Слайд 1«Міжнародна економіка»
40 год. – лекції,
20 год. – практичні,
66
год. - самостійна робота, в т.ч. 8 год. – індивідуальні
завдання (контрольна робота)
3 модуля
Іспит
Слайд 2Тема 3. Міжнародна торгівля
Лекція 3. Україна на світовому ринку товарів
та послуг.
Слайд 3План
Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції.
Форми зустрічної торгівлі.
Характеристика міжнародних зустрічних
операцій.
Слайд 4Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції.
Міжнародна торгівля
здійснюється:
безпосередньо контрагентами;
опосередковано, через спеціалізовані структури.
Слайд 5Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Міжнародні операції поділяються
на два основні типи:
купівля-продаж товарів;
товарообмінні операції.
Слайд 6Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Виділяють такі види
операцій купівлі-продажу товарів:
експорт;
імпорт;
реекспорт;
реімпорт.
Слайд 7Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Слайд 8Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
ЕКСПОРТ
Обсяги експорту визначають
обсяги імпорту
Негативне сальдо товарної торгівлі, може «гаситися» торгівлею послугами
(як це має місце в Україні.
Слайд 9Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Потужна експортна база
визначає й умови валютно-фінансового співробітництва, стабільність монетарного сектору країни.
Експорт є
об'єктом впливу з боку інших форм міжнародного співробітництва.
Слайд 10Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
На експорт впливає:
факторний
розподіл,
міжнародний фінансовий клімат, він є результуючою функцією цілого комплексу
чинників, якими є:
а) рух капіталів,
б) робочої сили,
3. регулююча діяльність міжнародних економічних організацій,
4. відповідні двосторонні та багатосторонні домовленості між країнами
Слайд 11Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Динаміка світового експорту
товарів у 2005-2009 р. у % до попереднього року
Слайд 12Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Основу експортного потенціалу
України на сучасному етапі становить переважно Донецько-Криворізький регіон. Його головна
спеціалізація — продукція важкої металургії, прокат та заготівки з чорних металів, отже енерго- та працемісткі види виробництва.
Слайд 13Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операц
У довгостроковій перспективі
така спеціалізація неминуче призведе до закріплення за державою несприятливого статусу
в системі міжнародних кооперації та поділу праці, її перетворення на макросуб'єкт допоміжного, екологічно брудного виробництва.
Слайд 14Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Товарна структура
Основу українського
товарного експорту становить:
продукція металургійної промисловості (45-50%),
агропромислового комплексу, легкої,
харчової і місцевої промисловості (до 30%),
машинобудування (7-9%),
хімічної та нафтохімічної промисловості (7%)
Слайд 15Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Для України характерним
є домінування в експорті такої промислової продукції, яка потребує значних
виробничих потужностей, але не має суттєвого наукового вмісту.
Її виготовлення супроводжується надмірним навантаженням на навколишнє середовище.
Слайд 16Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Важлива позитивна динамізуюча
та навіть стабілізуюча роль експорту проявилася в Україні в середині
90-х років.
Протягом періоду з 1993 до 1996 р. відбулося зменшення обсягів ВВП майже в 2 рази, а також падіння промислового виробництва більш як на 40 %. І загальну ситуацію в буквальному сенсі врятувала позитивна динаміка експорту. Так, якщо в 1993 р. експортна складова ВВП становила 25,9 %, то в 1996 р. — уже 45,5 %.
Слайд 17Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
ТОВАРНА СТРУКТУРА
На зламі
століть близько 2/3 експорту припадає саме на «непострадянський простір».
Деградація
структури експорту призвела до того, що в 1999 р. майже 2/3 його забезпечували паливно-енергетичний комплекс та металургія.
Слайд 18Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ
В регулюванні
експорту держава користується переважно методами стимулювання (прямого чи непрямого –
субсидії, дотації тощо), хоча інколи використовується й експортне мито та нетарифні обмеження.
Слайд 19Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
ІМПОРТ
Імпорт товарів —
це купівля та ввезення товарної продукції з-за кордону з метою
їх реалізації на внутрішньому ринку та використання на території країни.
Слайд 20Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Імпорт забезпечує:
доступ до
дешевших та більш якісних товарів;
наповнення ринку дефіцитними товарами;
зростання конкуренції;
налагодження
сталих виробничих зв'язків щодо кооперування виробництва;
розвиток технології завдяки поширенню ввезення наукомістких товарів.
