Молодіжні субкультури

цьому цілісна культура, як правило, не зводиться до простої суми субкультур. Свій

внесок у культуру роблять різні спільно­ти та окремі особистості, які є носіями різних субкультур.

в північній Європі, досить поширена — в північній Америці, має значну

кількість прихильників в південній Америці, південній Європі і Японії. На Близькому Сході, за винятком Туреччини, металісти нечисленні і піддаються переслідуванню

окремих різновидів жанру, зокрема похідних хардкору, більшості виконавців НСБМ, частково груву

тощо)
Шкіряна куртка «косуха», шкіряна жилетка.
Чорні футболки або толстовки з логотипом улюбленого метал-гурта.
Напульсники — шкіряні браслети із заклепками і/або шипами, шипасті, клепані ремені, ланцюги на джинсах.
Нашивки на одязі і інших предметах з зображеннями метал-гуртів.
Важке взуття — «камелоти», «гріндерси», «мартінси», «стіли», «гади», звичайні високі черевики. Короткі чоботи з ланцюгами — «козаки». Туфлі (як правило, гостроносі, «готичні» штиблети).
Джинси (зазвичай сині або чорні), шкіряні штани, як правило, заправлені у взуття.

і вказівним пальцем, і долонею направленою вперед. Аналогічний жест (Karana

mudra) прийнятий в буддійській традиції. Популяризований вокалістом Dio Роні Діо, який стверджував, що цього жесту його навчила бабуся. Трактується і як старовинний жест для відганяння злих духів, і як сатанинський жест (роги Сатани), і як сучасне позначення букви «u» (аналогічно «жесту Черчіля», — рука стиснута в кулак, розтиснуті тільки середній і вказівний палець, — що позначає букву «V») — скорочення від «unity», тобто «єдність» — привітання «брата по крові». З часом жест почав використовуватися й іншими музичними субкультурами.
Іншим, популярним у середі, жестом є середній палець, що, у глумливо-доброзичливому виразі, означає «не морочь мені голову своїми переконаннями» чи «відчепися».

набула поширення в великих радянських містах з кінця 1940-х по

початок 1960-х років ,що мала як еталон переважно американський спосіб життя. Субкультура стиляг стала своєрідним стихійним протестом проти прийнятих в радянському суспільстві стереотипів поведінки, а також проти одноманітності в одязі, в музиці і в стилі життя. Довгий час (до середини 60-х рр.) Стилягами в радянській пресі (а також в моралістичної риториці посадових осіб і «свідомих громадян») іменували взагалі молодих людей, які йшли модам і викриває в аморальний спосіб життя.

з «сірої маси», за допомогою одягу або способу життя, а

й за допомогою особливого мови, точніше - жаргону. Частково цей сленг був сприйнятий стилягами від джазистів. Ось деякі слова і вирази, прийняті в мові стиляг і потім частково поширилися за його межі: Чувак - перевірений, в темі, «своя» людина.
Чувіха (чува) - дівчина-стиляга.
Хилять - ходити, прогулюватися.
Кинути брек - пройтися з метою «людей подивитися - себе показати». Наприм., «Кинути брек по Броду».
Чуча - пісня «Chattanooga Choo Choo» ( «Поїзд на Чаттанугу»). Звучить в «стильному» кінофільмі «Серенада сонячної долини».
Динамо (динамо-машина) - таксі.
Баран (від ідиш באַרען барен - здійснювати статевий акт) - вступати в сексуальний контакт [7].
Баруха (Боруха) - дівчина, що дотримується широких поглядів щодо спілкування з хлопцями.
Фазер (від англ. Father) - батько.
Лука (від англ. Look) - дивитися.
Жлоб - представник «сірої маси».
Дрінкать (від англ. Drink - пити) - випивати.
Джакеток (від англ. Jacket) - куртка, піджак.
Манюшко (від англ. Money) - гроші

узагалі, але як то часто буває з запозиченнями в новій мові слово

набуває вужчого значення. Оскільки відеоігри часто не локалізуються і люди користуються неперекладеними англомовними версіями, це суттєво вплинуло на термінологію гравців і часом навіть вживається термін «гамати»[1](від англійського game) в значенні «грати в відеогру»

мережі Інтернет. Відмінність такого щоденника від звичайного полягає в його

доступності багатьом людям.
Блогери дуже часто посилаються одне на одного, читають і коментують одне одного. Саме це динамічне спілкування дозволяє вважати блогерів окре­мою субкультурою. Ведення власних блогів, як потужний засіб самореклами, набуває надзвичайної популярності серед публічних людей, зокрема політи­ків і зірок шоу-бізнесу.

кар'єрою і матеріальному успіху активний світський спосіб життя [1] [2].

Яппі мають високооплачувану роботу, в одязі віддають перевагу діловий стиль, стежать за модою, відвідують фітнес центри. Основний критерій приналежності до «яппі» - успішність у бізнесі.

тому що його одяг - це його вітрина. Справжній яппі,

крім того, дотримується консервативних кольорів - це стосується і сорочок. [6]
Яппі володіє мобільним телефоном (смартфоном) останньої моделі, найдорожчим лаптопов та іншими новинками IT-індустрії.
Безсумнівним атрибутом яппі є швидкий і, звичайно ж, дорогий автомобіль.
Живе яппі в дорогій квартирі (наприклад, лофт або пентхаус), обставленій ексклюзивними меблями; зазвичай один, без сім'ї.