Облік довгострокових зобов'язань

грошові кошти або інші фінансові активи іншому суб’єкту господарюванню;
обмінятися

з іншим суб’єктом господарювання фінансовими активами або фінансовими зобов'язаннями на потенційно невигідних умовах; або
(2) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть бути здійснені власними інструментами капіталу суб’єкта господарювання, і який є:
непохідним інструментом, за яким суб’єкт господарювання надає або може бути зобов'язаний надавати змінну кількість власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання; або
похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть бути здійснені іншим способом, ніж обмін фіксованої кількості власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання на фіксовану суму грошових коштів або на інший фінансовий актив.

фінансового зобов’язання:
повне виконання контракту;
строк дії зобов’язання за контрактом минув;
анулювання зобов’язання.
Зобов’язання

списується з балансу

Ці умови виконується, коли:
боржник виконує зобов'язання, здійснюючи платіж кредиторові, зазвичай грошовими коштами або іншими фінансовими активами, товарами чи послугами;
кредитор або юридична процедура юридично звільняють боржника від основної відповідальності за зобов'язання (первинних зобов’язань) чи за його частину.

збитку при викупі частини фінансового зобов’язання.
За результатами даної операції

суб’єктові господарювання слід розподіляти попередню балансову вартість фінансового зобов’язання між частиною, визнання якої продовжується, та частиною, визнання якої припиняється, на основі справедливої вартості цих частин на дату викупу. Різницю між балансовою вартістю, розподіленої на частини, визнання якої припинено, та сплаченою компенсацією, включаючи будь-які передані негрошові активи або прийняті зобов’язання, щодо частини, визнання якої припинено, слід визнавати у складі прибутку чи збитку.

- трасту Д, який, у свою чергу, здійснює платежі за

випущеними фірмою А борговими цінними паперами. Чи існує ймовірність того, що фірмі А доведеться зробити які-небудь додаткові виплати за своїм боргом після здійснення даної операції з трастом Д?
Відповідь. Ні. Це той випадок, коли компанія передає грошові кошти або інші безризикові монетарні активи спеціальній структурі - трасту. Надходження грошових коштів, пов’язаних з активом, використовують на виплати за конкретним зобов’язанням. Існує незначна ймовірність того, що фірмі А потрібно буде зробити додаткові платежі. Відповідно до МСФЗ (IAS) 39 припинення визнання не допускається, оскільки фірма не була юридично звільнена від свого первинного обов’язку з погашення боргу. Як зобов’язання, так і актив залишаються на балансі фірми А.

номіналу. Це пов'язано з розходженням між ринковою і запропонованою номінальною

процентною ставкою. Номінальна процентна ставка (купонна ставка) використовується для визначення фактичної суми відсотків, що будуть виплачуватися кредиторам і яка не обов'язково відповідає сумі витрат з виплати відсотків, фактично понесених емітентом.
Ринкова процентна ставка - це ставка, що базується на сумах, виплачуваних на інвестиційному ринку за облігаціями зі схожими умовами позики і ризику.
Номінальна процентна ставка встановлюється до моменту продажу, і тому можливі її розбіжності з ринковою.

позичальники готові виплачувати, а кредитори згодні прийняти через конкретну угоду

про позику і з урахуванням ступеня ризику за облігаціями. Таблиця 2 – Зв'язок між ціною емісії облігації номінальною процентною ставкою і ринковою процентною ставкою

Номінальна ставка Облігація продається
Перевищує ринкову ставку З надбавкою
Рівна ринковій ставці За номіналом
Нижче за ринкову ставку Із знижкою

свої облігації в будь-який день, який не співпадає з датою

виплати відсотків. Якщо це відбувається, покупці, як правило, виплачують емітенту ціну придбання плюс відсотки, нараховані з моменту попередньої дати виплати відсотків.

за номінальною вартістю 1 березня 2005 року - через 60

днів після оголошеної дати емісії облігацій. Відсотки за облігаціями компанії A підлягають виплаті кожні півроку - 30 червня і 31 грудня. Оскільки 60 днів вже пройшло, емітент стягує нараховані відсотки з покупців на момент продажу облігацій. Ця сума складає 1 500 грн. (100 000 грн. х 9 % х 60/360).
У бухгалтерському обліку компанії A продаж облігацій від 1 березня 2005 року відображений таким чином:
Грошові кошти 101500
Відсотки до виплати 1500
Облігації, що підлягають оплаті 100000
Продаж облігацій за номінальною вартістю нараховані відсотки.
При цьому зобов'язання з виплати відсотків і за облігаціями, які підлягають оплаті, записуються на окремі рахунки. Коли наступає 30 червня 2005 року, день першої виплати відсотків за півріччя, компанія A виплачує власникам облігацій всю суму відсотків за півріччя у розмірі 4 500 грн. (100 000 грн. х 9 % х 1/2 року). Цей платіж включає відсотки за 4 місяці за період з 1 березня по 30 червня, а також відшкодування відсотків, нарахованих за 60 днів і отриманих компанією A у момент продажу облігацій. Перша виплата відсотків за півріччя повинна бути відображена таким чином:
30 червня. Відсотки до виплати 1500
Витрати на виплату відсотків за облігаціями 3000
Грошові кошти 4500
Виплата відсотків за облігаціями за півріччя.
Примітка. Ринкова вартість (ціна) облігації на момент емісії дорівнює теперішній вартості всіх майбутніх грошових виплат за даними облігаціями (прийнятою процентною [дисконтною] ставкою для проведення розрахунків є ринкова процентна ставка за облігаціями).

погашення;
шляхом конверсії в акції.

всі або частину своїх облігацій до настання дати погашення. Наприклад,

якщо процентні ставки значно знижуються, емітент може за своїм бажанням замінити облігації з високою процентною ставкою на нові з низькою процентною ставкою.
Існує два поширені способи погашення облігацій до настання встановленої дати: 1) реалізувати опціон «колл» або 2) викупити облігації на вільному ринку.
У першому випадку емітент може зберегти за собою право дострокового погашення облігацій, випустивши відзивні облігації. Згідно з облігаційною угодою емітенту надається опціон, за яким він може відкликати облігації до настання дати їх погашення. При цьому він виплачує власникам облігації їх номінальну вартість і премію за дострокове погашення.
У другому випадку емітент викупає облігації на вільному ринку за поточною ціною. Незалежно від того чи відбувається відгук або викуп облігацій, емітент навряд чи заплатить за них ціну, яка відповідає їх балансовій вартості. У разі утворення різниці між балансовою вартістю облігацій і виплаченою сумою емітент відображає в обліку прибуток або збиток в сумі, яка дорівнює цій різниці.

номінальною вартістю 100000 грн. За умовами опціону «колл» емітент повинен

виплатити власникам облігацій крім номінальної вартості - премію за дострокове погашення в сумі 3000 грн. Після виплати відсотків 30 червня 2005 року балансова вартість облігацій складає 104500 грн. Потім, 1 липня 2005 року емітент відкликає свої облігації і виплачує власникам 103000 грн. Емітент визнає в обліку прибуток в сумі 1500 грн., що утворилася через різницю між балансовою вартістю облігацій рівної 104500 грн., і ціною погашення, яка склала 103000 грн. Запис різниці між балансовою вартістю облігацій має вигляд:
1 липня
Облігації, що підлягають оплаті 100000
Премія на облігації, що підлягають оплаті 4500
Прибуток від погашення облігацій 1500
Грошові кошти 103000
Облік погашення облігацій до настання дати погашення
Реалізовуючи опціон «колл», емітент, як правило, зобов'язаний відкликати всі облігації. В той же час, щоб погасити стільки облігацій, скільки він визнає потрібним, емітент може викупити їх на вільному ринку. Якщо емітент погашає не весь клас облігацій, а менше, він визнає в обліку прибуток або збиток, який виникає як різниця між балансовою вартістю погашених облігацій і сумою, виплаченою при їх купівлі.