б) частковий;
в) одиничний;
2. За просторовим критерієм виділяють:
а) міжрегіональний поділ всередині країни;
б) поділ між країнами;
в) поділ праці між групами країн.
Слайд 20Формами МПП є, головними компонентами є:
1. Міжнародна спеціалізація:
1.1) міжгалузева;
1.2) галузева:
а) предметна;
б) подетальна;
в) агрегатна;
г) технологічна;
2. Міжнародна кооперація:
а) міжгалузева,
б) внутрішньогалузева,
в) спеціалізація окремих підприємств;
3.
Поопераційний поділ праці
Слайд 21Фактори МПП
Поглиблення і розвиток МПП і, відповідно, міжнародних економічних відносин
залежать від наступних факторів:
1) природно-географічних:
а) природнокліматичні умови;
б) природні ресурси країни;
в) основні території країни;г) чисельність населення;
д) економіко-географічне розташування країни;
2) соціально-економічних:
а) чисельність робочої сили в країні;
б) рівень розвитку науково-технічного потенціалу;
в) рівень розвитку виробничого апарату (управління);
г) масштаб та серійність виробництва;
д) виробнича та соціальна інфраструктури;
Слайд 22є) особливості історичного розвитку та економічних традицій;
є) соціальний тип
виробництва та напрям розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;
3) ступінь використання досягнень науково-технічного
прогресу:а) рівень економічної диверсифікації виробництва (асортимент продукції);
б) оптимальні розміри підприємств з боку вимог НТП;
в) економічна вигідність функціонування підприємств, які розраховані на великосерійний та масовий випуск продукції;
г) прискорення темпів моральної зношуваності обладнання;
д) рівень та об'єм НДПКР (науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи);
4) політичних
5) національних, етнічних, та правових норм
Слайд 23Виробнича кооперація та спеціалізація в міжнародному бізнесі
За еклектичною парадигмою
міжнародного виробництва Дж. Данінга виділяється п'ять головних типів міжнародного виробництва
залежно від детермінуючих факторів:1) виробництва, що ґрунтуються на ресурсній базі й спільному використанні капіталів, технології, додаткових активів, природних ресурсів, інфраструктури, ринків;
2) виробництва ринкової основи: реконструкція й модернізація, ввід в дію інші потужності, ефект масштабів виробництва, зниження матеріальних і трудових витрат;
3) виробництва, що базуються на раціональній спеціалізації продуктів або технологічних процесів;
Слайд 244) виробництва, пов'язані з торгівлею й розподілом продукту: скорочення затрат
на виробництво і доступ до місцевих ринків, близькість замовників, післяпродажне
обслуговування;5) змішані виробництва, що становлять різні комбінації назва них чотирьох і використовують, крім того, переваги ринку та портфельних інвестицій.
Виробничий процес припускає відокремлення і спеціалізацію різних видів трудової діяльності, а також їхню кооперацію, взаємодію.
Міжнародна спеціалізація виробництва — це:
1) динамічна форма міжнародного поділу праці;
2) узгоджена між країнами координацію продуктивних сил на певних ділянках їх економіки;
Слайд 253) концентрація виробництва однорідної продукції в межах однієї країни або
невеликої кількості країн створюється з метою забезпечення високопродуктивного ефективного виробництва,
зниження собівартості продукції та підвищення її якості.Міжнародна спеціалізація виробництва (МСВ) розвивається за двома напрямами:
1) виробничому:
а) міжгалузеву спеціалізацію;
б) внутрішньогалузеву спеціалізацію;
в) спеціалізацію окремих підприємств.
2) територіальному:
а) окремих країн;
б) групи країн;
в) регіонів на виробництві визначених товарів та їхніх частин для світового ринку.
Слайд 26Міжнародна спеціалізація
До числа основних видів міжнародної спеціалізації виробництва належать:
1) галузева
— спеціалізація країн всередині окремої галузі виробництва, її форми:
а) предметна
— спеціалізація країни на випуску окремих виробів;б) подетальна — спеціалізація країни на випуску окремих деталей;
в) агрегатна — спеціалізація країни на випуску вузлів для машин та обладнання;
г) технологічна — спеціалізація країни на окремих операціях технологічного процесу.
