Слайд 1ПРАВОВІ ОСНОВИ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ
Лекція 2
Слайд 2ПЛАН ЛЕКЦІЇ
1.Система законодавства України.
2. Конституція і Земельний кодекс України.
3.
Законодавство про грошову оцінку земель.
4. Нормативно-правові акти органів місцевого
самоврядування щодо планування і забудови територій
5. Право на землю. Обмеження, встановлені законами.
6. Похідні обмеження і сервітути.
Слайд 31.Система законодавства України
Принципи побудови системи законодавства України:
Законодавча база (основа) є
сукупністю чинних нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини на території
держави, окремих її частин або галузей господарства.
Закон - це нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм).
Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку
Слайд 4ТЕРМІНИ “ЗАКОН” І “ЗАКОНОДАВСТВО”
У термін "закони" включають: Конституцію України (Основний
Закон), кодекси і власне закони.
До терміна "законодавство" входять: Конституція України
(Основний Закон), кодекси, закони, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, ухвали та постанови Верховного Суду України. До законодавства входять також усі нормативно-правові акти органів виконавчої влади (обласних, районних і міських адміністрацій), міністерств, державних комітетів та інших відомств.
Слайд 5Законодавча база в Україні дає змогу:
здійснювати всі види грошової оцінки
земель;
створює необхідні можливості для формування ринку земель;
забезпечує виконання державних цілей
щодо розвитку інфраструктури земель.
Слайд 6ГРУПИ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ
За переважним функціональним використанням , з урахуванням
місцеположення й адміністративного статусу, методологією роботи категорії земель об'єднують у
три групи:
оцінку земель населених пунктів;
оцінку земель сільськогосподарського призначення;
оцінку земель несільськогосподарського призначення, крім земель населених пунктів.
Слайд 7Що таке інституційна база?
Інститут - сукупність норм права в
певній галузі суспільних відносин, та чи інша форма суспільного устрою.
(С.И. Ожегов. Словарь русского языка).
“Інституційна база" тотожна поняттю "законодавча база" .
“Законодавча база” - сукупність несуперечливих нормативно-правових актів різного рівня у всіх (чи окремих) галузях суспільних відносин.
Слайд 8Інституційна база
грошової оцінки земель - це сукупність нормативно-правових актів, органів
управління всіх рівнів, системи підготовки кадрів та існуючої практики, яка
регулює правовідносини всіх суб'єктів у сфері землеволодіння і землекористування при здійсненні грошової оцінки земель в Україні.
Слайд 92. Конституція і Земельний кодекс України
1. Конституція України - Основний
Закон, яким визначаються головні права, свободи й обов'язки громадян України.
У статтях 13, 14, 41 та інших наведено основні принципи, на яких будуються правовідносини щодо землі.
Право власності на землю гарантується Конституцією України.
Слайд 10Земельний кодекс України
2. Земельний кодекс України - основний нормативний акт,
який регулює земельні відносини в Україні. Чинний Земельний кодекс затверджений
Верховною Радою України в 2001 році.
Він складається з десяти розділів, включаючи Прикінцеві та Перехідні положення. В основних восьми розділах 212 статей.
Слайд 11ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС МІСТИТЬ:
Розділ І. Загальна частина. Містить основні терміни і
визначає повноваження органів державної влади в галузі земельних відносин.
Розділ II.
Землі України. Дає визначення земель України (встановлено порядок зміни цільового призначення земельних ділянок).
Розділ III. Права на землю. Дає роз'яснення змісту права власності на землю, об'єкта та суб'єктів права власності на земельну ділянку.
Слайд 12Власники земельних ділянок мають право:
а) продавати або іншим шляхом відчужувати
земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
б) самостійно господарювати
на землі;
в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;
г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Власники земельних ділянок зобов'язані:
а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;
Слайд 13Власники земельних ділянок мають право:
б) додержуватися вимог законодавства про охорону
довкілля;
в) своєчасно сплачувати земельний податок;
г) не порушувати прав власників суміжних
земельних ділянок та землекористувачів;
ґ) підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
є) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Слайд 14ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС МІСТИТЬ:
Розділ IV Набуття і реалізація права на землю.
