Презентація на тему: “ Металургійний комплекс світу”

металів. Вони широко використовуються в машинобудуванні , будівництві, транспорті й

у всіх без винятку галузях сільського господарства, витримуючи гостру конкуренцію збоку пласмас, кераміки, композитів, інших сучасних матеріалів. Та на противагу недалекому минулому нині вже за виробництвом чавуну, сталі і прокату не судять про економічну могутність країни.

і хромітових руд, виробництво чавуну, сталі й прокату, феросплавів, повторне

використання металевої сировини, коксування вугілля, виробництво вогнетривів та допоміжних матеріалів для них. Провідна роль у цьому комплексі належить металургійній переробці (чавун - сталь - прокат).

баз (наприклад розміщення металургійних заводів Індії, Бразилії, Китаю), але все

більше виникає заводів на шляхах перевезення руд та палива або ж поблизу основних ринків збуту металів (металургія Японії, Республіки Корея, Італії, нові заводи ФРН, Франції, Росії тощо).

Особливостями розвитку і розміщення чорної металургії в другій половині XX ст. є послаблення її орієнтації на місцеву паливну та сировинну базу. У минулому металургійні заводи будувалися біля вугільних басейнів (Рур, Пітсбург, Донбас, Кузбас, Сілезія) або біля залізорудних баз (Лотарингія, Кривий Ріг, Урал).

своїми технологічними зв'язками з іншими галузями є комбінатами металоенергохімічного профілю.

Україна, Росія та Японія за рівнем концентрації виробництва чорних металів випередили низку інших країн. Понад 75% чавуну й 60% сталі у цих країнах випускають підприємствами зі щорічною продуктивністю понад 3 млн т кожне.

залізних руд. Серед материків важливе місце за запасами залізної руди

належить Південній Америці. Найбільші поклади залізних руд знаходяться у південній частині Бразилії та у Венесуелі.

- припадає на Росію та Україну. В рік в світі

видобувається 1 млрд т залізної руди, 40% її експортується. Головні експортери: Австралія та Бразилія (відповідно 150 і 190 млн т).

Поклади руди у Східній Європі та Китаї оцінюються як понад великі: понад - світових запасів. Йдеться передусім про Росію, Україну, Казакстан, Китай, КНДР.

з додаванням стального лому. Існують різні способи виплавки:
 
1. Мартенівський

 
2. Електровиплавка
 
3. Кислотно-конвекторний
 

економікою, 20% - у країнах, що розвиваються. Це зумовлено спеціалізацією

країн - розвинуті країни спеціалізуються на виробництві готового прокату, а країни, що розвиваються на добуванні та постачанні сировини. Загальна кількість виплавки сталі становить 800 млн т на рік, зростоє дуже повільно, що зумовлено зменшенням металоємності продукції, заміною чорних металів конструкційними матеріалами (пласмаса), конкуренція кольорової металургії, насичення ринка кольоровими металами.
 

- 105 - 107 млн.т
 
2. США - 97 млн т
 
3.

Росія - 58 млн т
 
4. Північна Корея 58 млн т
 
Швидко розвивається металургійний комплекс в Бразилії, Індії, Мексиці, Аргентині, Венесуелі.

розвиваються (початок 90-х - 15%, кінець 90-х - 20%)
 
2. З'являються

нові способи виплавки (порошкова металургія)
 
3. Найбільші експортери продукції є найбільшими імпортерами (Японія, Німеччина, країни Бенілюксу, Франція, Італія, Великобританія, Південна Корея).
 
4. На асортимент продукції впливає специфіка господарства країни (США виробляє більше тонколистового прокату, що пов'язано з розвитком машинобудування, Японія - середньолистового та товстолистового, що пов'язано з суднобудуванням).
 
5. Галузь розміщується не ізольованими центрами, а великими районами (Клівленд - Детроїд - Чикаго, Рейнсько - Вестфальський, Придніпровський).

галузі промисловості - передусім машинобудування - неможливо уявити без кольорових

металів. Це, в першу чергу, радіотехнічна, електротехнічна, авіаційна промисловість, електроніка.

за територією дуже нерівномірно. Лише США та Росія задовольнябть свої

потреби у кольорових металах за рахунок розробки власних родовищ, а решта країн тією чи іншою мірою залежить від імортної мінеральної сировини.

центри первинної виплавки міді, свинцево-цинкові виробництва).
 
2. Енергетичний (виплавка металу).
 
3. Споживацький.
 

Це пояснюється технологічними особливостями виробництва кольорових металів. Для одержання 1 т чорнової міді треба 100 т руди, 800 кВт/год електроенергії, 2 т палива, 500 м куб води.

чорнового металу.
 
3. Очистка від шкідливих домішків (рафінування).
 
4. Виробництво кострукційних матеріалів.

 

У світовому виробництві відомо понад 500 тис. виробів з алюмінію

та його сплавів. Алюміній займає помітне місце в електротехніці, чорній металургії, авіабудівництві, електропромисловості, електроніці, харчовій, військовій та багатьох інших галузях промисловості.

разів і становить 20 млн т на рік:
 
1. Європа 6,6

млн т на рік
 
2. Північна Америка 6,4 млн т на рік
 
3. Латинська Америка 2,1 млн т на рік
 
4. Азія 1,7 млн т на рік
 
5. Австралія 1,7 млн т на рік
 
6. Африка 0,9 млн т на рік
 
Найбільші експортери: Росія, Канада, Австралія, Норвегія.
 
Найбільші імпортери: Японія, США, Німеччина (25% - алюмінію виплавляється з вторинної сировини).

містять мідь, проте не всі вони мають промислове значення. Власне,

мідь у руді рідко перевищує 1-2% і тому ці руди потребують збагачення. Понад 50 держав має мідну руду. Але переважна частина покладів припадає на Казахстан, Росію, Чилі, США, Замбію, Заїр, Перу, Канаду, Польщу, Панаму, ФРН, Болгарію, Кубу.

постійно зростає, хоч видобуток останні три роки знизився. Основними споживачами

срібла є електротехніка, стоматологія, фотографія; срібло використовується для виготовлення акумуляторних батарейок, каталізаторів.
 
Його запаси оцінюються у 280 тис т. У Канаді та Мексиці - по 37 тис т, у США - 31 тис т. Серед добуваючих країн слід назвати Мексику, Перу, США, Австралію та Канаду.
 
Надалі очікується розширення видобутку срібла за рахунок родовищ у Австралії, Індонезії, США та Китаї.

36 тис т - у централізованих скарбницях, що належать урядам,

центральним банкам і міжнародним організаціям, 20 тис т - зливки й монети у приватному володінні, 44 тис т - ювелірні вироби тощо. Останнім часом золото дедалі більше використовується у промисловості: у сплавах воно застосовується у ракетній техніці, атомній та авіаційній промисловості, електротехніці, радіотехніці, приладобудуванні та ін.