Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Содержание
- 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
- 2. В Україні діють закони, які визначають права
- 3. Законодавча база охорони праці України налічує ряд
- 4. «Про охорону здоров’я», «Про пожежну безпеку»,«Про забезпечення
- 5. «Про дорожній рух», «Про загальнообов’язкове соціальне страхування
- 6. Їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні
- 7. Закон України “Про охорону праці”, прийнятий
- 8. У статті 3 йдеться про те, що
- 9. Основними принципами державної політики в галузі охорони
- 10. У розділі II «Гарантії прав громадян на
- 11. відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові на виробництві; письмово,
- 12. зафіксовано право працівника відмовитись від виконання робіт,
- 13. У розділі III «Організація охорони праці» йдеться
- 14. В ІІІ розділі наведені обов’язки працівників: дбати
- 15. У статті 15 йдеться про створення на
- 16. Служба охорони праці підпорядковується роботодавцю, а її
- 17. Працівники служби мають право видавати керівникам структурних
- 18. Ліквідація служби охорони праці можлива тільки у
- 19. Усі працівники під час прийняття на роботу
- 20. Навчання та перевірка знань повинна здійснюватись один
- 21. У статті 19 говориться, що фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.
- 22. Для підприємств, незалежно від форми власності, або
- 23. Фінансування загальнодержавних, галузевих, регіональних програм та профілактичних
- 24. Законом передбачено вносити в колективний договір, угоду
- 25. Будівлі, споруди, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби
- 26. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань
- 27. У статті 23 передбачається надання інформації роботодавцем
- 28. Відповідно до Закону (стаття 24), можуть створюватися
- 29. У розділі IV – «Стимулювання охорони праці»
- 30. Відшкодування збитків (стаття 26) за порушення правил
- 31. Розділ V – «Нормативно-правові акти з охорони
- 32. Стандарти, технічні умови та інші документи на
- 33. Розділ VI – «Державне управління охороною праці»
- 34. З метою координації діяльності органів державного управління
- 35. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- 36. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з
- 37. Рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої
- 38. Статті 34, 35, 36 містять положення про
- 39. Наукові дослідження з проблем охорони праці (стаття
- 40. Розділ VII – «Державний нагляд і громадський
- 41. В статтях 39 і 40 визначаються
- 42. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону
- 43. У разі відсутності профспілки громадський контроль здійснює
- 44. Розділ VIII – «Відповідальність за порушення законодавства
- 45. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці (стаття 44) передбачається дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна.
- 46. Розділ IX. «Прикінцеві положення». Закон набирає чинності
- 47. Для практичної реалізації Закону «Про охорону праці»
- 48. а також Закон України «Про внесення змін
- 49. Положення про створення Національної Ради з питань
- 50. Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або
- 51. Законодавство про працюОдним із головних документів, який
- 52. Кодекс законів про працю України трактує вимоги
- 53. У главі І «Загальні положення» викладені основні
- 54. Колективний договір, угода укладається профспілковим комітетом підприємства
- 55. Колективний договір повинен містити основні положення з
- 56. Договір укладається в письмовій формі терміном на
- 57. Колективний договір (угода) є найважливішим документом у
- 58. Законами України «Про охорону праці» та «Про
- 59. Колективний договір повинен обов’язково містити зобов’язання сторін
- 60. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про
- 61. Згідно з Законом України «Про внесення змін
- 62. порушення строків переговорів або ухилення від переговорів
- 63. Порушення чи невиконання колективного договору особами роботодавців,
- 64. Ненадання особами, які представляють роботодавців або інші
- 65. У Кодексі законів про працю України є
- 66. Особливою формою трудового договору є контракт. Трудовий
- 67. Важливим розділом Кодексу законів про працю є
- 68. Всі будівлі і обладнання не повинні створювати
- 69. Роботодавець або уповноважені ним органи повинні: дбати
- 70. забезпечувати контроль здоров’я для працівників із шкідливими
- 71. слідкувати за дотриманням трудового законодавства на підлеглому
- 72. Праця жінок та молодіКодексом законів про працю
- 73. Піднімання та пересування вантажів допускається тільки в
- 74. Вагітні жінки і ті, що мають дітей
- 75. Жінки, що мають дітей 3-14 років або
- 76. Пільги вагітним жінкам і при пологах: надається
- 77. Відпустка по вагітності, догляду за дитиною зараховується в загальний стаж роботи і професійний стаж.