Розділ V Гарантії прав на землю. Присвячений забезпеченню захисту прав
на земельні ділянки.
Розділ VI Охорона земель. Містить визначення терміна "охорона земель", її зміст і методи здійснення, а також порядок консервації земель.
Слайд 15Охорона земель
— це система правових, організаційних, економічних та інших
заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню земель
сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості грунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення.
Слайд 16Стаття 201 Земельного кодексу
Грошова оцінка земельних ділянок.
1. Грошова оцінка земельних
ділянок визначається на рентній основі.
2. Залежно від призначення та порядку
проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.
3. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
4. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.
5. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України
Слайд 17ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС МІСТИТЬ:
Розділ VIII Відповідальність за порушення земельного законодавства. Визначає
види відповідальності й правопорушення, за які фізичні та юридичні особи
можуть понести відповідальність у сфері земельного законодавства.
Розділ IX Прикінцеві положення. Встановлює порядок введення в дію Земельного кодексу і містить перелік необхідних заходів для забезпечення реалізації його положень.
Розділ X Перехідні положення. Визначає умови введення у дію окремих положень та етапи реалізації Земельного кодексу України.
Слайд 183. Законодавство про грошову оцінку земель
Закон України "Про оцінку земель".
Прийнятий 11 грудня 2003 року
і визначає правові засади проведення
оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні.
Спрямований на регулювання відносин, пов'язаних із процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель із метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель,
інформаційного забезпечення оподаткування й ринку земель.
Слайд 19Закон України "Про оцінку земель"
У Законі наведено основні терміни, перелік
об'єктів і суб'єктів, основні принципи оцінки, види оцінки земель.
У
третьому розділі Закону наведено перелік документації з оцінки земель та порядок її затвердження, експертизи і рецензування.
Четвертий розділ присвячений розмежуванню повноважень державних органів та саморегулівних організацій у грошовій оцінці земель.
Слайд 20Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність в Україні".
Прийнятий 12 липня 2001 року.
Законом встановлюються
процедури оцінки майна, визначаються об'єкти та суб'єкти оцінки, встановлюється порядок ліцензування і сертифікації оцінювачів.
Визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні.
Слайд 21Закон України "Про оцінку земель"
У розділі 1 Закону визначено окремі
терміни:
грошова оцінка - капіталізований рентний доход із земельної ділянки;
податок -
обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.
Статтею 2 охарактеризовано використання земель. "Використання земель в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається від грошової оцінки земель".
Слайд 22Закон України "Про оцінку земель"
У статті 3 визначено
мету запровадження
плати за землю
(вона справляється "з метою формування джерела коштів
для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель,
підвищення родючості грунтів,
відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості,
ведення земельного кадастру,
здійснення землеустрою та моніторингу земель,
проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів").
Слайд 23Закон України "Про оцінку земель"
Розділ 2 присвячений платі за землі
сільськогосподарського призначення.
Ставка земельного податку з 1га сільськогосподарських угідь встановлена
на рівні 0,03 відсотка (багаторічні насадження)
і 0,1 відсоток (рілля, сіножаті та пасовища) їхньої грошової оцінки.
Слайд 24Закон України "Про оцінку земель"
У розділі 3 (ст.7) розглянуто питання
плати за землі населених пунктів.
У випадках, коли в населеному
пункті виконана грошова оцінка, на основі якої визначена оцінка земельної ділянки, ставки земельного податку встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки,
за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5-10 цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Індексація грошової оцінки здійснюється щорічно у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів "Про проведення індексації грошової оцінки земель"
Слайд 25Закон України "Про оцінку земель"
Розділ 4 присвячений платі за землі
несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
Для більшості з них
(за винятком земель лісового фонду) ставки податку розраховуються як відсоток грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
У розділах 5-6 Закону наведено пільги щодо плати за землю, обчислення і строки сплати земельного податку, використання коштів від плати за землю.
Слайд 26Закон України "Про оцінку земель"
Розділ 7 присвячений грошовій оцінці земель.
У статті 23 йдеться про те, що "Грошова оцінка земельної
ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України".
Сферу застосування грошової оцінки земель визначає стаття 24.