Слайд 27Міжнародна спеціалізація
2) внутрігалузева спеціалізація – спеціалізація, що пов’язана з галузями,
які користуються не лише природними ресурсами, а й результатами науково-технічної
діяльності, охоплює переважно розвинені країни, хоча до участі у ній залучаються країни, що розвиваються;3) міжгалузева спеціалізація допускає концентрацію певних галузей виробництва в окремих країнах за умов відсутності низки інших галузей. Розвивається у розвинених країнах з відносно невеликою за розмірами територією і кількістю населення. Хоча їх спеціалізація пов’язана з географічним середовищем та природними умовами, вона характеризуються виробництвом продуктів (предметна спеціалізація) та напівфабрикатів (подетальна спеціалізація);
Слайд 28Показники міжнародної спеціалізації
1. Коефіцієнт міжнародного поділу праці =
Частка країни у
світовій торгівлі / Частка країни у світовому ВВП
2. Коефіцієнт відносної
міжнародної спеціалізації промисловості = питома вага товару у експорті та імпорті країни / питома вага товару у світовому експорті; 3. Питома вага у товарообігу виробів та їх компонентів, які постачаються на зовнішні ринки або ввозяться до країни;
4. Експортна квота в промисловому виробництві та випуску продукції галузями;
5. Номенклатура експортних та імпортних товарів.
Слайд 29Міжнародна спеціалізація
4) характерною ознакою міжнародної спеціалізації стає спільне проведення наукових
та технічних досліджень, що потребують великих капіталовкладень, а це інколи
бувають не під силу окремим великим компаніям в окремих країнах. Для проведення наукових та проектних робіт компанії різних країн об’єднуються. Окрім того, відбувається процес спеціалізації на певних видах наукових досліджень, що тісно пов’язана з її виробничою спеціалізацією. Таку кооперацію ще називають технологічною, або стадійною спеціалізацією.
Слайд 30Виробнича кооперація
Міжнародна кооперація за своєю економічною природою уявляє собою продуктивну
силу, що дозволяє досягати намічуваного суспільно корисного результату у сфері
виробництва, наукових досліджень, збуту при менших затратах живої та уречевленої праці порівняно з необхідними для досягнення подібного результату у випадках, коли учасники діють поодинці.Кооперація охоплює виробничі відносини, що проявляються на:
макрорівні – це процес розширення та поглиблення світогосподарських зв’язків,
мезо- та мікрорівнях – у залученні регіонів, галузей, підприємств до міжнародних операцій
Слайд 31Виробнича кооперація
Міжнародне кооперування виробництва в його розвинених формах охоплює різні
сфери співробітництва:
1) виробничо-технологічне співробітництво, що включає:
а) питання передачі ліцензій і
використання прав власності;б) розробку й узгодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, технічного рівня і якості продукції, будівельних і монтажних робіт, модернізацію підприємств, що кооперуються;
в) удосконалювання керування виробництвом, стандартизацію, уніфікацію, сертифікацію, розподіл виробничих програм;
Слайд 32Виробнича кооперація
2) торгово-економічні процеси, пов'язані з реалізацією кооперованої продукції, а
саме: взаємозалежну продукцію між кооперантами і деякою третьою особою в
країнах-партнерах;3) післяпродажне обслуговування техніки.
Виділяють три основних методи, що використовуються при налагодженні коопераційних зв'язків:
здійснення спільних програм;
спеціалізація в договірному порядку;
створення спільних підприємств.
Слайд 33Виробнича кооперація
За сучасних умов можна виділити наступні форми міжнародної кооперації
:
спільне виробництво;
підрядна кооперація;
поставки у рамках ліцензійних угод;
доповнення виробничих потужностей партнера;
поділ
виробничих програм (спеціалізація);організація спільних підприємств.
Слайд 341.4. МЕВ: поняття, форми, рівні, принципи, суб’єкти МЕВ
Міжнародні економічні відносини
(МЕВ) – це система економічних зв'язків щодо виробництва, розподілу, обміну
і споживання, що вийшли за межі національних кордонів.Сучасні МЕВ є системою економічних зв'язків, які характеризуються:
1) виходом за межі національних господарств;
2) взаємодією фізичних та юридичних осіб, держав і міжнародних організацій;
3) визначеністю форм;
4) різними рівнями глибини існування, функціонування, здійснення.
Слайд 35Форми МЕВ
1) міжнародні валютні відносини,
2) міжнародні фінансово-кредитні відносини,
3)
міжнародне виробниче співробітництво,
4) міжнародне науково-технічне співробітництво,
5) міжнародні трудові
відносини (світовий ринок трудових ресурсів),6) міжнародна торгівля товарами, та міжнародна торгівля послугами (світовий ринок послуг),
7) міжнародні транспортні відносини.
Слайд 361.4. Рівні, принципи та суб’єкти МЕВ
Класифікація рівнів МЕВ за критеріями:
1.
