Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
Содержание
- 1. Східнослов’янська держава Київська Русь ( X – XII ст.)
- 2. На північному заході сусідами східних слов'ян були
- 3. Починається формування верстви великих землевласників - бояр,
- 4. Особливо розвивались торгові зв'язки з Великою Моравією,
- 5. Норманська теорія заснована на літописній легенді, згідно
- 6. Антинорманська теорія назва “Русь” походить від назви
- 7. Хозарська гіпотеза О. Пріцака згідно з якою поляни є не слов'янами, а різновидом хозарів.
- 8. Київська Русьнавколо Києва наприкінці VІІІ - на
- 9. Дір та Аскольдспадкоємці першого господаря Києва -
- 10. Вбивство АскольдаБояри звернулися до Новгорода, де з
- 11. Князь Олег (882 – 912 рр.)В 907
- 12. Ігор Рюрикович (912 – 945 рр.)Посиливши централізовану
- 13. Княгиня Ольга (945 – 964 рр.)жорстко
- 14. Святослав Ігорович (957 – 972 рр.)ще більше
- 15. СВЯТОСЛАВ старшого сина Ярополка призначив намісником у
- 16. У 968 р. Святослав спробував посилити свій
- 17. Володимир Великий (978 – 1015 рр.)Ярополк прагнув
- 18. Серйозною проблемою доби Володимира Святославича були набіги
- 19. Введення християнства на РусіВасилій II, візантійський імператор,
- 20. Слайд 20
- 21. Слайд 21
- 22. Хрещення Русі відбулося у 988 році у ріці Дніпро в Києві.
- 23. Наприкінці правління Володимира виникла реальна загроза єдності
- 24. Боротьба за владуМіж синами Володимира Ярославом, Борисом,
- 25. Розквіт РусіВстановивши контроль над Київською Руссю, Ярослав,
- 26. Генеральна битва з печенігами відбулась у 1036
- 27. Слайд 27
- 28. У період правління Ярослава Мудрого розширюються кордони
- 29. Дипломатична діяльністьЯрослав був одружений зі шведською принцесою
- 30. Феодальна роздробленість РусіТурбуючись про подальшу долю своєї
- 31. Тріумвірат Ярославичів — Ізяслава, Святослава та Всеволода.
- 32. З'їзди руських князівКожен князь отримує успадковані від
- 33. у 1113 р., під час повстання в
- 34. Дипломатичні шлюбиВолодимир Мономах був одружений з дочкою
- 35. Роздробленістьвиділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства.
- 36. Монголо-татарське нашестяНа кінець XII — початок XIII
- 37. У 1206 р. її очолив Темучин, проголошений
- 38. В 1223 р. на р. Калка 25-тисячне
- 39. Наступний похід проти Русі татаро-монголи починають у
- 40. У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і
- 41. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква.
- 42. Галицьке князівствоОб'єднання Галичини проходило за князя Володимирка
- 43. Ярослав осмомисл- галицький князь 1153-1187 роки
- 44. у 1183 р. він взяв у полон
- 45. Роман Мстиславович- волинський князь 1199- 1205 1199
- 46. Данило Галицький 1238-1264 роки правлінняу 1238
- 47. Внутрішня політика Данила Галицького була скерована на
- 48. У 1253 р. в м. Дорогожині Данило був коронований папським легатом.
- 49. Головним союзником Данила Романовича у 1251 р.
- 50. У 1264 р. Данило Романович помирає. Починається
- 51. Лев (1264—1301 рр.)переніс столицю князівства до Львова.
- 52. Юрій І (1301—1308 чи 1315 рр.)По смерті
- 53. Андрій і Лев II (1308 чи 1315
- 54. Юрій II Тройденович .Врегулював стосунки з Золотою
- 55. Початок Литовсько-польської експансії на Україну у XIV
- 56. за князя Гедиміна (1316—1341 рр.) вона захоплює
- 57. Битва війська Ольгерда на річці Сині Води – 1363 рік
- 58. Слайд 58
- 59. з XVI ст. на українських землях діяли
- 60. Слайд 60
- 61. у літописі Красиньського є запис:«Коли пак князь
- 62. У Густинському літописі зазначено:«лето 6780. Ольгерд победил
- 63. Значною подією стала перемога литовсько-українсько-білоруського війська над
- 64. Слайд 64
- 65. Вітовт після грюнвальдської битви 1410 року з тевтонським орденом
- 66. Кревська уніяпісля битви на Куликовому полі (1380
- 67. В серпні 1385 р. у м. Крево
- 68. Ягайло переходить в католицьку віру, проголошує католицтво
- 69. Братський компроміс.в 1392 р. у м. Острові
- 70. Продовжуючи політику централізації, Вітовт ліквідує Волинське, Подільське
- 71. Грюнвальдська битваПозиції Польщі та Литви посилилися під
- 72. За Торунським миром (1411 р.) Тевтонський орден передавав Литві Жемайтію, а Польщі — Добжинську землю.
