Разделы презентаций


Нуклеїнові кислоти

Содержание

мРНКПротеїнДНКТранскрипціяТрансляція“Центральна догма” молекулярної біологіїРедуплікаціяПередача інформації в клітинах Протеїн, лінійна послідовність амінокислот,кодується ДНК, лінійною послідовністю нуклеотидів

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1
Нуклеотиди: фундаментальні субодиниці
Нуклеїнові кислоти: структура і функція
Нуклеїнові кислоти

Нуклеотиди: фундаментальні субодиниціНуклеїнові кислоти: структура і функціяНуклеїнові кислоти

Слайд 2мРНК
Протеїн
ДНК
Транскрипція
Трансляція
“Центральна догма” молекулярної біології
Редуплікація
Передача інформації в клітинах
Протеїн, лінійна послідовність

амінокислот,
кодується ДНК, лінійною послідовністю нуклеотидів

мРНКПротеїнДНКТранскрипціяТрансляція“Центральна догма” молекулярної біологіїРедуплікаціяПередача інформації в клітинах Протеїн, лінійна послідовність амінокислот,кодується ДНК, лінійною послідовністю нуклеотидів

Слайд 3ДНК РНК

БЕЛОК информация информация структура структура

копирование копирование функция функция

Матричное
копирование

-AATGCCGTAA-
-TTACGGCATT-
но
монотонная
пространственная структура

НЕТ
матричного
копирования,
но
сложная
пространственная
структура

Матричное
копирование

-AATGCCGTAA-
-TTACGGCATT-
+
сложная
пространственная
структура

ДНК       	РНК        	 	БЕЛОК

Слайд 5Пуринові основи
Містяться як в ДНК, так і в РНК
Аденін
Гуанін
3
Гіпоксантин

Пуринові основиМістяться як в ДНК, так і в РНКАденінГуанін3Гіпоксантин

Слайд 6Цитозин
(ДНК та РНК)
Тимін
(лише ДНК)
Урацил
(лише РНК)
Піримідинові основи
1
2
3
4
5
6

Цитозин(ДНК та РНК)Тимін(лише ДНК)Урацил(лише РНК)Піримідинові основи123456

Слайд 7Мінорні основи
1-метиладенін
1-метилгуанін
дигідроурацил
3-метилурацил
5-гідроксиметилцитозин
До 20% у т-РНК!

Мінорні основи1-метиладенін1-метилгуаніндигідроурацил3-метилурацил5-гідроксиметилцитозинДо 20% у т-РНК!

Слайд 8Нуклеотидні пентози
Відмінність: 2'-OH замість 2'-H
Ця відмінність впливає на:
вторинну структуру

РНК і ДНК
стабільність РНК та ДНК
2-дезокси-D-рибоза (в ДНК)
D-рибоза (в

РНК)

1’

1’

2’

2’

3’

3’

4’

4’

5’

5’

Нуклеотидні пентозиВідмінність: 2'-OH замість 2'-H Ця відмінність впливає на:вторинну структуру РНК і ДНКстабільність РНК та ДНК 2-дезокси-D-рибоза

Слайд 9Нуклеозиди = основа+ пентоза
Основи приєднуються глікозидним зв’язком
Додається суфікс -идин

дo кореня назви піримідину (уридин) або -озин до кореня назви

пурину (аденозин)
Цукри підвищують водорозчинність нуклеозидів у порівнянні з “вільними” основами
b-N1-глікозидні зв’язки в піримідинових рібонуклеозидах
b-N9-глікозидні зв’язки в пуринових рібонуклеозидах
Нуклеозиди =  основа+ пентозаОснови приєднуються глікозидним зв’язком Додається суфікс -идин дo кореня назви піримідину (уридин) або

Слайд 10Преференційні конформації нуклеозидів
Пуринові нуклеозиди
син- і анти
Піримідинові нуклеозиди
анти є

преференційним

Преференційні конформації нуклеозидівПуринові нуклеозиди син- і анти Піримідинові нуклеозидианти є преференційним

Слайд 11Нуклеотид = нуклеозид + фосфат
Нуклеотиди – багатоосновні кислоти
напр., Aденозин

5’-мoнoфoсфат (AMФ)
(аденілова кислота)

Нуклеотид = нуклеозид + фосфатНуклеотиди – багатоосновні кислоти напр., Aденозин 5’-мoнoфoсфат (AMФ)(аденілова кислота)