Слайд 21Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
ТОВАРНА СТРУКТУРА
Основними видами
українського товарного імпорту традиційно є:
паливно-енергетичні ресурси,
продукти нафтопереробки,
сировина та
продукція хімічної і нафтохімічної промисловості,
товари легкої і місцевої промисловості,
машинобудування,
електроніка,
товари харчової промисловості.
Слайд 22Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
ГЕОГРАФІЧНА СТРУКТУРА
На початку
нового століття безумовним лідером поміж інших країн — постачальників продукції
до України залишається Росія.
Протягом другої половини 90-х років Україна мала сумарний дефіцит у торгівлі з Росією близько 15 млрд. дол.
Слайд 23Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Імпорт до країни
є важливим джерелом бюджетних надходжень.
Ефективною є митна політика, що
враховує:
які імпортовані товари конкурують на національному ринку із товарами вітчизняного виробництва, а які — ні,
які сприяють прискоренню НТП, а які є предметами разового та некритичного вжитку.
Митна політика має формуватися на базі загальнонаціональної науково-технічної стратегії. Утім, про таке поставлення питання в державі навіть не йдеться.
Слайд 24Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
РЕГУЛЮВАННЯ ІМПОРТУ
На відміну
від регулювання експорту, політика оптимізації імпорту більшою мірою використовує інструменти
обмеження - тарифного (митний тариф) і нетарифного (квоти, ліцензії).
Для України на початку XXI ст. актуальним завданням є саме запобігання необґрунтованому проникненню на її територію товарів за демпінговими цінами.
Слайд 25Питання 1. Експортно-імпортні операції. Реекспортні та реімпортні операції
Реекспорт — це
продаж та вивезення до іншої країни товарів, які раніше були
завезені ззовні, без їхнього перероблення.
Реімпорт є ввезенням до країни товарів, які раніше були вивезені з неї за кордон та які не піддавалися там переробленню. Реімпорт — це завершення операцій експорту, які не відбулися як такі.
Слайд 26Питання 2. Форми зустрічної торгівлі
Міжнародні товарообмінні операції — це
транскордонний обмін товарами на еквівалентній основі згідно з конкретними цілями
та умовами реалізації угод.
Слайд 27Форми зустрічної торгівлі:
бартерні операції;
торговельні компенсаційні операції:
компенсаційні угоди;
зустрічні закупівлі (офсетні угоди,
поставки на комплектацію);
авансові закупки;
викуп застарілої продукції;
операції з давальницькою сировиною;
промислові компенсаційні
операції (операції «бай-бек», угоди про «розподіл продукції», «експлуатаційну компенсацію», договори цесії).
Питання 2. Форми зустрічної торгівлі
Слайд 28Питання 2. Форми зустрічної торгівлі
Предметом товарообмінних операцій може бути
як один товар (партія товару), так і різнорідні товари та
їх групи, які залучаються до виконання угод лише за принципом цінового балансування.
Крім того, товарообмінні операції можуть мати значний термін дії.
Слайд 29Питання 2. Форми зустрічної торгівлі
Товарообмінні операції, або зустрічна торгівля,
за своєю сутністю є таким поєднанням експорту й імпорту товарів,
за якого в єдиних угодах у контрагентів виникають забов'язання щодо взаємної закупівлі товарів.
Слайд 30Питання 2. Форми зустрічної торгівлі
Головною рисою товарообмінних операцій є
повне або часткове товарне балансування міжнародного обміну.
За неповного покриття
товаром або товарною партією зустрічних поставок застосовуються адекватні грошові доплати.
Слайд 31Питання 2. Форми зустрічної торгівлі
Протягом останньої чверті XX ст. у
світі в цілому відбувалося стрімке зростання абсолютних обсягів і частки
зустрічної торгівлі в міжнародних операціях купівлі-продажу.
Частка натурального товарообміну в загальному обсязі світової торгівлі зростала з 2 % до приблизно чверті на початку 80-х років, досягнувши нині близько 50 %.
Слайд 32Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Бартерна операція — це обмін
певного товару (певної кількості товару або товарної партії) на інший
товар без використання грошової форми розрахунків. Ознаки бартерної операції:
підписання сторонами єдиного контракту;
відсутність грошової форми розрахунків між контрагентами;
100-відсоткове взаємне покриття зустрічними поставками;
практична одночасність виконання зустрічних поставок.
Слайд 33Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Грошова оцінка товарів за бартерної
угоди виконує індикативну роль. Така оцінка потрібна для:
забезпечення еквівалентності обміну,
митного оподаткування,
оцінки можливих претензій,
нарахування санкцій та
нарахування страхових позовів.
