ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗДІЙСНЕННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ за виконанням покарань, не пов

з позбавленням волі

Лекція 3.1.2

установ виконання покарань, затверджені наказом Мін’юсту від 29 грудня 2014

року № 2186/5

Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджені наказом Мін’юсту від 18 березня 2013 року № 460/5

Інструкція з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах, затверджена наказом ДДУПВП від 22 жовтня 2004 № 205дск

Інструкція про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затверджена наказом Мін’юсту від 07 березня 2013 року № 396/5

Порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затверджений наказом Мін’юсту від 12 лютого 2014 року № 324/5

Інструкція про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджена наказом Мін’юсту від 22 листопада 2011 року № 3361/5

Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затверджений спільним наказом Мін’юсту та Мінохорони здоров’я від 12 лютого 2014 року № 1348/5/572

Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, що сталися у вільний від роботи час з особами, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затверджене наказом ДДУПВП від 05 квітня 2006 року № 72

законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших

заходів примусового характеру

Відділ нагляду за виконанням покарань, не пов’язаних з позбавленням волі
Відділ нагляду за виконанням покарань у виді обмеження і позбавлення волі

Міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокурори

Управління нагляду за виконанням законів при виконанні кримінальних покарань

Заступник Генерального прокурора – начальник Головного управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру

Відділи (старші прокурори, прокурори) прокуратур обласного рівня

перевірок;

особові справи засуджених до арешту;

довідки про листи, заяви, скарги громадян

з питань, які пов’язані з триманням зазначеної категорії засуджених, що надійшли в установу за перевірений період, та тих, які направлені з установи;

дані про кількість осіб, які звернулися на прийом, прийнятих керівництвом установи;

журнал реєстрації скарг та матеріали перевірки скарг;

дані про кримінальні правопорушення, що вчинені засудженими, які тримаються в арештному домі, порушення ними режиму та вжиті заходи, вилучених заборонених предметах, грошей, в тому числі, які перераховані в прибуток держави і зараховані на особистий рахунок власника;

дані про втрату та знешкодження майна та вжиті заходи;

Інформація та документи, які вивчаються на початку перевірки (арешт)

журналом обліку осіб, які у ньому тримаються;

дані про проведення виховної

роботи;

дані про залучення засуджених, які тримаються в арештному домі, до праці;

накази і розпорядження начальника установи з питань, які пов’язані з діяльністю арештного дому;

журнали медичної частини про облік травм та звернення засуджених за медичною допомогою;

журнал обліку виробничого травматизму;

журнал обліку рапортів чергових помічників начальника установи;

матеріали про застосування фізичної сили до засуджених цієї категорії, спеціальних засобів, зброї.

до арештного дому та чи проводиться з ними повний розрахунок

(ч. 3 ст. 153 КВК України);

- чи інформує адміністрація установи про направлення засудженого в арештний дім суд, який ухвалив вирок, а також чи повідомляє у 3-денний термін сім’ю (усе листування таких осіб здійснюється через установу виконання покарань);

- чи дотримуються вимоги ст. 152 КВК України при звільненні з арештного дому.

- як здійснюється облік засуджених і контроль за строками їх тримання в арештному домі;

камерах по 3-10 осіб в одній камері із забезпеченням роздільного

тримання.  

При розміщенні засуджених у камерах обов’язково враховуються рекомендації соціально-психологічної служби установи.

Диференціація засуджених при розміщенні у камерах необхідна для забезпечення їх безпеки, запобігання правопорушенням, а також виключення негативного впливу з боку більш занедбаних у соціально-педагогічному плані осіб на засуджених, які вперше опинились в умовах ізоляції.

Рішення про розподіл засуджених по камерах з урахуванням їх особистісних характеристик, залучення до праці, навчання в системі загальної та професійної освіти приймаються комісією з прийняття та розподілу засуджених (п.1 Розділу 2 Правил внутрішнього розпорядку установ).