Слайд 12Функції нуклеотидів
Попередники полінуклеотидів ДНК і РНК
Переносники енергії через перенесення фосфорильних

груп
напр., ATФ + H2O  AДФ + Фн + eнергія
Основи

служать як одиниці розпізнавання
ATФ – енергетичний метаболізм
ГTФ – синтез протеїнів
ЦTФ – синтез ліпідів
УTФ – синтез вуглеводів
Циклічні нуклеотиди – сигнальні молекули і регулятори клітинного метаболізму і репродукції
Функції нуклеотидівПопередники полінуклеотидів ДНК і РНКПереносники енергії через перенесення фосфорильних групнапр., ATФ + H2O  AДФ +

Слайд 13Циклічний нуклеотид: Aденозин 3’,5’ монофосфат
Фосфодіестер
6-членний цикл
ATФ +  цAMФ +

PPн
(циклічний AMФ або цAMФ)

Циклічний нуклеотид: Aденозин 3’,5’ монофосфатФосфодіестер6-членний циклATФ +  цAMФ + PPн(циклічний AMФ або цAMФ)

Слайд 14З’єднання нуклеотидів за допомогою 5’-3’
фосфодіестерних зв’язків

З’єднання нуклеотидів за допомогою 5’-3’ фосфодіестерних зв’язків

Слайд 155’-GACA-3’
5’
3’
Ланцюг утворений фосфодіестерними зв’язками між 5’ та 3’ позиціями

сусідніх цукрів
Послідовність завжди читається від 5' дo 3' (в

протеїнах від N дo C)

Нуклеїнові кислоти:
лінійні полімери нуклеотидів

5’-GACA-3’ 5’3’Ланцюг утворений фосфодіестерними зв’язками між 5’ та 3’ позиціями сусідніх цукрів Послідовність завжди читається від 5'

Слайд 16Класи нуклеїнових кислот
ДНК – один тип, одна ціль: генетичний матеріал
характеризується

первинною і вторинною структурою (спіраль), але не третинною структурою
РНК –

3 типи, 3 цілі:
первинна, вторинна і третинна структури

рибосомні РНК – основа структури та функції рибосом

матричні РНК – переносники “месседжів”

транспортні РНК – переносники амінокислот
Класи нуклеїнових кислотДНК – один тип, одна ціль: генетичний матеріалхарактеризується первинною і вторинною структурою (спіраль), але не

Слайд 17Подвійна спіраль ДНК: коротка історія
Стабілізована водневими зв’язками
“Пари основ" є наслідком

Н-зв’язків:
A однієї низки утворює пару з T іншої низки
G утворює

пару з C
Ервін Шаргафф знайшов явище спарювання, але не зрозумів його сенс
Розалінда Франклін РСтА мав вирішальне значення
Френсіс Крік
Джеймс Уотсон

коректна інтерпретація

Подвійна спіраль ДНК: коротка історіяСтабілізована водневими зв’язками“Пари основ

Слайд 18Д. Уотсон
Ф. Крик
Кембридж, Англия, 1952
М. Уилкинс
Р. Франклин
ДНК как апериодический кристалл

Д. УотсонФ. КрикКембридж, Англия, 1952М. УилкинсР. ФранклинДНК как апериодический кристалл

Слайд 19Подвійна спіраль ДНК
Дві низки, спрямовані антипаралельно
“Пари основ“, що утворюють H-зв’язки:
A

+ T
G + C
Низки є комплементарними
Ван-дер-Ваальсівські взаємодії між

основами, що стикуються, також стабілізують спіраль
Eлектростатичне відштовхування між фосфатними групами дестабілізує спіраль...
Але зв’язування протийонів (напр., Mg2+) мінімізує його вплив
Подвійна спіраль ДНКДві низки, спрямовані антипаралельно“Пари основ“, що утворюють H-зв’язки:A + T G + C Низки є

Слайд 20Канонічні пари комплементарних основ
Цитозин
Тимін
або урацил
Гуанін
Аденін
Довжина Н-зв’язку ~ 3 Å

Канонічні пари комплементарних основЦитозинТимінабо урацилГуанінАденінДовжина Н-зв’язку ~ 3 Å

Слайд 21Вторинна структура нуклеїнових кислот:
подвійна спіраль ДНК
Діаметр спіралі 2.5 нм
Цукро-фосфатний

основний ланцюг ззовні
Основи (Н-зв’язані) всередині
Правообертаюча спіраль
Обертання на

одну пару
основ: 36°

Крок спіралі (рitch) = 3.4 нм

Вторинна структура нуклеїнових кислот: подвійна спіраль ДНКДіаметр спіралі 2.5 нмЦукро-фосфатний основний ланцюг ззовні  Основи (Н-зв’язані) всередині

Слайд 22Схема одного з ланцюгів подвійної спіралі ДНК.
Основи – лише піримідини.

