ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ

Види інфляції.
3. Причини інфляції.
4. Економічні та соціальні наслідки інфляції. Державне

регулювання інфляції.
5. Сутність та види грошових реформ.
6. Особливості проведення грошової реформи в Україні.

внаслідок надмірного випуску та переповнення ними каналів грошового обігу.

Самопідтримування інфляції обумовлено її незбалансованістю:
зростання цін в одній галузі змушує

підвищувати ціни підприємств інших галузей;
індексація зарплат одночасно збільшує сукупний попит і збільшує витрати підприємства.
Таким чином інфляція розвивається за спіраллю.

Самоприскорення інфляції обумовлено такими причинами:
випереджувальне підвищення цін виробниками;
інфляційні очікування населення.

завжди посилюється

Під час економічного спаду може мати місце і падіння

цін, особливо на так звані циклічні товари, попит на які суттєво змінюється на різних фазах економічного циклу (нерухомість, автомобілі, туристичні послуги тощо).

Стагфляція – це інфляційне зростання цін в умовах стагнації виробництва під час економічної кризи.
При цьому економічний спад супроводжується інфляцією, а темпи падіння виробництва випереджають темпи падіння грошової маси в країні.

в часі загального рівня цін на товари і послуги, які

купує населення для споживання, та розраховується за формулою:
ІСЦ = Σ ( P1x g0 / Σ (P0 x g0)x 100%, де
P1x g0 – вартість «споживчого кошика» в поточному році;
P0 x g0 - вартість «споживчого кошика» в базовому році.
P0, P1 – ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів;
g0 – кількість товарів у «споживчому кошику» базового періоду.

2. Індекс цін виробника (І Ц В) – характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують підприємства для виробничого споживання та розраховується за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса:
І Ц В = Σ ( P1x g0 / Σ (P0 x g0)x 100%, де
P0, P1 – рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів;
g0 – кількість товарів і послуг у базовому періоді, що взяті за розрахунок.

3. Дефлятор ВВП – характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані споживачам, та розраховується за допомогою індекса Пааше:

Іn = Σ ( P1x g1 / Σ (P0 x g1)x 100%, де
g1 – обсяг виробництва в розрахунковому році.

верств населення, що живуть за рахунок бюджетних коштів (педагоги, медики,

державні службовці та ін.);
- зменшення доходів у пенсіонерів;
- зменшення доходів у осіб, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню (інваліди);
- знецінення заощаджень;
- зниження життєвого рівня населення із фіксованими доходами;
- невпевненість працівників щодо працевлаштування;
- невпевненість підприємців щодо перспектив свого економічного становища;
- скорочення платоспроможного попиту населення;
- загострення соціальних суперечностей у суспільстві.

Економічні наслідки інфляції:
- скорочення обсягів виробництва товарів і послуг, посилення диспропорційності розвитку економіки;
- зниження обсягів інвестицій, скорочення нових капіталовкладень, спад науково-технічного прогресу;
- розбалансування банківської системи, зменшення обсягів депозитів та подорожчання банківських позичок;
- скорочення обсягів міжгосподарського кредитування;
- поширення бартерних операцій;
- девальвація національної валюти;
- зменшення реальної вартості держаних доходів;
- здійснення неконтрольованої емісії грошей;
- дезорганізація зовнішньоекономічних зв’язків, стримування припливу іноземного капіталу, погіршення платіжного балансу країни.

інфляції, а також на усунення її причин та наслідків.

грошей шляхом управління ними центральним
банком.

2. Регулювання позикового і облікового процесу

комерційних банків через управління ними центральним банком.

З. Проведення політики обов'язкових резервів комерційних банків

4. Здійснення операцій центрального банка на відкритому ринку цінних паперів.

5. Регулювання процентних ставок комерційних банків через управління ними центральним банком.

Прямі засоби боротьби включають:
1. Пряме і безпосереднє регулювання державою кредитів і тим самим - грошової маси.

2. Державне регулювання цін.

3. Державне (по угоді з профспілками) регулювання заробітної плати.

4. Державне регулювання зовнішньої торгівлі, операцій із іноземним капіталом і валютного курсу.