та інше майно, яке передбачене для осіб, які тримаються в

арештному домі, маючи на увазі, що норма жилої площі на одного засудженого не повинна бути менш як 4 м2. Забезпечення засуджених до арешту здійснюється за тими ж нормами, що і засуджених до позбавлення волі.

Засудженим надається індивідуальне спальне місце і видаються постільні речі, заміна постільних речей здійснюється в дні миття в бані – не менше одного разу на тиждень. Спеціальним одягом вони не забезпечуються і відбувають весь строк покарання у цивільному одязі.

Засуджені до арешту забезпечуються триразовим гарячим харчуванням за затвердженими нормами добового забезпечення продук­тами харчування для засуджених, які тримаються в приміщеннях камер­ного типу виправних колоній максимального рівня безпеки. Такі норми визначено у постанові Кабінету Міністрів України „Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ” від 16.06.1992 року №336.

здійснюється відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до

позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.

Для проведення ретельної перевірки питань надання медичної допомоги слід витребувати:

журнал обліку виявлення тілесних ушкоджень в осіб, які прибули до колонії (СІЗО);

журнал обліку результатів проходження профілактичного медичного огляду;

журнал попереднього запису на амбулаторний прийом;

журнал обліку прийому, виписування засуджених та відмов від госпіталізації у медичній частині;

наряди на госпіталізацію;

запити на госпіталізацію.

першої необхідності.

засуджені можуть витрачати на місяць для придбання продуктів

харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до 70% мінімального розміру заробітної плати;

засуджені інваліди першої групи – до 100% мінімального розміру заробітної плати.

У разі, коли дозволені кошти не витрачено протягом місяця, засуджені можуть купувати продукти харчування і предмети першої необхідності на невитрачену суму в наступні місяці.

праці.

Перевірка здійснюється шляхом особистого опитування засуджених та за журналами

обліку телефонних розмов засуджених;

Відповідно до ст. 52 КВК України та п.21 Правил засуджені до арешту можуть залучатися без оплати праці до робіт з благоустрою арештних домів, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення арештних домів продовольством. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості і не більш як на дві години на день.

засуджених до арешту, можуть застосовуватись заохочення у виді подяки або

дострокового зняття раніше накладеного стягнення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна покарання у виді арешту більш м’яким покаранням законом не передбачено.

За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватись такі заходи стягнення як догана або поміщення в карцер строком до десяти діб.
Рішення про застосування заходів стягнення і заохочення приймає начальник арештного дому або його заступник. Стягнення у виді поміщення в карцер застосовується за постановою начальника арештного дому.

Перевірка:
вихід до карцеру;
матеріали особових справ і дисциплінарної практики;
опитування засуджених.

розпоряджень і постанов, виданих керівництвом установи і надати відповідну юридичну

оцінку;

здійснити прийом засуджених до арешту з особистих питань.

У разі виявлення прокурором порушень закону, він вимагає пояснення від винних у цьому службових та інших осіб, з’ясовує причини та умови, що їм сприяли, і вирішує питання про усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли, і притягнення винних осіб до відповідальності. Вносить начальнику установи чи начальнику У(В)ДПтСУ документи прокурорського реагування на усунення виявлених порушень і забезпечує контроль виконання.
Результати перевірки оформити довідкою, з якою слід ознайомити керівництво установи. Порядок оформлення довідки – аналогічний з іншими перевірками у даній сфері.

виконанням громадських робіт, адміністрацією підприємств, установ, організацій за місцем роботи

засуджених;

За ОВС (розшук осіб, які ухиляються від направлення до виправного центру);

За виконанням передбачених кримінально-виконавчим законодавством зобов’язань самими засудженими.

