Слайд 1Фармакоекономічні аспекти вибору та основи раціонального застосування лікарських засобів
Лекція
15
Дисципліна – “Клінічна фармація”
Cпеціальність “Фармація”
Слайд 2Раціональне використання лікарських засобів
Правильний ЛЗ
для
Правильного пацієнта
у
Правильній дозі
у
Правильний час
за
Правильною ціною
Слайд 3Параметри оцінки лікарських засобів і методик лікування
Дієвість (efficiacy) доказана дія
лікарського засобу або методики лікування в котрольованих умовах (при рандомізованих
клінічних дослідженнях).
Клінічна ефективність (effectiveness) оцінка дії лікарського засобу або методики лікування в умовах звичайного (неекспериментального) застосування.
Безпечність (safety) частота і важкість побічних ефектів при застосуванні лікарських засобів або методики лікування.
Комплайєнс (compliance) ступінь дотримання хворим приписаних режимів застосування лікарських засобів чи методик лікування.
Економічна ефективність оцінка ефективності використання ресурсів при застосуванні лікарського засобу або методики лікування.
Слайд 5Ефективність фармакотерапії та її оцінка
Витрати
Фармакотерапія
Медична
Економічна
Соціальна
Комплексна
Ефективність
Рівень АТ
Вартість курсу фармакотерапії
Соціальна адаптація
Якість життя
Прості
оцінки
Інтегральна оцінка
Слайд 6Фармакоекономіка
Економічна наука, яка займається ідентифікацією та аналізом витрат на фармацевтичну
допомогу та послуги, визначає їх результати для пацієнта, системи охорони
здоров’я та суспільства.
Слайд 7Мета фармакоекономіки
Оцінка ефективного використання ресурсів охорони здоров’я на фармакотерапію та
інші медичні і фармацевтичні послуги.
Слайд 8Предмет фармакоекономіки
Результати фармакотерапії при використанні різних медичних технологій
Безпека і ефективність
нових ЛЗ
Економічні витрати на діагностику і лікування захворювання
Документація рандомізованих клінічних
випробувань ЛЗ
Фармакоекономічна статистика
Аналіз споживання та визначення потреби в ЛЗ.
Слайд 9Історія розвитку фармакоекономіки
1980 р. Рей Тоунсенд (Ray Townsend) з компанії
Upjon вперше запровадив термін – фармакоекономіка.
1986 р. Вперше на
з’їзді фармацевтів Канади вжитий термін фармакоекономіка.
1987 р. Джозефіна Маускоф (Josephine Mauskof) провела фармакоекономічні дослідження цідовудину торг.назва РЕТРОВІРУ (бренд – GlaxoWellcome), Азидотимідину (генерик) (нуклеозидного інгібітора зворотної транскриптази) у хворих на СНІД.
1990 р. Опрацьована і валідована методика процесу збирання даних для проведення фармакоекономічного аналізу.
Слайд 10Історія розвитку фармакоекономіки
1994 р. Засновані фармакоекономічні асоціації.
1996 р. Здійснений аналіз
використання розміщення фондів.
1998 р. Більшість країн опрацьовують рекомендації економічних досліджень
лікарських засобів.
2000 р. Розпочато викладання навчальної дисципліни фармакоекономіка на фармацевтичних факультетах.
2004 р. Розпочато викладання навчальної дисципліни фармакоекономіка на фармацевтичному факультеті у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького.
Слайд 11Значення фармакоекономіки
Для суспільства – підвищення якості життя членів суспільства і
зниження вартості надання медичних послуг, медичної допомоги;
Для пацієнтів - особливо
з хронічними захворюваннями: раціоналізація медичних і фармацевтичних витрат;
Для працівників охорони здоров’я – забезпечити ефективну медичну допомогу раціонально витрачаючи бюджетні кошти і пацієнта;
Для фармацевтичної промисловості - створити якісні та ефективні лікарські засоби і мінімізувати витрати на їх виробництво.
