Розвиток перестрахування в Україні

У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ГАРАНТІЙ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ
1.1. Виникнення, зміст

та значення перестрахування
1.2. Методи види та інструменти перестрахування
Висновки до розділу 1
Розділ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
2.1. Сучасний стан ринку вітчизняного ринку перестрахування
2.2. Перспективи розвитку перестрахування в Україні
Висновки до розділу 2
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ЗМІСТ

системи перерозподілу страхових ризиків і збитків було історично обумовлене розвитком

світового господарства, появою нових об’єктів страхування та пошуком  страховиками нових форм і методів їх страхового захисту на якісно новій фінасовій основі. Страхові компанії здатні виконувати свої безпосередні функції лише за умови створення багаторівневої системи страхового захисту, яка неможлива без застосування перестрахування. 

Актуальність теми дослідження

Заруби, М.С. Клапківа, С.С.Осадця, Р.В. Пікус  та російських вчених -

К.Г. Воблого, І.Т. Балабанова, Ю.М. Журавльова, М.Г. Каминкіна, Є.В. Коломіна, А.І. Корчевської, В.К. Райхер,  В.А. Сухова,  К.Є. Турбіної, Т.А. Федорової, В.В. Шахова, Р.Т.Юлдашева.
Серед  західних вчених-економістів можна виокремити праці: Д. Бланда, К. Бурроу, Д. Гауера, Л. Гератеволя, М. Гросмана,  Дж. Макензи, А. Манеса, Р. Меркіна, К. Пфайффера, Д. Хемптона

Теoретична база дoслідження

України, які регламентують перестрахувальну діяльність, матеріали Управління страхової діяльності Департаменту

фінансових установ та ринків Міністерства фінансів України, статистичні дані інформаційно-аналітичних видань,  періодичної преси, зведені показники звітів окремих страхових компаній України.

та шляхів подальшого розвитку в умовах становлення страхового ринку України.  
Для

дoсягнення зазначенoї мети в рoбoті неoбхіднo рoзв’язати наступні задачі:
розкрити зміст та значення перестрахування;
проаналізувати методи види та інструменти перестрахування;
дослідити сучасний стан ринку вітчизняного ринку перестрахування;
дати оцінку перспективам розвитку перестрахування в Україні.

Мета дослідження

межами. 
Об’єкт дослідження

при проведенні перестрахувальних операцій.

Предмет дослідження

перестрахування як засобу підвищення ефективного функціонування страхового ринку.
В процесі

дослідження  застосовувалися:  діалектичний метод пізнання, що забезпечує аналіз фінансових явищ та процесів в їх розвитку, взаємозв’язку і взаємозалежності; метод аналізу і синтезу; економіко-статистичні методи: групування, прогнозування при розробці оптимальної перестрахувальної програми  та  метод порівняльних характеристик при дослідженні умов договору страхування і перестрахування.

Методи дослідження

страхування морського транспорту
Перший договір укладено в 1821 р. між фірмами

«Руайаль» (Париж) та «Пропріє стер реюні» (Брюссель).

Першим перестрахувальним товариством стала фірма «Кельніш Рюк» (1846 p.).

згідно з якою страховик, беручи на страхування ризики, частину відповідальності

за ними (з урахуванням своїх фінансових можливостей) передає на узгоджених умовах іншим страховикам (перестраховикам) з метою створення збалансованого страхового портфеля забезпечення фінансової стійкості та рентабельності страхових операцій.

цесіонарій

ретроцесія

ретроцедент

ретросіонарій

(резидент/нерезидент) (цесіонарій)
Цесіонарій. Ретроцедент
Ретроцесія
Третій рівень розміщення (передачі)ризику

Ретроцесіонарій (резидент/нерезидент)
Ретроцесіонарій

тому, що страховик може забезпечити страхувальнику тільки таку гарантію, яка

відповідає його фінансовим можливостям

Допоміжні функції такі:
1. Перестрахування дає змогу брати на страхування дуже дорогі та унікальні ризики.
2. Сприяє запровадженню та поширенню нових видів страхування.
3. В перспективі створює умови для формування однорідного збалансованого портфеля, який необхідний страховику для надійного контролю своєї середньо- та довгострокової політики.
4. Якщо перерозподіл ризику здійснюється між компаніями з різних країн, то перестрахування набирає форми зовнішньої торгівлі, де об’єктом купівлі-продажу є страхові гарантії. Це «невидимий» експорт-імпорт.

Функції перестрахування

облігаторний

у перестрахування заздалегідь визначені частки взятих на страхування ризиків і

премій, а цесіонарій відшкодовує цеденту в тій же частці виплачені ним збитки страхувальнику.


Непропорційне перестрахування (Non-Proportional Reinsurance) - перестрахування, за якого відповідальність перестраховика настає тоді, коли обумовлений розмір збитку чи збитковості перевищений.

Залежно від умов розподілу ризиків між перестрахувальником (цедентом) та перестраховиком розрізняють пропорційну та непропорційну форми договорів перестрахування

необхідна для виплат перестрахувальникам-нерезидентам

у 2004 р. відбулися значні зміни в

законодавчому регулюванні ринку
перестрахування України — були введені жорсткі умови щодо
перестрахування в іноземних компаніях, які не мають рейтингу
провідних світових рейтингових агенцій

відтік капіталу за кордон, що є проблемою не лише державних
органів, а й усього страхового ринку України

Позитивні прояви:

збільшення розміщень страхових ризиків на внутрішньому
страховому ринку; діяльність на території України відомих іноземних перестраховиків, наприклад, «Marsh», «Heath Lam Group», «Oakeshott» та ін.