Розділи 8-10 Закону встановлюють відповідальність платників і контроль за дотриманням Закону України "Про плату за землю", порядок вирішення спорів, містять міжнародні договори.
Слайд 27Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів
Затверджена
постановою Кабінету Міністрів від 23.03.1995 року № 213 з урахуванням
змін і доповнень, внесених згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 року № 864 та від 30.05.1997 року № 525 зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5.07.2004 року №843.
Методика визначає мету і функції грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, інформаційну базу для грошової оцінки земель, порядок її здійснення.
Слайд 28МЕТОДИКА
Методика складається із трьох розділів: Загальних положень; Грошової оцінки земель
сільськогосподарського призначення і Грошової оцінки земель населених пунктів. Правові основи
грошової оцінки земель в Україні
З метою розвитку Методики був прийнятий Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений Спільним наказом Держкомзему, Мінбудархітектури, Мінагрополітики України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року №18/15/21/11.
Слайд 29МЕТОДИКА
У загальних положеннях поряд із переліком цілей, завдань і функцій
грошової оцінки, визначено процедуру її проведення та затвердження, роль відповідних
державних адміністрацій і виконкомів міських рад
У розділі 2 дано визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення окремо по Україні, Автономній Республіці Крим, областях та адміністративних районах, сільськогосподарських підприємствах, окремих земельних ділянках.
Розділ 3 присвячений грошовій оцінці земель населених пунктів.
Слайд 30Методика експертної грошової оцінки
Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок,
затверджена постановою Кабінету Міністрів від 11 жовтня 2002 року №
1531, та Порядок проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затверджений наказом Держкомзему від 9 січня 2003 року № 2.
Перший розділ містить основні поняття та визначення.
Другий описує методичні підходи, які використовуються при здійсненні експертної грошової оцінки (капіталізації чистого доходу від використання земельної ділянки, зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок, урахування витрат на спорудження об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці).
Слайд 31Методика експертної грошової оцінки
У третьому розділі наведено методику оцінки земельних
ділянок, які використовуються як сільськогосподарські угіддя.
Четвертий розділ присвячено оцінці земельних
ділянок, вкритих лісовою рослинністю і призначених для вирощування лісу.
П'ятий визначає методику проведення оцінки земельних ділянок водних об'єктів.
Шостий розділ містить вимоги до оцінки забудованих земельних ділянок.
Особливості оцінки земельних ділянок спеціалізованих об'єктів та об'єктів з обмеженим ринком викладені у сьомому розділі.
Заключний, восьмий, розділ описує права оренди земельної ділянки та права обмеженого користування чужою земельною ділянкою.
Слайд 32Методика експертної грошової оцінки
Вартість проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок
несільськогосподарського призначення встановлюється за договірними розцінками з урахуванням затрат праці
на збирання вихідних даних, виконання робіт, оформлення і тиражування звіту (розіл 4.4. Розміри оплати).
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт. Затверджені Спільним наказом Держпідприємництва та Держкомзему України від 13.02.01р. №28/18).
Слайд 334. Нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування щодо планування і забудови
територій
Закон України "Про планування і забудову територій"
Документ встановлює
процедури для здійснення планування та забудови земельних ділянок на території АР Крим і областей.
Регіональні правила забудови - нормативно-правовий акт, яким встановлюється загальний для територій і населених пунктів області порядок планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок.
Слайд 34Місцеві правила забудови
- нормативно-правовий акт, яким встановлюються порядок планування і
забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також
перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.
Місцеві правила забудови повинні узгоджуватися з регіональними. Фактично, що стосується процедурної частини, місцеві правила забудови є уточненням регіональних з урахуванням особливостей того чи іншого населеного пункту.
Слайд 35Закону України "Про планування і забудову територій".
Зміст та особливості місцевих
правил забудови визначено статтею 22 Закону України "Про планування і
забудову територій".
Місцеві правила забудови затверджуються відповідними радами.
У текстовій частині місцевих правил забудови визначається перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон
Слайд 36
5. Право на землю. Обмеження, встановлені законами
Право власності на землю
- це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (Земельний
кодекс України, ст.78).