Слайд 12Особливості фармакоекономічних досліджень
На рівні передреєстраційного циклу
При впровадженні у клінічну практику
Для
вирішення питання про безпеку та ефективність всередині фармакотерапевтичних груп для
вибору лікарських засобів з фармакоекономічними перевагами
Обґрунтування управлінських рішень про обмеження переліку лікарських засобів всередині однієї чи декількох фармакотерапевтичних груп
Прийняття організаційних, фінансових, стратегічних рішень
Слайд 13Фармакоекономічний аналіз використовується для:
відшкодування вартості фармакотерапії;
аргументування розробки і впровадження
у виробництво якісних і ефективних лікарських засобів;
опрацювання національних чи регіональних
формулярів і формулярних переліків лікарських засобів.
Слайд 15Частота використання різних видів фармакоекономічного аналізу у Європі
Слайд 16Порівняльна характеристика методів фармакоекономічного аналізу
Слайд 17Типи фармакоекономічного аналізу
Слайд 18Аналіз «мінімізації витрат» (cost minimization analysis - CMA)
метод фармакоекономічного аналізу, який передбачає вибір медичної технології з мінімальними
затратами шляхом порівняння вартості альтернативних технологій (методів лікування або лікарських засобів) за умови їх однакової терапевтичної ефективності
Слайд 20МЕТА МЕТОДУ “МІНІМІЗАЦІЇ ВИТРАТ”:
вибір більш дешевої медичної технології
за їх однакової клінічної ефективності з метою економії грошових коштів
Слайд 21ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ “МІНІМІЗАЦІЇ ВИТРАТ ”
Дисконтування
Розрахунок витрат за кожною
медичною технологією
Ідентифікація (виявлення) всіх витрат, які необхідно врахувати при
розрахунках
Підтвердження рівної ефективності порівнюваних альтернативних медичних технологій
Слайд 22ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ МЕТОДУ “МІНІМІЗАЦІЇ ВИТРАТ”
ПЕРЕВАГИ:
відносна простота розрахунків;
відсутність необхідності оцінювати
ефективність результатів медичних технологій (оскільки вона відома).
НЕДОЛІКИ:
дозволяє порівнювати тільки ті
медичні технології, які мають однакову ефективність, що обмежує сферу використання методу;
важко підібрати медичні технології з однаковою клінічною ефективністю, які відрізняються тільки вартістю
Слайд 23СФЕРА ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ «МІНІМІЗАЦІЇ ВИТРАТ»:
порівняння витрат різних медичних технологій
(методів лікування або лікарських засобів), якщо доведена їх однакова терапевтична
ефективність;
фармакоекономічні дослідження генеричних лікарських засобів
Слайд 24Витрати на гіпотензивну терапію амлодипіном з урахуванням максимальних і мінімальних
цін
Слайд 25Витрати на гіпотензивну терапію лізинорилом з урахуванням максимальних і мінімальних
цін
Слайд 26Загальна впартість захворювання (cost of illness - COI)
Слайд 27Характеристика методу “Вартість-ефективність”
Коротка характеристика методу
Враховує співвідношення
витрат та ефективності порівнюваних
альтернатив
і визначає, яка з них сприяє
досягненню певного ефекту
при менших затратах
Переваги методу
Дозволяє порівнювати медичні втручання
з різною клінічною ефективність
Недоліки методу
Дозволяє порівнювати тільки альтернативні технології, ефекти яких вимірюються в одних і тих самих одиницях
Слайд 29Характеристика методу В - Е
Одиниці вимірювання витрат
Грошові
Одиниці вимірювання ефективності
Однакові, найчастіше
– “натуральні” одиниці
Слайд 30Показники, які використовуються у фармакоекономічному аналізі (В-Е)
Слайд 31Оцінка сприятливих ефектів різних засобів лікування кардіологічних захворювань за показником
NNT
Ефективність
Слайд 32Витратна ефективність лікування артеральної гіпертензії за показником LYG
Слайд 33Інтерпретація результатів фармакоекономічного дослідження В - Е
Слайд 34Приклад розрахунку
Терапія А: витрати 2500 грн. і зберігає 10 життів
В/Е
= 250 грн./ за збережене життя
Терапія Б: витрати 5000 грн.
