Р Е К Р Е А Ц І Й Н А К Л І М А Т О Л О Г І Я Загальна характеристика курортних

А К Л І М А Т О Л О Г

І Я Загальна характеристика курортних типів клімату. Кліматотерапія, лікувально-кліматичні процедури

Викладач:

Бойченко Світлана Григорівна
професор кафедри міжнародного туризму,
доктор географічних наук

на три основні групи:

бальнеологічні курорти – використання вод мінеральних

джерел - для пиття і ванн;

грязьові курорти – грязі , ропи лиманів і солоних озер, сапропелеві грязі прісних озер і торф;

кліматичні курорти (кліматотерапія) – аеротерапія (лікування повітрям), геліотерапія (сонцелікування) і таласотерапія (лікування приморським (морським) кліматом і купанням).

Однак, курорти можуть комплексними з використанням мінеральних вод, лікувальних грязей і сприятливих кліматичних умов.

зонами всі курорти поділяють на наступні типи:

1. Рівнинні приморські курорти
з

переважанням середземноморського клімату;
степового клімату;
клімат напівпустель;
клімат лісів вологих субтропіків;
лісний клімат помірних широт;
мусонний клімат.

2. Рівнинні континентальні курорти
курорти тайги;
лісові курорти помірних широт;
лісові мусонного клімату;
субтропічні ліси;
степові і лісостепові;
Напівпустелі.

м)
середньогірські нижнього поясу (1000-1500 м)
середньогірські верхнього поясу (1500-2000 м)
високогірські (вище

2000 м)
в зоні лісів помірного поясу:
в зоні субтропічних лісів;
в зоні степів і напівпустель;
приморські. 

підставу виділити 4 основних типи курортного клімату на території України:

1.

Континентальний клімат лісових і лісостепових рівнин.
2. Континентальний клімат степів.
3. Гірський клімат.
4. Морський клімат.

Типи курортного клімату на території України

з відносно коротким летом характерний для великої смуги помірних широт

Північної півкулі. У Північній Америці ця смуга простирається від прерій на півдні центральної Канади до узбережжя Атлантичного океану, а в Євразії охоплює більшу частину Східної Європи і деякі райони Середнього Сибіру. Такий же тип клімату спостерігається на японському о. Хоккайдо і на півдні Далекого Сходу.

Основні кліматичні особливості цих районів визначаються переважним західним переносом повітряних мас і частим проходженням атмосферних фронтів.

Улітку немає спеки, а взимку - сильних морозів (хоча в суворі зими середні температури повітря можуть знижуватися до -18°С).
Літо коротке, безморозний період менше 150 днів.

Характеризується перевагою в літні місяці теплою температурою, помірною вологістю і достатньою сонячною радіацією. При цьому відсутнє дратівна дія коливань сухості і вогкості, холод і спека.

дії.
Він підвищує тонус підкіркових структур мозку і центрів нервової

системи і терморегуляції, підвищує знижену працездатність організму. Уповільнення і поглиблення подиху в лісі приводить до підвищеної легеневої вентиляції і утилізації кисню, посиленню дихання.

Суворий клімат Північної Європи - загартовує фізично населення, а природа, з її роздоллям полів і ароматних лісів, з її морозами й хуртовинами, сприяє розвитку здорової і активної людини, тільки дарунки клімату варто доцільно використовувати.

Основні показання. Континентальний клімат лісової і лісостепової зони сприятливо впливає на хворих із захворюваннями органів дихання, серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба), на хворих, що видужують після перенесених інфекційних захворювань, хворих з функціональними розладами нервової системи.

Тайговий клімат (зони хвойних лісів, повітря яких насичене фітонцидами), особливо показаний для хворих із захворюваннями органів дихання.

районів, розташованих на певній відстані від океанів і морів.

Основні

райони із семіаридним кліматом - міжгірські улоговини Великі Рівнини Північної Америки і степи центральної Євразії.

Кліматичні умови - жарке літо і холодна зима обумовлені внутріматериковим положенням у помірних широтах.
Принаймні, один зимовий місяць має середню температуру нижче 0 °С, а середня температура самого теплого літнього місяця перевищує 21° С, який менш сухий.

Середня річна сума опадів менше 500 мм, але більше 250 мм.

Відрізняється від клімату пустель (аридного клімату) більш різкими перепадами температури дня і ночі.
На степових курортах також додатково використовують лікування  кумисом (кумисолікування).

Основні показання. Захворювання органів дихання. Кумисолікування ефективне також у комплексній терапії туберкульозу легень.

властивий для центральноазіатських пустель, заходу США (у межгірських улоговинах).

Клімат

пустель відрізняється тривалим жарким і сухим летом з дуже високою середньою температурою повітря, низькою вологістю, інтенсивною сонячною радіацією.

Опадів тут недостатньо для існування суцільного природного рослинного покриву - середньорічні суми опадів не перевищують 250 мм.

