Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє

навколишнє середовище радіоактивних матеріалів

джерела іонізуючого випромінювання, або такі утворюються в процесі їхнього функціонування.

Нині майже в 30 країнах світу експлуатуються близько 450 атом­них енергоблоків, з них 46 — у країнах СНД. Їх загальна потужність становить понад 30 ГВт. Кількість електроенергії, що виробляється атомними електростанціями світу, — майже 20 %, у Європі її частка становить приблизно 35 %. За всю історію атомної енергетики в світі було зареєстровано понад 300 аварійних ситуацій (за винятком СРСР). У СРСР, крім катастрофи на ЧАЕС, інші аварії були не оприлюднені

різних джерел радіоактивного зараження. Вони безпосередньо зв'язані з видобутком урану,

його збагаченням, переробкою, транспортуванням, збереженням і похованням відходів. Небезпечними є чисельні галузі науки і промисловості, що використовують радіоізотопи та інші джерела іонізуючих випромінювань. Це – ізотопна діагностика, рентгенівське обстеження хворих, рентгенівська оцінка якості технічних виробів та інші. Радіоактивними іноді можуть бути деякі будівельні матеріали.

аварія, радіаційні наслідки якої обмежуються однією будівлею;
місцеві — радіоактивні речовини

не поширюються за межі території АЕС;
загальні — аварії, радіаційні наслідки яких поширюються за територію АЕС.

повітря, що утворюється в перший період аварії та поширюється вітром;
радіоактивно

заражена місцевість;
радіоізотопи, що потрапили в організм людини з водою та їжею;
комбінований вплив як радіоактивних, так і нерадіоактивних факторів: механічна дія уламків інженерних конструкцій, тер­мічні травми, хімічний опік, інтоксикація, опромінення організму уражаючими дозами, психотравматичний ефект та ін.

атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення

місцевості на величезних площах.
На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:
• 1957рік — аварія в Уїндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробництву плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500 кв.км);
• 1957 рік — вибух сховища радіоактивних відходів біля м. Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн. осіб);
• 1961 рік — аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух);
• 1979рік — аварія на АЕС«Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США. Сталося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони.
• 2011 рік – аварія на АЕС в м. Фукусіма, Японія. Аварія сталася в результаті потужного землетрусу і цунамі. Сталося забруднення радіонуклідами вод світового океану.

сталася 1986 р. на Чорнобильській АЕС. Внаслідок грубих порушень правил

експлуатації та помилкових дій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди. Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б настільки згубною за своїми наслідками для довкілля, здоров'я та життя людей. Радіаційне забруднення величезних територій та водоймищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які довгий час проживають на забруднених територіях, дозволяє назвати масштаби Чорнобильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною.

десятків таких атомних бомб, які були скинуті над Хіросімою. Внаслідок

цього викиду були забруднені води, ґрунти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України, Білорусі, Росії, де зараз проживає 5 млн. осіб.
Першими наслідками цієї аварії стало опромінення осіб, які брали участь у гасінні пожежі та аварійних роботах на атомній електростанції. Гострою променевою хворобою захворіло 238 осіб, 29 з них померло в перші місяці після аварії, ще 15 — згодом. Пізніше діагноз «гостра променева хвороба» був підтверджений у 134 хворих, з них важкого та дуже важкого ступеня — у 43.
Близько 2 тисяч осіб з 800 тисяч, що брали участь у роботах з ліквідації аварії, отримали місцеві променеві ураження. Це пожежники, військові, працівники атомної енергетики, наукові співробітники, будівельники, медичні працівники та багато інших.
Найбільші дози опромінення зареєстровані серед пожежників та персоналу АЕС, які працювали під час аварії в першу добу.

майже 3,23 млн. осіб, з них 2,35 млн. мешкають протягом

12 років на забрудненій території, більше 358 тисяч брали участь у ліквідації наслідків аварії, 130 тисяч були евакуйовані 1986 р. або були відселені пізніше.