і зберігає 15 життів
В/Е = 333 / за збережене життя
Слайд 35Вплив терапії арифоном та індапамідом на рівень К+ і Nа+
(ммоль/л) в плазмі крові хворих на АГ (M±m)
Слайд 36Результати аналізу витрати-ефективність
Слайд 37Висновки
Арифон (Серв’є) та індапамід (Хемофарм А.О.) ефективні антигіпертензивні ЛЗ, однак
при монотерапії більш ефективний арифон, про що вказують показники СМАТ;
Ризик
зниження рівня калію у хворих на АГ дещо вищий при лікуванні індапамідом;
Арифон та індапамід мають різний рівень фармакоекономічної переваги: індапамід більш економічно доцільний для зниження САТ і ДАТ, а для зниження пульсового АТ більші переваги має арифон.
Слайд 38Метод «витрати - вигода» (cost-benefit analysis – CBA)
метод фармакоекономічного аналізу, який передбачає порівняння вартості та результатів альтернативних
медичних технологій при умові, що і витрати і результати виражаються в грошовому еквіваленті
Слайд 39МЕТОД “ВИТРАТИ - ВИГОДА”
Витрати і користь (прибуток) від них
Альтернативи
Слайд 40Мета методу «витрати - вигода»:
визначення матеріальної (фінансової)
вигоди в грошовому виразі від використання порівнюваних альтернативних технологій (медичних
втручань)
Слайд 41ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ МЕТОДУ “ВИТРАТИ - ВИГОДА”:
ПЕРЕВАГИ:
дозволяє порівнювати вартість результатів
зовсім різних медичних технологій та медичних програм (навіть при різних
захворюваннях);
дозволяє оцінювати рентабельність різних медичних технологій та медичних програм.
НЕДОЛІКИ:
необхідність переведення всіх затрат та результатів у грошові одиниці;
складність і недосконалість методик вимірювання результатів медичних технологій у грошових одиницях;
суб’єктивність оцінок переваг тієї чи іншої медичної технології в грошовому еквіваленті;
наявність певної дискримінації при проведенні розрахунків для різних контингентів населення
Слайд 42СФЕРА ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ “ВИТРАТИ - ВИГОДА”:
необхідність вибору однієї з багатьох
медичних програм в умовах обмежених фінансових ресурсів;
порівняння принципово різних медичних
технологій і/або програм у сфері охорони здоров'я
Слайд 43Ферментна ФТ
Добова потреба ліпази при замісній ФТ – 100
000 ОД
Кількість капсул на добу необхідних для корекції функції підшлункової
залози
Група 1
панкреатин-форте
дигестал
ензистал
пензитал
ферестал
панкреазим
Група 2
панзинорм
креазим
Слайд 44Ферментна ФТ
Вартість добової корекції функції підшлункової залози
Група 1
панкреатин-форте
дигестал
ензистал
пензитал
ферестал
панкреазим
Група 2
панзинорм
креазим
Слайд 45Ферментна ФТ
Скорочення термінів госпіталізації
Слайд 46Ферментна ФТ
Панкреатин
Креон
?
Знижена потреба у супутньому лікуванні
- анальгетики
- антицидні ЛЗ
-
Н2-гістамінові блокатори
- інгібітори протонної помпи
Зниження частоти госпіталізацій хронічних хворих
Слайд 47Ферментна ФТ
3 тижні у стаціонарі
1260 $
1 тиждень у реанімації
2100 $
Панкреатин
Креон
Повторна
госпіталізація
81%
15%
Витрати щодо повторної госпіталізації у стаціонарі
21420$
1680 $
Витрати щодо повторної госпіталізації
у реанімації
35700$
---
Слайд 48Фармакоекономічний метод “витрати-користь (корисність)”.