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Слайд 37ЗЕМЛІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам
сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають
усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їхніми межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю.
Слайд 38ПРАВО КОРИСТУВАННЯ
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння
і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній
власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Слайд 39ОРЕНДА
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам
України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам,
міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Земельні ділянки можуть надаватися також в оренду для здійснення концесійної діяльності.
Слайд 40Обмеження, встановлені законами
Обмеження прав власника (користувача) земельної ділянки щодо її
використання та забудови - встановлення відповідно до законодавства
Права на
земельну ділянку можуть бути обмежені законом або договором:
Визначення меж обмежень земельних ділянок здійснюється проектами землеустрою.
Слайд 41Обмеження прав власника земельної ділянки
зон з особливим режимом використання
земель:
санітарно-захисні зони шкідливих і небезпечних підприємств;
зони й округи санітарної охорони
курортів;
зони санітарної охорони джерел водопостачання, водоочисних споруд;
водоохоронні зони і прибережні захисні смуги річок, озер та інших водоймищ;
зони охорони ландшафтів, пам'яток історії та культури, зони регулювання забудови;
Слайд 42Обмеження прав власника земельної ділянки
охоронні зони заповідників, заказників, природних національних
парків, ботанічних садів;
зони залягання корисних копалин (крім загальнопоширених);
сейсмічні зони та
зони руйнування земної поверхні, зсувів, затоплення і підтоплення, тектонічних розломів та інших небезпечних природних і антропогенних процесів;
захисні зони трубопроводів, баз і складів нафтопродуктів, вибухових речовин, кар'єрів, де провадяться вибухові роботи, та інших небезпечних об'єктів;
технічні зони метрополітену та інших підземних споруд.
Слайд 43Охорона водних об'єктів
Статті 60 - 64 Земельного кодексу та
ряд статей Водного кодексу України визначають розмір прибережних смуг, обмеження
щодо їх використання.
Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період)завширшки:
а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як З гектари - 25 метрів;
б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Слайд 44Охорона водних об'єктів
При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина
прибережної захисної смуги подвоюється.
Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж
морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів.- з урахуванням містобудівної документації.
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
Слайд 45У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на
островах забороняється:
а) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і
залісення), а також садівництво та городництво;
б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
в) влаштування літніх таборів для худоби;
г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.
Слайд 46Законом України "Про природно-заповідний фонд України" (ст. 16)
встановлено обмеження
з метою охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників.
На
території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти.
Слайд 47Закон України "Про охорону культурної спадщини".
Усі власники пам'яток чи
їхніх частин або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності
на ці пам'ятки, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини і без погодження з Інститутом археології Національної академії наук України.
Слайд 48Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" (ст.36).
У
межах зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого
питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується.
Забороняється розміщення, будівництво, введення в дію, експлуатація та реконструкція підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх вимог і виконання заходів, передбачених у проектах зон санітарної охорони, проектах на будівництво та реконструкцію, інших проектах.
У межах першого поясу зони санітарної охорони забороняється:
скидання будь-яких стічних вод, а також купання, прання білизни, вилов риби, випасання, водопій худоби та інші види водокористування, що впливають на якість води;
Слайд 49У межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється:
розміщення складів пально-мастильних
матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів
та продуктопроводів, шламосховищ та інших об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод;
використання хімічних речовин без дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби;
розміщення кладовищ, скотомогильників, полів асенізації та фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації, гноєсховищ, силосних
траншей, тваринницьких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють загрозу мікробного забруднення води, а також розміщення полігонів твердих відходів, біологічних та мулових ставків;
Слайд 50У межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється:
зберігання і застосування
пестицидів та мінеральних добрив;
розорювання земель (крім ділянок для залуження і
залісення), а також заняття садівництвом та городництвом;
осушення та використання перезволожених і заболочених земель у заплавах річок;
заготівля деревини в порядку рубок лісу головного користування;
видобування з водного об'єкта піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов'язаних з будівництвом та експлуатацією водопровідних споруд;
влаштування літніх таборів для худоби та випасання її ближче ніж за 300 метрів від берега водного об'єкта;
закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти, підземне складування твердих відходів та розробка надр землі;
забруднення територій сміттям, гноєм, відходами промислового виробництва та іншими відходами.
