вона свої оченята і здивовано поглянула навколо. Тисячі бджілок працюють
у вулику, кожен знає свою справу - і все злагоджено, чітко. Побачила маленьку бджілку стара бджола і говорить.
Стара бджола. Політай біля вулика, подивись на білий світ, а потім я навчу тебе збирати солоденький нектар.
Бджілка. Як гарно навколо! Що робити далі? Я не розумію, до кого і куди мені летіти?
Бджілка. Метелику, навчи мене нектар збирати?
Метелик. Вибач, маленька, але я не вмію нектар збирати. Я тільки літаю з квітки на квітку та запиляю їх.
Бджілка ((засмутилася). Сонечко, сонечко, навчи мене нектар збирати.
Сонечко. Ні, я цього не вмію робити. Я можу навчити тебе знищувати попелиць.
Бджілка. Пані мурашко! Навчіть мене нектар збирати.
Мурашка. Ти ж бачиш я працюю. Та й не вмію я твій нектар збирати. Це справа бджіл. Лети на лужок.
Квітка. Бджілонько, лети сюди, скуштуй мій сочок.
Бджілка. Так це ж і є нектар!
Стара бджола. Вже зима не за горами. Бджілонько, лети-лети до діток, вони розкажуть тобі як тобі треба до неї готуватися!