Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання з економічної теорії на тему: Які

інтелектуальна власність?
Виконав Студент фізико-математичного факультету
Групи М-33
Манжос Віталій
Полтава 2013

пов'язані із творчою діяльністю. При цьому Цивільне право безпосередньо не регулює саму

творчу діяльність, тому що процес творчості залишається за межами дії його норм. 
Функції цивільного права полягають у визнанні авторства на вже створені результати творчої діяльності, встановленні їхнього правового режиму, моральному і матеріальному стимулюванні і захисту прав авторів та інших осіб, що мають авторські права.

інтелектуальної власності є те, що воно складається з двох гілок:

особистого немайнового права творця на створений ним конкретний результат інтелектуальної праці ;
майнового права на цей результат (об'єкт права).

тобто фізичній особі. До нього належать:
а) право на визнання людини творцем (автором,

виконавцем, винахідником і т.д.) об'єкта права інтелектуальної власності;
б) право перешкоджати якому-небудь посяганню на право інтелектуальної власності, що може завдати шкоди честі або репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;
в) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

об'єкта права інтелектуальної власності;

б) виключне право дозволяти використання об'єкта права

інтелектуальної власності;

в) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання;

г) інші майнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

права майнове право може належати як творцю (автору), так і

іншій фізичній або юридичній особі. Крім того, воно має часові й територіальні обмеження.
Так, наприклад, майнове право на винахід діє протягом 20 років, а на торговельну марку (знак для товарів і послуг) - 10 років із правом продовження щоразу ще на 10 років.
  На літературні й художні твори це право діє протягом всього життя автора й 70 років після його смерті. 

власність є прийняття Закону «Про власність», який містить спеціальний розділ

«Право інтелектуальної власності».
Першим спеціальним актом у цій галузі є Закон України від 21 квітня 993 р. «Про охорону прав на сорти рослин». Можна вважати, що саме він заклав початок формування системи спеціального законодавства України про інтелектуальну власність.

спеціальних законів:


Від 15 грудня1993 р. «Про охорону прав на

винаходи і корисні моделі»;
від 15 грудня 1993 р. «Про охорону прав на промислові зразки»,;
Від 15 грудня 1993 р. «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та від 15 грудня 1993 р. «Про племінне тваринництво»;
від 23 грудня 1993 р. «Про авторське право і суміжні права»;
від 25 червня 1993 р. «Про науково-технічну інформацію»;
від 21 січня 1994 р. «Про державну таємницю2 , та ін.

власності, слід зазначити, що як таке поняття «інтелектуальна власність» поки що потребує

доопрацювання.
Недосконалість його полягає у тому, що цей вид власності розуміється як такий, що формується інтелектуальними зусиллями автора, але оформляється юридичне за допомогою документів, які гарантують майнові права. При цьому останні стають реальністю лише завдяки їх залученню у господарський обіг за допомогою системи спостереження, вимірювань і реєстрації господарських операцій та процесів матеріального виробництва.

зумовлені його специфікою.
Проте ці особливості переважно не мають принципового характеру і

не перешкоджають розглядати порядок оформлення патентних прав як певну узагальнену процедуру.

документів, які подають до Патентного відомства з метою отримання патенту.

Заявка має стосуватися одного винаходу, корисної моделі, промислового зразка або групи винаходів, корисних моделей, промислових зразків, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом.

заяву в довільній формі про видачу патенту, викладену українською мовою;
-

відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;
- зображення винаходу, що дає уявлення про його зовнішній вигляд (для промислового зразка);
- матеріал, що за зовнішніми ознаками є описом винаходу, корисної моделі, промислового зразка, викладений українською або іншою мовою.

належать тільки автору твору)
- майнові та право слідування.(Майнові права можуть

передаватися автором третім особам на підставі авторського договору з метою одержання винагороди. Проміжне місце між немайновими й майновими правами займає право слідування, що, будучи особистим правом, тісно пов'язане з майновими інтересами автора.

будь-яку виключну правомочність на твір, може його зареєструвати в офіційних

державних реєстрах протягом строку охорони авторського права. Державній реєстрації можуть бути піддані свідчення про авторство на обнародуваний чи необнародуваний твір, факт і дата опублікування твору та договори, які зачіпають права автора на твір.

перешкоджати будь-якому перекручуванню, зміні його твору або іншому зазіханню, що

може нашкодити його честі й репутації.
Суть цього права полягає в тому, що при виданні, публічному оповіщенні або іншому використанні твору забороняється без згоди автора вносити які-небудь зміни в самому творі, його назві й позначенні імені автора. Забороняється без згоди автора додавати до твору при його виданні ілюстрації, передмови, післямови, коментарі, а також які-небудь пояснення. 

Отже, захист та охорона об'єктів інтелектуальної власності, встановлена

на оптимальному рівні, є передумовою розвитку конкурентоспроможності Україні та її успішної інтеграції у світове співтовариство.   Використання систем охорони сприятиме розвитку винахідництва, підвищенню творчої та інноваційної діяльності, покращенню міжнародного іміджу України, підвищенню розвитку національної економіки та прискоренню економічного розвитку нашої країни.

прав інтелектуальної власності. Курс лекцій. 2004 р., 224 стор.
3. В.Б.

Юскаєв. Навчальний посібник з курсу «Інтелектуальна власність» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання у двох частинах. Суми, видавництво «СумДУ» 2010 р.
4. М.В. Вачевський, В.Г. Кремінь, В.М. Мадзігон, В.Г. Скотний, Г.Є. Левченко, О.М. Вачевський. Інтелектуальна власність теорія і практика інноваційної діяльності. Підручник. Видавничий дім «Професіонал», Київ-2006 р.
5. Віра Потєхіна. Інтелектуальна власність. Навч. пос. - К.: Центр учбо-вої літератури, 2008. - 414 стор.