перебудова державою наявної в країні грошової системи з метою оздоровлення

чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту.
Грошову реформу можуть викликати такі фактори:
1)загострення економічної кризи, що виявляється в економічному спаді, загостренні енергетичної кризи, зниженні рівня життя населення, погіршенні зовнішньо­економічних показників тощо;
2) політична нестабільність, коли всі спроби реформувати економіку виявляються непослідовними і не дають очікуваних результатів.

реформи (повні) - це реформи, які передбачають не лише впровадження

в обіг нової грошової одиниці, а й структурну перебудову в економіці, державних фінансах, банківській і валютній системах.
- часткові грошові реформи – це реформи, які зводяться до зміни окремих елементів грошової системи, а структура економіки та грошово-кредитних відносин залишаються незмінними.

За повнотою здійснюваних змін у грошовій системі розрізняють:
- грошові реформи формального типу, які зводяться до впровадження нового зразка купюр з одночасним або поступовим вилученням функціонуючих без зміни масштабу цін.
- грошові реформи з деномінацією грошового обігу, головною метою яких є заміна через обмін грошових купюр дійсного масштабу цін у бік збільшення грошової одиниці

За порядком введення в обіг нових грошей реформи поділяють на:
- одномоментні грошові реформи – здійснюються протягом 7-10 днів, під час яких відбувається конфіскація купюр старого зразка
- реформи паралельного типу – (або реформи консервативного типу) – реформи, під час яких нова грошова одиниця поступово витісняє старі гроші, в результаті протягом певного часу в обігу знаходяться дві грошові одиниці – стара і нова.

За характером обміну старих грошей на нові, реформи поділяють на:
- неконфіскаційні реформи – це реформи, коли здійснюється уцінка запасу грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів однаково, незалежно від поданих до обміну запасів старих грошей.
- конфіскаційні реформи (з деномінацією грошового обігу або без нього) – це реформи, під час проведення яких використовується диференційована шкала обміну старих грошей на нові. Наприклад, вклади в банках можуть обмінюватись по меншому коефіцієнту, ніж готівка. До цього типу реформ належить нуліфікація.

грошової маси;
оздоровлення державних фінансів;
поліпшення структури виробництва;
збалансування ринку;
реформування кредитної системи країни

тощо.

- це оголошення державою знецінених паперових грошей недійсними (проводиться у

разі сильної інфляції).
- девальвація - зниження курсу національної валюти щодо іноземних валют і міжнародних розрахункових грошових одиниць.
- ревальвація - підвищення курсу національної валюти щодо іноземних валют і міжнародних розрахункових грошових одиниць.

р. стала незалежною державою і за новим статусом повинна була

мати власні гроші і власну грошову систему, здатну забезпечувати емісію і регулювання обороту національних грошей; без вирішення цих завдань годі було й вести мову про політичну самостійність та економічну незалежність України;
після виходу зі складу СРСР Україна опинилася без власного емісійного центру, а її рублеві гроші виявилися грошима неіснуючої держави, емісія яких перейшла у спадок до Російської Федерації;
Проведення грошової реформи мало таке цільове спрямування: - створити національні гроші та грошову систему як атрибут самостійності і механізм забезпечення незалежності української держави; - забезпечити стабільність національних грошей на рівні, достатньому для стимулювання економічного і соціального розвитку країни; - сформувати і ввести в дію нові методи та інструменти регулювання грошового обороту і грошового ринку, адекватні потребам ринкової економіки.

в січні 1992 р. випуском у готівковий обіг купоно-карбованця багаторазового

використання, а закінчилася у вересні 1996 р. випуском в обіг гривні.

ринок (кредитний, валютний, ринок цінних паперів);
запроваджено монетарні інструменти регулювання кількості

грошей.
Соціальна спрямованість реформи – офіційна концепція реформи базувалась на принципах «повної прозорості» та «неконфіскаційності». При випуску в обіг гривні була проведена деномінація за співвідношенням 1:100 000 цінових показників та запасів грошей ( готівкових і безготівкових) для всіх категорій юридичних і фізичних осіб