З рівнем реалізації зв’язків:
а) макрорівень
б) метарівень
в) мікрорівень
2. За ступенем
розвитку стосунків та тривалості дії угод між суб'єктами МЕВ:а) міжнародні економічні контакти;
б) міжнародна економічна взаємодія;
в) міжнародне економічне співробітництво;
г) міжнародна економічна інтеграція
Слайд 37Принципи МЕВ
1. Загальні принципи розвитку МЕВ
а) еволюційність міжнародних економічних процесів,
відсутність силового нав'язування співробітництва, відсутність підштовхування до цього;
б) системність розвитку
МЕВ;в) еквівалентність обміну;
г) неконфронтаційність МЕВ;
д) розвиток МЕВ на науковому ґрунті у відповідності з об'єктивними законами, на базі наукових досліджень і прогнозів, щоб не допускати дисбалансу світової економіки;
е) спільне вирішення глобальних проблем людства;
Слайд 38Принципи МЕВ
2. Специфічні принципи розвитку МЕВ, що конкретизують зміст загальних
принципів:
а) кожна держана має право вільно вибирати і розвивати свої
політичні, соціальні, економічні й культурні системи;б) повинен бути вільний доступ до моря для тих країн, що його не мають;
в) взаємна і справедлива вигода для співробітництва;
г) надійність і конвертованість валют;
д) вчасні міжнародні розрахунки;
е) вчасне погашення боргів і справедливість при наданні позик;
є) підтримка платіжного балансу;
ж) повага до права власності.
Слайд 39Суб'єкти МЕВ
Суб'єкти міжнародних економічних відносин – це учасники міжнародних економічних
явищ і процесів, які здатні самостійно та активно діяти з
метою реалізації своїх економічних інтересів.Суб'єкти міжнародних економічних відносин мають наступну класифікацію:
1) за рівнем розвитку стосунків:
а) мікрорівень – підприємства, фірми, фермерські господарства, окремі особи;
б) мезорівень – регіони, галузі економіки;
в) макрорівень – держави, групи держав, міжнародні організації;
Слайд 402) за правовим статусом:
2.1) фізичні особи;
2.2) юридичні особи:
а) товариства
з необмеженою відповідальністю;
б) товариства з обмеженою відповідальністю;
в) акціонерні товариства;
г) командитні
товариства;д) одноосібні підприємства;
3. Специфічні суб’єкти МЕВ:
3.1) транснаціональні корпорації
3.2) багатонаціональні корпорації;
3.3) міжнародні спільні підприємства;
4. Держава:
4.1) Міністерство іноземних справ
4.2) Міністерство зовнішньої торгівлі
4.3) Центральний банк країни
5. Міжнародні організації
Слайд 42Рівні взаємодії суб'єктів МЕВ
Країна А
Країна В
підприємство підприємство
підприємство держава (державна установа)
підприємство окрема людина (домогосподарство)
держава окрема людина (державна установа) (домогосподарство)
Крім того можливі такі відносини за участю міжнародних організацій:
міжнародна організація підприємство
міжнародна організація окрема людина (домогосподарство)
міжнародна організація держава (державна установа)
Слайд 431.5. Середовище МЕВ
Середовище МЕВ – це система умов і факторів
існування міжнародник економічних зв'язків. Його можна розділити на внутрішнє і
зовнішнє середовище.Особливостями середовища МЕВ є:
взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;
відносна невизначеність середовища;
динамічне протиріччя
Слайд 44І. Внутрішнє середовище МЕВ:
1.1) міжнародна економічна діяльність країн та їхніх
суб'єктів;
1.2) управління міжнародними економічними процесами, регулювання МЕВ;
1.3) форми і види
МЕВ;1.4) внутрішні закони функціонування системи МЕВ;
ІІ. Зовнішнє середовище МЕВ , яке можна поділити за двома критеріями:
2.1) за сферами впливу:
а) політико-правове (політичні процеси та інститути, законодавство);
б) соціально-культурне (мотивація до праці, рівень освіти громадян, ефективність праці, взаємовідносини у суспільстві, відношення до природи);
Слайд 46в) інфраструктурне (широта і якість виробничої і соціальної інфраструктури, стан
і розвиток інформаційно-комунікаційних систем, відповідність інфраструктури світовим стандартам, наявність та
забезпеченість природними ресурсами);Складовими елементами інфраструктури МЕВ є:
міжнародний транспорт
міжнародні інформаційно-комунікаційні системи
г) економічне:
ефективність використання природних ресурсів;
стан наукових досліджень:
демографічну ситуацію, наявність кваліфікованих кадрів;
фінансово-кредитну систему країни;
рівень доходів і рівень споживання;
стан інтегрованості країни у світове господарство та ін.
Слайд 472.2) за безпосередністю впливу дії:
а) середовище прямого впливу (постачальники, споживачі,
конкуренти тощо);
б) середовище непрямого впливу (політичний та економічний устрій, загальна
нормативна законодавча база, соціально-економічні традиції тощо).Особливостями зовнішнього середовища МЄВ є насамперед:
тісний взаємозв'язок між його сегментами;
складність та різноманітність,
відносна невизначеність багатьох параметрів.
