Психологія груп

Особистість в групі.
Особливості функціонування малих груп.

метою, задачею, загальним інтересом або це будь-яка сукупність людей, що

включені в послідовну діяльність, яка свідомо підпорядкована якій-небудь меті, досягнення якої принесе учасникам певне задоволення.
Сумісна діяльність членів групи розглядається як важливий фактор функціонування і розвитку соціальної групи.

одному просторі і часі, що дає можливість спілкуватись, обмінюватись діями,

інформацією, відносинами.
2. Наявність єдиної цілі – передбаченого результату, що відповідає загальним результатам.

який зумовлено характером діяльності та її активністю.
Цими психологічними характеристиками сучасної

діяльності визначаються властивості і особливості соціальної групи.
Отже, соціальні групи – це об’єднання з двох або більше людей, які взаємодіють один з одним і залежать один від одного, тому що цього вимагають їх потреби.

іншими, люди задовольняють кілька потреб, а саме: інші люди можуть

бути джерелом інформації, що дозволяє вирішувати проблеми соціальної ситуації.
Групи також приймають участь у формуванні соціальних норм, тобто певних правил, що визначають яка поведінка буде доречною.

– основа для функціонування особистості;
2. група – засіб для реалізації

цілей;
3. людина є частиною групи, носієм її ідей4
4. група – це життєвий простір для людини.

соціалізацію.
Людина не може перебувати поза якою-небудь групою довгий час бо

починає деградувати, втрачати здатність до спілкування, взаємодії.
Негативний вплив групи на особистість може виявитись у здатності групи підпорядковувати собі людину, змусити її вчиняти дії, які суперечать її власним переконанням, але тільки тоді, коли людина цінна для цієї групи.

задачі цієї діяльності;
3. Певний тип відносин між цими індивідами на

основі взаємодії;
4. Прийняті в групі норми та правила;
5. Усвідомлення членами групи своєї належності до неї;
6. Наявність групових атрибутів.

процеси;
3. групові норми і цінності;
4. система санкцій.
Ознаки, що

входять в композицію групи, визначаються з врахуванням специфіки самою групи, типу і змісту її діяльності.
Групові структури виникають як наслідок стійких функціональних і міжособистісних відносин членів групи між собою.

Офіційні ділові відносини, які виникають з приводу діяльності і регламентуються

штатним розкладом і посадовими інструкціями;
2. Неофіційні ділові відносини, виникають в процесі вирішення ділових завдань, але не визначаються посадовими інструкціями;

основі емоційної симпатії або антипатії і не пов’язані з цілями

групової діяльності.
Горизонтальні структури визначають позицію членів групи в системі відносин.
Групові процеси характеризують групу в її динаміці.

індивіда в групі, що визначає властивості і особливості поведінки людини

як члена групи.
Це певна сукупність уявлень про те, як повинен поводитись той чи інший член групи в певній ситуації.

належать:

1. Групові норми – є уявленнями, що вироблені членами групи

в процесі їх життєдіяльності про належні способи поведінки. Вони є всі соціальними нормами, тобто певні еталони поведінки.
Соціальні норми – дуже сильні фактори, що впливають на поведінку людини.

появи ненормативності в групі створюється і діє система санкцій, тобто

це механізм, завдяки якому група ”повертає” свого члена на шлях дотримання норм.
Санкції можуть бути заохочувальні та каральні, позитивні та негативні.

і можливостей, які людина отримує одночасно зі своєю службовою посадою.
Також

він розглядається як психологічна величина, яка має відношення до становища людини в різних структурних утвореннях малої групи.
В результаті він реалізує поведінку, яка надає йому певне місце, становище в групі.
Роль – це є поведінка, яка соціальна очікується від людини – носія певного статусу. У більшості членів групи ролі вже чітко визначені.

індивіда. Людина усвідомлює свою належність до суспільства і свої суспільні

інтереси через належність до певних соціальних груп і організацій, завдяки яким вона приймає участь у житті суспільства.

і становленні особистості, її соціалізації, являючись провідником тих ідей, установок,

цінностей і норм поведінки, які існують в даному суспільстві.
Прикладами малих груп є: сім’я, виробнича бригада, шкільний клас, науковий, військовий та інший колектив.

саме до груп соціальних та стійкий особистісний контакт.
А.І. Донцов виділив

8 ознак, які характеризують взаємодію людей в малій соціальній групі:
1. Регулярно і тривало контактують без посередників;

задовольнити їх значимі потреби і інтереси;
3. Приймають учать в загальній

системі розподілу функцій і ролей у внутрішньо-груповій взаємодії;
4. Поділяють загальні норми і правила взаємодії всередині групи і міжгрупових ситуаціях;
5. Задоволені членством у групі і тому відчувають солідарність і вдячність групі;
6. Мають ясне уявлення один про одного

як членів однієї групи і аналогічно сприймаються з боку.