ПН при виконанні обмеження волі

до виправного центру: припис – негайно після отримання, направлення до

виправного центру – впродовж 15 днів з моменту бесіди, 3 дні – з отримання припису;

б) належність оформлення особової справи засудженого і вчасність її направлення до виправного центру:

копія вироку (ухвали) суду;
довідка суду про набрання вироком законної сили (розпорядження про приведення вироку до виконання);
анкета засудженої особи з фотокарткою;
копії повідомлень до суду, виправного центру та військкомату;
підписка про відповідальність за ухилення від одержання припису та несвоєчасний виїзд або неприбуття до місця відбування покарання;
корінець припису.

КВІ протягом 3 днів з дня отримання повідомлення про прибуття засудженої особи до місця відбування покарання передає особову справу засудженої особи до виправного центру через територіальний орган У(В)ДПтС України.

проїзд до місця відбування покарання бухгалтерія територіального органу управління ДПтС

України за рапортом працівника підрозділу КВІ видає необхідні кошти, про що в приписі засудженої особи робиться запис про забезпечення проїзними квитками.


г) організація взаємодії з органами внутрішніх справ з проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засуджених та розшуку засуджених.

рішення ДПтС України або ДДУ з ПВП про створення ВЦ;

б)

визначення меж ВЦ і повідомлення засудженого про них;

Межі виправного центру встановлюються по умовній лінії наказом начальника територіального управління (відділу) ДПтС України за погодженням з органами місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей установи, та проходять у межах відповідного населеного пункту, але в радіусі не більше 5 км. від території виправного центру. Згоду (погодження) органів місцевого самоврядування може бути викладено у вигляді окремого рішення, чи відповідного запису у наказі територіального органу управління ДПтС України.

Про встановлені межі виправного центра засудженим оголошується під розписку, яка долучається до їх особових справ.

служби з урахуванням їх особистісних характеристик, залучення до праці, навчання

в системі загальної та професійної освіти приймаються комісією з прийняття та розподілу засуджених.

г) перевірка стану матеріально-побутового забезпечення та медичного обслуговування засуджених до обмеження волі;

робота крамниці (ларька) установи;
робота банно-прального комбінату;
робота харчоблоку, закупівлі продуктів харчування;
робота медичної частини.

поведінкою засуджених, визначені Інструкцією з організації нагляду за засудженими, які

відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах, затвердженою наказом ДДУПВП від 22.10.2004 № 205дск.

Основне – патрулювання.

Усі заходи режимного характеру у виправних центрах здійснюються на підставі плану нагляду, що оформлюється окремою справою та підлягає щорічному оновленню. Цей документ має містити: загальну характеристику установи, її схему, службові обов’язки працівників, розпорядок дня установи, строки та порядок здійснення обшукових заходів, плани та схеми руху груп патрулювання, засоби зв’язку з черговою частиною та ін.

про надання дозволу на виїзд, адміністрацією установи складається висновок із

зазначенням анкетних даних і характеристики засудженого, що затверджується начальником установи. Цей документ зберігається в особовій справі засудженого. Лише на підставі висновку видається наказ по установі про надання дозволу на виїзд засудженого за межі виправного центру. Тривалість виїзду встановлюється начальником установи з урахуванням особи засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки та його поведінки під час відбування покарання;

необхідно дослідити питання взаємодії служб ВЦ та своєчасності обміну інформацією щодо кількості засуджених, яким надані дозволи на виїзд та своєчасності їх повернення. А саме:
чи забезпечено чергову частину інформацією стосовно осіб, які знаходяться за межами установи,
як фіксується день і час повернення засуджених до установи.

відбування покарання даного виду.

Слід звернути увагу на:

кількість випадків відмови

засуджених працювати на роботах, визначених адміністрацією установи та заходах, вжитих керівництвом установи;
умови оплати праці, її перехування та відрахування;
наявність служби охорони праці, дотримання режиму на контрагентських підприємствах
організацію первинної професійної підготовки;
залучення до праці з урахуванням спеціальності особи, здобутої до засудження;
створення необхідних побутових умов.