- 73. Городельська уніяУ 1413 р. було підписано Городельську
- 74. Литовські феодали-католики зрівнювалися в правах з польською
- 75. Свидригайло Ольгердович. Все це не могло
- 76. Казимир ЯгеллончикТривав договір до 1435 р., коли
- 77. В кінці XV — XVI ст. Велике
- 78. У 1508 р. відбувається повстання під керівництвом
- 79. Миха́йло Льво́вич Гли́нський(* бл. 1470 — † 15
- 80. відзначився як воєначальник у боротьбі проти нападів
- 81. Люблінська уніяна середину XVI ст. були здійснені
- 82. Люблінська уніяПісля того як частина литовських, українських
- 83. Сигізмунд ІІІ Ваза (20 червня 1566
- 84. Люблінська уніяПовстанці змушені були повернутися на сейм.
- 85. Наслідки Люблінської унії для українських земельПісля 1569
- 86. Опозиція до УніїНа захист православ'я виступили братства
- 87. Проповідь Петра скарги на зібранні польського сейму
- 88. Брестська церковна уніяУ 1590 р. львівський єпископ
- 89. Наслідки унії для УкраїниУніатська частина затвердила греко-католицьку
- 90. Скачать презентанцию
На північному заході сусідами східних слов'ян були варяги (племена балтів і норманів), на сході й півдні - кочові племена хозарів, печенігів, булгар, з якими у східних слов'ян часто виникали зіткнення за
Слайды и текст этой презентации
Слайд 2На північному заході сусідами східних слов'ян були варяги (племена балтів
і норманів), на сході й півдні - кочові племена хозарів,
печенігів, булгар, з якими у східних слов'ян часто виникали зіткнення за контроль над річками, що слугували торговими шляхами до Візантії та країн Сходу.
Слайд 3Починається формування верстви великих землевласників - бояр, які отримували землю
(вотчину) за службу у князя. Земля передавалася у спадок. Основна
ж частина селянства - смерди - платили князеві данину й виконували різні повинності.
Слайд 4Особливо розвивались торгові зв'язки з Великою Моравією, Хазарією, Візантією.
Збільшення
розмірів території, військова активність вимагали нових методів і форм управління.
На перший план виходить князівська влада - спочатку виборна, а потім спадкова.
Зовнішньополітична діяльність сприяла виділенню дружини в особливу привілейовану групу професійних військових.
Слайд 5Норманська теорія
заснована на літописній легенді, згідно з якою варяги
були запрошені на Русь. Сама назва “Русь” походить, на думку
прихильників цієї теорії, від фінської назви шведів - “ руотсі ”.
Слайд 6Антинорманська теорія
назва “Русь” походить від назви річок у Центральній
Україні - Рось, Роставиця. У Скандинавії жодне джерело не вказує
на плем'я або народ русів. Декілька ісламських мандрівників і письменників називають русів слов'янськими племенами.
Слайд 8Київська Русь
навколо Києва наприкінці VІІІ - на початку ІХ ст.
відбувається об'єднання територій між Чорним і Балтійським морями.
Слайд 9Дір та Аскольд
спадкоємці першого господаря Києва - князя Кия. Князь
Аскольд здійснив декілька вдалих походів на Візантію (860, 863, 865,
874 рр.), в результаті яких було підписано вигідні для русів угоди.
Слайд 10Вбивство Аскольда
Бояри звернулися до Новгорода, де з 870 р. утвердилося
правління запрошеного варяга - Рюрика. В 879 році Рюрик помирає
і залишає свого малолітнього сина Ігоря під контролем регента Олега, який у 882 році захоплює Київ і вбиває Аскольда.
Слайд 11Князь Олег (882 – 912 рр.)