Є вісь симетрії 10-го порядку
Вторинна структура нуклеїнових кислот:
подвійна спіраль

ДНК
Схема одного з ланцюгів подвійної спіралі ДНК.Основи – лише піримідини. Є вісь симетрії 10-го порядкуВторинна структура нуклеїнових

Слайд 23Вторинна структура нуклеїнових кислот:
подвійна спіраль ДНК
Модель двохспіральної молекули ДНК.
Два

ланцюги орієнтовані в протилежних напрямках!

Вторинна структура нуклеїнових кислот: подвійна спіраль ДНКМодель двохспіральної молекули ДНК.Два ланцюги орієнтовані в протилежних напрямках!

Слайд 24Суперспирализация

Суперспирализация

Слайд 25Электронная микроскопия кольцевой суперспиральной ДНК

Электронная микроскопия  кольцевой  суперспиральной ДНК

Слайд 26Суперспиральность и расплетание двойной спирали
Lk =
Tw + Wr

Суперспиральность и расплетание двойной спиралиLk = Tw + Wr

Слайд 27Структура тРНК: вторичная и третичная

Структура тРНК:  вторичная и третичная

Слайд 28Мимикрия третичной структуры
тРНК белок тРНК белок

Мимикрия третичной структурытРНК	 белок 		тРНК	 белок

Слайд 29Розміри деяких молекул ДНК

Розміри деяких молекул ДНК

Слайд 30Длина ДНК человека
http://nature.web.ru/

В ядре каждой клетки человека содержится
23 пары

хромосом,
они содержат около 3,2 млрд. пар нуклеотидов

Суммарная длина всех

46 молекул ДНК
в одной клетке равна прим. 2 м.

Общая длина ДНК во всех клетках человеческого тела
составляет 1011 км, что почти в тысячу раз больше расстояния от Земли до Солнца.
Длина ДНК человекаhttp://nature.web.ru/В ядре каждой клетки человека содержится 23 пары хромосом, они содержат около 3,2 млрд. пар

Слайд 31Реплікація/денатурація ДНК

Реплікація/денатурація ДНК

Слайд 32При денатурації подвійної спіралі
поглинання розчину ДНК при 260 нм
зростає
Криві топлення

різних ДНК. Збільшення
кількості пар GC підвищує міцність
подвійної спіралі
Реплікація/денатурація ДНК

При денатурації подвійної спіраліпоглинання розчину ДНК при 260 нмзростаєКриві топлення різних ДНК. Збільшеннякількості пар GC підвищує міцністьподвійної

Слайд 33Електронна фотографія молекули ДНК,
що частково розплетена під дією лугу.
Ці ділянки

багаті на пари АТ

Електронна фотографія молекули ДНК,що частково розплетена під дією лугу.Ці ділянки багаті на пари АТ

Слайд 34Відмінності між ДНК і РНК
Чому ДНК містить тімін, в той

час як РНК містить урацил??
Цитозин спонтанно (але рідко) дезамінується

з утворенням урацилу
Це може призвести до “мутації” пари основ ГЦ на AУ
Спеціальні “ремонтні” ензими розпізнають ці “мутації" та заміщують урацил на цитозин
Але якщо урацил був нормальною основою в ДНК, “ремонтні” ензими не можуть відрізнити урацил, що утворився в результаті дезамінування цитозину
Рішення: замінити урацил на тімін (5-метил-урацил) в ДНК
Відмінності між ДНК і РНКЧому ДНК містить тімін, в той час як РНК містить урацил?? Цитозин спонтанно

