Навчальний предмет: “ Страхування майна і відповідальності ”

фінансів суб'єктів господарювання і страхування
Налукова Наталія Ігорівна

у системі страхових послуг.
Загальна характеристика поняття, ознаки та особливості

майнового страхування.
Форми і види страхування майна.
Об’єкти та суб'єкти майнового страхування.
Страхові тарифи та страхові платежі у майновому страхуванні.
Особливості визначення збитків у майновому страхуванні.

послуги, які задовольняють потреби клієнтів у страховому захисті. Їх можна

придбати на страховому ринку. Якщо аналізувати вітчизняне законодавство на предмет визначення терміна “страхова послуга”, то в жодному документі не подається його тлумачення.
Страхові послуги – це послуги вторинного попиту, які значною мірою залежать від політичної й економічної стабільності, а також від рівня добробуту громадян країни. У законодавстві України послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення належать до фінансових послуг.

послуг на роль методологічних орієнтирів претендують такі теоретичні положення:
страхові послуги

– це окремий елемент фінансових послуг, які під впливом різних чинників зазнають кількісних і якісних змін;
наповнення страхових послуг якісно новим змістом та кількісне їх зростання залежить від розвитку рівня матеріального добробуту населення та корпоративної культури;
“виробники” страхових послуг – страхові фінансові установи – з одного боку, страхують суб'єктів господарювання від ринкових невдач, з іншого – потребують страхового захисту від загроз як ділові одиниці ринкової економіки.

науці разом із поняттям “страхова послуга” використовується поняття “страховий продукт”

і не має єдиної думки щодо їх визначення.
За першим підходом ці терміни є синонімами.
За другим підходом – страхова послуга включається у страховий продукт.
Страховий продукт – це набір основних і допоміжних послуг, що надаються страхувальнику при виконанні договору страхування.
Вважається, що більш загальним поняттям є “страховий продукт”.

– це комплекс цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян

та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством.
Страхова послуга є втіленням і практичною реалізацією конкретних продуктів страхової компанії, у зв'язку з чим вона завжди індивідуальна. Страхова послуга є продуктом цілеспрямованої діяльності страхової компанії та пропонується на ринку на умовах еквівалентного обміну з метою отримання прибутку.

– це комплекс цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян

та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством.
Страхова послуга є втіленням і практичною реалізацією конкретних продуктів страхової компанії, у зв'язку з чим вона завжди індивідуальна. Страхова послуга є продуктом цілеспрямованої діяльності страхової компанії та пропонується на ринку на умовах еквівалентного обміну з метою отримання прибутку.

“страхова послуга” є взаємозалежними та невіддільними.
Клієнт страхової компанії не

може отримати страхової послуги без страхового продукту.
Страхові послуги – це кінцевий результат діяльності страхової компанії щодо задоволення потреб клієнтів, пов'язаних із захистом їх майнових та особистих інтересів. Терміни “страховий продукт”, “страхова послуга” є близькими за своїм економічним змістом, відмінність полягає лише в тому, з позиції страхової компанії (страховика) чи клієнта (страхувальника) їх розглядати.

продукту – процес безперервний і для його здійснення можна використовувати

слабкі сторони страхових продуктів, які пропонуються страховиками-конкурентами, і/або запропонувати додаткові послуги, пов'язані з придбанням власних продуктів.
Новий страховий продукт має відповідати потребам споживачів, забезпечувати прибуток страховій компанії й базуватися на її сильних сторонах, відповідати стратегічним завданням страхової компанії, має мати перевагу над аналогічними продуктами страхових компаній-конкурентів.
Кожна страхова компанія в умовах гострої конкурентної боротьби прагне підвищувати рівень конкурентоспроможності пропонованих страхових послуг.

страхових послуг можуть бути:

економічна вигідність для клієнта,

де Цmin -

мінімальна ціна (мінімальний розмір страхового тарифу) послуги і-ї страхової компанії; Ці- ціна послуги і-ї страхової компанії.

страхових послуг можуть бути:

оперативність надання страхової послуги,

де Тmin -

мінімальні витрати часу на надання послуги страховими компаніями-конкурентами; Ті - витрати часу на надання послуги клієнту і-ю страховою компанією.

страхових послуг можуть бути:

комплексність обслуговування,

де Nі - кількість послуг

фізичним (юридичним) особам, що пропонує і-та страхова компанія; Nтax - максимальна кількість послуг фізичним (юридичним) особам, що пропонується страховиками-конкурентами.

визначення конкуренто­спроможності страхових послуг, можна виділити й такі головні критерії

якості послуг страхової компанії:
гарантованість здійснення та повнота виконання: зазначений критерій базується на фінансовій стабільності страхової компанії;
доступність: цей критерій передбачає територіальну близькість страхової компанії та її філій до клієнтів;
багатоваріантність форм: умови надання страхових послуг мають бути максимально адаптованими до потреб кожного клієнта. Це спонукає до розробки альтернативних форм їх надання, умов оформлення.