В 907 році Олег рушив
походом на Візантію і змусив її підписати торговельну угоду, яка
відкривала широкі можливості для руських купців. Нову, не менш вигідну угоду було укладено в 911 р.
Слайд 12Ігор Рюрикович (912 – 945 рр.)
Посиливши централізовану владу у боротьбі
з древлянами виступив проти печенізьких орд, які нападали на Русь.
У 941 і 944 роках здійснив походи на Візантію, після чого Русь втрачала контроль на Чорноморському узбережжі та в гирлі Дніпра і зобов'язувалася надавати військову допомогу Візантії. У 945 році, намагаючись двічі поспіль зібрати данину з древлян, князь Ігор був вбитий.
Слайд 13Княгиня Ольга
(945 – 964 рр.)
жорстко помстилася древлянам за смерть
чоловіка, спаливши їхню столицю Іскоростень разом з частиною городян. Намагалася
обмежити прерогативи місцевої знаті, впорядкувала збір данини і встановила більш суворий порядок управління. Зміцнила економічну могутність Київської держави, піднісся її міжнародний авторитет. У 957 р. відбулася дипломатична місія Ольги до Константинополя, де вона охрестилася. У 959 р. руське посольство було виряджене до імператора Священної Римської імперії.
Слайд 14Святослав Ігорович
(957 – 972 рр.)
ще більше зміцнив позиції Київської держави,
розгромив Хозарський каганат, Волзьку Булгарію, приєднавши в'ятичів, придунайські міста, Тмутаракань,
Прикубання, здійснив вдалий похід на Болгарію.
Слайд 15СВЯТОСЛАВ старшого сина Ярополка призначив намісником у Києві, молодшого, Олега,
— в Овручі, позашлюбного сина Володимира послав правити від свого
імені в Новгород Великий, який постійно прагнув відділитися від Києва.
Слайд 16У 968 р. Святослав спробував посилити свій вплив на Балканах,
організувавши другий болгарський похід. Після тримісячної оборони у м. Доростолі
Святослав був змушений підписати мир з Візантією, зрікшися своїх володінь на Балканах. Повертаючись на батьківщину (972 р.), на острові Хортиця князівське військо натрапило на печенізьку засідку і цілком загинуло. Поліг і сам Святослав
Слайд 17Володимир Великий
(978 – 1015 рр.)
Ярополк прагнув підкорити братів і одноосібно
правити Руссю. В 977 р. він повів дружину на Овруч
і розбив Олега. Володимир, у Скандинавії наймає професійне варязьке військо. У 978 р. він розбиває Ярополка і стає великим київським князем.
Слайд 18Серйозною проблемою доби Володимира Святославича були набіги кочовиків. Володимир впроваджує
військову реформу, встановлюючи феодальну організацію війська — службу за право
володіти землею. Це зміцнило і власну владу князя. Окрім цього, створюється розгалужена система фортець, валів, опорних пунктів.
Слайд 19Введення християнства на Русі
Василій II, візантійський імператор, після поразки від
Болгарії виряджає до Києва послів з проханням про військову допомогу.
Володимир погоджується в обмін на одруження з сестрою імператора Анною. Але Василій II не виконав обіцянки. Тоді Володимир узяв в облогу місто Херсонес (Корсунь) — опору візантійського панування в Криму — і захопив його. Імператор змушений був погодитися на той шлюб.
Слайд 23Наприкінці правління Володимира виникла реальна загроза єдності Київської Русі. Проти
нього відкрито виступив син Святополк, а рідний син, новгородський князь
Ярослав, відмовився платити Києву данину. Володимир готувався до походу на Новгород, але у 1015 р. помер.
Слайд 24Боротьба за владу
Між синами Володимира Ярославом, Борисом, Глібом, Святославом, Мстиславом
і Святополком починається кривава боротьба за київський стіл, унаслідок якої
Ярослав стає князем у Києві, а Борис, Гліб і Святослав гинуть. Остаточна перемога Ярослава над Святополком відбувається на р. Альті лише в 1019 р.
Слайд 25Розквіт Русі
Встановивши контроль над Київською Руссю, Ярослав, прозваний Мудрий, звертається
до зовнішніх проблем і починає боротьбу з печенігами.
