Світовий ринок праці — Міжнародна трудова міграція

міжнародної трудової міграції.
Особливості формування світового ринку праці. Міжнародні центри тяжіння

робочої сили.
Соціально-економічні наслідки трудової міграції.
Державне і наддержавне регулювання міжнародної міграції робочої сили.

Однак, поряд з працездатним населенням переміщуються їх сім'ї.
Міграція

робочої сили — переселення працездатного населення з одних держав (регіонів) до інших терміном більше, ніж рік, що викликана економічними та іншими соціально-політичними причинами.
За географічною ознакою міграція поділяється на інтеграційну, внутрішню і зовнішню.

їх сімей в межах однієї країни.
Зовнішня (міжнародна)

міграція робочої сили — це процес організованого або стихійного переміщення працездатного населення, що викликане причинами економічного характеру.

еміграція — виїзд працездатного населення з країни для постійного чи

строкового перебування в іншій країні;
• імміграція — приїзд робочої сили в країну з-за кордону по квоті чи по запрошенню;
• рееміграція — процес повернення працездатного населення за певних причин до своєї країни.

пересування працездатного населення з метою отримання тимчасового або постійного місця

роботи.
Сімейна міграція — має в основному моральний і етичний характер та пов'язана зі з'єднанням сімей.
Рекреаційна (ще називають заможна) пов'язана з відпочинком або з приводу стажування, науково-дослідної роботи, роботи, пов'язаної з переданням досвіду тощо.
Туристична міграція перш за все характеризується задоволенням певних інтересів людей, подекуди з можливим відпочинком, обміном туристичними групами тощо.

економічні умови життя працездатного населення в країнах еміграції;
2) стабільно високий

рівень заробітної плати в основних імміграційних центрах;
3) порівняно вищий технічний рівень умов праці в країнах імміграції;
4) соціальні умови для більш повної реалізації своїх можливостей у країнах імміграції;
5) природні катаклізми в країнах еміграції і вищий рівень охорони навколишнього середовища у країнах імміграції;
6) політичні причини;
7) воєнні причини;
8) релігійні причини;
9) національні причини;
10) культурні причини.

у світі між національними та інтегральними ланками світового господарства.

Тут тільки у країнах Європейського Союзу нараховується 13 млн. мігрантів

та членів їхніх сімей. Основну частину іммігрантів приймають Німеччина, Франція, Велика Британія, а також Бельгія, Нідерланди, Швеція та Швейцарія.

роки XX ст. в регіоні Близького Сходу. Нафтовидобувні країни притягують

на промисли величезну кількість людей з Індії, Бангладеш, Пакистану, Йорданії, Ємену, а також із Греції, Туреччини, Італії. Частка іммігрантів у загальній чисельності робочої сили окремих країн Близького Сходу досить значна. Так, в Об'єднаних Арабських Еміратах вона становить 97 %, у Кувейті — 86,5 %, Саудівській Аравії — 40 %.

Історично трудові ресурси цієї країни склалися значною мірою за рахунок

іммігрантів. Повоєнна імміграція до Сполучених Штатів Америки складалася з декількох етапів. Перший являв собою могутній європейський потік, коли з країн Західної Європи приїхало до США 6,6 млн. осіб. Другий розпочався в 1965 p., коли був прийнятий закон, що створив сприятливі умови для вихідців з Азії і Латинської Америки. З 1983 р. веде свій відлік третій етап, в якому віддається перевага емігрантам із Європи — Ірландії, Італії, Польщі, а також з Аргентини.

переваги:

• внаслідок зменшення витрат виробництва підвищується конкурентоспроможність товарів,

які виробляються країною, що пов'язано з більш низькою ціною іноземної робочої сили;
• іноземні робітники, створюючи додатковий попит на товари та послуги, стимулюють зростання виробництва і додаткову зайнятість у країні перебування;
• при імпорті кваліфікованої робочої сили країна, що її приймає, економить на витратах на освіту та професійну підготовку;
• іноземні робітники часто розглядаються як певний амортизатор у випадку кризи та безробіття;

цілий ряд як переваг, так і додаткових труднощів. До переваг

можна віднести таке:
експорт робочої сили є важливим джерелом надходжень ВКВ у країну.
2) експорт робочої сили означає зменшення тиску надлишкових трудових ресурсів і відповідно — соціальної напруженості в країні;
3) безкоштовне для країни-експортера навчання робочої сили новим професійним навичкам, знайомство з передовою організацією праці тощо.

рівні:

• національний — сукупність заходів окремої держави щодо

здійснення міграційної політики у своїй країні;
• міжнародний — система заходів міжнародних організацій щодо здійснення регулювання ММРС;
• інтеграційний — методи, які застосовуються країнами-учасницями інтеграції щодо регулювання ММРС в рамках інтеграційного об'єднання.

2008. – С. 257-270.
2. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Під

заг. Ред. О.Г. Гупала. – К.: «Хай-Тек Прес», 2007. – С. 162-177.
3. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. Посіб. – 5те вид., стер. – К.:Знання, 2004 – С. 223-233.
4. Герасимчук В.Г. Міжнародна економіка: навч. посіб. / В.Г. Герасимчук, С.В. Войтко. – К.: Знання, 2009. – С. 123-131.
 
Додаткова:
1. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка:Навч. Посіб. – К.:Знання, 2005 – С. 201-220.