- 78. Вагітність жінки та її діти (незалежно від
- 79. Працівники віком до 18 років користуються такими
- 80. Дозволяється приймати на роботу молодь віком від
- 81. Для практичної підготовки молоді, що навчається, допускається
- 82. Особи до 18 років приймаються на роботу
- 83. Усі працівники до 18 років не можуть
- 84. Для працівників віком від 16 до 18
- 85. Навчання (професійну підготовку) і підвищення кваліфікації молоді
- 86. Виробниче навчання та підвищення кваліфікації робітників може
- 87. Для здачі вступних іспитів до вищих і
- 88. Молодь, що навчається, може отримати 1 вільний
- 89. Скачать презентанцию
В Україні діють закони, які визначають права і обов’язки її мешканців, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція - основний закон держави - була прийнята Верховною Радою України 28
Слайды и текст этой презентации
Слайд 1ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНА БАЗА УКРАЇНИ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Слайд 2В Україні діють закони, які визначають права і обов’язки її
мешканців, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція
- основний закон держави - була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року
Слайд 3Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з
яких є Закон України «Про охорону праці» та Кодекс законів
про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать Закони України: «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»,
Слайд 4«Про охорону здоров’я», «Про пожежну безпеку»,«Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку»,
Слайд 5«Про дорожній рух», «Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Слайд 6Їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це
стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким
надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання усіма установами і працівниками України.
Слайд 7 Закон України “Про охорону праці”, прийнятий Верховною Радою України
14.10. 1992 р., був переглянутий і затверджений Президентом України в
новій редакції 21.11.02 р. Він складається з преамбули та 9 розділів. Так, у розділі І “Загальні положення” (стаття 1) наводяться визначення понять та окреслюється дія цього Закону (стаття 2), який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб.
Слайд 8У статті 3 йдеться про те, що при укладанні міжнародних
договорів, на обов’язковість яких надала згоду Верховна Рада України, в
яких встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.
Слайд 9Основними принципами державної політики в галузі охорони праці (стаття 4)
є пріоритет життя та здоров’я людини перед будь-якими результатами виробничої
діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю, навчання з питань охорони праці, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю та ін.
Слайд 10У розділі II «Гарантії прав громадян на охорону праці» передбачено,
що роботодавець зобов’язаний інформувати працівника про умови праці; виплачувати компенсацію
за шкідливі умови праці або в разі смерті; забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань (оплата з Фонду соціального страхування від нещасних випадків);
Слайд 11відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові на виробництві; письмово, не пізніше як
за 2 місяці, інформувати працівника про зміни виробничих умов або
пільг; забезпечувати спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно з чинними нормативами та умовами колективного договору;
Слайд 12зафіксовано право працівника відмовитись від виконання робіт, якщо це загрожує
його здоров’ю та життю, та ін.
У Законі є статті про
охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
Слайд 13У розділі III «Організація охорони праці» йдеться про те, що
роботодавець обов’язково створює систему управління охороною праці на підприємстві і
забезпечує її функціонування для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці.
Слайд 14В ІІІ розділі наведені обов’язки працівників: дбати про здоров’я і
безпеку як особисту, так і оточуючих; знати і виконувати вимоги
нормативно-правових актів з охорони праці; проходити встановлені законодавством медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Слайд 15У статті 15 йдеться про створення на підприємстві служби охорони
праці при кількості працюючих - 50 і більше осіб, при
меншій чисельності - очолює службу охорони праці сумісник або сторонній спеціаліст на договірних засадах (відповідно до Типового положення про службу охорони праці).
Слайд 16Служба охорони праці підпорядковується роботодавцю, а її керівники та спеціалісти
за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і
спеціалістів основних виробничо-технічних служб.
Слайд 17Працівники служби мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові
для виконання приписи, зупиняти роботу виробництва, дільниці, машини або устаткування
в разі порушень правил безпеки, що створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих та ін.
Слайд 18Ліквідація служби охорони праці можлива тільки у разі ліквідації підприємства.
Для
допомоги службі охорони праці на підприємстві, згідно з Типовим положенням,
може бути створена комісія з питань охорони праці. Рішення комісії мають рекомендаційний характер.
Слайд 19Усі працівники під час прийняття на роботу і в процесі
роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань
охорони праці та правил надання першої медичної допомоги потерпілим і правил поведінки у разі виникнення аварії (стаття 18).
Слайд 20Навчання та перевірка знань повинна здійснюватись один раз на рік
для працівників, зайнятих на роботах із підвищеною небезпекою, і один
раз на 3 роки для всіх посадових осіб (відповідно до типового положення, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом нагляду за охороною праці).
Слайд 22Для підприємств, незалежно від форми власності, або фізичних осіб, які
використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять 0,5% від
суми реалізованої продукції. Для підприємств, що фінансуються з державного або місцевого бюджетів, на охорону праці передбачається витрачати не менше 0,2% від фонду оплати праці.
