Система вищої освіти та реалізація Болонського процесу у Великобританії

та реалізація Болонського

процесу у Великобританії» Виконала студентка факультету іноземних мов групи ІНК-51м Марцинковська Катерина

європейська реформа, що має на меті створення Європейського простору вищої

освіти. Фундаментальними засадами цього простору є, взаємовизнання освітніх ступенів і кваліфікацій, прозорість (зрозумілість дипломів і ступенів через створення спільної триступеневої структури освіти) і європейська співпраця у сфері гарантії якості освіти.
Ця реформа має на меті полегшення мобільності студентів, викладачів, знань і технологій в європейських країнах через взаємовизнання університетських дипломів та періодів навчання поміж учасниками Болонського процесу.

Що таке Болонський процес

«Додатка до диплома»;
запровадження системи, що складається з двох основних

циклів вищої освіти.
запровадження системи кредитів, схожої з Європейською кредитно-трансферною системою (European Community Course Credit Transfer System – ЕСТS).
сприяння мобільності
забезпечення працевлаштування випускників
забезпечення привабливості європейської системи освіти
сприяння європейській співпраці в забезпеченні якості освіти;
сприяння розвитку співпраці між європейськими закладами вищої освіти

Цілі Болонського процесу

Болонського процесу

на території Англії ще в часи, коли майже вся вона

входила до складу Римської імперії, і Лондон із мікроскопічного поселення перетворився на центр ремесла і торгівлі. Надалі система освіти спочатку обслуговувала церкву і керівну адміністрацію країни, а з середньовіччя розвивалася паралельно з економікою країни, задовольняючи її потреби. Засновані на початку XIII століття університети в Оксфорді й Кембриджі, кожен з яких складається в наш час з декількох коледжів, для навчання еліти, покликаної слугувати Богові й державі, кілька століть репрезентували всю її вищу освіту. Аж до XIX століття вони залишались єдиними університетами в країні. Жінок в ті часи в університети не приймали. В XV–XVI століттях в Шотландії були відкриті університети Сент-Ендрюса (1411), Глазго (1451), Абердина (1494) і Едінбурга (1583).
Наступні університети з'явилися тільки після 1830 року під тиском суспільних вимог періоду індустріальної революції та нових потреб країни. Та й після цього вища освіта країни була елітарною і охоплювала надто малий відсоток молоді.
Промислова революція XIX ст. породила проблему нестачі кваліфікованих управляючих і адміністраторів. В багатьох промислових містах з’явились нові університети. В 1836 році був заснований Лондонський університет, в 1851 році — Манчестерський, в 1893 — Уельський, в 1900 — Бірмінгемський, в 1903 — Ліверпульський, в 1909 — Брістольський і в 1926 році — університет в Рединзі. Ці університети стали відомими як "червоно цегельні" (red-brick), оскільки вони в багатьох випадках будувалися із цегли, в той час як древні стіни Оксфорда і Кембриджа були збудовані із каменю.

Історія університетів Великобританії

світовій війні, коли за порівняно короткий час кількість університетів подвоїлася,

а їхній контингент зріс ще більше. Після 1945 року в країні були відкриті ще декілька нових університетів: в 1948 році Ноттингемський, в 1949 — Кільський, в 1955 —Екзетерський і в 60-х роках — Сассекський, Варвикський, Кентський, Східноанглійський і Ессекський. До недавнього часу ці університети були відомими як "нові" або "скляні" (glass), оскільки при будівництві і обробці їх сучасних споруд використовувалося багато скла.
Однак, вслід за цими „новими” університетами появилася велика кількість ще новіших. В 1992 році 33 политехнічних інститути були оголошені „чартерними” (charter) університетами. В цих інститутах здавна викладалися професійні і технічні дисципліни з присвоєнням їх випускникам учених ступенів і високих професійно-технічних кваліфікацій. Різниця між старими и новими університетами дещо стерлась, але все ще помітна. Нові університети тісно пов’язані з торгівлею і промисловістю і тому будують свої навчальні програми з певним врахуванням інтересів підприємців. Старіші університети стараються не відставати і скріплюють свої зв’язки з місцевими і національними комерційними кругами. І тим не менше старі університети в своїх навчальних програмах все же концентруються на таких „чисто теоретичних" дисциплінах, як філософія, література і природничі науки.