Слайд 26Генеральна битва з печенігами відбулась у 1036 р., після якої
печеніги вже ніколи на Русь не нападали. На честь цієї
перемоги в Києві було закладено Софійський собор.
Слайд 28У період правління Ярослава Мудрого розширюються кордони Київської Русі: від
Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж до Фінської
затоки на півночі, від Закарпаття на заході до верхів'їв Волги та Дону на сході.
Слайд 29Дипломатична діяльність
Ярослав був одружений зі шведською принцесою Інгігердою, його сестра
Марія була дружиною польського короля Казимира І, син Ярослава був
одружений з дочкою Казимира, інший — з візантійською принцесою, ще двоє — з німецькими княжнами. Одна дочка вийшла заміж за угорського короля Андраша, інша - за норвезького короля Гаральда, а потім Свена, третя — за французького короля Генріха І.
Слайд 30Феодальна роздробленість Русі
Турбуючись про подальшу долю своєї держави, за кілька
років до смерті Ярослав поділив між синами міста й землі.
Київ, Новгород, Псков відійшли Ізяславові, Чернігів, Муром, Тьмутаракань — Святославові, Ростов, Переяслав — Всеволодові, Володимир — Ігореві, Смоленськ — В'ячеславові. До того ж запроваджувався новий принцип спадковості — сеньйорат. Це означало, що княжити в Києві мають спершу по черзі всі сини Ярослава, потім онуки старшого сина.
Слайд 31Тріумвірат Ярославичів
— Ізяслава, Святослава та Всеволода. Саме вони разом
встановлювали закони («Правда Ярославичів»), очолювали походи проти половців.
Після невдалої
битви на р. Альті у 1068 р. спілка Ярославичів фактично розпалася. 
Слайд 32З'їзди руських князів
Кожен князь отримує успадковані від батька землі —
вотчину, а всі спірні питання розв'язуються на князівських з'їздах. Проте
наступні Витичівський (1100 р.), Золочівський (1101 р.), Долобський (1103 р.) князівські з'їзди не усунули всіх суперечностей, що ніяк не сприяло єдності Київської Русі, особливо в умовах половецької загрози і заворушень населення Києва та інших великих міст.
Слайд 33у 1113 р., під час повстання в Києві бояри й
купці звернулися до переяславського князя Володимира Мономаха (онука Ярослава Мудрого)
з проханням посісти київський стіл. Придушивши повстання, Володимир Мономах став київським князем на 12 років.
Слайд 34Дипломатичні шлюби
Володимир Мономах був одружений з дочкою англійського короля, сестра
вийшла заміж за німецького імператора, а донька — за угорського
короля. По смерті Володимира у 1125 р. спадкоємцем на київському столі став його син Мстислав Володимирович, який продовжив політику батька. Проте його наступники знову почали боротися між собою за першість на Русі. Отож із другої половини XII ст. починається новий період в історії українських земель — період феодальної роздробленості та існування самостійних князівств.
Слайд 35Роздробленість
виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші
князівства.
Слайд 36Монголо-татарське нашестя
На кінець XII — початок XIII ст. у Центральній
Азії утворюється могутня військово-феодальна Монгольська держава.
Слайд 37У 1206 р. її очолив Темучин, проголошений Чипгісханом. Одразу ж
починаються завойовницькі війни проти сусідів, а потім татаро-монголи поступово просуваються
до кордонів Київської Русі.
Слайд 38В 1223 р. на р. Калка 25-тисячне татаро-монгольське військо завдає
нищівної поразки дружинам південноруських князів, які навіть перед обличчям грізної
небезпеки не змогли переступити через розбрат і виступити спільно.
Слайд 39Наступний похід проти Русі татаро-монголи починають у 1237 р. під
орудою онука Чингісхана — Батия. Протягом 1237—1238 рр. були захоплені
рязанські, володимирські, суздальські, ярославські землі.
Слайд 40У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів і виступає
на Київ, де правив воєвода Данила Галицького — Дмитро. Восени
1240 р. починається штурм. За допомогою стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але городяни продовжували мужньо боронитись.
Слайд 41Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було пограбоване
й зруйноване. За легендою, воєводі Дмитру за мужність було збережено
життя. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич.Завоювання Києва монголо-татарами: 1240 рік
Слайд 42Галицьке князівство
Об'єднання Галичини проходило за князя Володимирка (1124—1153 рр.), а
розквіту Галицьке князівство сягнуло за його сина Ярослава Осмомисла (1153—1187
рр.).
