Особливості північноєвропейського Відродження: Німеччина та Нідерланди

Відродження та історичні передумови її формування
Бюргерська література: “Корабель дурнів” С.Бранта;

“народні книжки”; майстерзингерська поезія Г.Сакса
Діяльність німецьких гуманістів: “Листи темних людей”; творчість Ульріха фон Гуттена
Літературна палітра Реформації. Роль М.Лютера в німецькому Відродженні.
Еразм Роттердамський – володар думок освіченої Європи початку ХVІ ст. “Похвала глупоті”.

– низовий, грубуватий (синтез не відбувся);
Зв'язок з рухом Реформації; вплив

селянської війни 1525 року;
Наслідки винаходу книгодруку (Гутенберг, 1454);
Сильний богословський аспект;
Основна мова – латина;
Головні жанри літератури наприкінці ХV – І-й пол. ХVІ ст. – сатирико-дидактичні
(античні сатиричні діалоги + народна сміхова традиція)
Чому?
Наднаціональний характер імперії; децентралізованість; сепаратизм князів; вплив католицької церкви

суспільних недоліків
Себастьян Брант (Sebastian Brant)
1457 (8?) – 1511 –

Базель
“Корабель дурнів” (Das Narrenschiff, 1494)
(укр. переклад Ф. Скляра, 1980) – німецька мова;
26 перевидань у ХVІ ст., перекл. латиною
Відміна від с/в творів – тепер не диявол псує світ, а дурість, недоумкуватість
“І я надумав: з дурнів битих
Гучний блазенський флот створити...”

Мета – “задля користі і доброго повчання; задля заохочення мудрості й ... Викорінення дурості та в ім'я виправлення роду людського”

Об'єкти глузу:
Лжевчені
Забобонні, ворожбити
Погані батьки
Розпусники, пияки, картярі, нероби
Донощики, підлизи тощо

+ гравюри)
Оригінальні сюжети: “Тиль Ейленшпігель” (див. Шарль де Костер -

1867);
“Доктор Фауст” (див. К. Марло, Й.В. Гете);
“Шільдбюргери” (комічна)

– Hans Sachs Schumacher), славетний член Нюрнберзької школи майстерзингерів
Майстерзанг –

цехова поезія, ускладнені форми
Мелодія + метрика = тон (золотий, срібний, орлиний, громовий, жаб'яче-білий тощо).
Сакс – автор 13 тонів.
34 томи творів – 16 томів м/з пісень, шпрухи, шванки, фастнахтшпілі (масляничні фарси)

[Р. Вагнер, опера “Нюрнберзькі майстерзингери”
прем'єра - 21 червня 1868 р. у Мюнхені]

пер. Й. Кобів, Ю. Цимбалюк)
І том – 1515, ІІ том

- 1517
Передісторія:
1507 – Йоган Пфефферкорн за спалення єврейських релігійних книжок
1509 – на розгляд університетів
1511 – пасквіль Пфефферкорна “Ручне дзеркало” – відповідь Рейхліна “Очне дзеркало”
1514 – Рейхлін видає “Листи славетних людей”

Обскуранти

Крот Рубеан, Герман Буш, Ульріх фон Гуттен).
Мова – “кухонна

латина”
Об'єкти сатири:
Релігійний фанатизм, мракобісся;
Інтелектуальна обмеженість; } католицький
моральна ницість; } клір
Святенництво, ненажерливість.
Прийоми сатири:
Гротеск, гіперболізація;
Гра слів, каламбури, жарти (часто грубі);
Пародія;
Сцени карнавального походження

– доктор богослов'я, Вітенберг.
1517 – 95 тез проти зловживань католицької

церкви
Реформація – наголос на індивідуальному релігійному почутті на противагу формальним обрядам; концепція передвизначення.
Роль у розвитку мови – німецький переклад Біблії (1522-34) – основа літературної мови.
Лютер ... “очистив авгієві стайні не лише церкви, а й німецької мови” (Ф. Енгельс)

1536)
Нідерландський письменник, філолог, філософ, богослов, перекладач.
Писав майже виключно досконалою

латиною; величезна ерудиція; авторитет4 різноманітна проблематика творів
Монастир Стейн – Париж – Англія – Італія – Австрія – Швейцарія
Морально-філософські ідеї – раціоналістична систематизація віровчення; вивільнення первісного вчення Христа від схоластичних нашарувань; завдання самопізнання та самовдосконалення людини; свобода волі

Литвинов, 1993) – за тиждень в домі Т. Мора.
Автопанегірик Глупоти,

згідно з канонами риторики: вступ, виклад, аргументи, висновок. Традиції античної пародійної риторики + традиції с/в пародійного диспуту + фольклорна “література про дурнів”.
Домінанта стилю – іронія: розпливчастість понять про розум та глупоту, добро і зло, високе та нице.
Глупота – дотепний та спостережливий блазень.
Про актуальні проблеми часу: війна і мир, керування державою, стан церкви, освіта. Невідповідність зовнішнього та внутрішнього.
1514 – новий латинський переклад Нового Заповіту
1519 – “Бесіди просто так” (“Домашні бесіди”) – посібник з латини для молоді, педагогічні цілі.

Мадрид