Слайд 51Закон України "Про курорти"
Надання земельних ділянок для створення або
розширення курорту здійснюється у порядку, встановленому Земельним кодексом України,
на
підставі розроблення техніко-економічних обгрунтувань використання землі
та проектів відведення земельних ділянок з урахуванням затверджених округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони, схем медичного зонування.
Слайд 52Округ санітарної охорони
- це територія земної поверхні, зовнішній контур якої
збігається з межею курорту.
В межах цієї території забороняються будь-які
роботи, що призводять до забруднення грунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів.
Слайд 53Зони гірничо-санітарної охорони
Для курортів, які використовують родовища корисних копалин, що
належать до природних лікувальних ресурсів (підземні мінеральні води, лікувальні грязі
тощо), встановлюються три зони гірничо-санітарної охорони.
Слайд 54На території першої зони (зони суворого режиму) забороняється:
користування надрами, не
пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, провадження будь-якої
господарської
діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс;
прокладення кабелів, у тому числі підземних кабелів високої напруги, трубопроводів, інших комунікацій;
спорудження будь-яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту;
Слайд 55На території першої зони (зони суворого режиму) забороняється:
скидання дренажно-скидних та
стічних вод;
влаштування стоянок автомобілів, пунктів їх обслуговування (ремонт, миття тощо);
влаштування
вигребів (накопичувачів) стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, полів фільтрації та інших споруд для приймання та знешкодження стічних вод і рідких відходів, а також кладовищ і скотомогильників;
проїзд автотранспорту, не пов'язаний з обслуговуванням цієї території, використанням родовищ лікувальних ресурсів або природоохоронною діяльністю;
постійне і тимчасове проживання громадян (крім осіб, які безпосередньо забезпечують використання лікувальних факторів).
Слайд 56На території другої зони (зони обмежень) забороняється:
будівництво об'єктів і споруд,
не пов'язаних з безпосереднім задоволенням потреб місцевого населення та громадян,
які прибувають на курорт;
проведення гірничих та інших видів робіт, не пов'язаних з безпосереднім упорядкуванням території;
спорудження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації;
забруднення поверхневих водойм під час здійснення будь-яких видів робіт;
Слайд 57На території другої зони (зони обмежень) забороняється:
влаштування звалищ, гноєсховищ, кладовищ,
скотомогильників, а також накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, інших
відходів, що призводять до забруднення водойм, грунту, ґрунтових вод, повітря;
розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив;
здійснення промислової вирубки зелених насаджень, а також будь-яке інше використання земельних ділянок і водойм, що може призвести до погіршення їхніх природних і лікувальних факторів;
скидання у водні об'єкти сміття, стічних, підсланевих і баластних вод, витікання таких вод та інших речовин з транспортних (плавучих) засобів і трубопроводів.
Слайд 58На території третьої зони (зони спостережень) забороняється:
будівництво підприємств, установ і
організацій, діяльність яких може негативно впливати на ландшафтно-кліматичні умови, стан
повітря, грунту та вод курорту;
спуск на рельєф неочищених промислових та побутових стічних вод, проведення вирубок зелених насаджень (крім санітарних рубок).
Слайд 59Похідні обмеження і сервітути
Обмеження права користування земельною ділянкою може
бути встановлено земельним сервітутом.
Стаття 98 Земельного кодексу України містить наступне
визначення "Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Слайд 60Земельні сервітути
Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими
Встановлення земельного
сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої
встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Слайд 61Земельні сервітути
Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут,
має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний
сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.
Слайд 62Закон України "Про планування і забудову територій":
Прикладом таких обмежень є
визначення червоних ліній у Законі України "Про планування і забудову
територій": "Червоні лінії - визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення".
Тобто всі будівлі й споруди, які виходять за межі червоної лінії, функціонально потрапляють під визначення вулиць, доріг, майданів.
Слайд 63Червоні лінії
Червоні лінії обмежують території будь-якого призначення (житлові квартали і
мікрорайони, промислові та комунальні території, зелені насадження загального користування тощо).