Слайд 23Фінансування загальнодержавних, галузевих, регіональних програм та профілактичних заходів з охорони
праці здійснюється з державних і місцевих бюджетів та інших джерел
фінансування, визначених законодавством.
Слайд 24Законом передбачено вносити в колективний договір, угоду соціальні гарантії для
працівників підприємства з питань охорони праці (стаття 20) з визначенням
їх фінансування.
Слайд 25Будівлі, споруди, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби повинні відповідати вимогам
нормативно-правових актів з охорони праці і, перед введенням у дію,
повинні пройти експертизу (стаття 21).
Слайд 26Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій організовує
роботодавець (стаття 22) відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів
України.
Слайд 27У статті 23 передбачається надання інформації роботодавцем Фонду соціального страхування
від нещасних випадків про стан охорони праці. Ця інформація повинна
доводитись до всіх працівників підприємства, а також направлятися до органів державного управління і державного нагляду.
Слайд 28Відповідно до Закону (стаття 24), можуть створюватися добровільні об’єднання (асоціації,
товариства) громадян, працівників і спеціалістів з метою поліпшення охорони праці.
Слайд 29У розділі IV – «Стимулювання охорони праці» йдеться про економічне
стимулювання працівників (стаття 25) за активну участь та ініціативу у
запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством.
Слайд 30Відшкодування збитків (стаття 26) за порушення правил охорони праці -
державі, юридичним і фізичним особам - згідно з діючим законодавством.
Витрати на рятування потерпілих під час аварії та ліквідацію її наслідків, на розслідування її причин, а також інші витрати, передбачені законодавством, відшкодовує роботодавець.
Слайд 31Розділ V – «Нормативно-правові акти з охорони праці». До них
належать правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи,
обов’язкові для виконання. Вони переглядаються за необхідністю, але не рідше одного разу на 10 років.
Слайд 32Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і
технологічні процеси повинні містити вимоги щодо охорони праці і погоджуватися
з органами державного нагляду за охороною праці. Дія нормативно-правових актів з охорони праці поширюється на сферу трудового й професійного навчання.
Слайд 33Розділ VI – «Державне управління охороною праці» (стаття 32) -
визначає органи державного управління охороною праці та їх компетенцію -
Кабінет Міністрів (забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці); спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади; Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Слайд 34З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється
Національна рада з питань безпеки життєдіяльності населення, яку очолює віце-
прем’єр-міністр України.
Слайд 35Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади проводять єдину науково-технічну
політику з питань охорони праці, розробляють і реалізують галузеві програми,
здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі, здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці, укладають із галузевими профспілками угоди з питань охорони праці та ін. (стаття 33).
Слайд 36Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною
праці здійснює контроль та комплексне управління охороною праці на державному
рівні, займається нормотворчою діяльністю та ін.
Слайд 37Рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду
за охороною праці в межах його компетенції, є обов’язковими для
виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами.
Слайд 38Статті 34, 35, 36 містять положення про повноваження Ради міністрів
АР Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Слайд 39Наукові дослідження з проблем охорони праці (стаття 37) проводяться науково-дослідними
інститутами, проектно-конструкторськими установами та організаціями в межах загальнодержавної та інших
програм із цих питань - науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторськими установами та організаціями, вищими навчальними закладами та фахівцями.
Слайд 40Розділ VII – «Державний нагляд і громадський контроль за охороною
праці». Державний нагляд (стаття 38) здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади з нагляду за охороною праці - Держнаглядохоронпраці: спеціально уповноважений державний орган із питань радіаційної безпеки - Державний комітет України із ядерної та радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки - Управління пожежної охорони МНС України; спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці - Санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України
Слайд 41 В статтях 39 і 40 визначаються права і відповідальність,
а також соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Слайд 42Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці (стаття 41)
здійснюють профспілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і
представників.
Слайд 43У разі відсутності профспілки громадський контроль здійснює уповноважена найманими працівниками
особа, яка наділена правом перевіряти етап охорони праці (стаття 42)
і діє відповідно до типового положення.
Слайд 44Розділ VIII – «Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці».
За порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф (стаття 43),
максимальний розмір якого становить 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від штрафів зараховуються до Державного бюджету.
Слайд 45Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці (стаття 44) передбачається
дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна.
Слайд 46Розділ IX. «Прикінцеві положення». Закон набирає чинності з дня його
опублікування, а частина четверта статті 19 - з 1 січня
2003 р.
