Середньовічне суспільство Індії

№ 114, Хорькова Л.В.

які так захоплювали європейців, створювалися природою і працею мільйонів селян

та ремісників.
Працьовиті селяни збирали по 2-3 врожаї рису на рік.
Культури: зернових, цукрову тростину, бавовну, прянощі та багато різних фруктів.
Славилась Індія й кокосовою пальмою.
У своїх господарствах скотарі розводили корів, буйволів, верблюдів, кіз, коней , слонів.
Вправні ремісники виготовляли виро­би із заліза, золота, інших дорогоцінних металів.
У середньовічній Індії зберігалася традиційна структура суспільства.

релігія.
2. кшатрії – управління.
3. вайши – торгівля .
4. шудри—

землеробство...
Варни ділилися на касти.

держава зі столицею в місті Делі — Делійський султанат: усі

не мусульмани платили особливий подушний по­даток і були обмежені у правах.
Багато корінних жителів переходи­ло в іслам, аби звільнитися від цього податку.
Невдовзі в деяких областях, наприклад, у Бенгалії, на сході Індії, мусульмани становили більшість населення.
Проте зберігалися і традиційні для Індії індуїзм та буддизм

ст.)
Коли хто помре і тіло його спалюють, дружина кидається у

вогонь і ра­зом із чоловіком себе спалює; таких жінок сильно хвалять.
Сказати правду, багато жінок роблять те, що я вам зараз розповів.
Місцевий народ молиться ідолам, а багато хто бикові; бик, кажуть вони, найславніша тварина. М’ясо його ні за що у світі не їстимуть, і ніхто аніяким способом не вб’є його.

ДИНАСТІЇ ТАН СЮАНЬ ЦЗАНА
Про індійські міста:
Міста і села мають брами,

їх вулиці та провулки заплутані.
Головні вулиці брудні.
Торгові ларьки стоять на цих вулицях з обох боків і ма­ють відповідні знаки.
М’ясники, рибалки, танцюристи та подібні їм жи­вуть за межами міста. На вулицях ці люди зобов’язані триматися лівого боку, поки не дійдуть до свого будинку.

використовують циновки.
Одяг індійці не кроять і не шиють. їм дуже

подобаються білі тканини, і вони мало цінують кольорові або прикрашені малюнком...
Про торгівлю:
В Індії є золото, срібло, мідь, нефрит, рідкісні самоцвіти і різноманіт­ні коштовні каміння, які збирають на морських островах. Усе це індійці міняють на інші предмети. Справді, мешканці Індії завжди ведуть нату­ральний обмін, оскільки у них немає ні золотих, ні срібних монет...

із найхоробріших.
Оскільки сини наслідують професію батьків, вони швидко

оволодівають військо­вим мистецтвом.
В Індії існують чотири роди військ: піхота, кавале­рія, колісниці, слони.
Слонів укривають міцною бронею, а до хоботів прив’язують гострі клинки.

індійськими цифрами, що зараз відомі як арабські.
дії з

дробами, обчислювати площі фігур та об’ єми тіл, із високою точністю визначили число (пі).
існували обсерваторії.
детально описувалася будова тіла людини та її внутрішніх органів.
лікарі вміли робити складні операції, викорис­товуючи до 200 хірургічних інструментів і засоби знеболювання.
визначали температуру тіла, вимірювали пульс хворого, оглядали колір шкіри та язика.
Як ліки використовували на­стої, відвари та мазі.
Літературні твори писали санскритом.

них особливо вражають храмові печери Аджанти в Центральній Індії.
Аби

художник міг працювати при денному світлі, необхідному для ство­рення такого шедевру, застосовувалася спеціальна система дзеркал.