“Витрати-користь (утилітарність)” (CUA – cost utility analysis)
- метод ФЕ-аналізу, який припускає порівняння вартості і корисності альтернативних
медичних технологій і виявляє, яка з порівнюваних альтернатив сприяє досягненню більшої корисності при менших затратах.
Це окремий випадок аналізу “витрати-ефективність” (СЕА), в якому мірою ефективності методів лікування є корисність. Параметр корисності часто виражається у QALY.
Слайд 49При цьому методі враховується не стільки досягнення тих чи інших
клінічних ефектів, скільки перевага, яка надається пацієнтом тим чи іншим
результатам втручань.
Мета методу – “витрати – корисність” - визначити вартість одиниці корисності і додаткову грошову суму, яку необхідно витратити на отримання додаткової одиниці корисності.
Слайд 50Переваги та недоліки методу:
Переваги:
Враховує переваги пацієнта у
виборі результатів тих чи інших втручань;
При економічній оцінці поєднує показники
кількості очікуваних років життя і якість життя в ці роки.
Недоліки:
Складність вимірювання показника корисності;
Суб’єктивність оцінки показника корисності медичної технології.
Слайд 51Сфера застосування методу:
При порівнянні медичних втручань для лікування захворювань, що
не обмежують тривалість життя, коли ЯЖ – головна мета лікування
пацієнта;
При порівнянні мед. втручань для лікування захворювань, що обмежують тривалість життя, коли ЯЖ – додаткова мета лікування пацієнта;
При порівнянні медичних втручань для лікування невиліковних захворювань, коли якість життя – єдина мета лікування.
Коли якість життя – єдиний критерій ефективності для цілого ряду ЛЗ і методів лікування.
Коли якість життя – інтегральний показник результатів різних медичних втручань (напр., консервативне і хірургічне лікування).
Слайд 52Зміст поняття “якість життя”
Поняття “якість життя” вперше з’явилося в
Index medicus в 1977 р.
Здоров’я – це
стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів (ВООЗ).
Якість життя – інтегральна характеристика фізичного. Психологічного, емоційного і соціального функціонування хворого, основана на його суб’єктивному сприйнятті.
Слайд 53Якість життя оцінює не тяжкість перебігу процесу, а те, як
його переносить пацієнт.
Оцінка якості життя дозволяє отримати об’єктивні дані
про порушення і динаміку стану здоров’я при тривалому лікуванні хронічних захворювань в кардіології, онкологі, гематології, ревматології, нефрології, гастроентеро- логії тощо.
Слайд 54Основи методології визначення показника ЯЖ.
Опитувальники – це спеціально розроблені
і протестовані документи, які відображають здатність людини функціонувати відповідно до
звичайних життєвих завдань.
Найбільш поширені опитувальники:
OWB – Quality of WeillBeing; SIP – Sickness Impact Profile;
EQ-5D – EuroQol Index; NHP – Nottinghame Health Profile;
MOS SF-36 – Medical Outcomes Study 36-Item Short-Form Health Survey;
FACT-G - Functional Assesment of Cancer therapy-General (онкол.хв.);
DQOL – Diabetes Quality of Life Measure (для хворих на ЦД);
APQLQ – Angina Pectoris QLQ (для хворих стенокардією).
Слайд 55Опитувальник - 36
В цілому Ви оцінили б стан вашого здоров’я
як (обвести цифру) ?:
Відмінне
1
Дуже хороше 2
Хороше 3
Посереднє 4
Погане 5
Як би Ви оцінили стан вашого здоров’я зараз порівняно з тим, що було рік тому (обвести одну цифру)?
Значно краще, ніж рік тому 1
Дещо краще, ніж рік тому 2
Приблизно таке ж, як рік тому 3
Дещо гірше, ніж рік тому 4
Набагато гірше, ніж рік тому 5
Наступні питання стосуються фізичних навантажень та обмежень у проведенні вільного часу…..
