Слайд 1
Обєктна модель компонентів (СОМ)
Технологія СОМ+
.NET компоненти
Слайд 2Сутність технології COM.
Одна частина ПЗ повинна отримувати доступ до
сервісів, що надається іншою частиною.
В СОМ будь-яка частина ПЗ
реалізує свої сервіси як один або декілька об'єктів СОМ.
Кожен такий об'єкт підтримує один або декілька інтерфейсів, що складається з методів.
Кожен метод — це процедура або функція, яка виконує потрібну дію і може бути викликана програмним забезпеченням, що використовує даний об'єкт (клієнтом об'єкта).
Слайд 3Інтерфейси COM.
Кожен інтерфейс, що підтримується об'єктом, насправді, — це
контракт між цим об'єктом і його клієнтами.
Об'єкт повинен підтримувати
методи інтерфейса у відповідності зі специфікацією, а клієнт зобов'язується коректно викликати методи.
Слайд 4Інтерфейси COM.
Інтерфейсом є певна структура в пам'яті, що містить
масив вказівників на функції. Кожен елемент масиву містить адресу функції,
що реалізується компонентом. Для клієнта компонент є набором інтерфейсів.
У кожного інтерфейса СОМ є два імені. Одне з них служить для використання людиною, а друге — для використання ПЗ.
Слайд 5Сервери об'єктів СОМ.
Кожен об'єкт СОМ реалізується всередині деякого сервера.
Виділяються наступні
типи серверів:
Сервер «в процесі», який реалізується у вигляді динамічної бібліотеки
(.dll), тобто виконується в одному адресному просторі з клієнтом;
Локальний сервер, в якому об'єкти реалізовані в окремому процесі (.ехе файл), що виконується на тому ж хості, що і клієнт.
Віддалений сервер, в якому об'єкти реалізовані в DLL або в окремому процесі. Обєкти розміщені на віддаленому по відношенню до клієнта хості (в цьому випадку використовується розподілена COM (DCOM)).
Слайд 6Можна виділити чотири основні фази створення обєкта СОМ:
Клієнт викликає функцію
бібліотеки COM CoCreateInstance;
Бібліотека СОМ знаходить в системному реєстрі запис, що
відповідає класу даного об'єкта;
Бібліотека СОМ запускає сервер СОМ і повертає клієнту вказівник на потрібний інтерфейс;
Клієнт викликає потрібний метод.
Слайд 7Основною метою створення СОМ+ портрібно вважати розробку компонентної моделі, яка
могла ефективно використовуватися в ІС великих підприємств.
У складі Windows 2000 була випущена
технологія COM+, яка була новою версією Microsoft Transaction Server.
Основними особливостями середовища СОМ+ є:
Наявність ефективних механізмів роботи з транзакціями.
Можливість реалізації асинхронної взаємодії за допомогою черг повідомлень.
Наявність механізмів роботи з подіями.
Покращені показники безпеки.
Можливість роботи з пулом об'єктів.
Слайд 8Технологія (платформа) СОМ+ включає в себе наступні основні елементи:
Програмне забезпечення
проміжного рівня (middleware), що служить для підтримки транзакцій.
Інтерфейси прикладного програмування.
Утиліти,
що служать для управління транзакціями.
Слайд 9Одним з найважливіших сервісів, що надаються СОМ+, є сервіс безпеки.
Дана платформа дозволяє забезпечувати доступ до компонентів в залежності від
прав, якими володіє клієнт.
Слайд 10.NET Framework — програмна платформа компанії Microsoft, що служить для
створення звичайних програм і веб-додатків.
В основі .NET Framework лежала амбіційна
ідея створити платформо незалежну універсальну віртуальну машину, яка могла б виконувати код, написаний на довільній мові програмування в різних ОС без перекомпіляції коду. Однак, з часом Microsoft обмежилась підтримкою тільки власних ОС, надавши незалежним розробникам займатися підтримкою інших платформ.
Слайд 11Основними складовими частинами .NET Framework є інваріантне до мови програмування
середовище виконання (common language runtime, CLR) і бібліотека класів Framework
(framework class library, FCL).
CLR — це деяка обгортка для API ОС, яка служить середовищем для виконання керованих додатків (managed applications).
FCL надає обєктно-орієнтований API, до якого звертаються керовані додатки.
Слайд 12Інваріантна до мови програмування сфера досягається за рахунок того, що
середовище розробки створює байт-код, який інтерпретується віртуальною машиною.
Основними мовами,
що підтримуються платформою NET, є С#, VB.NET, JScript.NET, C++/CLI, IronPython, IronRuby і F# (функціональна мова загального призначення).
Вхідною мовою віртуальної машини в .NET використовується Common Intermediate Language (CIL). Раніше вона називалася Microsoft Intermediate Language (MSIL).
Слайд 13Застосування байт-коду дозволяє отримати кросплатформенність на рівні скомпільованого проекту, який
називають збіркою.
Функцію перетворення збірки у виконуваний код цільового процесора
реалізує JIТ-компілятор (just in time), який виконує компіляцію «на льоту».
Слайд 15Система побудови клієнтських додатків (Windows Presentation Foundation, WPF) служить для
створення як автономних, так і додатків, що запускаються в браузері.
Система
обміну даними між додатками (Windows Communication Foundation, WCF) є програмним фреймворком, що використовується для обміну даними між додатками.
Система управління робочими процесами (Windows Workflow Foundation, WF) — технологія для визначення, виконання і управління робочими процесами.
Слайд 16Технологія єдиного входу (Windows CardSpace, WCS) — це система ідентифікації
користувачів під час роботи з різними ресурсами без необхідності повторного
введення імен і паролів.
Модель доступу до даних (ADO.NET (ActiveX Data Objects.NET)) — інтерфейс програмування додатків для доступу до даних, що базується на технології компонентів ActiveX, і доволяє надавати дані з різних джерел (реляційних баз даних, текстових файлів і т.д.), в об'єктно-орієнтованому вигляді.
Слайд 17Мова інтегрованих запитів (Language Integrated Query, LINQ) дозволяє підтримувати механізм
запитів для колекцій об'єктів в пам'яті, реляційних баз даних і
даних у форматі XML
