Що ви знаєте про видатних вчених Леонардо да Вінчи, Блеза
Паскаля, Готфріда Лейбніца? Актуалізація опорних даних
Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Основні етапи становлення і розвитку обчислювальної техніки. Покоління ЕОМ
Содержание
- 1. Основні етапи становлення і розвитку обчислювальної техніки. Покоління ЕОМ
- 2. Які ви знаєте засоби обчислення, що використовувались
- 3. Перші інструменти для лічби
- 4. 1673 рік1642 рікhttp://schools.keldysh.ru/sch444/museum/PICTURE/Wilhelm_Schickard.jpg1623 рікрік(1452-1519)
- 5. Аналітична машина Беббіджа
- 6. В материалах Бэббиджа и комментариях Лавлейс намечены
- 7. Табулятор Германа ХоллерітаПерепис населення – 1896 – 1924 - IBM Corporation
- 8. Комп’ютери Цузе 12 мая 1941
- 9. Джон Атанасов (1938) АВС (Atanasoff Berry Computer)
- 10. Сolossus-1 – розшифровка фашистських радіограм – Алан Тьюрінг
- 11. Енніак (Джон Моучлі і Проспер Еккерт, 1943-1946)18000 електронних ламп, 30 тонн, 5000 операцій в секунду.
- 12. Принципи фон НейманаПринцип двійкового кодування – всі
- 13. Покоління ЕОМІ покоління ЕОМ (20000о/с, 50Кбайт, машинні
- 14. Значення основних властивостей персональних комп’ютерів
- 15. Історія ОТ в Україні
- 16. Скачать презентанцию
Які ви знаєте засоби обчислення, що використовувались у попередні віки? Що ви знаєте про видатних вчених Леонардо да Вінчи, Блеза Паскаля, Готфріда Лейбніца? Актуалізація опорних даних
Слайды и текст этой презентации
Слайд 2
Які ви знаєте засоби обчислення, що використовувались у попередні віки?
Паскаля, Готфріда Лейбніца?
Слайд 41673 рік
1642 рік
http://schools.keldysh.ru/sch444/museum/PICTURE/Wilhelm_Schickard.jpg
1623 рік
рік
(1452-1519)
Слайд 6В материалах Бэббиджа и комментариях Лавлейс намечены такие понятия, как подпрограмма и библиотека
подпрограмм, модификация команд и индексный регистр, которые стали употребляться только в 50-х
годах XX века. Сам термин «библиотека» был введён Бэббиджем, а термины «рабочая ячейка» и «цикл» предложила Ада Лавлейс. Её работы в этой области были опубликованы в 1843 году. Однако в то время считалось неприличным для женщины издавать свои сочинения под полным именем и, Лавлейс поставила на титуле только свои инициалы. Поэтому её математические труды, как и работы многих других женщин-учёных, долго пребывали в забвении.
Слайд 8
Комп’ютери Цузе
12 мая 1941 года в Берлине Цузе представил собравшимся
ученым знаменитый компьютер Z3. Успех демонстрации был огромен. Не случайно именно
Z3 считается первым работоспособным, свободно программируемым компьютером в мире (его "конкуренты", Mark I и ENIAC появились после 1943 года). Правда, в памяти Z3 программы не хранил, для этого память из 64 слов была мала, да Цузе и не стремился к этому. Имелся недостаток — отсутствие реализации условного перехода.
Слайд 11Енніак (Джон Моучлі і Проспер Еккерт, 1943-1946)
18000 електронних ламп, 30
тонн, 5000 операцій в секунду.
Слайд 12Принципи фон Неймана
Принцип двійкового кодування – всі дані подаються у
вигляді двійкових кодів.
Принцип програмного керування – всі операції з опрацювання
даних здійснюються відповідно до програм, і ці програми розміщуються в пам’яті комп’ютера. Принцип адресності – це така організація пам’яті комп’ютера, за якої процесор може безпосередньо звернутися до даних, розміщених у будь-якій частині пам’яті. Мінімальна частина пам’яті комп’ютера (комірка пам’яті) має унікальне ім’я – адресу.
Принцип однорідності пам’яті – всі дані, в тому числі і програми, зберігаються в одному і тому самому запам’ятовуючому пристрої.
Магістрально-модульний принцип:
дані між окремими пристроями комп’ютера передаються по єдиній магістралі – системній шині, в якій виділяють три окремі шини: шину даних, шину команд і шину адрес;
комп’ютер складається з окремих блоків – модулів, кожен з яких виконує певні функції.
Слайд 13Покоління ЕОМ
І покоління ЕОМ (20000о/с, 50Кбайт, машинні коди, електронні лампи)
1948
- 1958 рр.
Друге покоління ЕОМ(100000о/с, 300Кбайт, ассемблери, транзистори)
1959 - 1967
рр.Третє покоління ЕОМ (10000000о/с, 10 Мбайт, Мови програмування високого рівня, ІС)
1968 -1973 рр.
Четверте покоління ЕОМ
(10000000о/с, сотні Мбайт, елементи розпізнавання, ВІС, НВІС)
1974 - 1982 рр.