Слайд 44у 1183 р. він взяв у полон 12 половецьких ханів.
Після смерті Ярослава Осмомисла (1187 р.) галицький стіл посів його
позашлюбний син Олег. Проте галичани повстали проти нього на користь законного правителя — старшого сина Ярослава — Володимира.
Слайд 45Роман Мстиславович-
волинський князь 1199-
1205
1199 р.- об’єднує Галицько – Волинське князівство
У
1202— 1203 рр. поширює свою владу на Київщину та Переяславщину.
В 1205 р. під час війни з Польщею Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув. Після цього потужне державне утворення фактично розпадається
Слайд 46Данило Галицький
1238-1264 роки
правління
у 1238 р. Данило зміг оволодіти Галичем,
перемігши об'єднані сили боярства, угорських і польських феодалів. Волинські землі
отримав Василько, хоч обидва князівства існували як єдине ціле.
Слайд 47Внутрішня політика Данила Галицького була скерована на посилення держави. Розбудовувалися
міста, поставали нові — Львів, Холм. У 1239 р. до
князівства було приєднано Київ. Зміцнювалася православна церква, розвивалася культура.
Слайд 49Головним союзником Данила Романовича у 1251 р. в боротьбі з
монголо-татарами став володимиро-суздальський князь Андрій Ярославич. Ординці вирішили розбити русичів
поодинці та наслали на Андрія величезне військо. У 1258 р. ординці на чолі з Бурундаєм змусили Данила Галицького зруйнувати власні великі фортеці — Львів, Володимир, Лучеськ
Слайд 50У 1264 р. Данило Романович помирає. Починається поступовий занепад Галицько-Волинського
князівства. Волинню до 1270 р. володів його брат Василько, а
Галичиною та Холмщиною — сини Данила Лев, Мстислав і Шварпо.
Слайд 51Лев (1264—1301 рр.)
переніс столицю князівства до Львова. Домовившись із татарами,
він здійснив разом з ними походи на Польщу, Литву, Угорщину,
приєднавши до своїх володінь Закарпаття з Мукачевим та Ужгородом.
Слайд 52Юрій І (1301—1308 чи 1315 рр.)
По смерті Лева його син
Юрій І (1301—1308 чи 1315 рр.) знову очолив єдину Галицько-Волинську
державу, оскільки після Василька династія Романовичів на Волині фактично не продовжилася. Столицею князівства стає Володимир-Волинський.
Слайд 53Андрій і Лев II (1308 чи 1315 — 1323)
Сини Юрія
І Андрій і Лев II (1308 чи 1315 — 1323)
були останніми з роду Романовичів галицько-волинськими князями і правили разом. Вони уклали мирні угоди з хрестоносцями, Литвою, Польщею. Загинули у бою з татарами.
Слайд 54Юрій II Тройденович
.
Врегулював стосунки з Золотою Ордою і Великим
князівством Литовським, здійснивши у 1337 р. спільний з татарами похід
на Люблін. Це в свою чергу викликало відсіч Польщі та Угорщини. Юрій ІІ змушений був підписати Вишеградську угоду про те, що по його смерті трон переходить польському королеві Казимиру ІІІ. Після цього галицькі бояри, не гаючи часу, отруїли останнього галицько-волинського князя
Слайд 55Початок Литовсько-польської експансії на Україну у XIV ст.
В 40-х роках
ХІV ст. українські землі зазнали поділу.
Після війни 1351—1352 рр.
між Польщею і Литвою Галичина залишилась під владою Польщі (1387 р.та 1434 р.вони утворили Руське та Подільське воєводства), а Берестейщина і Волинь перейшли до Литовської держави
Слайд 56за князя Гедиміна (1316—1341 рр.) вона захоплює значну частину Білорусі,
а його сини Ольгерд і Кейстут приєднують Чернігово-Сіверщину (1357—1358 рр.),
Поділля (1363 р.), Київщину (1362 р.). Відтепер історія українських земель стає пов'язаною з історією феодальної Литви.
Слайд 59з XVI ст. на українських землях діяли Литовські статути —
кодекси середньовічного права Великого князівства. По-друге, попри те, що власне
литовські землі становили приблизно лише одну десяту всієї держави, литовці не асимілювалися у східнослов'янському етносі, а навпаки, чимдалі посилювали централістські тенденції.