Слайд 35H2O
NH3
Цитозин
Урацил

H2ONH3ЦитозинУрацил

Слайд 36ДНК & РНК відмінності II
Чому ДНК 2'-дезокси, а РНК -

ні?
Віцинальні -OH групи (2' та 3') в РНК роблять

їх більш піддатливими до гідролізу
ДНК, в яких бракує 2'-OH, є більш стабільними
Причина – генетичний матеріал повинен бути більш стабільним
РНК призначаються для використання і швидкого наступного руйнування
ДНК & РНК відмінності IIЧому ДНК 2'-дезокси, а РНК - ні? Віцинальні -OH групи (2' та 3')

Слайд 37ДНК & РНК відмінності III
Чому РНК можуть виявляти третинну структуру

( напр., тРНК, рРНК) додатково до вторинної структури?
РНК мають 2’-гідроксильні

групи,
потенціально здатні до утворення
додаткових Н-зв’язків
ДНК & РНК відмінності IIIЧому РНК можуть виявляти третинну структуру ( напр., тРНК, рРНК) додатково до вторинної

Слайд 38Комплекси металів з основами,
нуклеозидами та нуклеотидами
ГОЛОВНІ ПИТАННЯ:
1.Які атоми пуринів

та піримідинів є центрами приєднання
ня металів у нуклеозидах та нуклеотидах?
2.Наскільки

ефективно фосфат конкурує з основами
за іони металів?

3.Чи можливе одночасне приєднання металів до основ
і фосфатних груп?

Комплекси металів з основами, нуклеозидами та нуклеотидамиГОЛОВНІ ПИТАННЯ:1.Які атоми пуринів та піримідинів є центрами приєднанняня металів у

Слайд 39Комплекси металів з основами, нуклеозидами та нуклеотидами фосфатні групи

Комплекси металів з основами,  нуклеозидами та нуклеотидами фосфатні групи

Слайд 40СТРУКТУРА КОМПЛЕКСІВ МЕТАЛІВ З ПУРИНОВИМИ
ТА ПІРИМІДИНОВИМИ ОСНОВАМИ
Чому не так?
РСтА
РСтА
Стр-ра к-су

гуаніну з CuCl2
Стр-ра к-су Cu(II)-аденін

СТРУКТУРА КОМПЛЕКСІВ МЕТАЛІВ З ПУРИНОВИМИТА ПІРИМІДИНОВИМИ ОСНОВАМИЧому не так?РСтАРСтАСтр-ра к-су гуаніну з CuCl2Стр-ра к-су Cu(II)-аденін

Слайд 41Зв’язування іонів металів з основами, що не
приєднані до рибози не

має безпосереднього
біологічного інтересу, т.я. може приєднуватися
до атомів N9 пуринів та

N1 піримідинів, тоді як
у нуклеозидах та нуклеотидах ці атоми не є
донорами електронів
Зв’язування іонів металів з основами, що неприєднані до рибози не має безпосередньогобіологічного інтересу, т.я. може приєднуватисядо атомів

Слайд 42Комплекси металів з основами, нуклеозидами та нуклеотидами
Стійкість комплексів складу 1:1

аденозин-
нуклеозидів та -нуклеотидів
Донорна здатність
фосфат>основа>рибоза
1.Константи стійкості комплексів з
нуклеотидами, як правило,

відобра-
жають стійкість зв’язків з фосфатом
(lgKМетилТФ ≈ lgKАТФ)

2.Комплекси з нуклеозидами
малостійкі

3.Стійкість зростає із підвищенням
вмісту фосфату

4.Для 3d-металів виконується ряд
Ірвінга-Вільямса

5.Для лужноземельних металів стійкість
знижується з підвищенням атомного
номера

Комплекси металів з основами,  нуклеозидами та нуклеотидамиСтійкість комплексів складу 1:1 аденозин-нуклеозидів та -нуклеотидів Донорна здатністьфосфат>основа>рибоза1.Константи стійкості

Слайд 43Комплекси металів з основами, нуклеозидами та нуклеотидами
1.Основи нуклеозидів за відносною

стійкістю їх
комплексів з 3d-металами розміщуються як:
G > A,C > U,T
2.Виключно

висока стійкість комплексу ртуті з аденозином
відображає суттєво більшу спорідненість основ до таких
металів як ртуть і срібло в порівнянні з 3d-металами. Відносна
спорідненість основ до ртуті(ІІ) відповідає ряду
T > C > A > G

3.Константи стійкості lgK1 комплексів срібла з
аденозином, АМФ, АДФ, АТФ, ДНК рівні 3,9, 4,2, 4,2, 4,3, 4,4,
відповідно, що свідчить про відсутність звязування
сріблом фосфатної групи.