Проблеми:

вирішити такі завдання:
– нарощування статутного капіталу й інший власний капітал страхових

і перестрахових компаній;
– розширення партнерської бази серед страхових і брокерських компаній різної спеціалізації;
– розширення географії роботи, проникнення на ринки країн Східної Європи;
– інтеграція у світовий перестраховий ринок тощо

ПЕРЕСТРАХУВАННЯ

2012 рік

страхових премій за такими видами страхування:

30.06.2012 року (%)

II модель
Основними суб'єктами, що надають перестрахові послуги, є звичайні

страхові компанії

ІІІ модель (змішана)
Передбачає існування на ринку двох груп операторів: спеціалізованих перестраховиків та звичайних страховиків

взаємопогашення ефекту
Сьогоднішня ситуація на українському ринку перестрахування свідчить про тяжіння

до третьої моделі.
У зв'язку з цим варто зазначити, що наявність у економіці України декількох професійних спеціалізованих перестрахувальних компаній є, безумовно, бажаною. Адже тільки спеціалізований потужний перестраховик здатний брати великі ризики, оцінювати реаль ну вартість взятих ризиків, адекватно до ситуації ефективно їх розміщувати тощо.

ІІІ МОДЕЛЬ

або страхуванням самих страховиків.
Водночас визначення перестрахування практично не змінювалося впродовж

двох століть. Перестрахування — це самостійна галузь страхування, котра захищає безпосереднього страховика від можливих фінансових втрат у тому випадку, коли він був би змушений здійснювати виплати за укладеними договорами страхування, не маючи перестрахувального покриття.

Висновки

(Париж) та «Пропріє стер реюні» (Брюссель). Першим перестрахувальним товариством стала

фірма «Кельніш Рюк» (1846 p.). Незабаром виникли «Мюнхенер Рюк» (1862 р.) та «Компані Сюїсс де реассюранс» (1863 p.).
Перестрахування (Reinsurance) – це операція, згідно з якою страховик, беручи на страхування ризики, частину відповідальності за ними (з урахуванням своїх фінансових можливостей) передає на узгоджених умовах іншим страховикам (перестраховикам) з метою створення збалансованого страхового портфеля забезпечення фінансової стійкості та рентабельності страхових операцій.

тому, що страховик може забезпечити страхувальнику тільки таку гарантію, яка

відповідає його фінансовим можливостям. Самотужки домогтися значних результатів страховику досить важко. Якісніше і в повнішому обсязі виконувати свої зобов’язання страховик може завдяки перестрахуванню, тобто через розподіл ризику між ним та іншим страховиками. За цих умов перестраховик бере на себе відносно значну частку ризику чи гарантії. Частина ризику, яку цедент залишає за собою, називається власним утриманням. На практиці найчастіше кілька перестраховиків беруть участь у покритті збитків (вони вступають у співпрацю на підставі контрактного документа або договору).
Як правило, на кожного перестрахувальника припадає різна частка покриття. Завдяки цьому страховик, котрий передає ризики в перестрахування, збільшує свої можливості щодо взяття ризиків у десятки разів.

дорогі та унікальні ризики.
2. Сприяє запровадженню та поширенню нових видів

страхування.
3. Перестрахування в перспективі створює умови для формування однорідного збалансованого портфеля, який необхідний страховику для надійного контролю своєї середньо- та довгострокової політики.

різних методів. На практиці найбільшого поширення набули факультативний, облігаторний та

факультативно-облігаторний методи передачі ризику
В останні роки в Україні відбувається значний розвиток страхових послуг і зростання страхового ринку в цілому. Так, кількість страхових компаній у період 1998 – 2007 рр. зросла на 193 одиниць. Валові страхові премії збільшилися майже в 23 рази і в 2007 році становили 18 008,2 млн грн.
Можливі три основні моделі розвитку перестрахового ринку, кожній із яких властиві певні переваги та недоліки.

особливо актуальним та необхідним з таких причин:
— незначний розмір страхових

резервів вітчизняного страхового ринку (за цими показниками страховий ринок України у 20 разів менший за страховий ринок Польщі);
— дія деяких договорів страхування поширюється на території інших держав, тому вітчизняні страховики вважають за доцільне їх перестрахування в таких країнах, з додатковим зобов'язанням перестраховика виступити в ролі аварійного комісара або сюрвеєра у разі, якщо страхові випадки трапилися на території цієї держави;
— згідно з вимогами норм міжнародного права, передбачена обов'язковість укладання договорів страхування суб'єктами підприємницької діяльності цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів («Зелена картка»), авіаційних, морських та інших ризиків;
— невизнання українських полісів іноземними суб'єктами підприємницької діяльності та їх вимоги щодо перестрахування у визнаних перестра-ховиків.

забезпечення фінансової стійкості й нормалізації діяльності вітчизняного страховика, яка сприяє

розширенню його страхової діяльності.
При передачі частини ризику в перестрахування між страховиком та перестраховиком підписується документ «ковернот», в якому зазначають, крім усіх умов перестрахування, суму відповідальності (страхову суму) та суму перестрахувального платежу.