Слайд 47Для практичної реалізації Закону «Про охорону праці» був прийнятий 15
грудня 1993 року Закон України «Про внесення змін і доповнень,
що стосуються охорони праці, до Кодексу законів про працю України»,
Слайд 48а також Закон України «Про внесення змін і доповнень до
Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України» від
15 січня 1995 року і ряд підзаконних актів, затверджених постановою Кабінету Міністрів:
Слайд 49 Положення про створення Національної Ради з питань безпеки життєдіяльності населення,
Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і
аварій на підприємствах, в установах і організаціях,
Слайд 50Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповіюваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням трудових обов’язків,
Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці та ін.
Слайд 51 Законодавство про працю
Одним із головних документів, який забезпечує чітке виконання
службових обов’язків працівниками, є Кодекс законів про працю України (КЗпП).
Слайд 52Кодекс законів про працю України трактує вимоги до трудової діяльності
громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи
зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості. Кодекс законів спрямований на охорону трудових прав працюючих.
Слайд 53У главі І «Загальні положення» викладені основні трудові права та
обов’язки працівників, особливості міжнародних угод або договорів з питань трудового
законодавства, а також додаткові пільги, які можуть бути їм надані.Глава II містить закон про колективний договір.
Слайд 54 Колективний договір, угода укладається профспілковим комітетом підприємства від імені трудового
колективу з роботодавцем.
Проект договору (угоди) повинен обговорюватись на зборах (конференції)
трудового колективу і затверджуватись зборами (конференцією).
Слайд 55Колективний договір повинен містити основні положення з питань праці і
заробітної плати, положення в галузі робочого часу, відпочинку, матеріального стимулювання,
охорони праці, удосконалення виробництва і праці, зміцнення виробничої і трудової дисципліни, соціальні питання та ін.
Слайд 56Договір укладається в письмовій формі терміном на 1 рік і
поширюється на всіх працівників установи, незалежно від того, чи є
вони членами профспілки.
Слайд 57Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання
взаємовідносин між роботодавцем і працівниками з першочергових соціальних питань, у
тому числі з питань охорони праці.
Слайд 58Законами України «Про охорону праці» та «Про колективні договори і
угоди», передбачено внесення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих
умов праці в колективні договори та визначення обов’язків сторін з цих заходів.
Слайд 59Колективний договір повинен обов’язково містити зобов’язання сторін щодо заходів захисту
прав та соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від
нещасних випадків або профзахворювань, а також утриманців і членів сімей загиблих.
Слайд 60Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону праці» рекомендовано
включати до розділу «Охорона праці» колективного договору заходи щодо поліпшення
умов праці інвалідів, жінок, підлітків, надання їм пільг за виконання вимог щодо охорони праці
Слайд 61Згідно з Законом України «Про внесення змін і доповнень до
Кодексу України про адміністративні правопорушення» і «Кримінального кодексу України», адміністративним
правопорушенням вважається ухилення від участі в переговорах щодо укладання, зміни або доповнення колективного договору, угоди;
Слайд 62порушення строків переговорів або ухилення від переговорів роботодавців, уповноважених трудових
колективів, або незабезпечення роботи комісій із представників сторін по укладенню,
зміні або доповненню колективного договору, і передбачається накладення на порушника штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Слайд 63Порушення чи невиконання колективного договору особами роботодавців, уповноваженим трудового колективу,
представниками трудових колективів передбачає накладання штрафу у розмірі до ста
мінімальних заробітних плат.
Слайд 64Ненадання особами, які представляють роботодавців або інші уповноважені трудовим колективом
органи, представникам трудових колективів за виконанням колективних інформації, необхідної для
ведення колективних переговорів і здійснення контролю договорів, угод передбачає накладання штрафу у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Слайд 65У Кодексі законів про працю України є положення про трудовий
договір. Трудовий договір - це угода між працівником і роботодавцем,
за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством і угодою сторін.
Слайд 66Особливою формою трудового договору є контракт. Трудовий договір може бути:
1) строковим; 2) безстроковим; 3) таким, що укладається на час
виконання певної роботи.Усі прийняті на роботу працівники повинні бути ознайомлені з умовами роботи, правами і обов’язками, які вони повинні виконувати.
Слайд 67Важливим розділом Кодексу законів про працю є розділ «Охорона праці».
В ньому зазначено, що на будь-якому об’єкті, де працюють люди,
повинні бути створені здорові й безпечні умови праці, що відповідають вимогам охорони праці.
Слайд 68Всі будівлі і обладнання не повинні створювати загрози працючим, а
також негативно впливати на стан їхнього здоров’я та самопочуття.