Комплекси металів з основами,  нуклеозидами та нуклеотидами1.Основи нуклеозидів за відносною стійкістю їхкомплексів з 3d-металами розміщуються як:G

Слайд 44pH ≠ 7
pH=7
Можлива місткова
функція у N-1 та N-7
Урацил та

тимін не
координуються іо-
нами металів при
рН=7
рН та можливі способи координації основ

pH ≠ 7pH=7Можлива місткова функція у N-1 та N-7Урацил та тимін некоординуються іо-нами металів прирН=7рН та можливі

Слайд 45ВСТАНОВЛЕННЯ СПОСОБІВ КООРДИНАЦІЇ
НУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВ
Спостереження за зсувами сигналів
у ПМР-спектрах

(Mg(II), Ca(II), Zn(II) з
АДФ та АТФ)
Спостереження за уширенням сигналів


у ПМР-спектрах, що викликане наявністю парамагнітних іонів металів біля донор-них атомів лігандів (Cu(II), Mn(II) з АМФ,
АДФ та АТФ)

Аденозин

Аденілова к-та або АМФ

ВСТАНОВЛЕННЯ СПОСОБІВ КООРДИНАЦІЇНУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВСпостереження за зсувами сигналів у ПМР-спектрах (Mg(II), Ca(II), Zn(II) з АДФ та АТФ)Спостереження

Слайд 46ВСТАНОВЛЕННЯ СПОСОБІВ КООРДИНАЦІЇ
НУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВ
Зсуви сигналів ПМР для аденіну у


системах АТФ + (Mg, Ca) відсутні
Mg і Ca не зв’язуються

з основою

Zn викликає зсув сигналу Н8, але не Н2

Zn зв’язу’ється з атомом N7

Ca, Mg, Zn зміщують сигнали γ- і β-
фосфату у АТФ

Ca, Mg, Zn приєднується до
кінцевих фосфатних груп

ВСТАНОВЛЕННЯ СПОСОБІВ КООРДИНАЦІЇНУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВЗсуви сигналів ПМР для аденіну у системах АТФ + (Mg, Ca) відсутніMg і

Слайд 47ВСТАНОВЛЕННЯ СПОСОБІВ КООРДИНАЦІЇ
НУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВ
Cu(II) уширює сигнали Н8 та γ-

і β-
фосфатних груп
Cu приєднується до N7 та двох
кінцевих фосфатних

груп

Mn(II) уширює сигнали Н8 та γ-, β- та α-
фосфатних груп

Mn приєднується до N7 та всіх
трьох фосфатних груп

ВСТАНОВЛЕННЯ СПОСОБІВ КООРДИНАЦІЇНУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВCu(II) уширює сигнали Н8 та γ- і β-фосфатних груп Cu приєднується до N7

Слайд 48ВСТАНОВЛЕННЯ СПОСОБІВ КООРДИНАЦІЇ
НУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВ
Чи здійснюється координація
через N7 та NH2-групу?
Не

виключено, але
достовірних даних нема
ТАК
Чи здійснюється координація
через N7 та О6?

ВСТАНОВЛЕННЯ СПОСОБІВ КООРДИНАЦІЇНУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВЧи здійснюється координаціячерез N7 та NH2-групу?Не виключено, але достовірних даних немаТАКЧи здійснюється координаціячерез

Слайд 49Способи координації нуклеотидів
Можливий також варіант місткового зв’язування через
N-7 однієї молекули

та фосфатну групу іншої молекули

Способи координації нуклеотидівМожливий також варіант місткового зв’язування черезN-7 однієї молекули та фосфатну групу іншої молекули

Слайд 50Встановлення способів координації
нуклеозидів та нуклеотидів з Hg(II) та Ag(I)
Hg(II)

викликає зсув сигналу
Н-2, а не Н-8
Hg(II) зв’язується з N-1,

або N-3

Hg(II) не взаємодіє з основою,
якщо заблокувати аміногрупу,
(наприклад, альдегідною)

Аміногрупа має бути одним із
центрів зв’язування Hg(II)

Дані титрування та УФ-спектрів
свідчать

Hg(II) приєднується до
депротонованої(!!!) аміногрупи.
Другим донорним атомом є N-1.

