Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Мистецтво Київської Русі після татаро-монгольської навали (ХІІІ-ХІ V ст.)
Содержание
- 1. Мистецтво Київської Русі після татаро-монгольської навали (ХІІІ-ХІ V ст.)
- 2. У ХІІІ ст. культурному розвитку на Русі
- 3. Галицько-Волинське князівство – новий осередок культури у
- 4. Оборонна архітектураПісля монголо-татарської навали посилився тиск польських,
- 5. Замково-оборонне будівництво старокняжих часів Х-ХІІІ ст.
- 6. рештки фундаментів оборонної і репрезентативної вежі
- 7. Вежа у Столп'є — руїни середньовічної вежі
- 8. Біла Вежа у Камянці Литовському (Білорусь)
- 9. Пятничани, вежа ХІV ст.
- 10. Будівництво оборонних веж було зумовлене зміною характеру
- 11. Сакральна архітектура У Х-ХІ ст. церква сприяла
- 12. Римська церква прагнула поширити свій впливПапа Інокентій
- 13. У ХІІІ ст. засновано Львів – новий
- 14. Замкова церква св. Миколая у Львові Закладена
- 15. Один з найдавніших храмів ЛьвоваЗнаходилася на Волинському
- 16. Костел Івана Хрестителя (Львів) на пл. Старий
- 17. Скачать презентанцию
У ХІІІ ст. культурному розвитку на Русі завдано нищівного удару внаслідок нападів монголівУ 1222 р. монголи захопили Русь: багато міст та монастирів було зруйнованоУ 1243 р. татаро-монголи дозволили руським князям правити
Слайды и текст этой презентации
Слайд 1Мистецтво Київської Русі після татаро-монгольської навали
(ХІІІ-ХІV ст.)
План:
Монголо-татарська навала.
Галицько-Волинське
князівство – новий осередок культури у ХІІІ-ХІV
Слайд 2У ХІІІ ст. культурному розвитку на Русі завдано нищівного удару
внаслідок нападів монголів
У 1222 р. монголи захопили Русь: багато міст
та монастирів було зруйнованоУ 1243 р. татаро-монголи дозволили руським князям правити за умови сплачення данини
Централізована держава Київська Русь із центром у Києві знову стала федерацією міст-держав, що конкурували між собою, хоч усі разом були підпорядковані Золотій Орді
Слайд 3Галицько-Волинське князівство – новий осередок культури у ХІІІ-ХІV
Після занепаду
Києва міцними князівствами й осередками культури стають Володимир (півн. схід)
та Галич (пд. захід)У кін. ХІІ ст. відбулось політичне об'єднання Галицької та Волинської землі
Творцем Галицько-Волинської держави був Данило Галицький
Володарі Галичини і Волині, замість данини, повинні були висилати військо для монгольських походів
За Данила активізуються зв'язки зі західними сусідами – угорськими королями, краківськими, мазовецькими, сілезькими князями, австрійськими та сілезькими правителями – представниками західного християнства
Слайд 4Оборонна архітектура
Після монголо-татарської навали посилився тиск польських, литовських, німецьких та
угорських феодалів на західні території Русі - необхідність будувати укріплення
Пам'ятки
волинської оборонної архітектури – кам'яні вежі-донжони
Слайд 6 рештки фундаментів оборонної
і репрезентативної вежі
ХІІІ – поч.
XIV ст
у селі Белавіно
неподалік Холма –
столиці короля Данила
Галицького (фото поч. ХХ ст., Польща)
Слайд 7Вежа у Столп'є — руїни
середньовічної вежі
у селі Столп'є
на Холмщині,
на відстані 8 кілометрів
від Холма. Найстаріша
мурована будівля
на теренах сьогоднішньої
східної Польщі, що не
має відомих аналогів.
Слайд 10Будівництво оборонних веж було зумовлене зміною характеру й техніки облоги
та оборони міста
Винайдено самостріли
Каменебитні облогові знаряддя - балісти
Необхідність
Споруджувати в
системі Оборонних споруд
Високі вежі для ведення
далекого бою
З широким радіусом обстрілу
Слайд 11Сакральна архітектура
У Х-ХІ ст. церква сприяла трансформації руського суспільства
з родинно-племінного у феодальне
Церква у ХІІІ-ХІV ст. збагатіла і міцнилась
Була
великим землевласникомСпосіб сплачення землевласникові працею за оренду землі призвів до встановлення кріпацтва
Слайд 12Римська церква прагнула поширити свій вплив
Папа Інокентій ІV обіцяв у
разі об'єднання церков збереження грецького обряду
Внаслідок переговорів з Римом у
1253 р. відбулася коронація Данила ГалицькогоВідтоді західний латинський вплив сильніше позначився на розвитку теренів Галицько-Волинського князівства, поєднуючись із культурою русько-візантійського Сходу.
Внаслідок цього впливу пізніше – з сер. ХІV ст. у містах почало поширюватись магдебурзьке право
Слайд 13У ХІІІ ст. засновано Львів – новий центр Галицької землі
Планування
типове для давньоруської містобудівної традиції:
На пагорбі – князівський замок
Внизу –
окольне місто (“підгороддя”)Далі – передмістя, посади
Слайд 14Замкова церква св. Миколая у Львові
Закладена у ХІІІ-ХІV ст.
Пребудована
в кін. ХVІІ ст.
Реставрована в кін. ХVІІІ ст. і
у ХІХ ст. Від будівлі ХІІІ ст. план, нижня частина кам'яних стін, відкриті з-під тиньку апсиди вимурувані з тесаних блоків білого вапняку
Застосування у будівництві тесаного білого каменю поширене у ХІІ-ХІІІ ст. у Галицько-Волинській Русі
Слайд 15Один з найдавніших храмів Львова
Знаходилася на Волинському тракті
Св. Микола –
покровитель
торговців – знаходилася неподалік
торгової площі
Очевидно фундаторами храму
були купці
Поєднання класичного візантійсько-
Руського хрестово-купольного
Плану З романською будівельною
технікою – новий самобутніій стиль,
характерний для зодчества
Давньої Галичини
Слайд 16Костел Івана Хрестителя (Львів) на пл. Старий Ринок
1260 р. –
на замовлення кн. Лева для дружини Констанції, доньки угорського короля.
Будували домініканці на місці дерев'яної церкви
У ХVІІІ ст. – горів
У ХІХ ст. перебудована у стилі псевдороманської каплиці
У 1980-их рр. проведено реконструкцію, надано первісного вигляду