Історія університетів Великобританії

університети, політехнічні навчальні заклади та коледжі.

- У

Великобританії головним показником є наявність у даних навчальних закладах курсових програм.

- Вища освіта у Великій Британії є державною, навчання здійснюється у понад 850 вищих навчальних закладах (43 університетах, 159 педагогічних коледжах, 30 політехнічних інститутах тощо). Найбільш престижними університетами є Оксфорд (1168) та Кембридж (1209), які разом іноді називають Оксбридж.

Сучасна система освіти Великобританії

вважаються такі кваліфікації: бакалавр (Ваchelог), магістр (Master), доктор філософії (Doctor

of Philosophy). Ступінь бакалавра надається після трьох-чотирьох років навчання на денному відділенні університету, коледжу чи інституту. Він дає змогу зайняти хорошу посаду в середній інженерно-технічній ланці або середньому керівному складі державної організації, приватної компанії чи заснувати приватну практику. У деяких сферах ступінь бакалавра є вищим рівнем і не потребує продовження освіти.

Рівні вищої освіти

освіту підвищеного рівня (скорочено "A leveІ"). За великої автономії шкіл

в освітньому процесі підсумкові вимоги стандартизовані, бо випускні іспити проводять кілька незалежних екзаменаційних рад.

Вступ до ВНЗ

встановлюють квоти місць (держсекретар з освіти — для вчителів, департамент

охорони здоров'я — для лікарів тощо). Якщо кількість заяв перевищує квоту чи кількість вільних місць в аудиторіях, застосовується селекція, форми якої визначаються самими ВНЗ.

що став зразком наслідування в усьому світі. Його створення (1969

р.) пов'язується з ім'ям відомого лейбористського діяча Гарольда Вільсона. Доступ до навчання (переважно заочного і рекордно різноманітного щодо засобів і методик) вільний. Тому кожен може обрати для себе одну з сотень програм нижчого чи університетського рівня.

Відкритий університет

це не заважає їй мати майже удвічі більшу кількість студентів

(у розрахунку на 100 000 населення), ніж в інших регіонах Великобританії.

насправді навчальний рік коротший. Кожен ВНЗ автономний у тривалості навчального

року за умови дотримання загальних критеріїв: закінчення занять у червні, кілька (3-5 тижнів) перерв на головні релігійні свята.

Особливості навчального процесу

робіт тощо) визначають ВНЗ, післяобідній час в середу традиційно виділяється

на спортивні заняття.

студентів. Більшість надає перевагу підсумковим екзаменам, часто проводиться поточний контроль

з урахуванням його результатів під час вирішення питання про перехід на наступний курс чи рівень. Після закінчення програми першого циклу студент може отримати такі оцінки: найвищу (Class 1), дуже хорошу (Class 2, Division 1) з правом продовження навчання на другому циклі, непогану (Class 2, Division 2 чи "two-two"), найнижчу (Class 3).

Автономія ВНЗ

в організації і методиці проведення занять, а й в деталізації

програми курсів. Силами адміністрації закладів вищої освіти і зовнішніх атестаційних органів здійснюється лише загальний контроль за наслідками роботи викладача.
- Плату за навчання встановлюють самі навчальні заклади, але для упорядкування Держсекретар з освіти встановлює верхню межу, яку заборонено перевищувати.

education/UG), академічний курс на базі середньої освіти на присудження ступеня

бакалавра. Ступінь бакалавра буває двох видів: звичайним і ступенем з відзнакою. Для отримання диплома звичайного ступеня вивчається значна кількість дисциплін, для ступеня бакалавра з відзнакою, глибоко вивчається обмежена кількість предметів (зазвичай, одного основного і двох-трьох допоміжних).

Ступені вищої освіти

вищої освіти на присудження ступеня магістра, магістра філософії та доктора

філософії. Програма підготовки магістрів, як правило, включає формулювання основних положень (тез) дисертації та вивчення спецкурсів дисциплін, кількість яких коливається від чотирьох до десяти.