Одна з меж земельної ділянки може збігатися з червоною лінією.
Коли червона лінія проходить через існуючу земельну ділянку або навіть через будівлю У цьому разі червона лінія має розглядатись як обмеження, яке значною мірою знижуватиме ціну нерухомості.
Слайд 64Згідно ДБН 360-92
"Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно
до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній.
Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці".
Лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації
Слайд 65Земельний сервітут
може встановлюватись для однієї особи чи кількох осіб (приватний
земельний сервітут) або для необмеженого кола осіб (публічний земельний сервітут).
Приватний
земельний сервітут встановлюється за домовленістю між особою, що вимагає його встановлення, та власником земельної ділянки. У разі недосягнення такої згоди рішення приймається в судовому порядку за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Публічний земельний сервітут встановлюється шляхом прийняття відповідного закону, іншого нормативно-правового акта України чи за рішенням суду.
Слайд 66Можуть встановлюватися такі земельні сервітути:
проходу - право проходу або
проїзду на велосипеді через чужу земельну ділянку;
проїзду - право проїзду
на транспортному засобі проїзною частиною через чужу земельну ділянку;
інженерної комунікації — право прокладання та експлуатації державних, комунальних і приватних ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій через чужу земельну ділянку;
Слайд 67Можуть встановлюватися такі земельні сервітути:
водопроводу - право проводити на свою
земельну ділянку воду з чужої водойми або через чужу земельну
ділянку:
водостоку - право відведення води зі своєї земельної ділянки на чужу або через чужу земельну ділянку;
водозабору - право забору води для потреб своєї земельної ділянки з чужої водойми та право проходу до водойми;
водопою - право напувати свою худобу із природної водойми та право прогону худоби до природної водойми;
Слайд 68Можуть встановлюватися такі земельні сервітути:
прогону худоби - право прогону худоби
та проходу через чужу земельну ділянку;
пасовища - право сінокосіння та
випасання худоби на чужій земельній ділянці в періоди, що відповідають місцевим умовам і звичаям;
будівництва - право зведення будівель та споруд на власній земельній ділянці з опорою на сусідню земельну ділянку або будівель і споруд, які нависають над сусідньою земельною ділянкою на відповідній висоті, право зведення будівель та споруд на сусідній земельній ділянці;
ремонтно-будівельної смуги - право встановлення будівельних риштувань і складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
Слайд 69Можуть встановлюватися такі земельні сервітути:
охорони довкілля - право здійснювати на
чужій земельній ділянці заходи щодо охорони довкілля;
проведення науково-дослідних робіт -
право тимчасового користування земельною ділянкою для проведення науково-дослідних робіт;
вилову риби з берега водного об'єкта;
інші способи задоволення потреб, які не можуть бути забезпечені без встановлення відповідних земельних сервітутів.
Слайд 70Правовий режим земельних сервітутів:
земельні сервітути, встановлені на земельну ділянку, не
позбавляють власника цієї земельної ділянки прав володіння, користування та розпорядження
нею;
земельні сервітути підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, передбаченому земельним законодавством. Інформація про встановлення земельного сервітуту є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа щодо земельної ділянки, на яку встановлено земельний сервітут;
Слайд 71Правовий режим земельних сервітутів:
дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу
прав на земельну ділянку до іншої особи;
земельний сервітут не може
бути предметом купівлі-продажу, застави і не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам;
власник, а також користувач і орендар земельної ділянки, на яку встановлено земельний сервітут, має право, якщо інше не передбачено законом, вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, відповідної винагороди за його встановлення;
Слайд 72Правовий режим земельних сервітутів:
власникові земельної ділянки, на яку встановлено земельний
сервітут, мають бути відшкодовані збитки, завдані внаслідок користування земельним сервітутом;
земельні
сервітути встановлюються на визначений та невизначений строк.
Слайд 73Зняття земельного сервітуту
Якщо земельна ділянка, на яку встановлено земельний сервітут,
не може бути використана відповідно до її призначення, власник цієї
земельної ділянки має право вимагати зняття земельного сервітуту з цієї земельної ділянки у судовому порядку.
