Слайд 1Міста Одеси
Історія рідного краю
Слайд 2Територія лучна одесі
Приблизно, у 375 році нашої ери Одещину зайняли
гуни у ході Великого Переселення Народів. Згодом, у VIII —
X століттях на берегах північного Причорномор'я домінували давньоруські племена тиверців та уличів.
Слайд 3Близько 1324 року усі землі між Дніпром і Дністром були
завойовані Великим князівством Литовським, Руським та Жемайтійським і вони заснували
поселення «Качибей»[A 1] разом із фортецею при ньому. Після втрати впливу на цей регіон Качибей захопили османи, населений пункт був перейменований на «Хаджибей»[
Слайд 4Сведення про злюднення території
Поява і розселення людей на території сучасної
України. Як свідчать дослідження ряду сучасних археологів, процес формування людини
розумної сягає 2,5—3 млн років.
Слайд 5Так розпочався кам'яний вік в історії людства, який поділяється на
три періоди: палеоліт, мезоліт, неоліт, тобто давній, середній і новий
кам'яний вік. Ясна річ, що слово «вік» вживається тут умовно, оскільки означає не сто, а тисячі, десятки тисяч і навіть сотні тисяч років.
Слайд 6Зміна клімату
Змі́на клі́мату — суттєва та тривала зміна у статистичному
розподілі погодних умов протягом тривалих проміжків часу: від десятиліть до
мільйонів років. Це може бути зміна в середніх погодних умовах, або у розподілі погоди навколо середніх умов
Слайд 7Жевахова гора
Жевахова гора — пагорб з глини, висотою 40 м,
розташований на теренах м. Одеси. Використовується місцевим населенням для випасу
кіз і корів, іноді ведеться видобуток глини, також використовується як сміттєзвалища.
Слайд 8З гори відкривається гарний вид на Пересип і море. До
штурму Хаджибею козаки називали цю гору «Довга Могила». Гора названа
на честь генерал-майора Івана Жевахова (Джавахішвілі)[ru], чий палац і тепер стоїть на схилах гори.
Слайд 9Хан ногай(1270р.)
Ногай (نوغاي) , Ісу-Ногай, Нокай (ніг. Ногай,
Nogay[1], тат. Nuğay, Нугай, монг. Ногай; 1235/1240[2] — 1300) —
золотоординський беклярбек, правитель західного улусу Золотої Орди (на території від лівого берега Дунаю до Дністра, ставка на Дунаї). З 1270-х рр. і до своєї смерті не підкорявся ханам Сараю і фактично контролював їх.
Слайд 10Васальну залежність від нього визнали Болгарія і Сербія, а також
всі південні і частина північно-східних руських князівств[2]. Був одружений на
Єфросинії — позашлюбної дочки візантійського імператора Михайла VIII Палеолога[2]. Прийняв іслам після хана Берке[3]. Від імені Ногая беруть свою назву ногайці[1].
Слайд 11Литовський період
Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське і Жемайтійське (лат. Magnus Ducatus
Lituaniae) — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового
часу.
Слайд 12Існувала в 1236–1795. У час найбільшого розширення території знаходилось на
теренах сучасної Литви, Білорусі, більшої частини України, крайньої західної частини
Росії, Придністров'ї Молдови, невеликої частини східної Польщі та невеликої частини східної Латвії.
Слайд 13Одна з найбільших європейських держав пізнього середньовіччя. Уперше назва "Литва"
зафіксована у німецьких хроніках 1009 року. Велике князівство Литовське створене
на землях балтських племен в 13-му столітті на основі східно-балтської за своїм етнічним походженням язичницької держави Міндовга. ВКЛ значно розширене територіально у 14-му столітті за правління Гедиміна та його нащадків.
Слайд 14Османський період
Осма́нська імпе́рія — ісламська монархічна держава турецької династії Османів.
Існувала у 1299–1923 роках. Заснована султаном Османом І на території
Малої Азії. У ранньому новому часі була наддержавою в Європі та Середземномор'ї..
Слайд 15Знищила Візантійську імперію, захопивши її столицю Константинополь, перейменований на Стамбул
(1453). У часи найбільшого розквіту в XVI — XVII століттях
займала Анатолію, Близький Схід, Північну Африку, Балканський півострів і прилеглі до нього з півночі землі Європи
Слайд 16Мала численних васалів — Волощину, Молдовське князівство, Дубровницька республіка, Кримське
ханство, Мекку, Трансильванію, Імеретінське царство та інших
Слайд 17Підготувала:
Учениця 3-Б класу
Одеської гімназії №8
Шевчук Олександра