Слайд 61у літописі Красиньського є запис:
«Коли пак князь великыи Витовт поехал
з Литвы до великого Луцка, a князь великыи Олькгирд пошол
в поле з литовским воиском и побил татаров на Синеи Воде, убил трех братов, татарьских князеи, Хачебея, Сакутлубуга a Дмитрея. A тыи тры браты, татарские князи, отчичи и дедичи Подолское земли были, a заведали от них отаманы, a приежчаючи у отаманов дань бирали c Подолское земли»
Слайд 62У Густинському літописі зазначено:
«лето 6780. Ольгерд победил трех царьков татарских
и с ордами их, си есть Котлубаха, Качзея, Дмитра, и
оттоли от Подоли изгнал власть татарскую. Сей Ольгерд и иные русские державы в свою власть принял, и Киев под Федором князем взял, и посадил в нем Владимира сына своего, и начал на сими владеть, им же отцы его дань давали»
Слайд 63Значною подією стала перемога литовсько-українсько-білоруського війська над татаро-монголами на Синіх
Водах у 1362 р. Фактично татаро-монгольське іго на українських землях
було ліквідоване за часів правління Вітовта, сина Кейстута (1392— 1430 рр.)
Слайд 66Кревська унія
після битви на Куликовому полі (1380 р.) посилювався вплив
Москви. Все це зумовило для Литви вибір союзника в особі
Польщі, яка до того ж потрапила в залежність від Угорського королівства.
Слайд 67В серпні 1385 р. у м. Крево було підписано угоду
про об'єднання (унію) між Великим князівством Литовським і Польським королівством.
Литовський князь Ягайло одружується з польською королівною Ядвигою.
Слайд 68Ягайло переходить в католицьку віру, проголошує католицтво єдиною релігією для
населення Литви і стає польським королем.
Слайд 69Братський компроміс.
в 1392 р. у м. Острові підписується компромісна угода,
за якою Польща визнавала Вітовта довічним правителем Литви. В 1398
р. він був проголошений королем литовським і руським. Тим самим фактично було відмінено Кревську унію.
Слайд 70Продовжуючи політику централізації, Вітовт ліквідує Волинське, Подільське та Київське князівства,
тим самим фактично скасувавши колишню автономію українських земель.
Слайд 71Грюнвальдська битва
Позиції Польщі та Литви посилилися під час Великої війни
проти Тевтонського ордену (1409—1411 рр.), особливо після Грюнвальдської битви (1410
р.), в якій на боці союзників виступили чесько-моравські, угорські, татарські, волоські загони, а також українці, росіяни та білоруси.
Слайд 72За Торунським миром (1411 р.) Тевтонський орден передавав Литві Жемайтію,
а Польщі — Добжинську землю.
Слайд 73Городельська унія
У 1413 р. було підписано Городельську унію, яка зберігала
вплив Польщі над формально незалежним Великим князівством Литовським.
Слайд 74Литовські феодали-католики зрівнювалися в правах з польською шляхтою, діставши можливість
брати участь у великокняжій раді. Унія посилила дискримінацію православного населення,
обмеживши його участь у державному управлінні. В Литві вводився польський взірець адміністративно-територіального поділу, при цьому українські землі роздавалися католицькій церкві.
Слайд 75Свидригайло Ольгердович.
Все це не могло не викликати опору проти
покатоличення і засилля польських феодалів. По смерті Вітовта у 1430
р. цей рух очолив молодший брат Ягайла — Свидригайло Ольгердович.
Слайд 76Казимир Ягеллончик
Тривав договір до 1435 р., коли війська Свидригайла зазнали
нищівної поразки від брата Вітовта — великого литовського князя Сигізмунда
— під Вількомиром. Тоді на велике княжіння обирається малолітній син Ягайла —. А у 1447 р. він стає також і польським королем Казимиром IV, фактично відновивши польсько-литовську унію.
Слайд 77В кінці XV — XVI ст. Велике князівство Литовське втрачає
свою колишню могутність, а українські землі у складі Литви остаточно
втрачають автономні права. Одночасно посилюється вплив централізованої Російської держави, яка проголошує свої права на територію Південно-Західної Русі. В українських землях посилюються проросійські настрої.