Слайд 69Роботодавець або уповноважені ним органи повинні: дбати про умови праці,
їх полегшення, оздоровлення навколишнього середовища, виконання правил безпеки й інструкцій
з охорони праці;
Слайд 70забезпечувати контроль здоров’я для працівників із шкідливими умовами праці, забезпечувати
спецодягом та засобами захисту працюючих від шкідливого впливу речовин, що
використовуються в процесі праці;
Слайд 71слідкувати за дотриманням трудового законодавства на підлеглому об’єкті, створювати умови
для здійснення контролю за умовами праці, дбати про відпочинок працюючих.
Слайд 72 Праця жінок та молоді
Кодексом законів про працю України забороняється застосування
праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими
та небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (окрім нефізичних робіт - по санітарному та побутовому обслуговуванню).
Слайд 73Піднімання та пересування вантажів допускається тільки в межах санітарних норм
(до 7 кг при постійному перенесенні і до 10 кг
- при періодичному). Робота жінок обмежується у нічний час. Дозвіл на нічні роботи може бути отриманий при особливій необхідності (як тимчасовий захід).
Слайд 74Вагітні жінки і ті, що мають дітей до 3-х років,
не залучаються до роботи в нічні години і вихідні дні,
до надурочних робіт, а також не направляються у відрядження.
Слайд 75Жінки, що мають дітей 3-14 років або дітей-інвалідів, не залучаються
до надурочних робіт і не направляються у відрядження без їх
згоди. Жінок із дітьми віком до 3-х років можуть, за їх бажанням, переводити на легшу або зручнішу для них роботу із збереженням середньомісячного заробітку. Це стосується і вагітних жінок.
Слайд 76Пільги вагітним жінкам і при пологах: надається відпустка - 70
календарних днів до пологів і 56 після пологів, до 2-х
років по догляду за дитиною з виплатою допомоги по соціальному страхуванню, до 3-х років без збереження заробітної плати. За медичним висновком (догляд дитини) відпустка може досягати 6 років.
Слайд 77Відпустка по вагітності, догляду за дитиною зараховується в загальний стаж
роботи і професійний стаж.
Слайд 78Вагітність жінки та її діти (незалежно від віку) не можуть
бути причиною звільнення або відмови у прийнятті на роботу. Передбачено
позачергове забезпечення путівками до санаторію або будинку відпочинку жінок з дітьми віком до 14 років і надання їм матеріальної допомоги.
Слайд 79Працівники віком до 18 років користуються такими ж правами, що
і повнолітні, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток
та деяких інших умов праці користуються пільгами.
Слайд 80Дозволяється приймати на роботу молодь віком від 16 років. У
виняткових випадках, за погодженням із профспілками, можуть прийматись на роботу
15-річні особи.
Слайд 81Для практичної підготовки молоді, що навчається, допускається приймати з 14
років учнів загальноосвітніх шкіл і професійних навчальних закладів для виконання
легкої роботи у вільний від навчання час за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює.
Слайд 82Особи до 18 років приймаються на роботу після попереднього медичного
огляду і, в подальшому, до 21 року щороку підлягають обов’язковому
медичному огляду.
Слайд 83Усі працівники до 18 років не можуть бути залучені до
виконання важких або небезпечних робіт, до робіт із шкідливими умовами
праці, а також до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
Слайд 84Для працівників віком від 16 до 18 років робочий тиждень
не повинен перевищувати 36 годин, для осіб віком від 15
до 16 років і для учнів 14-15 років, що працюють під час канікул, - 24 години.
Слайд 85Навчання (професійну підготовку) і підвищення кваліфікації молоді роботодавець проводить індивідуально
або в бригадах за рахунок підприємства. Законодавство вимагає створення належних
умов, що дозволяють поєднувати роботу з навчанням.
Слайд 86Виробниче навчання та підвищення кваліфікації робітників може здійснюватися в робочий
час. Після закінчення виробничого навчання присвоюється кваліфікація згідно з тарифно-кваліфікаійним
довідником, і надається робота відповідно до набутої кваліфікації. За час навчання виплачується заробітна плата.
Слайд 87 Для здачі вступних іспитів до вищих і середніх спеціальних закладів
працюючій молоді надається відпустка:
для вступу до вищих навчальних закладів
- 15 календарних днів;для вступу до середніх навчальних закладів - 10 календарних днів.
Слайд 88Молодь, що навчається, може отримати 1 вільний день на тиждень
без збереження зарплати. Пільги мають студенти заочних і вечірніх відділень
ВЗО і технікумів. Студентам-заочникам один раз на рік оплачується проїзд до місця навчання і назад.