Встановлення способів координації нуклеозидів та нуклеотидів з Hg(II) та Ag(I)Hg(II) викликає зсув сигналу Н-2, а не Н-8Hg(II)

Слайд 51Способи координації основ у
нуклеозидах та нуклеотидах

Способи координації основ у нуклеозидах та нуклеотидах

Слайд 522-дезокси-D-рибоза
(в ДНК)
D-рибоза (в РНК)
1’
1’
2’
2’
3’
3’
4’
4’
5’
5’
Встановлення способів координації
нуклеозидів та нуклеотидів
РИБОЗА

і ДЕЗОКСИРИБОЗА

2-дезокси-D-рибоза (в ДНК)D-рибоза (в РНК)1’1’2’2’3’3’4’4’5’5’Встановлення способів координації нуклеозидів та нуклеотидівРИБОЗА і ДЕЗОКСИРИБОЗА

Слайд 53M
M
M
Звязування металів з полінуклеотидами
M
ОСНОВИ можуть координуватися
так же як і в

нуклеотидах, але потрібно
враховувати:
- наявність водневих зв’язків

- зближення у просторі потенційних
донорних центрів

Донорна здатність ФОСФАТНИХ
ГРУП знижена внаслідок зменшення
від’ємного заряду і додаткового
складноефірного зв’язку з пентозою

ПЕНТОЗА може утворювати слабкі
контакти з металами

MMMЗвязування металів з полінуклеотидамиMОСНОВИ можуть координуватисятак же як і в нуклеотидах, але потрібновраховувати:   - наявність

Слайд 54Комплексоутворення в системі
Mn2+ - поліаденілова кислота (великий надлишок)

Комплексоутворення в системі Mn2+ - поліаденілова кислота (великий надлишок)

Слайд 55Комплексоутворення в системах
M2+ - полінуклеотид
Визначення місць зв’язування металу з

“полілігандною”
макромолекулою не несе інформації про будову комплексів,
що утворюються

Комплексоутворення в системах M2+ - полінуклеотидВизначення місць зв’язування металу з “полілігандною” макромолекулою не несе інформації про будову

Слайд 56ВПЛИВ ІОНІВ МЕТАЛІВ НА СТРУКТУРУ ДНК
1. Стабілізація подвійної спіралі за

рахунок утворення неспецифічних (електростатич-
ні зв’язки за участю іонів лужних металів

та магнію), або специфічних (утворення ко-
валентних зв’язків) контактів, що веде до нейтралізації негативних зарядів на подвій-
ній спіралі. Відносна спорідненість до фосфату змінюється в ряду:
Mg2+ > Co2+ > Ni2+ > Mn2+ > Zn2+ > Cd2+ > Cu2+ > (Ag+ Hg2+ Pb2+)

2. Зв’язування з основами веде, як правило, до розриву водневих зв’вязків між
комплементарними основами, що, в свою чергу, дестабілізує подвійну спіраль
(зменшується Ттопл.ДНК)

3. Cu2+ та Zn2+ не приводять до незворотнього розкручування ДНК, утворюючи попе-
речні зв’язки (містки) у денатурованій ДНК. При створенні сприятливих умов (темпе-
ратура, концентрація електролітів) відбувається регенерація подвійної спіралі.
Mg2+ зв’язується з фосфатними групами, поперечних зв’язків не утворює і ренатура-
ція денатурованої ДНК неможлива.

4. Hg2+ та Ag+ зв’язуються з основами настільки міцно, що вони у стехіометричних
кількостях розміщуються між ланцюгами подвійної спіралі, розривають водневі
зв’язки N-H…N між основами і утворюють більш стабільний місток N-Ag(Hg)-N.

5. Висока спорідненість іонів важких металів до донорних атомів основ веде до
мутагенезу, або до протипухлинних препаратів.

