Слайд 1Мистецтво
XIІІ- першої пол. XVI ст.
План:
Київська Русь після татаро-монгольської навали
Галицько-Волинське князівство – новий осередок культури у ХІІІ-ХІV
Оборонна архітектура
Сакральна архітектура
Монументальний
живопис
Скульптура та різьблення
Іконопис
Слайд 2У 1239-41 рр. культурному розвитку на Русі завдано нищівного удару
внаслідок напали монголів.
Багато міст та монастирів було зруйновано.
Значна кількість ремісників
вцілілих після навали були вивезені до центрів Орди.
Облога татарами міста Козельськ в 1239 р., мініатюра XVI ст. з Голицінського тому Никонівського літопису
Слайд 3Галицько-Волинське князівство – новий осередок культури у ХІІІ-ХІV ст.
Після
занепаду Києва міцними князівствами й осередками культури стають Володимир (півн.
схід) та Галич (пд. захід)
У кін. ХІІ ст. відбулось політичне об'єднання Галицької та Волинської землі
Творцем Галицько-Волинської держави був Данило Галицький
Володарі Галичини і Волині, замість данини, повинні були висилати військо для монгольських походів
За Данила активізуються зв'язки зі західними сусідами – угорськими королями, краківськими, мазовецькими, сілезькими князями, австрійськими та сілезькими правителями – представниками західного християнства
Слайд 7Оборонна архітектура
Монголо-татари принесли із собою нове озброєння, зокрема камнеметні машини,
тарани тощо. Старі дерев'яні стіни не витримували їх натиску.
Необхідність будувати
укріплення нового типу – кам'яні.
Пам'ятки волинської оборонної архітектури – кам'яні вежі-донжони
Слайд 8 рештки фундаментів оборонної
і репрезентативної вежі
ХІІІ – поч.
XIV ст
у селі Белавіно
неподалік Холма –
столиці короля Данила
Галицького
(фото поч. ХХ ст., Польща)
Слайд 9Вежа у Столп'є — руїни
середньовічної вежі
у селі Столп'є
на Холмщині,
на відстані 8 кілометрів
від Холма. Найстаріша
мурована будівля
на
теренах сьогоднішньої
східної Польщі, що не
має відомих аналогів.
Слайд 10Біла Вежа у Камянці Литовському
(Білорусь)
Слайд 12Замок як тип будівлі розвинувся з княжої укріпленої садиби
Головними
засобами оборони стають замість рову й валу стіни і вежі
прагнення збільшити дальність польоту стріл та ядер змусило спорудити стіни й вежі вищими (змінюється силует міста)
Вежі ставлять у найвразливіших місцях – над входом, на кутах мурів.
Від вежі до вежі тягнуться муровані оборонні або дерев'яні стіни зрубів – городнів (клітей).
На городнях влаштовували поміст для воїнів
під час облоги там ховалося населення
Слайд 13Поширення Магдебурського права накладає відбиток на планування міст:
Особливе місце ринкового
майдану – центру торгівельного та громадського життя
Часто поруч зі собором
головною будівлею площі стає ратуша з торговими приміщеннями навколо
Панорама Львова Абрагама Гогенберга - 1617-1618
Слайд 14З XIV ст. Луцьк стає значним політичним та культурним центром
Посилюються
зв'язки зі західними католицькими країнами, з'являються впливи готичного мистецтва Німеччини
та Польщі :
У волинській архітектурі з'являються конструктивні та декоративні елементи готики – контрфорси, нервюрні склепіння
Слайд 16Зберігся Верхній замок та рештки стін Окольного (Нижнього) замку.
На території
замку, крім палацу господаря, були ще житлові будинки бояр, єпископський
палац, кафедральний собор
Слайд 17Замок Любарта (Верхній)
Зберігся Верхній замок та рештки стін Окольного (Нижнього)
замку.
Зведений на місті давніших укріпленнь XIII ст. Мури мають 3
вежі, які первісно були триярусними. Стіни первісно були зубчастими.
На території замку, крім палацу господаря, були ще житлові будинки бояр, єпископський палац, кафедральний собор
1-а половина XIV ст., перебудовувався.
Слайд 19Замок у ХІІІ ст. перебудовано у цеглі
Слайд 23
Кременецький замок
Збереглися квадратна надбрамна вежа з 2-х ярусів, готична
арка-заїзд, частково
— бічні оборонні мури товщиною 2, 3, висотою
8-12 м, вежа
Слайд 24ймовірно збудований ще в ХІ ст., в кін. ХІІІ -
на поч. ХIV перебудований у камені
На окремій ізольованій горі, поселення
з укріпленнями розташовано внизу
Три вежі: Надбрамна, Південна, Червона
Слайд 26Замок протягом XIV-XVI століть був родовим гніздом князів Острозьких -
найбагатших магнатів Речі Посполитої тих часів і найбільшого свого розквіту
досяг при Костянтині Івановичу Острозькому.
Протягом століть замок неодноразово перебудовувався і модернізувався.
ансамбль замку становлять:
Вежа Мурована (XIV століття),
Кругла башта (XVI століття),
Богоявленський собор (XV-XVI століття),
надбрамна дзвіниця (1905)
фрагменти стін.
На території міста Острог, крім замку збереглися кілька об'єктів міських укріплень. До них відноситься Луцька надбрамна вежа і Татарська надбрамна вежа.
Обидві башти були побудовані у другій половині XV - початку XVI століть
Слайд 28На Прикарпатті та Поділлі – активне будівництво шляхетських замків
Олесько (ХІV
-ХVст)
Олеський замок, який стояв на межі Волині й Галичини, опинився
на кордоні Литви й Польщі — і за нього точилася постійна боротьба між цими державами.
Слайд 31Львівський замок
збудований під керівництвом Галицько-Волинського князя Лева на Замковій горі
у Львові.
Мурований замок постав на Замковій горі в кінці XIV
ст.
На початку XIX століття більшу частину Високого Замку розібрали. Рештки мурів майже дощента знищили у 1868—1869 роках під час насипання копця Люблінської унії. Фрагмент стіни, що зберігся — це південний мур так званого пригородку — двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку.
Слайд 33Замок займав дві гори:
на вищій – Верхній замок
На нижній
– укріплене місто – Нижній замок
В долині – передмістя
Від укріплень
збереглися рештки південного оборонного муру
Слайд 38Замок був побудований як угорська королівська фортеця для захисту соляного
шляху з Солотвина і прикордонних районів. Його будівництво почалося в
1090 р. та було закінчено за короля Бели ІІІ у 1191 році.
З 1281 по 1321 рр. твердиня належала князям Галицько-Волинської держави.
Слайд 39Мукачівський замок Паланок
Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних
стилів.
один із найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV—XVII ст.
З
1396 по 1414 року замком володів Подільський князь Федір Коріятович
Внутрішнє подвіря складається з 3-х невеличких двориків, кожен з яких відповідав етапу історичного розвитку
Слайд 44у XII ст. будівництво замку було пов'язане з активною проруською
політикою угорських королів, зростанням ролі гірських перевалів і шляхів, які
вели через Карпати на північ і схід до Галича та Києва. Тоді замок був земляним городищем невеликих розмірів, укріплення якого складалися з валів, ровів.
Замок уперше згадується на початку XIV ст., як опорна база місцевого феодального бунту проти королівської влади. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев'яного замку кам'яний. У 1644 р. під час релігійних воєн трансільванський князь Дьордь ІІ Ракоці зруйнував замок.
Слайд 48Меджибі́зький замок — пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття, виконана у
стилі Ренесанс.
Розташований у селищі Меджибіж Хмельницької області, у верхів'ях Південного
Бугу, при впаданні в нього річки Бужок
Слайд 49Камянець-Подільський
перебудований у камені в ХV ст.
Слайд 50фортеця в місті Кам'янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIVст.,
як частина оборонної системи м.Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV
- XV ст., Подільського воєводства XV—XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793—1924 pp.).
Старий замок в його сучасному вигляді був збудований для захисту від татар, а передні мури були зведені коштом папи Юлія II (Папська вежа), єпископів та архієпископів
Слайд 53Поєднання архітектури з природним ландшафтом
Слайд 55Машикулі – виступи на вежах для зручності обстрілу
Мерлони –зубці на
мурах
Слайд 56Стратегічне значення мала р. Дністер – торгівельно-транспортна артерія
Найважливіший пункт у
сер. течії Дністра - Хотин, у нижній - Білгород
Слайд 58У ХІІІ ст. дерев'яні укріплення замінено мурованими
Слайд 59Риси європейської готики у декоративному оздобленні вікон та порталів: архівольти,
хрестоцвіти
Слайд 63Будівництво – ХІІІ- поч. ХІV ст.
Збережений замок – ХV ст.
26
веж, мури довжиною більше 2-х км.
Слайд 66Судак
Перші фортечні споруди побудували тут візантійці у 6-7 ст.
В 13 столітті Сугдея стає центром венеціанської колонії, але
поступово генуезці витіснили своїх суперників із Криму. В 1365 році вони захопили Солдайю (генуезька назва Судака), а потім і весь південний берег.
Більшість будівель Судацької фортеці, що збереглись до наших днів, належать генуезькому періоду, тому її іменують «генуезькою».
В 1960-х роках була спроба відновити первісний вигляд фортеці. Було пророблено багато роботи, проте вона не була закінчена. З часом одна зі стін, побудованих радянськими будівельниками, впала
![ПРЕЗЕНТАЦИЯ:
Автоматизация звука [ Ц ]
Учитель-логопед:
Софронова](/img/tmb/7/613358/eebad4c7357a41d27a6d4f4c583501a5-800x.jpg)