Слайд 78У 1508 р. відбувається повстання під керівництвом князя М. Глинського
проти литовських магнатів. Це була остання спроба українських князів відібрати
свої землі у Литви. Але через їхні нерішучі дії вона зазнала поразки.
Слайд 79Миха́йло Льво́вич Гли́нський
(* бл. 1470 — † 15 (24 вересня) 1534) —
український магнат, князь, найвидатніший із роду Глинських.
Мав великі земельні маєтності
на Чернігівщині, Київщині і в Білорусії.
Слайд 80відзначився як воєначальник у боротьбі проти нападів татарських орд. Під
час війни Московської держави з Литвою 1512—1522 років намагався перейти на
сторону Литви, за що був ув'язнений (1514—1526 роках). Після смерті великого князя Василія ІІІ брав участь у боротьбі боярських груп за владу. В 1534 році був ув'язнений вдруге і помер у тюрмі.
Слайд 81Люблінська унія
на середину XVI ст. були здійснені перші спроби підписання
унії в 1569 р. на засіданні об'єднаного сейму у Любліні.
Слайд 82Люблінська унія
Після того як частина литовських, українських і білоруських магнатів,
не задоволених польським проектом унії, намагалася зібрати шляхетське ополчення для
боротьби за свої права, король Сигізмунд III Август своїми універсалами приєднує українські землі — Підляшшя, Волинь, а потім Київщину і Брацлавщину, зрівнявши місцеву шляхту цих земель у правах і привілеях з польською шляхтою.
Слайд 83Сигізмунд ІІІ Ваза (20 червня 1566 — 30 квітня 1632)
король Польщі і великий князь литовський (з 1587 року), король
Швеції (в 1592-1599 роках).Син шведського короля Іоанна III Вази та Катерини Ягеллонки, дочки Сигізмунда І Старого. Обраний на престол середньою шляхтою на чолі з Яном Замойським.
Слайд 84Люблінська унія
Повстанці змушені були повернутися на сейм. Депутати Великого князівства
Литовського підписали акт про державну унію і склали присягу на
вірність їй. Це означало створення держави Річ Посполита (дослівно з польської мови — спільна справа). В ній мали бути король, який обирається, сейм, єдина зовнішня політика, загальна скарбниця. Автономія Литви зберігалася лише у питаннях місцевого самоврядування, організації збройних сил і у правничій сфері. Українські землі навіть не входили до литовської автономії, а були віднесені до складу польських воєводств — Руського (Львів), Белзького (Белз), Волинського (Луцьк), Київського (Київ), Подільського (Кам'янець), Брацлавського (Брацлав). Воєводства очолювалися призначеними польськими магнатами.
Слайд 85Наслідки Люблінської унії для українських земель
Після 1569 р. більшість українських
земель було зайнято найбільшими польськими магнатськими родинами, які стали там
необмеженими власниками. Посилюється кріпацтво. Литовський статут 1588 р., який діяв у Речі Посполитій разом із польським феодальним правом, остаточно закріпачував селян, які прожили на землі феодала 10 років. Визнавалися необмежена панщина і заборона переходу селян в інше місце без дозволу поміщика.
Слайд 86Опозиція до Унії
На захист православ'я виступили братства — міщанські організації,
створювані при парафіяльних церквах. Найбільш впливовим було львівське Успенське братство,
яке мало функції контролю над духовенством. Спираючись на підтримку константинопольського патріарха, братство активно втручалось у внутрішньо церковні справи, що не могло не викликати спротив вищого духовенства. Все це проходило паралельно активізації діяльності єзуїтських організацій у Речі Посполитій. Розгортається релігійна полеміка, де талановиті проповідники, такі як П. Скарга («Про єдність церкви Божої», 1577 р.), працюють на ідею унії.
Слайд 88Брестська церковна унія
У 1590 р. львівський єпископ Г. Балабан виступив
за підписання унії. Його підтримали єпископи холмський, пінський та луцький.
Вони подають заяву королеві Сигізмунду III, і той у 1592 р. відповідає згодою. У 1595 р. у Кракові папський нунцій схвалює умови унії, і 25 грудня того ж року в присутності папи римського Климента VIII вона була проголошена. Юридичне оформлення унії мало відбутися у 1596 р. в Бересті. Але собор одразу ж розколовся на дві частини — уніатську та православну.
Слайд 89Наслідки унії для України
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі
римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася
церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