ВПЛИВ ІОНІВ МЕТАЛІВ НА СТРУКТУРУ ДНК1. Стабілізація подвійної спіралі за рахунок утворення неспецифічних (електростатич-ні зв’язки за участю

Слайд 57Реакція елонгації ланцюга ДНК,
що каталізується ДНК-полімеразою

Реакція елонгації ланцюга ДНК, що каталізується ДНК-полімеразою

Слайд 58Ступенчатый матричный синтез ДНК

Ступенчатый матричный синтез ДНК

Слайд 59РОЛЬ МЕТАЛІВ У РЕПЛІКАЦІЇ ДНК
ДНК-полімераза І має у своєму
складі 1-2

іони цинку, які можуть
бути виділені з білкової молеку-
ли і повернуті

назад без вирати
активності

За 1 сек ДНК-полімераза І приєд-
нує до полінуклеотидного лан-
цюга 10 нуклеотидів

Іон Mg2+ виконує роль містка
між ферментом та термінальною
фосфатною групою, сприяє ви-
вільненню дифосфату. Іони Mg2+
сприяють входженню в ланцюг
ДНК лише дезоксинуклеотидів

Заміна Mg2+ на Mn2+ веде до зміни селективності проходження процесу реплікації: іон
Mn2+ вбудовує в ланцюг як рибо- так і дезоксирибонуклеотиди.

Мультиферментний комплекс, що містить ДНК-полімеразу ІІІ синтезує більшу части-
ну нової ДНК (приєднує біля 150 нуклеотидів за 1 сек), а ДНК-полімераза І заповнює
деякі пробіли та видаляє затравочну РНК

РОЛЬ МЕТАЛІВ У РЕПЛІКАЦІЇ ДНКДНК-полімераза І має у своємускладі 1-2 іони цинку, які можутьбути виділені з білкової

Слайд 60ДНК-полимераза

ДНК-полимераза

Слайд 61ДНК-полимераза

ДНК-полимераза

Слайд 62ДНК-полімераза І: два ферменти у одному
поліпептидному ланцюгові

ДНК-полімераза І: два ферменти у одному поліпептидному ланцюгові

Слайд 63Репарація ділянки ДНК послідовною дією специфічної
ендонуклеази, ДНК-полімерази та ДНК-лігази

Репарація ділянки ДНК послідовною дією специфічноїендонуклеази, ДНК-полімерази та ДНК-лігази

Слайд 64мРНК
Протеїн
ДНК
Транскрипція
Трансляція
“Центральна догма” молекулярної біології
Редуплікація
Передача інформації в клітинах
Протеїн, лінійна послідовність

амінокислот,
кодується ДНК, лінійною послідовністю нуклеотидів

мРНКПротеїнДНКТранскрипціяТрансляція“Центральна догма” молекулярної біологіїРедуплікаціяПередача інформації в клітинах Протеїн, лінійна послідовність амінокислот,кодується ДНК, лінійною послідовністю нуклеотидів

Слайд 65ТРАНСКРИПЦІЯ
1.Копіювання коду ДНК (синтез мРНК) здійснюється за допомогою
РНК-полімераз. Вони

потребують ДНК як матрицю, рибонуклеозид-
трифосфати та іони металів.
РНК-полімераза із

E.coli складається із 5 субодиниць (М = 500 000)
і містить 2 іони цинку, що не виділяються при діалізі з хелатуючими
лігандами

Роль активатора у процесі транскрипції проявляють Mg2+, Mn2+, Co2+:

Mg2+ сприяє вбудовуванню в полімерний ланцюг РНК
рибонуклеотидів, а не дезоксирибонуклеотидів

Mn2+ та Co2+ каталізують реакцію синтезу РНК набагато
ефективніше, ніж Mg2+, але вбудовують як рибонуклеотиди,
так і дезоксирибонуклеотиди.

Інші метали не ефективні при синтезі РНК

ТРАНСКРИПЦІЯ1.Копіювання коду ДНК (синтез мРНК) здійснюється за допомогою РНК-полімераз. Вони потребують ДНК як матрицю, рибонуклеозид-трифосфати та іони

Слайд 66Цинкові пальці як фактори транскрипції

Цинкові пальці як фактори транскрипції

Слайд 67Петля антикодону
ІОНИ МЕТАЛІВ ТА тРНК
Іони Mg2+ мають вирішальний вплив на

структуру тРНК
іони Mg2+ нейтралізують від’ємні
заряди фосфатних

залишків

встановлена наявність біля 23 центрів
слабкого зв’язування іонів Mg2+ з феніл-
аланіновою тРНК дріжджів, які необхідні
для складання тРНК у трьохмірну стр-ру

встановлена наявність 4-6 центрів
сильного зв’язування іонів Mg2+ з феніл-
аланіновою тРНК дріжджів, які необхідні
для забезпечення специфічних ознак
конформації ланцюга тРНК