суспільства зростає обсяг майна, що перебуває у приватній власності громадян

та у власності юридичних осіб, а отже, зростає потреба в захисті їх майнових інтересів.
Майнові інтереси юридичних осіб і громадян проявляються при крадіжці, пошкодженні, загибелі, знищенні, затопленні майна та інших негативних випадках.
Звичайно, страховий захист розповсюджується тільки на ті випадки, які мали непередбачений, випадковий характер.

випадки залежать від характеру страхового ризику і зазначаються у правилах

майнового страхування.
У правилах страхування також встановлюється обсяг відповідальності страховика, умови відшкодування збитків, умови додаткової їх компенсації, розмір франшизи, обов'язки сторін, обставини, при яких збитки не відшкодовуються тощо.
Отже, при страхуванні майна широко застосовуються специфічні технічні прийоми у вигляді різних видів відповідальності та франшиз.

майнового страхування полягає в компенсації шкоди, заподіяної страхувальнику внаслідок страхового

випадку із застрахованим майном. Обсяг відповідальності страховика передбачає виплату страхового відшкодування страхувальникові в разі пошкодження або знищення матеріальних цінностей, неотримання ним запланованого доходу (прибутку) внаслідок страхових випадків, обумовлених договором страхування.

- галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхування є майнові

інтереси, що не суперечать законодавству України і пов'язані з володінням, використанням та розпорядженням майном.
Отже, майнове страхування — галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в найрізноманітніших його проявах.
До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування фінансових ризиків тощо.

страхування поширювалося тільки на об'єкти особистого споживання. У зв'язку з

цим все майно громадян розподілялось на дві категорії:
перша категорія — пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника-громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини);
друга категорія — майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.

громадян – це система економічних відносин між громадянами і державою,

між громадянами і підприємствами та організаціями усіх форм власності, між самими громадянами щодо майна, яке входить у коло об'єктів особистого споживання, а також господарського, виробничого, комерційного, соціального, культурного, інтелектуального та іншого призначення. У власності громадян можуть бути: житло, земельні ділянки, предмети домашнього вжитку, сільськогосподарські та інші тварини, грошові засоби, підприємства; майнові комплекси у сфері виробництва товарів, побутового обслуговування, торгівлі, в інших сферах підприємницької діяльності; споруди, устаткування, транспортні засоби, засоби інформаційного обслуговування т.ін

Обов'язкові види страхування запроваджуються законами.
Добровільне страхування - це

страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

обов'язкового страхування майна:
авіаційне страхування цивільної авіації;
страхування засобів водного транспорту;
страхування

врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;
страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України “Про угоди про розподіл продукції”;

родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України “Про

нафту і газ”;
страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;
страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних із підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних

випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;
страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування;
страхування від ризиків загибелі або пошкодження нерухомості, набутої в результаті управління майном;

отримання не у повній сумі платежів за договорами про іпотечні

кредити та платежів за іпотечними сертифікатами;
страхування будівельно-монтажних робіт забудовником відповідно до Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”;
страхування майна, переданого у концесію.
Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.
.

залізничного транспорту;
страхування наземного транспорту (крім залізничного);
страхування повітряного транспорту;
страхування водного транспорту

(морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);
страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);
страхування іншого майна;
страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

(порук) та прийнятих
гарантій;
Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування визначає

Уповноважений орган.
Страховики мають право займатися тільки тими видам добровільного страхування, які визначені в ліцензії.

майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням,

користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).
Суб’єктами майнового страхування є страховики, страхувальники та вигодонабувачі.

тарифи та страхові платежі значною мірою залежать від ризику страхування

майна, тривалості договору страхування та від багатьох інших чинників.
На законодавчому рівні мінімальна чи максимальна тривалість договорів страхування майна не встановлена.
Зазвичай договори страхування майна укладаються на один рік, в окремих випадках на коротший термін.
Перед укладанням договору проводиться огляд майна, його оцінка і визначення рівня ризиковості. Після цього проводиться узгодження страхової суми і страхового тарифу. Страховий платіж Сп = (Ст x Сс) : 100, де
Ст – страховий тариф; Сс – страхова сума.

знищеним або пошкодженим об'єктом, при складних об'єктах – за кожним

елементом об'єкта (будівля, споруда, обладнання і т.п.).
Загальний збиток за договором визначається як сума збитків за об'єктами або елементами.
Працівники відділів ліквідації збитків або аварійні комісари: уповноважені особи для встановлення причин страхового випадку.
Спеціалізовані експертні організації – залучаються при наявності ліцензії для вирішення майнових суперечок.

платникам податків потрібно представити довідку чи висновок відповідного органу про

факт втрати майна:
при викраденні майна – органами МВС;
при зруйнуванні або визнанні непридатним для використання – територіальним органом або підрозділом Міністерства з надзвичайних ситуацій.
Мета – протидія страховим злочинам і зловживанням із застрахованим майном.