Клімат напівпустель і пустель сприяє більш легкій регуляції теплообміну між шкірою і легенями, потовиділенню, полегшує функцію нирок, при цьому підвищується вміст гемоглобіну і кількості еритроцитів у крові. 

Основні показання. Захворювання нирок (нефрити), органів дихання.

і водяної пари, підвищеною інтенсивністю сонячної радіації, невисокою температурою влітку,

чистим і прозорим повітрям.
Позитивний вплив на організм також здійснює велика кількість негативних іонів у гірському повітрі (повітря іонізується при розпиленні води (у водоспадів, бурхливих гірських рік) та під дією ультрафіолетових променів.

При невеликому знижені температури гірського повітря значно поліпшується працездатність, підвищується увага, точність і координація рухів, швидкість реакції. Тренування в горах значно підвищує фізичні можливості спортсменів. Гірський клімат сприяє поглибленому диханню, збільшенню ємності легень, поліпшенню складу крові.

У людини, що вперше потрапила на висоту понад 1500 м, при фізичному навантаженні з'являться (малопомітні) симптоми гіпоксії - гірської хвороби, що характеризується хеканням і підвищеним пульсом, підняттям настрою, посиленням жестикуляції, прискореною мовою. Через деякий час (1-3 дні) організм пристосовується (акліматизується): збільшується кількість гемоглобіну, підвищується обмін речовин, відновлюється і підвищується працездатність

функціональними розладами нервової системи, компенсованими захворюваннями серцево-судинної системи.

При виборі

гірськокліматичного курорту для метеочутливих пацієнтів і для осіб літнього віку варто враховувати, що адаптація легше протікає в зоні помірного клімату.

Протипоказаний гірський клімат хворим з явищами серцевої недостатності.

Низькогірські курорти характеризуються сталістю атмосферного тиску, помірною вологістю, повітря насичене аероіонами і фітонцидами хвойних дерев.

Морський клімат помірних широт

Клімат помірних широт властивий західним узбережжям материків, насамперед,

північно-західної Європи, центральної частини тихоокеанського узбережжя Північної Америки, півдню Чилі, схід і південний схід Австралії і Нової Зеландії.

На хід температури повітря пом'якшуючий вплив роблять переважні західні вітри, що дмуть із океанів.
Зими м'які із середніми температурами найбільш холодного місяця вище 0 °С, але, коли узбереж досягають потоки арктичного повітря, бувають і морози.
Літо в цілому досить тепле, при вторгненнях континентального повітря вдень температура може на короткий час підвищуватися до 38 °С.
Цей тип клімату з невеликою річною амплітудою температур є найбільш сприятливий серед клімату помірних широт.

температурою, чистим і свіжим повітрям при високому вмісті озону і

морських солей, інтенсивним сонячним випромінюванням, відсутністю різких перепадів температури.
Перебування біля моря сприяє підвищенню обміну речовин, посиленню секреції епітелію бронхів, має тонізуючу і загально зміцнюючу дію, що загартовує.

Клімат узбережжя Балтійського моря і Фінської затоки, а також Тихого океану відрізняється високою вологістю, прохолодною температурою повітря і води. Він показаний особам літнього віку, із захворюваннями серцево-судинної і нервової системи.

спекою, сухим летом і м'якою, дощовою зимою.

Типовий для територій,

що оточують Середземне море. Часто зустрічається на західному узбережжі материків, приблизно між широтами 30° і 45° до півночі і до півдня від екватора.

Крім країн на узбережжя Середземного моря, регіони зі середземноморським кліматом включають значну частину Каліфорнії, провінцію Західний Кейп у ПАР, західну частину Чилі, прибережні райони на півдні Західної Австралії і півострів Ейр у Південній Австралії.

Сухий субтропічний клімат середземноморського типу переважає в північній частині Тунісу. 

Клімат Південного берега Криму субтропічний середземноморського типу з м'якою зимою і сухою спекою влітку, теплий, з низькою вологістю, з довгим сонячним стоянням, із тривалим сезоном купання.  

півночі і півдня від тропіків.
Основні області поширення - південний

схід США, деякі південно-східні райони Європи, у Росії Чорноморське узбережжя Кавказу від Туапсе до Адлера, північ Індії, східний Китай і південна Японія, північно-східна Аргентина, Уругвай і південь Бразилії, узбережжя провінції Натал у ПАР і східне узбережжя Австралії.

Літо у вологих субтропіках тривале і спекотливе, з такими ж температурами, як і в тропіках. Середня температура самого теплого місяця перевищує 27 °С, а максимальна - 38 °С.

Зими м'які, із середніми місячними температурами вище 0 °С, але бувають заморозки. У вологих субтропіках середні річні суми опадів коливаються від 750 до 2000 мм, розподіл опадів по сезонах досить рівномірний.
 