розміри гідратованих іонів Mg2+ особливо
добре пасують відповідним центрам
зв’язування у тРНК

Петля антикодонуІОНИ МЕТАЛІВ ТА тРНКІони Mg2+ мають вирішальний вплив на структуру тРНК  іони Mg2+ нейтралізують від’ємні

Слайд 68ДЕПОЛІМЕРИЗАЦІЯ РНК
Іони металів, особливо Zn2+,
сприяють розщепленню фос-
фодиефірних зв’язків у

моле-
кулі РНК але не ДНК!!! Це вка-
зує на важливу роль

2’-гідро-
ксильної групи в рибонуклео-
тидах

Іони цинку сприяють розщеп-
ленню зв’язків, що є сусідніми
до урацилу та цитозину і май-
же не розщеплюють зв’язки,
де по сусідству знаходиться
гуанін.

Іони Pb2+ розривають гомо-
полінуклеотиди у порядку:
полі-А>полі-U>полі-І> полі-C

Деполімеризація РНК іонами
Zn2+ різко інгібуються іонами
Ag+, що пояснюється зміцнен-
ням структури полінуклеотиду

ДЕПОЛІМЕРИЗАЦІЯ РНКІони металів, особливо Zn2+, сприяють розщепленню фос-фодиефірних зв’язків у моле-кулі РНК але не ДНК!!! Це вка-зує

Слайд 69«ДОГМА»: ДНК –> РНК -> белок

«ДОГМА»: ДНК –> РНК -> белок

Слайд 70
ТРАНСЛЯЦИЯ – перевод генетической информации
с «языка» последовательности

нуклеотидов (мРНК)
на «язык» последовательности аминокислот (белок)
В трансляции участвуют:
-

АРСаза
- транспортная РНК тРНК
- матричная РНК мРНК
- рибосома
(рибосомная РНК рРНК)
ТРАНСЛЯЦИЯ – перевод генетической информации с «языка» последовательности нуклеотидов (мРНК) на «язык» последовательности аминокислот (белок)В

Слайд 71Полисомы
мРНК транслируется
последовательно несколькими рибосомами

Полисомы мРНК транслируется последовательно несколькими рибосомами

Слайд 72Пост-трансляционное формирование структуры белка

Пост-трансляционное формирование структуры белка

Слайд 73ТРАНСЛЯЦІЯ
Синтез поліпептидних ланцюгів на рибосомах
вимагає оптимальної концентрації іонів Mg2+
(біля

10 мМ)
При концентрації вищій за оптимальну
у поліпептидний ланцюг можуть

включатися
помилкові амінокислоти
ТРАНСЛЯЦІЯСинтез поліпептидних ланцюгів на рибосомах вимагає оптимальної концентрації іонів Mg2+(біля 10 мМ)При концентрації вищій за оптимальну у

Слайд 74РНКовый фермент: рибозим сложная пространственная структура специфически связывает субстрат

РНКовый фермент: рибозим сложная пространственная структура специфически связывает субстрат

Слайд 75РНК – фермент: рибозим
Скорости превращения
Спонтанно – 1 молекула/год
Рибозим – 107

молекул/год
Энзим - 1010 молекул/год

РНК – фермент: рибозимСкорости превращенияСпонтанно 	– 1 молекула/годРибозим 	– 107 молекул/годЭнзим	 	- 1010 молекул/год

Слайд 76 Функции нуклеиновых кислот
ДНК
 1.Активное хранение генетической информации. Организация вместе с белками структуры

хромосом эукариот.
 2.   Передача генетической информации. Роль матрицы в синтезе

ДНК и РНК – репликация и транскрипция.
РНК
Передача генетической информации – транскрипция
Синтез полипептидных цепей белка:
Матрица в синтезе белка – мРНК
Активация и транспорт аминокислот – тРНК
Организация вместе с белками структуры рибосом – рРНК
3. Катализ - рибозимы


 Функции нуклеиновых кислотДНК 1.Активное хранение генетической информации. Организация вместе с белками структуры хромосом эукариот.  2.   Передача генетической информации. Роль

Слайд 77James Watson, reflecting on creativity
“It’s necessary to be slightly underemployed

if you are to do something significant”

James Watson, reflecting on creativity“It’s necessary to be slightly underemployed if you are to do something significant”

Слайд 78Рибосомна РНК

Рибосомна РНК

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика