Ольга Кобилянська готувала смачно та дешево

в літературі, коли всі мої сили абсорбували домашні клопоти?" –

про це писала Ольга Кобилянська на початку століття в листі до доброго товариша, болгарського письменника Петка Тодорова. І саме в ці роки вона пише найвизначніші твори ("Земля" та інші). Як встигала? Сучасники згадують, що письменниця була чудовою господинею. Кулінарні рецепти, домашні витрати – усе заносила до нотатників.

У родині, де було п’ятеро братів і двоє сестер, усі

домашні клопоти лягали на плечі дівчаток та матері. Від мами вона й перебрала господарську науку.

Олени Панчук-Кобилянської, яка була заміжня за Ельпідефором Панчуком (батьком професора

ЧНУ, доктора хімічних наук Олега Панчука, – авт.). Зростали двоє хлопчиків Ігор та Олег.

Тоді вона вже трохи відсторонилася від кухні, бо Олена перейняла цей обов’язок. Але її завжди цікавили всі питання. Меню складали з попереднього дня. Вона радила страви, вчила готувати племінницю, дотримуючись трьох принципів: добре, смачно, дешево. Родина ніколи не була багатою. Які продукти були у домі – з того й готували.

родині. Ельпідефор Панчук, який був зятем і секретарем Кобилянської, згадував,

що було три пісні дні (понеділок, середа, п’ятниця). Писав, що Кобилянська любила їсти молочні продукти: сир, кисле молоко. Мала власний рецепт приготування: 1-2 л молока залишали на 12 годин у прохолодному місці, потім збирали сметанку, яку Кобилянська вживала з кавою, і ще на добу залишити у прохолодному темному місці. Молоко доводили до консистенції, щоби можна було різати ножем.

Панчук пригадував, що готували м’ясо так, що у роті розпливалося

– за бабусиними рецептами.

Телятину їли варену. Зі свинини надавали перевагу буженині, приготованій за домашнім рецептом: м’ясо протягом двох-трьох тижнів вимочували у ропі (вода з сіллю) з додаванням пахучих трав. Запікали у печі в тісті.

(вищого гатунку, очищене від домішок), хліб із разового борошна (мелене

один раз), яке письменниця вважала найкориснішим, також – із житнього борошна. Хліб, загорнутий у лляні серветки й рушники, чудово зберігався протягом тижня.

жиру й картоплі. Борошно, картоплю їм постачали з Димки. Обов’язково

заготовлювали достатньо дров. Казала, що якщо є ці продукти й дрова – можна пережити будь-яку зиму, будь-яке лихоліття.

все повинно бути зужито, нічого не має пропасти. У спогадах

про письменницю пишуть, що вражало те, що у неї в домі ніколи не було чогось забагато – усе було використано з розумом. Так раціонально вела хатнє господарство.

Що їсти
Журнал "Жіноча доля" (листопад, 1937 р. )
У фондах

музею зберігається часопис "Жіноча доля", який видавали у Коломиї. У ньому викладені рецепти, "записані у домі Кобилянської". Записала їх, найімовірніше, редакторка й видавець часопису Олена Киселевська. Вона була хорошою приятелькою Кобилянської, бувала у неї. Під час одного з візитів і записала, напевно, рецепти.
Скидається на те, що приятелька й куштувала смаколики, бо біля рецептів – примітки "дуже смачні", "дуже добрий"

смачні)
Треба: 12 дк (1 дк – 10 г, – авт)

(півшклянки) масла,
15 дк (вершна шклянка) борошна, 5 дк (одну-дві вершні ложки) ліскових, мелених горіхів, 4 дк (ложку) цукру, мигдалові краплі.

Усе разом замісити, покласти на холод на годину. Потім розтачати, як на пироги, і покраяти на квадратики, дати трошки мармеляди, звинути, уформувати рогальчики й пекти. Гарячі посипати цукровою мучкою (цукрова пудра, – авт.). Буде 20 малих рогальчиків.

ТОРТ ШОКОЛЯДОВИЙ НА БІЛКАХ Треба: чверть кл (кг, – авт.) мілкого цукру, чверть кл мелених з лускою мигдалів або ліскових горіхів, 5 табличок тертої шоколяди, піна з 12 білків, ложку тертої булки.

Цукор, мигдали чи оріхи, шоколяду розтерти добре, опісля додати піну з 12 білків, легко вимішати, додати добру ложку тертої булки і спекти. Замість шоколяди можна дати какао, тоді більше цукру. Готовий посмарувати винною мармолядою й облити шоколядовою шклицею.

якому жила Ольга Кобилянська з 1925 р. і до своєї

смерті. Складається він з 5 кімнат. В перших двох кімнатах – книги з бібліотеки Ольги Кобилянської (Гете, Байрон в оригіналі), картини (в т.ч. і картини, які нарисувала Ольга Кобилянська), листи.

стілець, настінний годинник.На стіні висить лавровий вінок зі срібла, який

подарували їй львів’яни до 40-річчя її літературної діяльності.

дзеркало. В цій і попередній кімнатах люстри часів Ольги Кобилянської.

Остання кімната – тут видання книг Ольги Кобилянської – як на українській, так і на інших мовах світу, афіші її вистав в різних театрах України і світу. Також можна побачити зменшені в декілька раз декорації, що використовувались у Чернівецькому драматичному театрі під час вистави “Земля”. На стіні висить цікавий портрет Ольги Кобилянської зроблений з букв її 5 оповідань.