Західний від Анапи до Туапсе - з ясною, сухим, спекотливим

літом і дощовою, порівняно холодною зимою з сильними вітрами, і Східний (вологий субтропічний) від Туапсе до Адлера - з вологим летом і теплою зимою. Теплі повітряні маси, що йдуть до узбережжя з боку Чорного моря, затримуються грядами гір Головного Кавказького хребта. Вони ж перешкоджають проникненню сюди холодного повітря з півночі.
Основні показання до лікування на морських курортах: захворювання серцево-судинної системи, опорно-рухового апарата, нервової і ендокринної системи. Традиційно вважається, що через високу вологість він менш сприятливий для страждаючих легеневими захворюваннями, але також ефективне лікування бронхіальної астми на курортах зони вологих субтропіків (Сочі) - помірна вологість цим хворим необхідна, як і раціональна гідратація (дегідратація бронхів порушує їх прохідність).

Протипоказані курорти в зоні вологих субтропиків хворим декомпенсованої форми бронхіальної астми.
 

місцевості для лікувальних цілей.
Найважливішою складової кліматотерапії є кліматопрофілактика -

зміцнення здоров'я шляхом цілеспрямованого впливу на організм метеорологічних і кліматичних факторів.

Кліматотерапія може здійснюватися, незалежно від того здорова або хвора людина, як правило, за наступним напрямками:

1) за допомогою проведення реабілітаційних програм, тотожно захворюванням пацієнта;

2) як метод, спрямований на зменшення ризику від метеотропних впливів і підвищення адаптаційної здатності людського організму;

як частина післяопераційних процедур, включаючи і форму загальної профілактики.
Крім природних теплових, холодових процедур загартовування і купання кліматотерапія базується на трьох типах лікувально-профілактичних процедур: аеротерапії, геліотерапії і таласотерапії.

повітряних ванн, денне і цілодобове перебування на свіжому повітрі (на

веранді, у парку), денний відпочинок і сон на березі озера або моря, а також прогулянки, екскурсії, фізичні вправи, спортивні ігри, туристичні походи.

Повітряні ванни підсилюють шкірне дихання, збуджують холодові рецептори, компенсують ультрафіолетове голодування. Дозована імпульсація повітряними подразниками рецепторних зон діє на центральну і вегетативну нервову систему, рефлекторно впливає на м'язовий і судинний тонус, рівень обмінних процесів, вони є природною кисневою терапією.

У результаті процедур аеротерапії зростає загальна опірність організму, його стійкість на метеотропні ефекти.

Повітряні ванни бувають теплі (t > 20°С і вищі), прохолодні (16 < t 19°С) і холодні (t < 15°С).
Починають зазвичай із прийому теплих повітряних ванн тривалістю 5-10 хв при швидкості вітру не більше 4 м/с. При прийманні холодних і прохолодних повітряних ванн варто перебувати в русі. Після повітряних ванн приймають душ або роблять обливання і обтирання.

У холодний сезон повітряні ванни можуть застосовуватися в приміщенні при

температурі повітря близько 16°С на відкритій площадці.

На території України, що лежить в межах 47-52° пн.ш., протягом всіх літніх місяців комфортний стан для повітряних ванн триває до 20-25 днів на місяць. При застосуванні пристроїв, що коригують і нейтралізують холодний вплив вітру, період комфортних умов для повітряних ванн збільшується до 25-30 днів.

Аеротерапія широко використовується для загартовування організму. Однак повітряні ванни призначають із великою обережністю особам, що страждають ревматизмом, хронічними запальними захворюваннями легенів, суглобів, невритами, хворим з інтенсивно прогресуючими формами туберкульозу.

відбитої радіації на тіло людини діє і сукупність метеорологічних факторів.

Ця процедура є найбільш активним видом кліматотерапії, при якому пацієнт приймає сонячні ванни (в оптимальних дозуваннях), особливо ультрафіолетової радіації.

Найкраще сонячні ванни приймати через 1-1,5 години після сніданку. Прийняття їх до прийняття їжі або відразу після їжі не рекомендується. Перед сонячними ваннами необхідно протягом 10-15 хв. відпочивати в тіні, стежачи за тим, щоб шкіра була сухою, тому що при вологій шкірі легше виникають опіки.

При прийманні сонячних ванн оголене тіло неминуче піддається динамічному впливу повітряних потоків, температура яких найчастіше буває нижче температури повітря. Внаслідок цього, у найперші моменти сонячної ванни має місце ніжне холодове подразнення, що переміняється потужним впливом сонячної радіації.

широтах Евразії

- і є древнім способом зміцнення здоров'я.

Таласотерапія поліпшує окислювально-відновні

процеси обміну, стабілізує стан нервової системи, зміцнює залози внутрішньої секреції, тренує серцево-судинну систему, нормалізує кров'яний тиск і сон.

Найбільш несприятливими протипоказаннями до купань є туберкульоз в активній формі, базедова хвороба, різко виражений атеросклероз, порушення кровообігу і зміни в серцевому м'язі, епілепсія і деякі інші небезпечні захворювання.