Стилі керівництва

завдань, поставлених перед підприємством, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його посадових

повноважень, особовими якостями всіх членів колективу.

Види
По «шкалі влади» стилі керівництва підрозділяються на кілька видів, наприклад, на:
авторитарний (директивний)
демократичний (колегіальний)
ліберальний (поблажливий)

влади, жорстким диктатом волі, домінуванням єдиноначальності. Позиція лідера – поза групою, він

надає стислі, чіткі, ділові розпорядження, його тон непривітний, його голос вирішальний. Дії підлеглих суворо контролюються, керівник дає можливості виявляти їм ініціативу.

ініціативиміж керівником та його підлеглими. Позиція лідера – всередині групи, вона

завжди з'ясовує думка колективу по важливим виробничим питанням, приймає колегіальні рішення.

колективом, в такий спосіб,позиція лідера – осторонь групи. Працівники надані самі

собі, мають повну свободу приймати самостійних рішень по основним виробничим завданням. Похвала і осуд із боку керівника майже відсутні.

роботах, які вимагають творчого підходу і новизни, а основних сил

спрямовані кількості готової продукції;
· забезпечення чіткості управління, що дозволяє швидше приймати виробничі рішення мінімізувати витрати;
· забезпечення у малих організаціях швидкої реакцію зміни умов довкілля;

потенціал підлеглих, слабкої мотивації, відсутності дієвих стимулів праці. Також, у

підлеглих спостерігається високий рівень залежність від постійної волі керівника, працівник при авторитарному стилі виконує лише те, що скаже начальник, хоч насправді, міг зробити більше й, можливо, якісніше. Їхня робота носить рутинний характер. Виконавці неможливо знайти повною мірою задоволені своєю працею, бо їх думка, досвід ігноруються. Ціна помилок в такому стилі керівництва дуже великий, оскільки містить у собі як економічні збитки, а й завдаєпсихологичекую травму у взаємини підлеглих й керівника. Адаптація підлеглих до різким перетворенням організації значно знижується. Спілкування у тому колективі збідніла, творчий зростання виключається вже тільки оскільки у згодом перспективний співробітник може становити конкуренцію керівнику.

творчого підходу;
· ідеї, висунуті підлеглими, лягають основою рішень керівника отже,

співробітники залишаються задоволеними, а відповідальність керівника підкріплюється їх моральної підтримкою;
· у колективі організації створюється сприятливий психологічний клімат, що дозволяє ефективніше використовувати психологічні механізми мотивації підлеглих;
· керівник звільнено з прийняття малозначних, не принципових питань діяльності організації;
· дбайливе ставлення з боку керівника, дозволяє поєднувати вимогливість охоче допомогти підлеглим;
· цілі й завдання діяльності організації доступні і зрозумілі підлеглим.

усталений, працівники що немає достатньої кваліфікацією і активністю, а виробництво

грунтується не так на екстремальних умовах. Також дані стилі потребує багато часу розробці й узгодження управлінського рішення, таїть у собі небезпеку ослаблення контролю, іноді навіть призводить до безвідповідальності.

не придушується, вони позбавлені постійного контролю;
· підлеглі найчастіше мають досить

широкий поінформованість про стан справ у колективі, і навіть про перспективи його розвитку;
· робота у подібному колективі приносить задоволення працівникам облдержадміністрації і формує сприятливий психологічний

дуже висока у колективі, що складається з обдарованих неординарних особистостей

І тим самим, за відсутності регламентованої децентралізації владних повноважень неформальні лідери можуть присвоїти функції керівника собі й центральної користуватися великий вплив на членів колективу. Менеджер може втратити власний авторитет, своє значення у колективі, супутніх йому благ і титул.