Слайд 56Приклади оцінки якості життя пацієнтами в різних станах
Слайд 57Показник QALY: визначення, методика розрахунку
Стандартизований коефіцієнт (показник) якості життя (k)
– величина від 0 до 1, де 0 – відповідає
смерті, а 1 – стану повного фізичного і психологічного благополуччя. Визначається на основі опитувальників і використовується для обчислення показника QALY, який служить мірою (кількісним показником, критерієм) корисності медичних технологій.
QALY (quality adjusted life years) – кількість придбаних в результаті застосування медичного втручання років якісного життя.
Кількість QALY – це роки життя хворого з урахуванням впливу лікування і прогресування захворювання на якість життя.
Слайд 58Розрахунок QALY проводять за формулою:
QALY = N х
k,
де: N – кількість років життя, що очікується;
k – очікуваний коефіцієнт якості життя.
Один рік здорового життя оцінюється як 1 QALY. Два роки життя, прожиті з коефіцієнтом 0,5, оцінюються як 1 рік якісного життя (2 х 0,5 ).
Показник QALY дозволяє роки життя, прожиті з коеф. нижчим за 1 перевести в кількість якісних років життя, тобто, є інтегрова -ним показником, що поєднує як кількість, так і якість прожитих років життя.
Напр.: хворий протягом 10 років отримує лікування, яке покращує якість життя з 0,5 до 0,6. Цей хворий придбає 1,0 QALY , тобто у нього будуть замість 5 QALY у відсутність лікування (10 х 0,5 0) – 6 QALY в результаті проведеного лікування (10 х 0,6 = 6,0).
Слайд 59Витратна ефективність лікування за показником QALY
Слайд 60Практичне застосування АВС, VEN та частотного аналізів у ФЕ дослідженнях
Слайд 61Моніторинг схем ФТ гострої судинної патології
Кількість аналізованих листків лікарських призначень
236
Середня тривалість шпиталізації 20-21 день
Загальна кількість ЛЗ у схемах ФТ 155
Середня кількість ЛЗ за одним
листком лікарських призначень 12
Слайд 62Досліджувані ЛЗ характеризувалися частками призначень в межах 0,05% - 8%.
З усієї сукупності частка призначень 10 ЛЗ знаходилася в межах
від 3 до 8 %. Ці ж ЛЗ призначалися 26 -70% пацієнтів
Частотний аналіз
частка хворих, яким призначався конкретний ЛЗ
частка конкретного ЛЗ в загальному числі призначень (структура призначень)
Слайд 63 Результати частотного аналізу
%
%
Слайд 64АВС-аналіз – метод розподілу лікувальних технологій за долею витрат на
кожну з них у загальній структурі затрат
Клас А: 10-20% препаратів,
на які витрачається 75-80% бюджету лікарні на ЛЗ;
Клас В: 10-20% препаратів, на які витрачається 15-20% бюджету лікарні на ЛЗ;
Клас С: 60-80% препаратів, на які загалом (у сумі) витрачається не більше 5-10% бюджету лікарні на ЛЗ.
Слайд 65Види АВС–аналізу ЛЗ
Аналіз закупівель ЛЗ на рівні ЛПЗ;
Аналіз використання ЛЗ
при певній патології;
Аналіз споживання певних фармакотерапевтичних груп ЛЗ;
Аналіз споживання ЛЗ
в середині фармакотерапевтичних груп.
Слайд 66Результати АВС-аналізу призначень ЛЗ пацієнтам з гострою ЦСП
Слайд 67
VEN аналіз
Розподіл ЛЗ за ступенм їх важливості:
V (Vital)
– життєво важливі,
Е(Essential) – необхідні;
N (Non-essential) - другорядні
Слайд 69VEN-аналіз у хворих на БА (ступінь №4)
Слайд 70Таким чином, фармакоекономічні дослідження показують практичній медицині шляхи раціонального використання
ЛЗ та ефективного розподілу бюджетних коштів, призначених для лікарського забезпечення