Слайд 34Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Торговельні компенсаційні операції - це
такий товарообмін, за якого сторони здійснюють взаємні поставки кількох товарів
(товарних партій).
Найбільш очевидною відмінністю компенсаційних операцій від бартеру є включення в операції обміну відразу кількох товарів (товарних партій) з кожного боку. Іншою відмінністю є принципова можливість використання грошової форми розрахунків
Слайд 35Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Компенсаційні угоди. Власне компенсаційні угоди
означають обмін товарів відповідно до товарних списків, які готуються контрагентами.
Типовою є ситуація, за якої фактично існують три юридичні документи, що складають контрактний пакет. Це — базовий контракт, котрий визначає основні положення угоди, номенклатуру товарообміну, а також два контракти-додатки, які фіксують параметри комплексних поставок з однієї країни до іншої, і навпаки, із зазначенням термінів та цін.
Слайд 36Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Зустрічні закупівлі. Особливістю зустрічних закупівель
є зобов'язання експортера закупити (самостійно або через посередника) товари в
країні імпортера на певну обумовлену суму. Фактично йдеться про певний відсоток від суми контракту
Слайд 37Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Інколи замість двостороннього обміну товарами
та послугами компенсацією за односторонні поставки може бути надання права
вкладати капітал у певні проекти. Ці зустрічні угоди називаються офсетними (англ. offset — компенсувати). Найчастіше такі різнотипні угоди укладаються у сферах торгівлі дорогою військовою продукцією
Слайд 38Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Експортер може зобов'язатися включити в
майбутню експортну продукцію елементи, які виготовляються в країні імпортера. Такі
угоди називаються поставками на комплектацію.
Слайд 39Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Типовим прикладом подібних угод є
реалізація великих технічних замовлень на виготовлення комплексного обладнання в галузях
машино-, літако-, суднобудування тощо, коли імпортер здійснює поставки стандартних вузлів і деталей — двигунів, генераторів, акумуляторів та ін під будування у країні експортера.
Слайд 40Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Викуп застарілої продукції — вид
товарообмінних операцій, за якого відбувається часткова компенсація вартості нових машин
і технічного обладнання застарілими аналогами. Цей вид торгівлі широкою використовують виробники і споживачі автомобілів, комп'ютерів, сільськогосподарської техніки та ін.
Слайд 41Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Операції з давальницькою сировиною —
це такі товарообмінні трансакції, за яких підприємство однієї країни переробляє
давальницьку сировину постачальника з іншої країни та поставляє останньому готову продукцію.
Слайд 42Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Передумовами операцій з давальницькою сировиною
є наявність в одній країні необхідних покладів корисних копалин, потужностей
для їх видобування та підготовки сировини, а в іншій країні — промислового потенціалу, який необхідний для її перероблення.
Слайд 43Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Технологічно угода може реалізовуватись по-різному:
українська сторона отримує російську нафту, переробляє і повертає продукти переробки.
При цьому частину продукту переробки вона залишає собі як плату за послугу.
Слайд 44Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Можливі варіанти:
отримання грошей при
поверненні продукту переробки,
повернення лише частини переробленого продукту та проведення
компенсуючих доплат,
перепродаж готового продукту без повернення його до країни первісної поставки в треті країни.
Слайд 45Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Промислові компенсаційні операції — це
поставки з однієї країни до іншої машин та обладнання, будівництво
промислових об'єктів і передання технологій, які оплачуються зворотними поставками товарів, виготовленими з їх використанням.
Слайд 46Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Класичною формою промислових компенсаційних операцій
є так звані «бай-бек» (buy-back) операції, сутністю яких є, власне,
зустрічні поставки: створення однією країною в іншій промислових потужностей і компенсація витрат з боку останньої відповідною продукцією.
Слайд 47Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Угода про «розподіл продукції» передбачає
пропорційний розподіл виробленої продукції між учасниками промислових компенсаційних операцій, причому
частка, яка відшкодовується як плата за контрактними зобов'язаннями, становить 20—30, інколи до 40 %.
Слайд 48Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
Механізм «експлуатаційної компенсації», за якого
структура, котра здійснювала введення промислового об'єкта, сама експлуатує його, отримуючи
відповідну компенсацію, після чого об'єкт передається замовникові.
Слайд 49Питання 3. Характеристика міжнародних зустрічних операцій
У випадку, коли структура, яка
була виконавцем, підрядником під час створення промислового об'єкта, не заінтересована
в такому отриманні продукції, укладається договір цесії (cession), перевідступлення права власності на кінцеву продукцію.